Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
9.7. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ
У ринковій економіці здійснюють свою діяльність різноманітні фінансові посередники, які взаємодіють на фінансовому ринку із суб’єк-тами господарювання, а також між собою. Вони відіграють важливу роль у переміщенні коштів, акумулюють невеликі, часто короткострокові за-ощадження численних власників, дають великі суми і на тривалий час тим, кому вони потрібні. Багато посередників мають унікальні риси, але всім їм властиве одне: вони випускають власні зобов’язання. У цьому значенні ні брокери, ні дилери, ні навіть біржі не є фінансовими посеред-никами.
Фінансові посередники звичайно поділяються на три великі групи: де-позитні, контрактно-ощадні та інвестиційні.
Загальна характеристика посередників полягає в тому, що вони залу-чають кошти через відкриття чекових та ощадних, у тому числі й страхо-вих, рахунків і використовують їх для надання різних позик, придбання кредитних заставних і цінних паперів держави та корпорацій.
До фінансових посередників депозитного типу належать комерцій-ні банки, ощадно-кредитні асоціації, кредитні спілки, взаємні грошові фонди.
Комерційні банки є найпотужнішими установами депозитного типу. Пасиви комерційних банків складаються переважно з поточних вкладів та ощадних рахунків. Активи приблизно рівномірно розподілені між каз-начейськими зобов’язаннями, муніципальними облігаціями, позиками бізнесу, кредитами споживачам, заставними кредитами, готівкою і резер-вами. Відповідно до високої рухливості пасивів активи комерційних банків мають високу ліквідність. Банки–члени резервної системи пере-бувають під контролем Центрального банку. Банки, які не є членами ре-зервної системи, все одно мають дотримуватися вимог щодо розмірів резервів. У зв’язку з величезною роллю комерційних банків у створенні кредитів і банківських грошей структуру і функції банківської системи докладніше розглянуто в підрозд. 1.7 та 2.5.
175
Ощадно-кредитні асоціації це спеціалізовані фінансові організа-ції, що залучають кошти через відкриття ощадних рахунків і використо-вують їх для надання цільових заставних кредитів. Аналогічно функціо-нують так звані взаємні ощадні банки. Але на відміну від асоціацій вони призначені для дрібних вкладників. Традиційно ці банки встановлюють верхню межу вкладів, розраховуючи на їх стабільніший потік. Взаємні ощадні банки обмежують номенклатуру активів в основному заставни-ми кредитами, казначейськими зобов’язаннями і високонадійними облігаціями корпорацій.
Ощадно-кредитні асоціації і взаємні ощадні банки — це так звані не-банківські фінансові організації, тобто вони не є банками.
Кредитні спілки — це відносно невеликі ощадно-кредитні органі-зації, орієнтовані на надання споживчих кредитів. Створюються релігій-ними організаціями, професійними спілками тощо. Вони відкривають ощадні рахунки і надають позики своїм членам. Кредитними спілками керують вкладники, як правило, на громадських засадах.
Взаємні грошові фонди це організації, що випускають “акції”, які, по суті, є вкладами з виплачуваним відсотком. На ці вклади клієнти мо-жуть виписувати чеки. Сума, що виставляється в чеку, і розмір вкладу мають відповідати певним обмеженням. Взаємні грошові фонди залуча-ють кошти від тисяч вкладників і використовують фонди на придбання дохідних цінних паперів (сертифікатів вкладів, казначейських білетів і комерційних паперів). На відміну від перелічених фінансових установ та організацій вклади у взаємних грошових фондах не страхуються, але завдяки високій ліквідності активів є досить надійним засобом заощад-ження, що приносить високі відсотки.
До фінансових посередників контрактно-ощадного типу належать компанії страхування життя і майна, різноманітні пенсійні фонди. Усі вони залучають кошти на основі вкладів відповідно до довгострокових контрактів, що укладаються між клієнтами і фінансовою організацією. Кошти, що залучаються, такі компанії вкладають у заставні кредити, акції та облігації корпорацій, казначейські зобов’язання. Структура порт-феля активів залежить від ступеня надійності пасивів. Компанії стра-хування життя можуть дозволити собі мати низьколіквідні, але дохідні активи. Найліквіднішу структуру активів змушені мати компанії страху-вання майна. Принципово важливо, що джерелом прибутку таких компа-ній є не так перевищення суми вкладів над сумою виплат, як прибуток від вкладення залучених коштів у цінні папери.
176
До фінансових посередників інвестиційного типу належать взаємні фонди, інвестиційні компанії і траст-фонди. Усі вони реалізують меха-нізм, який дає можливість відносно малопотужним інвесторам володіти диверсифікованим портфелем акцій.
Взаємні фонди — це компанії, що залучають кошти за рахунок випус-ку акцій і продажу їх населенню. Виручені кошти взаємні фонди вклада-ють у придбання акцій корпорацій бізнесу, забезпечуючи з огляду на ви-сокий професіоналізм своїх працівників широку диверсифікацію активів компанії і низьку вартість обслуговування операцій. На відміну від зви-чайних корпорацій взаємні фонди скуповують випущені ними акції на вимогу власників. Тому їх акції по суті є паями учасників, а самі вони називаються фондами. Орієнтація ділової активності взаємних фондів дуже різноманітна. Вони спеціалізуються на зберіганні інвестицій, купу-ючи заставні заставних кредитів, орієнтуються на високу прибутковість, збільшення капіталів.
Інвестиційні компанії закритого типу дещо відрізняються від взаємних фондів. Вони звичайно випускають великий пакет акцій під час утворення компанії, а крім того, — набір боргових зобов’язань (облігацій). Залучені кошти інвестиційні компанії вкладають в акції корпорацій. Якщо дохід від придбаних компанією акцій перевищує виплати за випущеними борговими зобов’язаннями (зобов’язаннями з фіксованим відсотком), то власники акцій компанії мають вищий прибуток на свої ка-пітали. Тому ці компанії більшою мірою схильні до ризику, ніж взаємні фонди.
Траст-фонди історично створювалися з метою управління за дору-ченням майном і цінними паперами окремих осіб або організацій. Ос-кільки довірителі часто є недосвідченими в тонкощах фінансового бізне-су, вони укладають контрактну угоду з траст-компанією, якій доручають управляти своїми активами за життя довірителів і на користь спадкоємців після їхньої смерті. Нині траст-компанії управляють не тільки активами підприємців і безприбуткових організацій, а й цінними паперами корпо-рацій. Наприклад, корпорація регулярно переказує траст-компанії кошти для створення так званого відкладеного фонду, за допомогою якого траст-компанія погашає облігації корпорації після закінчення строку їх дії. Траст-компанії можуть управляти добродійними і пенсійними фондами. Готівкові кошти траст-компанія вкладає, як правило, у такі консер-вативні цінні папери, як заставні заставного кредиту. Траст-фондами ке-рують звичайно трастові відділи комерційних банків, що дає можливість банкам активно займатися не тільки кредитною, а й інвестиційною діяль-ністю.
177
На закінчення зазначимо, що навіть такий короткий перелік і опис функцій різноманітних фінансових посередників та інструментів показує надзвичайно складну структуру фінансового ринку, без якої неможливо ефективно управляти сучасною економікою. При цьому найважливішу роль відіграють ринки урядових цінних паперів і банківська система.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Які риси характерні для сучасного ринку?
2. Що таке сучасний фінансовий ринок?
3. Які критерії покладено в основу класифікації фінансових ринків?
4. Назвіть види цінних паперів та охарактеризуйте їх.
5. Охарактеризуйте основні інструменти грошового ринку з погляду їх зна-чущості.
6. Назвіть основні джерела фінансування інвестицій.
7. Розкрийте зміст та сутність складових інфраструктури фінансового ринку.
8. Охарактеризуйте групи фінансових посередників та їх функції.
Книга: ІНВЕСТОЗНАВСТВО. В. Г. Федоренко. Частина 1.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
