Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Це страшно, коли прижиттєва слава і обожествлення стають посмертною ганьбою. / Василь Симоненко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова


Оповідка перша

«Є в країні Дакшінатьї місто, що зветься Махілароп'я, і неподалік від нього стоїть храм милостивого Маахадеви, а при тому храмі монастир, в якому жив прочанин рудоволосий Тамрачуда. Щоб хоч якось животіти, він ходив до міста просити милостиню; рештки їжі від подаянь Тамрачуда залишав у чаші, яку вішав на гачок, подібний до зміїного зуба, і сам лягав спати. Вранці роздавав залишки харчів робітникам, які потім за його розпорядженням підмітали в святилищі, змащували глиною долівку, розмальовували і всіляко прикрашали храм. Та от одного дня приходять мої родичі й бідкаються: «О повелителю, в монастирі, остерігаючись мишей та щурів, чашу для милостині з роздобутою їжею щовечора вішають на гачок, і ми нічим не можемо поживитися. Навіть ти, повелителю, до неї не доберешся. Чого ж нам тут мучитися? Може, підемо в якесь інше місце, де ми завдяки твоїй милості досхочу наїмося?»

Вислухавши оце все, я на чолі свого виводка одразу ж пішов до тієї келії, високо підстрибнув, заліз у чашу для милостині, пороздавав-їжу своїм слугам, а потім уже й сам добре наївся. Отак щоночі я їх годував. Прочанин пильно стеріг свою чашу, та коли його змагав сон, я залазив туди й робив своє діло. Але якось, щоб віднадити мене, він додумався принести бамбукову палицю. І от нею, хоча й крізь сон, а постукував по чаші, відлякуючи мене, а я, боячись потрапити під удар, тікав, не оглядаючись, голодний, хоч там було повно всяких наїдків. Отак він цілісіньку ніч і вовтузився зі мною. [124]

Одного разу до нього в келію прийшов погостювати його друг Бріхатспхіг, теж прочанин, що мандрував по місцях святих купань. Побачивши його, хазяїн келії, як і годилося за звичаєм, підвівся, вшанував гостя, одне слово, прийняв його з усіма належними почестями. Ну, а коли настала ніч, вони обидва полягали спати на підстилці з трави куші й заходилися розповідати один одному дгар-макатха, різні благочестиві історії. Поки Бріхатспхіг вів розмову, Тамрачуда, боячись, аби щурі не порозтягали їжі, побахкував бамбуковою палицею по чаші й відповідав другові без ладу й складу. Так я й не поживився нічим. А гість розсердився і сказав господареві: «Знаєш, Тамра-чудо, тепер я бачу, що ти мені зовсім не друг і розмовляєш зі мною знехотя. Хоч надворі зараз і темна ніч, але я піду з твоєї келії і попрошусь до когось іншого. Неспроста кажуть:

Заходь, заходь! Сідай! Сидіти зручно тут!

Де пропадав так довго?

Як жив-здоров? Чом зблід? Які новини чуть?

Яких зазнав приключок?

Отак бодай завжди заходить в любий дім,

де хазяї гостинні

Запросять до стола і щиро пригостять,

і добре слово скажуть.

Якщо ти завітаєш в дім, в якім господар зустріча,

Вниз дивлячись або ж убік,- безрогий ти, та справжній бик.

В той дім заходити не слід, де перед гостем не встають

І дружніх не говорять слів, і про добро та зло мовчать.

О, ти дуже запишався та ще й відцурався від друзів, хоча маєш лише глухий закуток. Але тобі невтямки, що замість нього у тебе там справжнє пекло.

Якщо до пекла зажадав, побудь жерцем домашнім з рік,

Ще краще - хоч би зо три дні - в монастирі наставником.

Отож, дурню, ти мусиш оплакувати гординю, яка вселилася в тебе, а я залишаю твоє пристанище і більше ніколи сюди не прийду». Схвильований Тамрачуда став заспокоювати [125] гостя: «Не кажи так, шановний. Нема в мене друга, ближчого за тебе. Вислухай, коли твоя ласка, чому я був і неуважний до тебе при розмові. Річ у тім, що капосний І щур унадився до чаші на милостиню, яку я вішаю високо на гачку, і все до крихти виїдає з неї, так що мені навіть ї нема чим заплатити за прибирання храму. От я й постукую раз у раз по чаші бамбуковою палицею, щоб прогнати щура. Оце й уся причина. Але цікаво - як той мерзотник зміг перевершити в стрибках кота, мавпу і до них подібних?» І тоді спитав Бріхатспхіг: «А ти знаєш, де його нора?»

І Тамрачуда на те відповів: «Ні, шановний, я цього не знаю». А Бріхатспхіг мовив: «Його нора, напевно, містить- ся над скарбом, від якого йде жар і змушує так високо ; стрибати. Недарма кажуть:

Багатством викликаний жар величним робить будь-кого,

Та щастя більшого нема, як з ближнім поділитись ним.

А крім того,

Не без причини Шанділі за неочищений кунжут ;

Очищений розпродує - для цього певний привід є».

І Тамрачуда спитав: «Та як же це?», і Бріхатспхіг розповів.

Оповідка друга

«В одному селищі у пору дощів попросив я притулку в, тамтешнього брахмана, маючи на увазі прийняти на себе! обітницю і, за його згодою, стати в нього послушниконі та поклонятися божеству. Одного дня прокинувся я вдосвіта й почав прислухатись до суперечки між брахманом та його жінкою. Брахман говорив: «Сьогодні вранці, брах4 манко, буде літнє сонцестояння, а цей день славиться безмежною щедрістю, так-от, я піду в село збирати подаяння, а ти на честь сонця пригости якогось достойного брахмал на». Вона мовчки вислухала його, а потім заходиласії лаяти на всі заставки: «Та чим же я, злидню безпросвітний, людину пригощатиму? І як у тебе язик повертається говорити таке? Та хіба ж відтоді, як жрець з'єднав наші руки, я хоч краплину щастя зазнала, або хоч разочой скуштувала якихось пундиків, хіба я мала намисто, браслети [126] , поножі чи інші які оздоби?!» Брахман зашепотів: «Та цить, жінко! Чого ти розходилася? Сказано ж:

Чому б тому, хто просить в нас, не дати хліба хоч би шмат;

Чи мав багатство хтось колись, якого мати він хотів?

Знать, нагорода багача здобута безліччю дарів.

А, як нам кажуть, бідняку за мушельку перепада.

Охоче служать щедрому, хоч бідний він,- не багачу.

Смачна вода колодязна, що в океанській тій воді?

А також

Що важить цар, як величі

Самовідмовою він не досяг?

Хто наймудріший з мудрих Шівою

Куберу, божество скарбів, назве?

До того ж

Шануєм ватажка слонів, хоча в роботі худне він,

А віслюка, хоч той товстий, засуджуєм безжально ми.

Лиш воду хмара нам дає,

Та людям люба на землі.

Коли ж простягне руку друг,

Не хочуть бачити його.

Отож, збагнувши це, навіть дуже бідна людина мусить колись-таки вкинути хоч крихту в чашу для милостині. Як-то кажуть:

Те, що розсудливі дають достойним людям в слушний час,

Як мудрих приписи велять,- несе їм вічну благодать.

А також

Аж надто жадібним не будь, але і не зрікайсь жадань,

А будеш надто жадібним, на лобі ґуля вискочить».

Спитала брахмана жінка: «А це ж чому?», і він їй розповів. [127]

Книга: Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова

ЗМІСТ

1. Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова
2. ВТРАТА ДРУЖБИ Отож починається перша книга «Втрата...
3. Оповідка перша «А було це так. Неподалік од якогось міста...
4. Оповідка друга «Один шакал, з худющою від голоду шиєю,...
5. Оповідка третя «Є в цих краях місто, відоме під назвою...
6. Оповідка четверта «В одній, бог його знає якій, країні, є...
7. Оповідка п'ята «В одному містечку жили двоє друзів - ткач...
8. Оповідка шоста «Росло в одній країні крислате дерево...
9. Оповідка восьма «Жив у одному лісі лев на ім'я...
10. Оповідка дев'ята «В одного володаря була дуже гарна...
11. Оповідка одинадцята «В одній порослій густим лісом країні...
12. Оповідка дванадцята «В одній країні на березі Океану жила...
13. Оповідка п'ятнадцята «В одній лісистій країні жило...
14. Оповідка шістнадцята «Живе в одній країні, де...
15. Оповідка сімнадцята «Живе в якійсь країні, на високій...
16. Оповідка двадцята «Росте в одній лісистій країні велика...
17. Оповідка двадцять друга «В одного раджі була улюблена...
18. ПРИДБАННЯ ДРУЗІВ Відсіль починається «Придбання друзів»,...
19. Оповідка перша «Є в країні Дакшінатьї місто, що зветься...
20. Оповідка третя «Жив у якійсь лісистій країні пулінда. І...
21. Оповідка четверта «Жив в одному місці купець на ім'я...
22. Оповідка п'ята «В одному селищі жив ткач на ім'я...
23. Оповідка шоста «В одному селищі жив могутній бик на ім'я...
24. ПРО ВІЙНУ ВОРОН І СОВ Третя тантра - «Сказання про війну...
25. Оповідка перша «В якомусь лісі жив ватажок слонячого...
26. Оповідка друга «Жив я колись на одному дереві, а трохи...
27. Оповідка третя «В якомусь селищі жив брахман на ім'я...
28. Оповідка п'ята «В якомусь селі жив брахман на ім'я...
29. Оповідка восьма «Живе собі в одному селищі бідний брахман...
30. Оповідка десята «Росло на якійсь горі у далекій країні...
31. Оповідка дванадцята «Жила неподалік від гори Варуни, в...
32. ВТРАТА НАБУТОГО Починається четверта тантра, що зветься...
33. Оповідка перша «Кажуть, що жив у якійсь криниці жаб'ячий...
34. Оповідка друга «Кажуть, що в якійсь країні жив лев на ім'я...
35. Оповідка третя «В одному селищі жив гончар, який колись...
36. Оповідка п'ята «Жив у якомусь селищі пральник на ім'я...
37. Оповідка восьма «Є в одному селищі місце, де живуть...
38. Оповідка десята «В одному селищі жив багатий старий...
39. Оповідка дванадцята «В якомусь лісі на гіллястому дереві...
40. Оповідка чотирнадцята «Є цар на ім'я Нанда, чоловік Землі,...
41. Оповідка шістнадцята «Жив у якійсь лісистій місцевості...
42. НЕСПОДІВАНІ ДІЯННЯ Починається книга, найменована...
43. Оповідка перша «В одному селищі жив брахман Девашарман,...
44. Оповідка третя «Жили в якомусь селищі четверо брахманських...
45. Оповідка п'ята «В якомусь озері жили дві рибини. Одну з...
46. Оповідка сьома «В одному селищі жив ткач Мантхара. Якось,...
47. Оповідка восьма «В невеличкому місті жив дуже скупий...
48. Оповідка десята «В якомусь місті правив цар на ім'я...
49. Оповідка тринадцята «Жив на якомусь озері птах Бгаранда,...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate