Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Чоловік любить жінку за красу, жінка любить чоловіка за його можливості. / Олександр Сухомлин

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Цивільний процес - М. Й. Штефан


§ 4. Повноваження суду апеляційної інстанції

Повноваження суду апеляційної інстанції — це сукупність його прав і обов'язків, пов'язаних із застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції, які розглядаються в апеляційному порядку. Такі повноваження та підстави їх застосування визначені в статтях 305-310 ЦПК.

Розглянувши справу за апеляційною скаргою, паданням, суд апеляційної інстанції має право постановити ухвалу: про відхилення апеляційної скарги, подання; про скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції; про скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду. А також має право змінити або постановити нове рішення.

Відхилення апеляційної скарги, подання (п. 1 ст. 305 ЦПК) — можливе тоді, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Такі наслідки настають також тоді, коли суд припустився неістотних порушень норм цивільного процесуального права. Згідно правила, передбаченого ч. 2 ст. 306 ЦПК не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань. Це може бути при порушенні правил підсудності, неточному посиланні на норму права при відповідності рішення чинному законодавству, тобто при порушенні норм процесуального права, які не призвели і не могли призвести до неправильного вирішення справи.

Скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції настає тоді, коли встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції (п. 2 ст. 305 ЦПК). Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справа розглянута неповноваж-ним суддею — (п. 1 ст. 307 ЦПК) — який не призначений Президентом України, не вибраний Верховною Радою (ст. 128 Конституції України); при наявності обставин, що викликають сумнів в його об'єктивності (ст. 18 ЦПК), справа підлягає колегіальному розгляду (ст. 124 ЦПК); 2) рішення постановлено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу (п. 2 ст. 307 ЦПК). Таке рішення не відображає волі того судді, чий підпис відсутній. Воно не має сили і значення судового документа, а тому підлягає обов'язковому скасуванню; 3) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання (п. 4 ст. 307 ЦПК). Розгляд справи у відсутності таких осіб позбавляє їх реальної можливості здійснювати право на захист наданими їм процесуальними засобами, а суд — встановити об'єктивну істину, права і обов'язки сторін; 4) суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі (п. 4 ст. 307 ЦПК). До зазначеної групи порушень відносяться дії суду по виклику в судове засідання співвідповідачів без попереднього винесення про це мотивованої ухвали, без доведення її змісту до таких осіб і покладення на них обов'язків по заявленому позову.

Скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у пору-неній цивільній справі або залишити заяву без розгляду (п. З ст. 305 ЦПК). Такі наслідки наступають з підстав, передбачених статтями 227, 229 ЦПК

Скасування рішення повністю або частково і закриття провадження у справі можливо за наявності підстав, повний перелік яких передбачений ст. 227 ЦПК, а саме:

— якщо справа не підлягає розглядові в судах (п. 1), тобто коли непідвідомча судові або якщо вимоги позивача мають неправовий характер. Підвідомчість суду цивільних справ позовного провадження визначається нормами матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини. Цивільний процесуальний закон встановлює лише загальні правила їх підвідомчості (ст. 24 ЦПК) та наводить перелік підвідомчих справ з адміністративних правовідносин і справ окремого провадження (ст. 254 ЦПК);

— якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачено (п. 2).

Відповідно до роз'яснення, зробленого в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», про те, що попередній досу-довий порядок розгляду справ не обов'язковий і не е підставою для відмови в прийнятті позовної заяви чи скарги до провадження суду (тобто для порушення цивільної справи в суді), можна зробити висновок, що п. 2 ст. 136, п. 2 ст. 227 ЦПК втратив силу внаслідок прямої дії ст. 124 Конституції;

— якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення суду чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін (п. 3).

Зазначене правило відтворює правові наслідки набрання чинності (законної сили) рішення суду, його суб'єктивні та об'єктивні межі. Відповідно до ч. 2 ст. 231 ЦПК після набрання рішенням чинності (законної сили) сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, а також оспорювати в іншому процесі вже встановлені судом факти;

— якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (п. 4);

— якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (п. 5). Диспозитивний характер прав сторін, визначений можливістю розпоряджатися об'єктом спору і процесу, передбачає право позивача відмовитися від позову, а сторін — укласти мирову угоду (ст. 103 ЦПК), що може бути реалізоване під час провадження справи у апеляційній інстанції. При прийнятті відмови позивача від позову або при затвердженні мирової угоди суд апеляційної інстанції скасовує постановлене рішення і закриває провадження у справі;

— якщо між сторонами укладено договір про передачу даного спору на вирішення третейського суду (п. 7). Наявність такого договору свідчить про те, що сторони відмовилися від розгляду їх спірних правовідносин судом загальної юрисдикції. Він грунтується на диспозитивній основі прав сторін, які можуть відмовитися від зазначеного договору. Але поки такий договір діє, порушення сторонами тотожної справи в суді загальної юрисдикції виключається (п. 6 ст. 136 ЦПК). Прийняття судом до свого провадження справи підлягає закриттю, а рішення — скасуванню. По-іншому вирішується питання при наявності рішення третейського суду, постановленого по тотожній справі раніше рішення районного (міського) суду. Згідно зі ст. 17- 20 «Положення про третейський суд» (додаток № 2 до ЦПК) рішення третейського суду, невиконане добровільно, може бути виконано примусово на підставі виконавчого листа, виданого районним (міським) судом, в районі якого відбувався третейський суд і якому були передані на зберігання всі матеріали по розгляду справи третейським судом. При видачі виконавчого листа суддя перевіряє, чи не суперечить рішення третейського суду законові і чи не було порушено при його поста-новленні правил, передбачених Положенням про третейський суд. На відмову судді у видачі виконавчого листа може бути подана скарга у десятиденний строк з дня відмови. Після того, як ухвала судді про відмову у видачі виконавчого листа набере законної сили, спір може бути вирішений в суді за заявою заінтересованої в тому сторони.

Отже, наявність рішення третейського суду, на реалізацію якого ухвалою судді було відмовлено у видачі виконавчого листа, не є підставою для скасування рішення районного (міського) суду, постановленого у тотожній справі;

— якщо після смерті громадянина, який був однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п. 8). Це стосується спорів, що виникають з трудових правовідносин (поновлення на роботі), сімейних (стягнення аліментів) та інших. Права і обов'язки, пов'язані з такими правовідносинами, невід'ємні від особи померлого, а тому не переходять до спадкоємців. Якщо правонаступництво у справі неможливе, відпадає потреба у постановленні судового рішення, а коли воно було постановлено, то підлягає скасуванню, а провадження в справі — закриттю

Якщо судом першої інстанції постановлено законне і обгрунтоване рішення, сама по собі смерть фізичної особи — сторони в спірних правовідносинах після постановлення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для закриття провадження а справі з підстав п. 8 ст. 227 ЦПК (ч. 2 ст. 308 ЦПК).

Скасування рішення і залишення заяви без розгляду відповідно до ст. 308 ЦПК настає з підстав, передбачених ст. 229 ЦПК: якщо заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи і можливість застосування цього порядку не втрачена (п. 1). Попередній по-засудовий порядок вирішення деяких цивільних справ передбачений нормами цивільного, трудового та інших галузей матеріального права, їх перелік — у п. 2 ст. 136 ЦПК. Але за роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, зробленим в п. 8 Постанови № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», попередній до-судовий порядок розгляду справ не є обов'язковий внаслідок прямої дії ст. 124 Конституції, тому можна зробити висновок, що п. 2 ст. 136, п. 1 ст. 229 ЦПК втратили силу;

— якщо заяву подано недієздатною особою (п. 2).

Можливість особисто здійснювати свої права в суді та доручати ведення справи представникові надається громадянам, які досягли повноліття, та юридичним особам (ст. 101 ЦПК).

Неповнолітні віком від 15 до 18 років можуть виступати в суді особисто як сторона лише в справах, що виникають з угод, які вони вправі згідно із законом укласти самостійно, та в справах про відшкодування заподіяної ними шкоди. Однак і повнолітні громадяни можуть бути в судовому порядку визнані обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами чи недієздатними внаслідок психічної хвороби або недоумства. Тоді їх права і охоронювані законом інтереси захищають в суді їх законні представники — опікуни чи піклувальники.

Наслідком пред'явлення позову обмежено дієздатним чи недієздатними особами є відмова у його прийнятті. А помилково прийнятий судом позов має залишатися без розгляду. Такі правові наслідки настають і тоді, коли факти недієздатності чи обмеження в дієздатності будуть встановлені судом, який перевіряє справу в апеляційному порядку. Підставою для цього є лише рішення суду, яке набрало законної сили, щодо зміни правового статусу даної особи (ст. 260 ЦПК)

Інші правові наслідки настануть тоді, коли такі зміни у правовому статусі громадянина відбудуться під час провадження у справі, де він є стороною. Згідно з п. 2 ст. 221 ЦПК суд у таких випадках має зупинити провадження у справі до вступу в справу або притягнення до справи правонаступника чи законного представника (п. 1 ст. 224 ЦПК);

— якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (п. 3).

Гарантією на здійснення права на судовий захист є закріплене у ст. 110 ЦПК положення про те, що громадяни можуть вести свої справи в суді особисто або через своїх представників. Справи юридичних осіб ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Процесуальні представники самі повинні бути дієздатними і мати відповідні повноваження на ведення справи в суді, яке підтверджено належно оформленими документами, визначеними ст. 113 ЦПК. Такі повноваження дають представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій (ст. 115 ЦПК).

Якщо повноваження на ведення справи у представника відсутні, позовна заява не може бути прийнята до провадження суду. Суддя повинен відмовити у прийнятті позовної заяви (п. 8 ст. 136 ЦПК). Помилково розпочате провадження призводить до залишення заяви без розгляду. Якщо ж у справі постановлено судове рішення, суд апеляційної інстанції скасовує його і залишає заяву без розгляду;

— у випадку повторної неявки в судове засідання позивача за викликом суду без поважних причин або повторної неявки позивача за викликом суду незалежно від причини (п. 4).

Цивільним процесуальним засобом, який забезпечує реалізацію права сторін на участь у судових засіданнях, де розглядається їх справа, є покладений ст. 172 ЦПК на суд обов'язок відкласти розгляд справи у разі відсутності даних про вручення їм повісток або коли їх неявка викликана причинами, визнаними судом поважними.

Відкладаючи справу, суд переносить її розгляд на інший строк, забезпечуючи сторонам можливість взяти участь в судовому засіданні. Така можливість в свою чергу забезпечується правом сторін одержати від суду інформацію про день, час і місце проведення нового судового засідання (ст. 176 ЦПК). Порушення цього правила створює безумовну підставу для визнання рішення у справі незаконним

У разі неявки позивача без поважних причин за викликом суду із зазначенням необхідності дати особисті пояснення у справі чи при неявці на повторний виклик незалежно від причин, суд залишає заяву без розгляду, якщо він не вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних матеріалів (ч. 4 ст. 172 ЦПК);

— якщо спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав знаходиться на розгляді в іншому суді (п. 5). Залишення заяви без розгляду настає також тоді, коли позивач реалізував своє право на альтернативну підсудність, подавши заяву до одного із судів, визначених ст. 126 ЦПК, а потім сам або в його інтересах інші особи повторно пред'являють тотожний позов до іншого суду. В такому разі у прийнятті позовної заяви має бути відмовлено, а прийнята до провадження суду заява повинна бути залишена без розгляду. Якщо суд цього не зробив і справу розглянув, суд апеляційної інстанції скасовує його рішення і залишає заяву без розгляду.

Правові наслідки залишення заяви без розгляду визначені ст. 230 ЦПК. Після усунення умов, на підставі яких заява була залишена без розгляду, заінтересована особа має право знову звернутися до суду, подавши заяву в загальному порядку.

Зміна рішення або постановлення нового рішення (п. 4 ст. 305 ЦПК).

В нормативному порядку визначені тільки підстави для скасування рішення суду першої інстанції і постановлення судом апеляційної інстанції нового рішення і якими відповідно до ст. 309 ЦПК є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права.

Зазначені підстави аналогічні тим, які були встановлені статтями 312, 313 ЦПК, для скасування рішення суду першої інстанції судом касаційної інстанції та ст. 338 ЦПК — судом наглядної інстанції, які втратили свою дію в зв'язку з реформуванням системи оскарження судових рішень Законом від 21 червня 2001 року «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» і зокрема розділу 4 ЦПК «Перегляд судових рішень».

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи (п. 1 ст. 309 ЦПК).

З'ясування обставин, що мають значення для справи, полягає у встановленні всіх юридичних фактів, які відповідно до норм матеріального права мають значення для розкриття існуючих між сторонами правових відносин чи існування певних подій. Неповнота з'ясування обставин зумовлюється неправильним визначенням предмета доказування, невстановленням сукупності юридичних фактів, які мають значення для визначення прав і обов'язків сторін спірної справи.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими (п. 2 ст. 309 ЦПК).

Встановлені судом обставини обґрунтовуються доказами. Відхилення тих чи інших фактів також потребує належного обгрунтування доказами. Визнання судом встановлених ним обставин за відсутності доказів свідчить про їх недоведеність. Це може мати місце при наявності безпідставних припущень про обставини, що допускаються судом на свій розсуд, замість витребування необхідних доказів для їх підтвердження. Недоведеність обставин, що мають значення для справи може бути при визнанні судом встановленими факти на підставі неправильності оцінки доказів.

Невідповідність висновків суду обставинам справи (п. З ст. 309 ЦПК). Необхідність встановлення об'єктивної істини по справі перебуває у прямій залежності від виконання завдань цивільного судочинства. Встановлені судом факти повинні відбивати реальну дійсність, тобто фактичні обставини, які існували та існують в об'єктивному світі.

Порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права (п. 4 ст. 309 ЦПК).

Відповідно ч. 2 ст. 309 ЦПК норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон (інший нормативно-правовий акт), який не поширюється надані правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

При застосуванні закону, який не треба було застосовувати, суд помилково до відносин сторін застосовує не той закон, котрий слід було застосувати, а при незастосуванні закону, який треба було застосовувати, суд не застосовує в повному обсязі норми матеріального права і виносить рішення, що суперечить чинному законодавству. Так, суд визнав дійсним договір довічного утримання між сторонами, хоч він був укладений з недодержанням нотаріальної форми, порушення якої призводить до визнання договору недійсним, незастосування ч. 1 ст. 47, ч. 2 ст. 48, ст. 426 ЦПК до існуючих міх сторонами правовідносин стало причиною постановлення судом незаконного рішення

Прикладом застосування закону, який не треба було застосовувати, може бути справа за позовом автопідприємства до К. про стягнення з нього завданих ним збитків. К. під час роботи на автобусі водієм допустив порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого О. зазнав тяжких тілесних ушкоджень. Автопідприємство просило стягнути з К. грошові суми, виплачені ним О. та органам соціального захисту населення. Позов було задоволене частково на підставі застосування статей 440, 451 ЦК у зв'язку з пропуском трирічного строку давності. Застосування у даному разі до існуючих правовідносин норм цивільного права є неправильним, оскільки К. заподіяв Автопідприємству матеріальну шкоду під час виконання трудових обов'язків. А відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, врегульовується нормами трудового законодавства. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 232 КЗпП України строк для звернення адміністрації підприємства до суду з вимогою про стягнення з його працівників матеріальної шкоди встановлений один рік.

Правильне застосування норм матеріального права неможливе без тлумачення останніх, визначення їх спрямованості та змісту. Неправильне тлумачення закону призводить до його неправильного застосування, постановлення незаконного судового рішення. Так, Завод пред'явив позов до С. і М. про виселення з належної їм частини приватного будинку (кімнати 9,5 кв. м. і кухні) у зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних потреб і знесення будинку. Відповідачам була виділена однокімнатна квартира площею 19,1 кв. м. Однак звільнити належну їм частину будинку вони відмовилися.

Задовольнивши позов, суд в рішенні зазначив, що прохання відповідачів забезпечити їм можливість позачергового вступу до членів житлово-будівельного кооперативу і одержання в ньому двокімнатної квартири не може бути взято до уваги. Надання їм однокімнатної квартири не погіршує їх житлових умов. Розв'язавши справу на підставі ст. 171 ЖК, суд неправильно витлумачив цю норму права. Згідно з цією статтею право вибору виду компенсації у зв'язку зі знесенням жилих будинків, що є у приватній власності, належить лише особам, які проживають у таких будинках і зазначених у цій нормі права. Як свідчать матеріали справи, відповідачі відмовилися від виділеної їм однокімнатної квартири і вимагали забезпечити їм можливість вступу до членів житлово-будівельного кооперативу для одержання двокімнатної квартири. Однак суд порушив вимогу зазначеної норми права, неправильно витлумачивши її зміст


Книга: Цивільний процес - М. Й. Штефан

ЗМІСТ

1. Цивільний процес - М. Й. Штефан
2. Передмова
3. Розділ І Загальні положення Глава 1. Поняття, завдання і джерела цивільного процесуального права України
4. § 1. Цивільний процесуальний порядок (форма) захисту майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій
5. § 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
6. § 3. Місце цивільного процесуального права в правовій системі України
7. § 4. Джерела цивільного процесуального права і межі його дії
8. § 5. Цивільне судочинство і його стадії
9. § 6. Наука цивільного процесуального права
10. § 7. Цивільний процес в іноземних державах
11. Глава 2. Принципи цивільного процесуального права § 1. Поняття принципів та їх значення
12. § 2. Система принципів та їх класифікація
13. § 3. Принципи, закріплені Конституцією України § 4. Принципи, закріплені законодавством про судочинство
14. § 5. Система принципів цивільного процесу іноземних держав
15. Глава 3. Цивільні процесуальні правовідносини § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
16. § 2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
17. § 3. Суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин
18. § 4. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
19. § 5. Об`єкт цивільних процесуальних правовідносин
20. Глава 4. Сторони в цивільному процесі § 1. Поняття сторін у цивільному процесі, їх процесуальні права і обов`язки
21. § 2. Процесуальна співучасть
22. § 3. Заміна неналежної сторони
23. § 4. Процесуальне правонаступництво
24. § 5. Участь сторін у цивільному процесі іноземних держав
25. Глава 5. Треті особи в цивільному процесі § 1. Поняття і види третіх осіб
26. § 2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги
27. § 3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог
28. § 4. Участь третіх осіб в цивільному процесі іноземних держав
29. Глава 6. Участь органів прокуратури в цивільному процесі § 1. Завдання органів прокуратури в цивільному процесі
30. § 2. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
31. § 3. Участь прокурора в цивільному процесі у справі в суді першої інстанції
32. § 4. Участь прокурора в провадженні по оскарженню і перегляду судових рішень і ухвал
33. § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність прокурора
34. § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав
35. Глава 7. Участь у процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким надано законом право захищати права і свободи інших осіб § 1. Мета, підстави і процесуальні форми участі
36. § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
37. § 3. Участь профспілок у цивільному процесі
38. § 4. Участь у цивільному процесі підприємств, установ, організацій та окремих громадян з метою захисту прав інших осіб
39. § 5. Цивільна процесуальна правосуб`єктність
40. § 6. Участь у цивільному процесі країн СНД органів державного управління, місцевого самоврядування, організацій і громадян з метою захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб
41. Глава 8. Представництво в цивільному процесі § 1. Поняття та значення процесуального представництва
42. § 2. Види процесуального представництва
43. § 3. Повноваження процесуального представника
44. § 4. Процесуально-правове становище представника в провадженні цивільних справ у суді першої інстанції
45. § 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання
46. § 6. Представництво в цивільному процесі іноземних держав
47. Глава 9. Цивільні процесуальні строки § 1. Поняття, значення і види процесуальних строків
48. § 2. Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
49. Глава 10. Підвідомчість цивільних справ § 1. Поняття і види підвідомчості
50. § 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
51. § 3. Підвідомчість справ, що виникають з цивільних правовідносин
52. § 4. Підвідомчість спорів, що виникають з житлових правовідносин
53. § 5. Підвідомчість спорів, що виникають з авторських і суміжних прав
54. § 6. Підвідомчість спорів, що виникають з відносин, які врегульовані правом на відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг
55. § 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин
56. § 8. Підвідомчість спорів, що виникають з трудових правовідносин
57. § 9. Підвідомчість справ, що виникають з екологічних правовідносин
58. § 10. Підвідомчість спорів, що виникають з кооперативних та інших правовідносин
59. Глава 11. Підсудність цивільних справ § 1. Поняття і види підсудності
60. § 2. Наслідки порушення правил про підсудність. Зміна підсудності
61. Глава 12. Витрати по провадженню цивільної справи § 1. Поняття та види витрат та їх значення
62. § 2. Державне мито
63. § 3. Витрати, пов`язані з розглядом справи в суді
64. § 4. Розподіл та відшкодування понесених витрат у справі
65. Глава 13. Санкції цивільного процесуального права § 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
66. § 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права
67. § 3. Цивільні процесуальні штрафи
68. § 4. Відшкодування майнових збитків
69. Глава 14. Докази і доказування в цивільному процесі § 1. Роль доказів і доказування в цивільному процесі
70. § 2. Поняття і види доказів
71. § 3. Доказування
72. § 4. Засоби доказування Пояснення сторін і третіх осіб
73. § 5. Докази і доказування в цивільному процесі іноземних держав Розділ II. Провадження в суді першої інстанції А. Позовне провадження Глава 15. Порушення цивільної справи в суді
74. § 1. Позов — процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді
75. § 2. Право на позов. Право на пред`явлення позову і процесуальний порядок його реалізації
76. § 3. Об`єднання і роз`єднання позовів
77. § 4. Процесуальні засоби, що забезпечують відповідачу захист своїх інтересів проти позову
78. § 5. Зміни в позовному спорі
79. § 6. Забезпечення позову
80. § 7. Процесуальні засоби порушення цивільної справи в судах іноземних держав Глава 16. Підготовка цивільних справ до судового розгляду § 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду
81. § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
82. § 3. Судові виклики і повідомлення
83. § 4. Підготовча стадія в цивільному процесі іноземних держав
84. Глава 17. Судовий розгляд цивільних справ § 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
85. § 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
86. § 3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ
87. § 4. фіксування цивільного процесу та протоколи
88. § 5. Розгляд цивільних справ в судах іноземних держав
89. Глава 18. Постанови суду першої інстанції § 1. Поняття і види судових постанов
90. § 2. Суть судового рішення
91. § 3. Вимоги, яким має задовольняти судове рішення
92. § 4. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання
93. § 5. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив
94. § 6. Набрання чинності рішенням суду
95. § 7. Ухвали суду першої інстанції
96. § 8. Рішення суду в цивільному процесі іноземних держав
97. Б. Непозовні провадження Глава 19. Провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин § 1. Суть, значення провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин
98. § 2. Справи по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь в референдумі
99. § 3. Справи по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад і заявах про скасування рішення виборчої комісії
100. § 4. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування реєстрації кандидатом у Президенти України
101. § 5. Справи по скаргах, заявах на рішення, дії` або бездіяльність виборчих комісій по виборах народних депутатів України
102. § 6. Справи по скаргах на р_ішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
103. § 7. Справи по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності
104. § 8. Справи по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв`язку з накладенням адміністративних стягнень
105. § 9. Справи по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи посадових осіб у сфері управлінської діяльності
106. § 10. Справи по скаргах на рішення, прийнятті щодо релігійних організацій
107. §11. Справи за заявами прокурора про визнання незаконними правового акта органу, рішення чи дії службової особи
108. § 12. Справи по скаргах на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби
109. § 13. Справи про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткуванню сільського населення і державному обов`язковому страхуванню
110. § 14. Справи про заборону політичної партії і про анулювання реєстраційного свідоцтва
111. Глава 20. Окреме провадження § 1. Суть і значення окремого провадження
112. § 2. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження
113. § 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження
114. § 4. Визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним
115. § 5. Визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим
116. § 6. Усиновлення дітей, які проживають на території України
117. § 7. Встановлення неправильності запису в актах громадянського стану
118. § 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
119. § 9. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
120. § 10. Оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні
121. Розділ III. Провадження по оскарженню і перегляду рішень, ухвал суду Глава 21. Сучасні системи оскарження і перегляду судових рішень Глава 22. Апеляційне провадження
122. § 1. Суть і значення апеляційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції
123. § 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації
124. § 3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції
125. § 4. Повноваження суду апеляційної інстанції
126. § 5. Апеляційне оскарження і перевірка ухвал суду першої інстанції
127. § 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції
128. Глава 23. Касаційне провадження § 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій
129. § 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації
130. § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
131. § 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали
132. Глава 24. Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
133. § 1. Суть і значення перегляду рішень, ухвал суду, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
134. § 2. Підстави перегляду рішень і ухвал суду в зв`язку з нововиявленими та винятковими обставинами
135. § 3. Процесуальний порядок перегляду справи у зв`язку з нововиявленими і винятковими обставинами
136. Глава 25. Звернення судових рішень до виконання та поворот виконання Рішення, ухвали і постанови суду або судді в цивільних справах, що набрали зак§ 1. Рішення, які звертаються до примусового виконання, і виконавчі документи
137. § 2. Повноваження суду, пов`язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень
138. Розділ V. Міжнародний цивільний процес
139. Глава 26. Цивільне судочинство України з іноземним елементом § 1. Правове регулювання цивільного судочинства з іноземним елементом
140. § 2. Правове становище іноземців у цивільному процесі
141. § 3. Підсудність справ з іноземним елементом
142. § 4. Докази і доказування у справах з іноземним елементом
143. § 5. Виконання доручень іноземних судів
144. § 6. Визнання і виконання рішень іноземних судів
145.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate