Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Що може бути прекраснішим від жіночих очей, сповнених захоплення тобою? / Андрій Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Юрій Лавріненко. РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ


Леонід Чернов (Малошийченко)

1899-1933

Народився 1899 року в південноукраїнському місті Олександрії. Батько його — із старого козацького роду; дід по матері — був матрос і бурлака. Може це й визначило «мандрівницьку жилку» Леоніда Малошийченка, що дав одні із перших в українській літературі морські нариси й поезії.

Був виключений з Олександрійської гімназії за видання підпільного гумористичного журналу, закінчив гімназію в Кишиневі. Під час революції працював у пресовому агентстві Укрроста, грав у театрі ім. Франка (1921), писав п'єси, поеми, перекладав Мольєра. 1922 після невдалої спроби з власним театром «Ма-худрам» (Майстерня художньої драми) кинувся у вир пригод на Сибір і Далекий Схід, до берегів Китаю. У Владивостоці працює в газеті, журналах, кіно, стає секретарем китайського кон-суляту, видає збірку своїх імажиністичних поезій ПРОФСОЮЗ СУМАСШЕДШИХ, придумавши для неї тоді вперше псевдонім Чернов. Неспокійна вдача і доба несе його далі пароплавом до Індії, перебування в якій пізніше описав у першій своїй книжці українською мовою 125 ДНІВ ПІД ТРОПІКАМИ. Його шлях лежить далі через Бомбей, Каїр, Одесу... Деякий час живе в Ленінграді і, нарешті, хворий на туберкульоз, осідає в рідному лоні України. Та тут його знову опановує шал активности — в атмосфері тодішнього загального українського відродження. З 1927 року він починає друкувати в українських радянських журналах свої поезії й оповідання. Того ж 1927 року видає збірку оповідань СОНЦЕ ПІД ВЕСЛАМИ. В 1929 році часто друкується в «Літературному ярмарку», четверте число якого оформлене його інтермедіями (там же і шкіц його біографії, написаної Валеріяном Поліщуком). Друкується в органі літературної групи Валеріяна Поліщука «Авангард» (конструктивісти), а в 1930 році — в журналі «Пролітфронт» (ч. 7—8). Остання його книжка поезій — НА РОЗІ БУР — появилась вже після його смерти (23 січня 1933). Була вона вибором поезій різних періодів і готувалась до друку під заголовком «Кобзар на мотоциклі». Збірка НА РОЗІ БУР, оформлена славетним

майстром Анатолієм Петрицьким, появилась друком завдяки заходам Олекси Слісаренка наприкінці 1933 і була негайно сконфіскована і знищена цензурою. (Один примірник її одержав зразу по виході із друку Святослав Гординський у Львові — йому завдячуємо добірку тут поезій Малошийченка та деяких даних про нього).

Леонід Чернов-Малошийченко був ніби ідеологом нової України, вже не селянської. Був закоханий в індустріялізаційну добу України і це відбилося в його творчості: Епоха в'яже перевесла, Дюралюміній — льот і біг — Змінити прадідівські весла На гуд пропелерів твоїх...

Він думав і вірив, що цю нову Україну творить техніка і що Україна мусить її прийняти, якщо не хоче надалі залишитися у «трагічному, вічному сні малоросійських клоунад». У своїх писаннях був відважний понадміру, відверто писав проти «задо-лизів», про те, що «честь і гідність нині не в пошані»: Бо незалежністю своєї ліри був я гордий — Лиш іноді, під тиском розпачу губив слова — І несвідомо брав фальшивії акорди, Щоб завтра знову щиро заспівать...

ШЛЯХИ ПІД СОНЦЕМ

Я тинявся по джунґлях Бенґалії, Замерзав у північних морях — Бачу — місяць зелений і палевий Кам'яніє в небесних дверях.

На Цейлоні солоними бризками Сонце смажило нас, мов курчат — Танцював я там шіммі з метисками, А вночі мотоциклом дирчав.

І з матросами в доску одеськими — Там, де пальми у храм через став, Я катався автом з синґалезками І рибалкам Шевченка читав.

І шаманський бубон мінорний Нам нагадував Порт-Саїд. Сомалійку — аж синю та чорную — Частував я в каюті своїй.

А ночами — на пестощі ласими — Повні соком індійських пісень — Ми бананами й ананасами Увінчали тропічний день.

— Треба серце — твердіше за камінь! — Через шторми ревів капітан: — Коли хочеш шляхами де-Ґами Перерізати океан.

О, шляхи заповітні Колюмба! Грізна віро у землю нову І палючі думки біля румба: — Хай загину, а все ж допливу!

О, бенґальська тропічна годино! —

Коли місяць у реях ґуля, І далеку мою Україну

В нас вітає Індійська земля...

Цілу юність палав, мов у кратері, Нині мужність відстояну п'ю — Через те, що кохав на екваторі Синьоокую землю мою.

Передрук із журналу «Наші дні», Львів, 1942, ч. 8.

ФІНАЛ ПОЕМИ «СОНЦЕ Й СЕРЦЕ»

— Любі друзі! Мистці! Артисти! Хай ваш спів в унісон бринить: Довго, довго мені ще гризти Наших днів голубий ґраніт.

Я зріс бур'яном, не на білім паркеті, Розпатланий вовк — не прилизаний барс. — Немає, немає такої трагедії, Яку б я не зміг повернути у фарс.

Мені це не вперше в далекому плаванні Скажені тайфуни трощать пароплав. Я — двісті-розбитий, і двісті-роз ламаний — Ще дужчий від гарту вертаюсь до лав.

А ти, Україно! — Яке тобі діло, Що люди сивіють від цього жаху?

Нехай це дівоче сплюндроване тіло — Перша жертва твоя на морському шляху.

Ба за тілом дівочим, що в вирі порине, До фіялкових меж золотої землі — Арґонавти моєї Країни — Ріжуть хвилі твої кораблі.

Хвилі в берег. Вхопіте і киньте їх Мільйоном сріблястих блях. До Туреччини, Персії, Індії Розіслався блакитний шлях.

Зойком-криком простори роздерши, Будить сонних наш третій гудок. Ми, кохана, пливемо перші, Розтинаючи води проток.

А за нами з тієї безодні, Розпаливши легені котлів, — Одиниці, десятки, сотні Навантажених кораблів.

Капітани — наші месії — Три століття хропли на печі. Нашим трупом наш край засіє Неозору морську далечінь.

І коли я ту смерть і руїну

Оточу будівничим табором, —

Підійми ти мене, Україно, Над віками скривавленим прапором.

Передрук із журналу «Наші дні», Львів, 1942. ч. 8.

* * *

...Ти робиш нині сам свою історію, Народе мій.

Віки, віки вона знущалась з тебе —

Хазяїна плодючої землі.

За батоги у тебе вимагали «хлеба»

Пани і підпанки, царі і королі.

Кривавим гноєм бив Дніпро у кручі

І стогоном гатив хахлацькі сни. —

І кров'ю харкали ген-ген за синім Збручем

Твої сини.

А тут — в московський гній

Родючий край поринув, Ховавши пісню в темряву дібров, —

І колисав повію Катерину

Старий Дніпро...

Збірка поезій НА РОЗІ БУР. Харків, 1933; передрук із журналу «Наші дні», Львів, 1942, ч. 8.

З ПОЕМИ «ХАРКІВ»

А по безмежних просторах В темряві спить Україна, Скиглить осінній вітер Над кістяками дерев. Виють бездомні собаки, Вогники в мокрих хатинах, — Страшно осінньої ночі Думать про чорні степи. ...Сорок мільйонів мого народу. Тягне потужні працьовиті руки К серцю моєї Країни: ...Галичина і Канада, Тиха Кубань і Карпати, Знойний Зелений Клин — Може якраз в цю хвилину, До болю напруживши очі, З любов'ю, надією, трепетом Дивляться ось сюди: В Харків, де біля Держдрами «Цвіт історичної нації» Скиглить пісні про любов. Лає шовкові панчішки. Клацає на більярді. Люто гризеться за славу. Бавиться й грає в вождів. Заздрить спритним підлипалам. Сором хай стисне нам скроні!

НА РОЗІ БУР. Харків, 1933; передрук із журналу «Наші дні», Львів, 1942, ч. 8.

Книга: Юрій Лавріненко. РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

ЗМІСТ

1. Юрій Лавріненко. РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
2. ЮРІЙ ЛАВРІНЕНКО
3. ПОЕЗІЯ Павло Тичина
4. Максим Рильський
5. Яків Савченко
6. Дмитро Загул
7. Михайль Семенко
8. Олекса Слісаренко
9. Микола Зеров
10. Василь Еллан (Блакитний)
11. Василь Чумак
12. Майк Йогансен
13. Володимир Сосюра
14. Володимир Свідзінський
15. Павло Филипович
16. Тодосій Осьмачка
17. Ґео Шкурупій
18. Дмитро Фальківський
19. Василь Бобринський
20. Михайло Драй-Хмара
21. Євген Плужник
22. Леонід Чернов (Малошийченко)
23. Степан Бен
24. Микола Бажан
25. Марко Вороний
26. Василь Мисик
27. Олекса Близько
28. Кость Буревій (Едвард Стріха)
29. ПРОЗА Микола Хвильовий
30. Валеріян Підмогильний
31. Григорій Косинка
32. Іван Сенченко
33. Борис Антоненко-Давидович
34. Юрій Яновський
35. Остап Вишня
36. ДРАМА Микола Куліш
37. Кость Буревій (Едрард Стріха)
38. ЕСЕЙ Андрій Ніковський
39. Юрій Меженко
40. Микола Хвильовий
41. Микола Зеров
42. Володимир Юринець
43. Олександер Довженко
44. Лесь Курбас
45. Михайло Грушевський
46. Юрій Лавріненко
47. Євген Сверстюк
48. ПОЖЕРТВИ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate