Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Якщо жінки мовчать, вони переводять подих. / Юрій Меліхов

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: А. Ф. Бабицький. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І УПРАВЛІННЯ.


4.2. Показники і критерії, що характеризують функціонування виробництва

Показники і критерії життєздатності виробництва

Найважливіша властивість кожної системи, в тому числі й виробничої малого чи великого масштабу, — це життєздатність. Без неї система приречена на деградацію і загибель. Ознакою життєздат-ності будь-якої системи є здатність збільшувати або хоча б зберігати незмінною властивість, що характеризує її як життєздатну систему. Для виробництва такою ознакою є величина виробничих елементів, в економічному значенні — їхня вартість.

Отже, виробництво економічно життєздатне тоді й тільки тоді, коли виконується умова вартісного відтворення виробничих елементів, що математично визначається так:

ydAk>0 (k =1,23) (4 13)

k=1 dt

де Aквартість к-х виробничих елементів: робочої сили вартістю A1; знарядь праці вартістю A2 і предметів праці A3 .

З урахуванням рівняння збереження вартості (2.9) умова (4.13) виглядатиме так:

d Tп , Y( dBk dCk )>T d^k (k = 12 3) (4 14)

dt k=1 dt dt k=1 dt

З нерівності (4.14) видно, що життєздатність виробництва може забезпечуватися, по-перше, за рахунок додаткової праці Тп; по-дру-ге — за рахунок додатного припливу вартості ззовні Вк; по-третє — за рахунок накопичених виробничих скарбів Ск Економічні втрати ак і відтік вартості назовні (Вк < 0) природно знижують життє-здатність виробництва.

Використовуючи спосіб визначення безрозмірних показників за диференціальним рівнянням, умову життєздатності (4.14) можна записати у вигляді безрозмірного критерію життєздатності виробництва.

71

G = h + Z+b-M>0, ReZ= 3:4kZk; b= 3чkbk; м= 3чЛ (k = 1,2,3). (4.15)

k=1 k=1 k=1

Формули для визначення економічних показників, що характери-зують приріст вартості у виробничій системі — h, приріст виробничих скарбів - Zk, структуру виробничих елементів - %k і економічні втра-ти — \\,k, наведено в позначеннях до рівняння збереження вартості (2.9).

Отже, якщо критерій G > 0 , то позитивні фактори відтворення всіх трьох виробничих елементів перевершують негативні фактори, і виробництво життєздатне. Якщо критерій G < 0 , то перевершують негативні фактори, і виробництво нежиттєздатне.

Показники і критерії дієздатності виробництва

Виробництво, як і живий організм, може бути якоюсь мірою жит-тєздатним, наприклад за рахунок припливу вартості ззовні, але в водночас частково або повністю недієздатним, що в кінцевому ра-хунку може призвести до повної втрати і життєздатності. Діє-здатність виробництва визначається органічною структурою виробничих елементів, наявністю запасів, а також взаємодією із зовнішнім середовищем, наприклад з партнерами по виробництву і збуту продукції. Відповідно вона визначається тими показниками, що характе-ризують структуру виробничих елементів та їх співвідношення з при-бутковістю виробництва, з наявними виробничими скарбами, мож-ливими втратами і, звичайно, із припливом вартості ззовні.

Виробнича система тоді дієздатна, коли співвідношення вартості та виробничих елементів відповідає дієздатній технічній структурі виробництва, тобто

Ak=AkD; A=AD=ІAkD (k = 1,2,3) )

аао k=1

чkkD; 3чk= 3чDk=1 (k = 1,2,3); (4.17)

k=1 k=1

чk=АкA ; <=уАD (k = 1,2,3),

де ADk —вартість k-х виробничих елементів у дієздатній економічній структурі виробництва.

72

Оскільки будь-який стан виробничої системи має певний запас стійкості, то дієздатна структура виробництва зберігається в деяких межах зміни його вартісної структури:

ч£<ч£<чГ (* = 1,2,3), (4.18)

де %k, %* * — нижня і верхня межі співвідношення вартості виробничих елементів, за яких виробнича система зберігає свою дієздатність.

Для визначення меж (4.18) можливої зміни вартості виробничих елементів, за яких зберігається дієздатність виробництва, потрібно ставити і вирішувати спеціальні економіко-виробничі завдання, що є предметом дослідження нової науки, яка тільки зароджується, — економічної патології виробництва. На практиці дієздатність виробниц-тва досягається методом проб і помилок. Використовуючи показни-ки (4.17), можна аналізувати структуру дієздатних виробничих сис-тем і поліпшувати вартісну структуру недієздатного виробництва.

Вартісна ж структура виробництва залежить від розподілу додат-кової вартості між виробничими елементами, що можна простежити за рівнянням збереження вартості, записавши його в такому вигляді:

84 + 5Ct + 8Qt = щ (8ТП + ЬВк) (к = 1, 2,3); або

*^ + Ь2к + Ьщ=ак(+ЬЬк) (* = 1,2,3), (4.19)

чк чк

де аk -коефіцієнт розподілу додаткової вартості за виробничими елементами. Формули для визначення економічних показників, що характеризують приріст вартості у виробничій системі — h, приріст виробничих скарбів - Zk, структуру виробничих елементів - 1k та економічні втрати - иk, наведено в позначеннях до рівняння збереження вартості (4.1).

Зіставлення критерію життєздатності виробництва (4.15) із крите-ріями його дієздатності (4.17), (4.18) і рівнянням (4.19) свідчить, що життєздатність виробництва залежить від величини одержуваної все-редині його або ззовні додаткової вартості, а дієздатність — від її розподілу за виробничими елементами. Прикладами порушення життєздатності виробництва є банкрутства підприємств, а порушен-ня дієздатності виробництва — енергетична криза, за якої через не-правильний розподіл прибутку між галузями недостатньо виробляється пального і зупиняються цілком життєздатні підприємства.

73

Причиною недієздатності підприємства може бути також недостатня кількість кваліфікованих працівників через низьку оплату праці.

Показники і критерії

соціальної корисності виробництва

Виробництво може бути життєздатним і дієздатним, але при цьому мало корисним для людей. Його корисність визначається здатні-стю виконувати призначену йому функцію — задовольняти матері-альні потреби людей. Отже, корисність виробництва повинна визна-чатися співвідношенням трьох видів вироблених продуктів (4.6): продукту робоча сила П1 продукту знаряддя праці П2; продукту предмет праці П3. Оскільки людьми безпосередньо споживається усе, що затрачується при виробництві продукту робоча сила П1, то соціальна корисність виробництва характеризується часткою продук-ту робоча сила в сукупному суспільному продукті:

з1=--------^111111 . (4.2

П12+П3

Показник (4.20) визначає “невиробниче” споживання суспільного продукту. Чим воно більше, тим більше користі людям від виробниц-тва. Але потрібно відтворювати і засоби виробництва. Тому необхід-но виробляти продукти П2і П3 , сумарна частка яких у суспільному продукті становитиме.

з23= П2+П3 =1-З1.

П123

Показник (4.21) визначає виробниче споживання суспільного продукту, і чим воно більше, тим менше користі людям від виробниц-тва, тому що вони повинні затрачувати багато праці на відтворення засобів виробництва. Показники (4.20), (4.21) є спряженими, тому що їх сума дорівнює одиниці.

Виробництво і споживання трьох видів продуктів залежать від ве-личини використовуваних виробничих елементів. Відповідно структу-ра або співвідношення вироблених продуктів залежить від структури або співвідношення виробничих елементів. Тому соціальна корисність суспільного виробництва характеризується ще часткою тієї частини виробничих елементів, яка бере участь у відтворенні робочої сили.

74

ЧБ=Т ^ = 41+^31), (4.22)

де

А=∑∑Аkl ( к ,1 = 1,2,3).

k=1l=1

Спряженим з показником (4.22) є показник, що визначає частку тих виробничих елементів, що беруть участь у відтворенні знарядь праці та предмета праці:

Чл= ^^ = 1-чБ. (4.2

А

Показник (4.23) характеризує технічність виробництва. Чим він більший, тим вищі озброєність праці та матеріаломісткість виробництва. Але чим більший показник χА , тим менший показник χБ, що характеризує соціальну корисність виробництва.

Показник (4.22), по суті, є своєрідним ККД такої машини, як сус-пільне виробництво. Справді, виробництво потрібне тільки для того, щоб виробляти продукт П1. Для цього необхідні виробничі елементи АБ. Інша частина виробничих елементів потрібна лише остільки, ос-кільки без неї не можна обійтися.

Очевидно, що чим нижча озброєність праці, тим вища корисність виробництва як за часткою споживання виробленого продукту (4.20), так і за структурою виробничих елементів (4.22). У первісних людей обидва ці показники були близькі до одиниці. Але чим нижчі два інших сполучених з ними показники (4.21) і (4.23), тим важча і менш продуктивна праця. Тому з розвитком економіки кількість за-собів виробництва в їх абсолютному і відсотковому значенні пос-тійно зростає. Відповідно соціальна корисність, або ККД, суспільного виробництва зменшується, хоча абсолютна величина матеріальних благ з розвитком виробництва зростає. Причому не будь-яке зростання засобів виробництва сприяє полегшенню праці та збільшенню виробництва матеріальних благ.

Отже, оптимальними показники корисності виробництва будуть тоді, коли споживані людьми продукти вироблятимуться мінімально можливою, але достатньою кількістю засобів виробництва на даному рівні науково-технічного розвитку.

75

Рівнем цих показників повинні визначатися соціальна спрямованість і технічна політика розвитку виробництва. Приклад значень показників розподілу вироблених продуктів за сферами відтворення виробничих елементів в Україні в 1960-1990 pp. наведено у табл. 4.1.

Таблиця. 4.1 Розподіл вироблених продуктів між трьома сферами відтворення в Україні (1960-1990 pp.), %

Продукт

Сфера відтворення

1960 р.

1975 р.

1990 р.

Роаоча сила, П1, 100 %

Роаочої сили, А1 Знарядь праці, А2 Предмета праці, А3

16

42 42

24 38 38

29 34

37

Знаряддя праці, П2 100 %

Роаочої сили, А1 Знарядь праці, А2 Предмета праці, А3

48 24 28

32 34 34

43 26 31

Предмет праці, П3, 100 %

Роаочої сили, А1 Знарядь праці, А2 Предмета праці, А3

9

44 47

16 40 46

22 30 48

Показники і критерії патології виробництва

Дослідження не тільки кризових явищ та причин їх виникнення, а й патології загалом в економіці виробництва перебувають на стадії постановки наукової проблеми. Для її вирішення необхідне розв’я-зання трьох завдань:

1) визначення ознак насамперед нормального стану економіки виробництва;

2) визначення ознак патологічних відхилень від нормального стану економіки виробництва в динаміці його розвитку;

3) визначення ознак кризового стану економіки виробництва. Отримана аналітичним шляхом повна система економічних показників (див. тему 4.1) дає змогу вирішити всі ці завдання.

Нормальний стан економіки визначається критеріями життєздат-ності виробництва (4.15), його дієздатності (4.17), (4.18) та соціальної корисності (4.20), (4.22). Негативні відхилення цих показників від їх нормального чи запланованого оптимального значення і будуть па-тологічними ознаками погіршення економічного стану виробництва.

76

Патологія економіки за ознакою життєздатності виробництва визна-чається зміною знака на зворотний у критерії життєздатності виробництва, коли

G = h + Z + b-M<0, (4.24)

33 3

neZ=∑4kzk; b=4kbk; µ=∑чkмk (k = 1,2,3);

k=\ k=\ k=\

h = ^ bk= Bk-zk=^-Mk k ;4k= A k ;A=Ak(k = 1,2,3). AAk Ak Ak A k=\

Ак, Ск, к, Вк відповідно вартість виробничих елементів, виробничих скарбів, втрат і припливу вартості ззовні к-то виду; Тп — додаткова вартість.

Патологія щодо життєздатності виробництва може бути на-слідком недостатньої його прибутковості h, надмірного зростання виробничих скарбів Ск та економічних втрат Ωк, а також відтоку вартості назовні к < 0). При цьому виробничі скарби повинні роз-глядатися як “розширювальний бачок” виробничих елементів у вар-тісному визначенні, але за умови можливості введення їх у дію.

Патологія життєздатності прямо пов’язана з патологією дієздат-ності виробництва, прояв якої визначається умовами.

чk<ч;; Ч;=чkD(1-дk) (k = 1,2,3); (4.25)

чk>ч"; ч"=чkD(1 + дk) (k =1,2,3), (4.26)

де δ, - допустимі вартісні відхилення к-х виробничих елементів від дієздатної структури виробничої системи (див. c. 72-73).

Порушення дієздатності виробництва — це вихід за межі дієздат-ної структури виробничих елементів і зовні може виявлятися в пору-шенні кінематичних балансів структурних частин виробничих еле-ментів. Прикладом може бути невідповідність, що спостерігається часто в сільському господарстві, між наявною кількістю працівників, оброблюваної землі та комплектів сільськогосподарської техніки. Недостатня кількість працівників призводить до простою техніки, нестача техніки порушує технологію оброблювання землі. Надлишок працівників і техніки зумовлює нераціональне їх використання. При-чиною тому, як і за патології життєздатності виробництва, можуть бути недостатня прибутковість виробництва, неправильний розподіл прибутку між виробничими елементами, надмірний приріст вироб-

77

ничих скарбів і надмірний відтік вартості назовні. Патологія життє-здатності виявляється в захворюванні виробничого організму в цілому, а патологія дієздатності виробництва — його окремих виробни-чих елементів.

Патологія за ознакою соціальної корисності виробництва визна-чається патологічними відхиленнями від раціональних значень показників розподілу вироблених продуктів та економічної структури виробництва:

31<3opt; з1 =--------^ 111111. (4.27)

1 Ц+Щ+П3

чБo pt; (4.28)

чБ = A 1 +A 1 +A 1; A=Ak (k = 1,2,3).

Оптимальні значення соціальної корисності виробництва (4.27) і (4.28) потрібно визначати разом з врахуванням природної “вікової” їх зміни внаслідок науково-технічного і соціального розвитку виробництва.

Критерії спаду

і кризових станів виробництва

Ознакою відсутності чи наявності кризових явищ в економіці є напрямок швидкості в процесі відтворення виробничих елементів:

Vk =— ><0 (k =1,2,3), dt

де АКвартість виробничих елементів.

За додатної швидкості відтворення £-го виробничого елемента кризи немає, а за від’ємної є. Тому кризі завжди передує спад виробництва, або зменшення швидкостей зростання певних виробничих елементів. При цьому змінюються з додатних на від’ємні знаки при-скорень:

wk= d 2 Ak <0 ( k = 1,2,3); Vk= dAk >0, (4.29)

dt 2 dt

а потім і швидкостей зростання вартісної величини виробничих еле-ментів.

78

dA Vk = k <0 (k = 1,2,3). (4.30)

dt

Якщо умови (4.29), (4.30) виконуються не для всіх, а лише для дея-ких виробничих елементів, то спад чи криза не є загальними. Умовою загального спаду чи економічної кризи є

wk<0 ( k = 1,2,3); ∑Vk>0; (4.31)

k=1 k=1

3

Vk < 0 (k = 1,2,3). (4.32)

k=1

Залежно від сполучення умов (4.29), (4.32) можна класифікувати кризові стани виробничої системи:

1. Спад чи криза у відтворенні окремих частин виробничих елементів. У цьому випадку у відтворенні кожного виробничого елемента (робочої сили, знарядь праці та предмета праці) за наявності нега-тивних переважають позитивні процеси.

d2A 3

w

*> 0; wk>0; wk = ∑wkl>0 (k , l = 1,2,3);

dt2...l=1

Vkl><0; Vk>0; Vk = ∑3Vkl >0 (k,l = 1,2,3),

l=1

де Акl вартість l-х частин k-x виробничих елементів.

2. Спад чи криза у відтворенні окремих виробничих елементів:

wk<0; ∑wk>0 ( k = 1,2,3);

k=1

Vk<0; Vk>0 ( k = 1,2,3).

k=1

У цьому випадку негативні процеси переважають тільки у від-творенні деяких із трьох виробничих елементів. Загалом зберіга-ється перевага позитивних процесів.

3. Спад чи криза у відтворенні виробничих елементів в цілому:

wk<0; wk><0 ( k=1,2,3);

k=1

Vk<0; Vk<0 ( k = 1,2,3).

k=1

79

У цьому випадку позитивні процеси зберігаються лише у відтворенні деяких виробничих елементів. Загалом переважають негативні процеси, тобто має місце загальний спад чи загальна криза виробництва. Найгіршим варіантом є загальний спад, або загальна економічна криза, коли

wkl<0; Vkl<0 (k,l = 1,2,3).

У цьому разі негативні процеси мають місце у відтворенні всіх де-в’яти частин виробничих елементів.

Запитання. Завдання

1. У чому відмінність аналітичного методу визначення економічних показників від емпіричного?

2. Яка система показників є повною?

3. Охарактеризуйте показники витрат праці.

4. Які показники визначають процес перенесення вартості на вироблений продукт?

5. Якими показниками характеризуються дієздатність і життєздатність виробництва?

6. Проаналізуйте показники економічної патології виробництва.

7. Що є критерієм кризового стану виробництва?

8. Якими показниками характеризується соціально-економічна корисність виробництва?

80


Книга: А. Ф. Бабицький. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І УПРАВЛІННЯ.

ЗМІСТ

1. А. Ф. Бабицький. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І УПРАВЛІННЯ.
2. ВСТУП
3. Розділ 1. МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІКИ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА. 1.1. Моделі рівноважного відтворення
4. 1.2. Формула і модель кругообороту виробничих елементів
5. 1.3. Структура виробничого процесу і виробничих елементів
6. 1.4. Кінематика економічного процесу
7. Розділ 2. ЗАКОНИ ЕКОНОМІКИ ВИРОБНИЦТВА. 2.1. Закони і закономірності економічної науки
8. 2.2. Закон витрат економічної праці
9. 2.3. Закони перенесення і збереження вартості
10. 2.4. Три правила економічної динаміки. Умова, що визначає розвиток виробництва
11. Розділ 3. МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ ОБМІНУ. 3.1. Вартість продукції (товару)
12. 3.2. Математична модель продукції (товару)
13. Розділ 4. КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ. 4.1. Аналітичний метод одержання економічних показників
14. 4.2. Показники і критерії, що характеризують функціонування виробництва
15. Розділ 5. МОДЕЛЬ САМОРЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ ВИРОБНИЦТВА. 5.1. Математична модель управління розвитком суспільного виробництва
16. 5.2. Сфери, рівні та схема саморегулювання й управління економікою виробництва
17. Розділ 6. МЕТОД ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ НА ЕОМ. 6.1. Роль і задачі експерименту в економічному прогнозуванні та управлінні виробництвом
18. 6.2. Задача Коші розширеного відтворення
19. 6.3. Сутність методу економіко-математичного експерименту на ЕОМ
20. 6.4. Аналіз постановки і здійснення економіко-математичних експериментів із розвитку виробництва в Україні з 1960 по 2015 р.
21. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate