Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Не думали б про людей, то не намагалися б удосконалити гільйотину. / Олександр Перлюк

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Езопові байки Переказ для дітей П.Цімікалі Переклад В.Забаштанського, А.Чердаклі


ВІЛ І ЦАП

Бродив якось віл темним лісом, шукаючи паші. Аж раптом з гущавини вискочив лев і кинувся до нього. Бідолашний віл дременув щодуху і вмить зник за деревами. Не встиг лев його схопити.

А той мчав, як навіжений. Коли це впала йому в око печера, що ховалася в густих заростях.

«Якщо я в неї влізу,- подумав віл,- то я врятований. Спробую щастя».

Підбіг до печери й пропхався всередину. Вона була простора* тільки вхід тісний. Але жив у ній цап. Як побачив він переляканого вола, що й досі трусився, грізно закричав:

- Чого тобі треба в моїй печері?

Віл мовчав, не відриваючи очей від входу.

- Ти чуєш чи ні?- не вгавав цап.- Чому зайшов, не спитавши? Це моя оселя! Іншим сюди - зась! Забирайся геть, та мерщій!

Віл ані пари з вуст. Бо що відповісти? Скажеш - сварка може спалахнути, лев почує- адже він десь поблизу шастає. Тож і мовчав віл, а цапа те дратувало дедалі дужче.

- Як не вийдеш сам, то я тебе вижену! [168]

Та й ну штрикати вола рогами! А той і не ворухнеться. Стоїть та дослухається, що надворі діється. А бородань своєї править:

- Геть з моєї печери!

Урвався волові терпець, повернувся він до цапа, подивився, подивився та й каже:

- Чи не забрав ти собі в голову, цапе, що це я тебе так налякався? Ба ні! За мною гнався лев - ось кого я боюся! Та хай він тільки звідси піде, отоді взнаєш, що таке цап, а що - віл. Зрозумів, цапе?

ГЕРМЕС І ДРОВОРУБ

Якось дроворуб рубав дрова на березі річки. Хотів наготувати в'язку та продати в місті, щоб заробити бодай на хліб, бо був бідний і, крім своїх рук та віслюка, не мав нічого. Навіть стара хатина, в якій жив із жінкою та трійком дітей - не його, чужа.

Знайшов він товсту суху гілляку на чинарі, хотів зрубати, замахнувся, а сокира вирвалася з рук і шубовснула в річку. У найглибшому місці впала.

- Цього ще мені треба до злиднів! - вигукнув [169] сердега. Сів на камінь і заплакав з розпачу.

- Мало того, що сьогодні я нічого не зароблю й родина буде голодна,- слід ще й сокиру нову купити. А де ж я на неї візьму грошей? Чому моя доля така нещаслива?

Почув його плач бог Гермес і одразу спустився з Олімпу.

- Піду подивлюся, що то за чоловік. Чи гідний він моєї допомоги чи ні?

Прикинувся подорожнім і з'явився перед дроворубом.

- Чого плачеш, чоловіче добрий?

- Ох, упустив сокиру в річку,- відповідає той,- і тепер нічим мені працювати, бо другої не маю. І купити нема за що, дуже я бідний,

- Не журися,- мовив подорожній,- зараз я її дістану.

І пірнув у воду. За мить виринув, тримаючи в руці золоту сокиру, що вогнем спалахнула на сонці.

- Оце вона? - питає.- На, візьми. Дроворуб аж рота роззявив з подиву. Але за мить вигукнув:

- Це не вона! Не вона! У мене - золота сокира? Де б я її взяв? [170]

Подорожній знову пірнув у річку, а коли випірнув, у руці в нього була срібна сокира.

- Оце вже, мабуть, вона!

- Дякую, чоловіче добрий,- каже дроворуб,- але й срібної сокири не було в мене. Не можу я брехати чи брати річ, яка мені не належить.

- Не сумуй, матимеш і свою. Подорожній пірнув ще раз і виринув із залізною сокирою - пощербленою, з потрісканим старим топорищем. Дроворуб зрадів:

- Оце моя! Щиро дякую тобі, чоловіче добрий! Тепер я працюватиму до вечора, тепер У мене буде що продати.

І, взявши сокиру, заходився рубати дрова.

- Стривай-но хвилину! - сказав подорожній.- я - Гермес. Почув твій плач і прийшов тебе випробувати. І я впевнився - ти чесний чоловік, бо не хотів узяти золоту й срібну сокири. Але забери їх: це тобі мій дарунок. Продай їх та й господарюй на здоров'я. Тільки будь завжди чесним, таким, як зараз.

З цими словами Гермес зник, а дроворуб [171]подався в село й розповів сусідам про свою пригоду.

І ось один заздрий сусід подумав: «Піду-но і я до річки, може, й мені доля

всміхнеться, і вернуся додому з золотою та срібною сокирами. Або ні, візьму мотику, вона більша».

Рано-вранці взяв він величезну мотику, пішов до річки, вкинув її в воду, а сам сів на березі й почав плакати та приказувати:

- Ой, потонула моя мотика, впала в річку... Що мені робити? Я ж бідний чоловік, не маю грошей на нову. Як тепер працюватиму, як зароблятиму діточкам на хліб?

Почув Гермес і помчав до нього. Питає, чого він плаче, а чоловік відповідає, що впустив мотику в річку, без неї не можна працювати в полі.

- Не сумуй,- каже бог,- я пірну у воду й дістану твою мотику.

Стрибнув у річку й випірнув з золотою мотикою.

- Твоя? - питає.

- Моя! - вигукнув чоловік, і очі йому жадібно заблищали.- Ох, любий мій, як тобі я віддячу? [172]

І простяг руку до мотики.

Але обличчя Гермесові потемніло з гніву, й він кинув золоту мотику далеко в річку.

- Я - Гермес!- прогримів він.- Я знаю, яка була в тебе мотика! Я почув твій плач і прийшов тебе випробувати. Бачу - ти поганий чоловік, бо хотів мене ошукати. Аби ти сказав правду, я подарував би тобі золоту мотику. Але тепер не матимеш і своєї. Це тобі плата за брехню.

Сказав - і щез.

Книга: Езопові байки Переказ для дітей П.Цімікалі Переклад В.Забаштанського, А.Чердаклі

ЗМІСТ

1. Езопові байки Переказ для дітей П.Цімікалі Переклад В.Забаштанського, А.Чердаклі
2. ЛИСИЦЯ І ВОРОНА Якось ворона, пролітаючи над господою,...
3. ХЛІБОРОБ І ОРЕЛ Якось уранці навантажив хлібороб на...
4. КОЧОВИК І ВЕРБЛЮД Правився якось кочовик із верблюдом у...
5. ВОЛИ ТА ОСІ Якось запріг селянин волів, навантажив воза...
6. ОЛЕНЬ І ВИНОГРАДНИК Якось на зеленому схилі гори пасся...
7. ВІЗНИК ТА ГЕРАКЛ Геракл (Геркулес) - в грецькій...
8. ЖАБИ Серед зеленого поля було невеличке блакитне озерце....
9. ВОЯКА ТА КІНЬ Колись за давніх-давен жив хоробрий вояка. І...
10. СОБАКА, ПІВЕНЬ І ЛИСИЦЯ Край невеличкого, чепурненького...
11. ЛИСИЦЯ-НЕНАЖЕРА Бігла лисиця лісом, шукаючи поживи, бо...
12. КУРИ ТА ДИКИЙ КІТ Якось літнього дня в затінку дуба лежав...
13. ПАСТУХ-ЖАРТІВНИК Колись та десь був собі пастух, пас у...
14. МАВПИ-ТАНЦЮРИСТКИ Якось єгипетський цар забрів, гуляючи,...
15. ЛИСИЦЯ Й ЛЕВ - Ти вже виріс, став справжнім лисом,-...
16. ВОВК І ЦАПИК Стояв сонячний весняний день. Блакитне небо...
17. ЛИСИЦІ Кілька лисиць, полюючи спекотного літнього дня,...
18. ДВОЄ ПРИЯТЕЛІВ І ВЕДМІДЬ Двом приятелям випало одного разу...
19. СКНАРА Був собі колись один чоловік. Мав широкі лани,...
20. ВІСЛЮК, НАВ'ЮЧЕНИЙ СІЛЛЮ Жив колись мандрівний торговець....
21. ВІЛ І ЦАП Бродив якось віл темним лісом, шукаючи паші. Аж...
22. ЗАЙЦІ ТА ЖАБИ Зібралися якось на потаємній галявині в...
23. ДВА ЦАПИКИ Текла зеленою долиною жвава синя річечка....
24. МАВПА ТА ЛИСИЦЯ Було це за давніх часів. Надумалися якось...
25. МИШІ ТА КОТИ У великому старому будинку було багато мишей....
26. ПАСТУХ І МОРЕ Загнав пастух овець на зиму до кошари, яка...
27. ТРИ БИКИ Й ЛЕВ На зеленій, укритій буйними травами леваді...
28. ЗВІЗДАР Жив колись уславлений звіздар. Щоночі довгими...
29. КОЗИ Й ЧАБАН Погожого дня один чабан вигнав із печери...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate