Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Калліст (Уер), єпископ Діоклійський Внутрішнє Царство Переклад з англійської

Дві речі я особливо запам'ятав про нього. Перша — це його любов до природи, а особливо до дерев. "Чи знаєте ви, — говорив він часто, — що Бог дав нам ще одну заповідь, не записану в Писанні? Це заповідь: "Люби дерева". Він був переконаний, що той, хто не любить дерева, не любить Христа. Вислухавши сповідь місцевих селян, він накладав їм єпитимію (epitimion) — посадити дерево; і завдяки цьому багато схилів Патмоса, які колись були голим камінням, тепер зеленіють кожного літа⁴⁹.

Друга річ, що постає у моїй пам'яті, це порада, яку він мені дав, коли я — молодий священик — повертався з Патмоса до Оксфорда, щоб розпочати викладання в університеті. Він ніколи не був на Заході, але розумівся на ситуації з православ'ям у діаспорі. "Не бійся", — наказував він. "Не бійся через своє православ'я, — сказав він мені, — не бійся через те, що як православний на Заході ти часто будеш самотнім і завжди серед меншості. Не поступайся, але й не нападай на інших християн, не захищайся і не будь агресивним; просто будь собою".

Другий старець XX ст., з яким я був знайомий особисто, — архієпископ Йоан (Максимович), російський єпископ у Шанхаї, потім у Західній Європі і згодом у Сан-Франциско (помер у 1966 p.). Невеличкого зросту, зі скуйовдженим чубом і бородою, з дефектами мови, з першого погляду було видно, що він не просто мав ознаки "юродивого у Христі". З того часу, як він став ченцем, він лежав на ліжку тільки коли був хворий; він не припиняв молитви ні вдень, ні вночі, весь час працюючи, дозволяючи собі тільки інколи поспати. Він босоніж блукав вулицями Парижа, а одного разу правив панахиду в порту Марселя, на тому самому місці, де було вбито короля Югославії Олександра, посеред дороги серед трамвайних колій. Точність для нього була не важлива. Здивовані його поведінкою, найконсервативніші парафіяни вважали його нездатним для общинної роботи і для керівної посади єпископа. Але будучи непередбачуваним, він водночас був практичним і реалістичним. Абсолютно зневажаючи звичайні формальності, він мав успіх там, де інші, покладаючись на мирський вплив і досвід, зазнавали цілковитої поразки: скажімо, коли всупереч усім сподіванням і жорсткій системі "квотування" він домігся прийняти тисячі бездомних російських біженців до США.

У приватній розмові він був різким, але приємним; швидко здобував прихильність дітлахів. Особливо вражаючим було його невтомне заступництво у молитві. Щодня, де тільки було можливо, він правив божественну літургію, і це часто забирало удвічі більше часу, до стількох він окремо звертався у службі. Коли він до них молився, то звертався не лише як до імен у списку, а і як до особистостей. Мені розповіли одну типову історію. Він мав звичку щороку відвідувати монастир Святої Трійці у Джорданвіллі, штат Нью-Йорк. Коли він після одного такого візиту зібрався йти, чернець дав йому клаптик паперу з іменами чотирьох тяжко хворих людей. Святий Йоан упродовж кожного року отримував тисячі таких прохань помолитися. Повернувшись до монастиря через рік, святий Йоан одразу привітався з монахом і, на подив останнього, із глибин своєї ряси дістав схожий клаптик паперу, але тепер пошарпаний і подертий. "Я молився за твоїх друзів, — сказав він, — але двоє з них, — він показав на їхні імена, — вже померли, а інші двоє одужали". Це була правда.

Навіть будучи далеко від своїх духовних дітей, він поділяв їхні печалі. Один з них, отець (пізніше архієпископ) Яків, настоятель маленького православного монастиря в Голландії, пізно ввечері сидів у своїй кімнаті, не спроможний заснути від фінансових та інших своїх проблем. Серед ночі задзвонив телефон — це був святий Йоан, який перебував за кілька сотень миль від нього. Він зателефонував сказати, що отцеві Якову був час іти спати: "Іди спати. Те, чого ти просиш у Бога, буде, безперечно, здійснено"⁵⁰.

Такою є роль духовного отця. Як говорив Варсануфій: "Я турбуюся про вас більше, ніж ви самі про себе".

¹ Про духовне наставництво на християнському Сході пише Ігепее Hausherr, Direction spirituelle en Orient autrefois, Orientalia Christiana Analecta 144 (Rome: Pont. Institutum Studiorum Orientalium, 1995); англійський переклад цієї книги Spiritual Direction in the Early Christian East, Cistercian Studies Series 116 (Kalamazoo, Ml: Cistercian Publications, 1990). Дивіться також І. Hadot, "The Spititual Guide," in A. H. Armstrong (ed.), Classical Mediterranean Spirituality: Egyptian, Greek, Roman (London: Routledge & Kegan Paul, 1986), 436-59; Graham Gould, The Desert Fathers on Monastic Community (Oxford: Clarendon Press, 1993), особливо 26-87; Stephan B. Clark, Unordained Elders and Renewal Communities (New York/Paramus/Toronto: Paulist Press, 1076); John Chryssavgis, Ascent to Heaven. The Theology of the Human Person according to Saint John of the Ladder (Brookline, MA: Holy Cross Orthodox Press, 1989), 211-30; H. J. M. Turner, St. Symeon the New Theologian and Spiritual Fatherhood (Leiden: E. J. Brill, 1990). Для порівняння між Клімакусом і Симеоном див. мій вступ до англійського перекладу Hausherr, Spiritual Direction, vii-xxxiii. Про російську традицію наставництва писав J. В. Dunlop, Staretz Amvrosy: Model for Dostoyevsky's Staretz Zossima (Belmont, MA: Nordland, 1972); I. de Beausobre (ed.), Macarius, Starets of Optino: Russian Letters of Direction 1834-1860 (Westminster: Dacre, 1944); Archimandrite Sophrony (Sakharov), Saint Silouan the Athonite (Tolleshunt Knights: Monastery of Saint John the Baptist, 1991). Сучасні приклади наставництва у Греції див.: Elder Paisos of Mount Athos, Athonite Fathers and Athonite Matters (Thessalonica: Holy Convent of the Evangelist John the Theologian, Souroti, 1999). Румунські приклади див.: [Ієромонах Серафим Роуз], Blessed Paisus Velichkovsky (Platina, CA: Saint Herman of Alaska Brotherhood, 1976); Romul Joanta (нині Серафим, митрополит Німеччини й Центральної Європи), Roumanie: tradition et culture he'sychastes, Spiritual orientale 46 (Bkigrolles: Abbaye de Bellefontaine, 1987); англійський переклад Romania: Its Hesychast Tradition and Culture (Wildwood, CA: St Xenia Skete, 1992).

Додати в закладки

  
Переклад Translate