Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Нація може загинути, – нашіптує розум, нація вистоїть – говорить віра. / Роман Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Квінт Горацій Флакк Сатири Переклад Андрія Содомори


6

Ні, ти не звик, Меценате,- хоч знатністю роду з тобою

Жоден етруск із захожих лідійців не міг би рівнятись,

Хоч по вітцеві й по матері предки твої у походи

Грізні дружини водили колись,-ти не звик, як-то інші,

Дерти орлиного носа свого перед людом незнатним,

Передо мною, скажім, в кого батько-відпущеник вбогий.

Ти не зважаєш, як інші, на те, від якого хто батька,

Лиш би освічений був; ти підкреслюєш те справедливо,

Що з простолюддя й Туллій наш був, що й до нього чимало

Вийшло з-під крівлі низької мужів, які шлях свій життєвий

Чесно пройшли й піднялись до вершин небувалої слави.

Ну а Левін, хоч і має ім'я (його предок Валерій

Вигнав Тарквінія Гордого),-й мідного аса не вартий.

Так оцінили його, і то хто? Ти знаєш-народ наш,

Той, хто не раз навіть дурня готов до небес піднімати,

Будь-кому радий служити, аби лиш був рід його славний,

Зліпки шануючи й титули. Як тут мені повестися?

Я ж бо і в тім од юрби відійшов так далеко-далеко!

Піп ж, хай народ, забуваючи Деція (він, мов, незнатний)

Славить Левіна того, хай цензорським стилосом Аппій

В списках закреслить мене, безіменного, що ж, по заслузі:

Власної шкіри триматись не вмів. Але зоряна слава

Тягне за повозом світлим своїм, наче той тріумфатор,

І безіменних, і знатних. А все ж, чи то, Тіллію, варто

Знов нашивати кайму, на цей раз-на військову туніку?

Заздрість високим страшна; низького вона не займає.

Спробуй ремінчиком чорним голінку свою обв'язати,

Ширшу нашити кайму вздовж грудей-і на кожному кроці

Чутимеш: "Хто це такий? Звідки родом він? Хто його батько?"

Є ж такий Барр, що хворіє одним: красунем видаватись,

Де не появиться-там вже й палає дівоча цікавість:

Як, мов, той Барр? Чи красивий з лиця, які зуби, волосся,

Ноги які в нього й стегна? В подробицях все обговорять.

Так і про того, хто долею римлян обравсь піклуватись,

Щастям Італії, спокоєм храмів святих, неодмінно

Всяка дрібнота вивідує: "Хто його батько, хто мати,

Чи не рабиня, бува?"-наче й справді те муситься знати.

"Гей! Так це ти, Діонісія син чи Дами-сірійця,

Смієш зі скелі штовхать громадян, оддавати їх Кадму?"

"Новій, однак, не зі мною сидить, а на сходинку нижче.

Нині він тим є, ким батько мій був".- "А себе вже йменуєш,

Певно, Павлом чи Мессалою? Новій, так той голосистий:

Скільки б возів не гриміло на Форумі, скільки б не грало

Труб похоронних,- заглушить. За те його й ставимо вище".

Ну, але годі про це. Повернуся до себе. Мій батько-

Вільновідпущеник. Тож і на зуб узяли мене люди.

Нині-за те, що з тобою дружу, Меценате; раніше-

Те їх пекло, що трибуном я став на чолі легіону.

Різні причини! Якщо на той чин вони скоса дивились

(Може, й по-праву), то що їм до дружби моєї з тобою?

Ти ж не заради пихи, не з лестивими дружбу заводиш -

Гідних, обачний, шукаєш. Однак похвалитись не можу,

Що випадково з тобою здружитись мені пощастило.

Ні, нас не випадок звів. Це колись дорогий наш Вергілій

Мову про мене повів, потім Варій. І ось, пам'ятаю,

Вперше ввійшов я в твій дім. Промимрив щось два чи три слова

Й тут же затнувсь, мов хлопчак боязкий: не мені ж похвалятись

Ясністю роду чи безкраєм піль, які об'їжджаю

На сатурейськім коні, тому просто сказав тобі, хто я.

Коротко й ти відповів своїм звичаєм. Так і розстались.

Місяць минув, потім другий, і лиш на дев'ятий ти знову

Кликнув мене й своїм другом назвав. Я, звичайно, пишаюсь

Тим, що сподобавсь тобі, хто полови з зерном не мішає,

Хто не по знатності судить - по чистому серцю й по вчинках.

Тож, коли хиби мої - незначні й лиш місцями вражають

Душу мою, загалом незіпсовану,- от, як, буває,

Родимки бачиш на тілі міцнім,- якщо людям у вічі

Прямо дивлюсь,-бо не жадібний я, не горнусь ні до бруду,

Ні до повій,- якщо чесний і чистий, і друзям я милий

(Так я хвалю вже себе!),-в тому батька заслуга велика.

Власник окрайка землі, він усе ж не хотів свого сина

В школу до Флавія слати; туди поспішали пихато

Центуріонів синки, з камінцями й табличками торбу

Через плече перевісивши зліва, куди ще вкладали

Вісім дзвінких мідяків раз на місяць, платню за науку.

Він попри вбогість послав мене в Рим: хай, мов, син мій здобуде

В Римі освіту, де вчаться сенатора й вершника діти.

Хто в колотнечі міській спостеріг чепурного хлопчину

Серед рабів-супровідників, подумки, може, й позаздрив:

"От кому, видно, ще дід заощаджував гроші на спадок!"

Скільки б, однак, я не мав там наставників, батько не зводив

Ока свого непідкупного з мене. Та що там казати!

Він чистоту мою виплекав, першу з окрас, оберігши

Сина не тільки від вчинків лихих, а й від помислів ницих.

Хоч, може, й знав, що колись дорікне хтось: мовляв, через нього

Й син як окличник живе з мідяків чи, за прикладом батька,-

Як побирач. Але сам я на долю свою б не жалівся.

Нині за це я тим більшу хвалу йому й дяку складаю!

Ні! Не жалітиму я,-хіба глузду позбудусь,-що в мене

Батько бідар, як то скиглять: мовляв, не мене звинувачуй

В тому, що предки мої - простого, незнатного роду.

Ні! Я далекий від них не лише на словах, а й думками.

Навіть коли б од якоїсь межі нам природа веліла

Знов розпочати вже пройдений шлях і батьків обирати -

Інших обрали б тоді честолюбці, підхожих для себе,

Я-при своїх би лишивсь: не для мене-бо ті, що гордяться

Кріслом високим та в'язками лікторів. "Він божевільний!"-

Охнула б темна юрба, й ти один лиш схвалив би, можливо,

Те, що цю ношу, незвичну, важку, я рішуче відкинув.

Бо не для мене вона: довелося б лестити багатим,

Поки багатство збиватиму сам; довелося б на повіз

Брати й того, і сього: одинцем тоді ж не поїдеш

Навіть в село підміське. Скільки слуг і ридванів, і коней

Мусив би мати тоді! А сьогодні-хоча б до Таренту

Можу рушати й на мулі безхвостім, дарма, що поклажа

Стегна обдерла йому, а їздець постирав усю спину.

І не закинуть мені, що скуплюсь, як тобі це закинуть,

Преторе Тіллію. їдеш ото по Тібурській дорозі-

П'ять хлопчаків за тобою з вином і всіляким начинням.

Ні. Мені ліпше-таки, ніж тобі, сенаторе славний,

Ніж багатьом-багатьом серед вас. При бажанні, буває,

Йду собі сам, куди очі ведуть; поцікавлюсь, по чому

Хліб чи капуста, затруся між людом облудного цирку,

Часто й на Форум вечірній зверну, подивлюсь, як ворожать.

Потім - додому, до каші й до овочів. Скромну вечерю

Три хлопчаки подають; на моєму столі, що з простого

Білого мармуру-миска, черпак, два глиняні кухлі,

Дзбан для вина вузькошиїй, дешевий, з кампанської глини.

Далі вже й спати кладусь, не турбуючись тим, що раненько

Треба спішити на площу, де Марсій усім своїм видом

Так і кричить: хай, мовляв, навинеться тут Новій Молодший!

Десь до дев'ятої сплю. Прогулявшись, я в тиші мрійливій

Щось почитаю або попишу. Олією потім

Добре змащусь (не тією, однак, яку Натта смердючий

Краде з міських ліхтарів). Коли ж сонце скупатись порадить,

Марсове поле, награвшись у м'яч, я на лазню зміняю.

Снідаю потім, але не захланно: аби лиш не дуже

Вдень мене голод діймав, і дозвіллям втішаюся дома.

Так тільки той проживе, хто звільнився від пут марнославства.

Я сподіваюсь, що й далі так житиму-краще й миліше,

Ніж, коли б квестором батько мій був, чи мій дід, чи мій дядько.

Книга: Квінт Горацій Флакк Сатири Переклад Андрія Содомори

ЗМІСТ

1. Квінт Горацій Флакк Сатири Переклад Андрія Содомори
2. 2 Пройди, нічні гультяї, знахарі, жартуни і...
3. 3 Всі співаки вже такі: попроси їх у дружньому колі...
4. 4 Арістофан і Кратін, Евполід і всі інші поети, Ті...
5. 5 Значить, залишивши Рим гомінкий, ми в Аріції тихій...
6. 6 Ні, ти не звик, Меценате,- хоч знатністю роду з...
7. 7 Як насміявсь над вигнанцем Рупілієм, званим Володар,...
8. 9 Йшов я було по дорозі Святій - люблю так пройтися,...
9. 10 Хибиш, Луцілію, й ти: доведу я це кожному, взявши...
10. КНИГА ДРУГА 1 Кажуть одні, що...
11. 2 Перше добро - вдовольнитись малим - найпевніше,...
12. 3 «Рідко пишеш мені: чотири рази до року Візьмеш...
13. 4 Катію! Звідки? Куди? - «Мені ніколи: мушу вписати...
14. 5 Ще мені ось що порадь, коли ласка, Тіресію віщий:...
15. 6 Ось чим не раз я богам надокучував: поля б окраєць,...
16. 7 Довго тут слухаю й сам би тобі щось сказав, але...
17. 8 Як там гостина вдалась у заможного Насідієна?...
18. ПРИМІТКИ КНИГА ПЕРША 1 1. В чім......

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate