Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвід. М.Г. Твердохліб
АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ПІДПРИЄМСТВА НА БАЗІ МЕТОДІВ НЕЧІТКОЇ МАТЕМАТИКИ
Однією з найважливіших сфер діяльності промислових підприємств є інвестиційна діяльність. Від її успішності залежать ефективність функціонування підприємства, конкурентоспроможність та темпи розвитку в довгостроковій перспективі. Інвесту вання впливає на асортимент, якість, привабливість продукції, що виготовляється підприємством. Фактично, майбутня конкурен тоспроможність підприємства визначається та формується сьогоднішніми інвестиційними рішеннями. Особливо це стосується високотехнологічних галузей виробництва.
Формування інвестиційного портфеля підприємства (мова йде про реальні інвестиції) — складна процедура, що потребує використання надійних методів відбору та оцінки ефективності (зокрема, порівняльної оцінки) окремих інвестиційних проектів. Аналіз проектів повинен бути комплексним та враховувати вплив різноманітних факторів середовищ, які характеризують будь-яке підприємство, — зовнішнього, проміжного та внутрішнього. Для конкретності наведемо короткі визначення.
Внутрішнє середовище підприємства — сукупність факторів, що формують його довгострокову прибутковість та знаходяться під безпосереднім контролем керівництва й персоналу.
Проміжне середовище підприємства — це сукупність факторів, які формують його довгострокову прибутковість і на які воно може впливати за допомогою встановлення ефективних комунікацій.
Зовнішнє середовище складається з комплексу факторів, на які підприємство не має змоги впливати зовсім, або ж має лише незначний вплив, хоча вони теж визначають довгострокову прибутковість.
Фактори кожного з наведених середовищ можна розподілити на кількісні та якісні. Відповідно до цього зазначимо, що хоча існує багато методик проведення кількісного аналізу ефективності інвестиційних проектів, технологія проведення якісного аналізу є ще не вирішеною проблемою. Однак багатьма дослідниками та фахівцями-практиками доведено, що негативний уплив якісних факторів може звести нанівець позитивні кількісні оцінки.
Таким чином, постає складна проблема, що містить у собі два аспекти:
— визначення та розробку методики використання апарату проведення якісного аналізу ефективності інвестиційних проектів;
— визначення методики зв’язку кількісних та якісних оцінок у єдиній інтегрованій оцінці ефективності як окремих інвестиційних проектів, так і інвестиційного портфеля підприємства в цілому.
Наведемо стосовно розв’язання визначеної проблеми деякі пропозиції. По-перше, згідно з нашою точкою зору, поширені експертні методи отримання якісних оцінок не можуть бути доцільними. Справді, експертні методи не викликають довіри через суб’єктивність оцінок експертів та використання дуже обмеженого математичного апарату обробки отриманої експертної інформації. По-друге, виходом можна вважати використання методів нечіткої математики.
Загалом нечітку логіку може бути залучено до проведення комплексного аналізу інвестиційних проектів із таких причин:
· можливість оперування вхідними даними аналізу, які задано нечітко. Таких даних багато, особливо стосовно факторів зовнішнього та проміжного середовищ підприємств;
· можливість отримання якісних оцінок не тільки вхідних, але й результатних даних. Мається на увазі отримання достовірних даних;
· можливість використання у процесі аналізу суто кількісних оцінок та критеріїв поряд із якісними оцінками;
· можливість оперування нечіткими критеріями ефективності проектів. Наприклад, оцінка ефективності — «оптимістична»; «песимістична»; «стримана»; «ризикована»; «достатньо не визначена» тощо;
· високий ступінь гнучкості проведення експертних консультацій за допомогою нечіткої логіки. Користувач сам керує ступенем «агрегації» аналізу; може оцінювати різні варіанти можливих результатів (із конкретною достовірністю кожного з них).
Докладно теорію нечітких множин та напрями її практичного використання наведено в багатьох джерелах, зокрема в [1], [2], [3], [4], [5] тощо.
Відповідно до базових концепцій нечіткої математики, формалізовану процедуру інтегрованої оцінки ефективності інвестиційних проектів (з урахуванням як кількісних, так і якісних параметрів) у дуже узагальненому вигляді можна визначити за допомогою матриці нечітких знань. Наведена в табл. 1 матриця є базовим носієм експертної інформації. На її основі будуються конкретні моделі та алгоритми оцінки ефективності.
Таблиця 1
МАТРИЦЯ ЗНАНЬ
| Номери господарчих ситуацій | Фактори, що впливають на ефективність інвестиційного проекту | Оцінка ефективності проекту R | |||
| р 1 | p 2 | ... p ( i ) ... | p ( n ) | S 1 S 2 ... SkS | х 1, S 1 x 1, S 2 ... х 1, SkS | x 2, S 1 x 2, S 2 ... x 2, SkS | ... xi , S 1 ... ... xi , S 2 ... ...... ... xi , SkS ... | xn , S 1 xn , S 2 ... xn , SkS | R 1 | ... | ... | ... | ... ... | ... | ... | U 1 U 2 ... UkU | х 1, U 1 x 1, U 2 ... х 1, UkU | x 2, U 1 x 2, U 2 ... x 2, UkU | ... xi , U 1 ... ... xi , U 2 ... ...... ... xi , UkU ... | xn , U 1 xn , U 2 ... xn , UkU | RU | ... | ... | ... | ...... | ... | ... | W 1 W 2 ... WkW | x 1, W 1 x 1, W 2 ... x 1, WkW | x 2, W 1 x 2, W 2 ... x 2, WkW | ... xi , W 1 ... ... xi , W 2 ... ...... ... xi , WkW ... | xn , W 1 xn , W 2 ... xn , WkW | RW |
Розмірність матриці дорівнює N × ( n + 1), де N — кількість рядків; ( n + 1) — кількість стовпців.
У перших n стовпцях розташовано n основних факторів (параметрів), які, на думку дослідників, найбільше впливають на ефективність реального інвестиційного проекту (проектів) підприємства. Тобто p ( i ) — це вхідні параметри, інакше, — фактори різних середовищ підприємства, що впливають на ефективність проекту.
Рядки матриці відображають різноманітні господарчі (у широкому розумінні) ситуації, що пов’язано з інвестиційним проектом, який досліджується. Це означає, що вони містять опис конкретного стану підприємства (на цей час або можливість у перспективі) з точки зору різних аспектів його господарчої діяльності.
Таким чином, елемент xi , U k U , що стоїть на перетині i -го стовпця й UkU -го рядка, є лінгвістичною оцінкою параметра (фактора) p ( i ) у господарчій ситуації з номером UkU . До цього ж лінгвістичні оцінки можуть бути як кількісні, так і якісні.
R 1 ... RW — оцінки ефективності інвестиційного проекту, які інтегрують у собі вплив різних факторів за різними господарчими обставинами (різним станом) підприємства. Оцінки розташовано у стовпці ( n + 1).
Таким чином, визначення конкретного господарчого становища підприємства (конкретного впливу обраних факторів його внутрішнього, проміжного та зовнішнього середовищ) на момент прийняття інвестиційного рішення у вигляді лінгвістичних змінних дає змогу описати їхні зв’язки з кінцевими показниками ефективності інвестиційних проектів за допомогою нечітких логічних висловлень.
Практичним утіленням апарату нечіткої математики з метою конкретних прикладних досліджень є створення експертних систем (ЕС) приблизних міркувань. Базовим компонентом в архітектурі експертних систем є база знань (БЗ), у створенні якої і знаходить фактичне застосування апарат нечіткої математики. Але експертна система з незаповненою базою знань — це лише оболонка. Велике значення має механізм побудови БЗ, тобто моделі представлення знань. Від ефективності обраної моделі представлення знань залежить ефективність логічних висновків, якість проведення експертних консультацій із системою стосовно обраної галузі досліджень.
Типовий план проектування бази знань ЕС складається з таких етапів:
· вибір форми надання (опису) знань;
· розробка механізму логічних висновків, що відповідає засобам представлення знань;
· вибір технології реалізації взаємодії системи з користувачем;
· розробка процедур маніпулювання невизначеністю знань.
Типовими формами представлення знань у БЗ експертної си- стеми є:
· логічні моделі (логіка предикатів);
· мережеві моделі (семантичні мережі);
· фреймові моделі;
· продукційні правила.
Одними з найбільш поширених моделей представлення знань є моделі, засновані на продукційних правилах. Загальний вигляд цих моделей та їх особливості наведено в багатьох джерелах: [1], [4], [5] тощо. Відповідно до цього, загальний вигляд продукції є таким:
(I); H; W: A Þ B; M,
де I — ім’я продукції, за допомогою якого конкретна продукція виокремлюється з усієї множини продукції (це може бути порядковий номер);
H — сфера використання продукції (щодо економії часу на пошук потрібних знань);
A Þ B — ядро продукції (вигляд ядра — «ЯКЩО A ТОДІ B»);
W — умова використання ядра продукції (логічний вислів «Якщо W набуває значення «істина», ядро продукції активізується»);
M — постумови продукції (опис дій та процедур, які необхідно виконати, якщо ядро продукції реалізується).
Архітектурно продукційна система складається з блоку правил виводу (набору продукції), блоку даних та механізму отримання логічного висновку на основі знань (інтерпретатора).
На основі аналізу наявних описів оболонок експертних систем, які побудовано на основні продукційних моделей, можливо зробити кілька висновків відносно їхніх позитивних та негативних рис.
Так, на наш погляд, до негативних рис продукційних систем можна віднести складність забезпечення ефективності процесу виводу для великих баз знань та складність контролю за процесом роботи системи.
Позитивними рисами є простота та доступність; наявність представлення знань із різних галузей; однорідність; модульність представлення знань; взаємна незалежність видів продукції та відсутність їх взаємодії. Відповідно до цього — простота модифікації та розширення продукційної бази знань; недетермінованість; паралельність обчислювальних процесів.
Згідно з наведеними аргументами, до аналізу ефективності інвестиційних проектів було залучено оболонку експертної системи Dclips, побудовану на базі відомого засобу створення експертних систем Clips. За основу взято 6-ту версію системи (розробку та супроводження системи Clips веде підрозділ програмного забезпечення Національної космічної агенції США — NASA), яка використовує для створення бази знань продукційну модель [6], [7].
Головна модель підтримується ще двома механізмами — об’єктно-орієнтованими програмними засобами та комплексом спеціальних процедур і функцій. Система має власну об’єктно-орієнтовану мову програмування Cool, а також дієві механізми повної інтеграції з такими мовами, як C, Delphi, Visual Basic.
До бази знань експертної системи Dclips було включено окремий блок — «Аналіз ефективності інвестиційних проектів», — за допомогою якого проводиться комплексний аналіз проектів із за лученням як якісних, так і кількісних факторів. Розглянемо структуру та склад бази знань на прикладі аналізу ефективності гіпо тетичного інвестиційного проекту — запровадження на підприєм- стві нового технологічного процесу.
У табл. 2 наведено невеликий фрагмент — перелік комплексу факторів та їхніх можливих значень, що містить база знань блоку стосовно напряму дослідження. Насправді факторів значно більше. Багато важливих напрямів аналізу у фрагменті не розглянуто за браком місця. Окрім того, наведено кілька комплексних фак торів-оцінок, які формуються безпосередньо у процесі логічного висновку в базі знань (конкретні складові таких факторів не наведено). Фактори, що наведено в таблиці, носять якісний характер.
Таблиця 2
ФРАГМЕНТ БАЗИ ЗНАНЬ ЕКСПЕРТНОЇ СИСТЕМИ ЗА НАПРЯМОМ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛЬНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА
| № | Класифікаційна ознака фактора | Найменування фактора | Можливі значення фактора |
| 1 | Фактори внутрішнього середовища підприємства (загальностратегічні) | Ступінь відповідності проекту стратегічному напрямові розвитку підприємства | Відповідає; не відповідає; відповідає частково |
| 2 | Оцінка (незалежними експертами) ефективності стратегічного напряму підприємства | Позитивна; негативна; чітко не визначена | |
| 3 | Оцінка відповідності проекту маркетинговій стратегії підприємства | Відповідає; не відповідає; відповідає частково | |
| 4 | Оцінка відповідності проекту виробничій стратегії підприємства | Відповідає; не відповідає; відповідає частково | |
| 5 | Оцінка відповідності проекту фінансовій стратегії підприємства | Відповідає; не відповідає; відповідає частково | |
| 6 | Прогнозна оцінка впливу проекту на загальну стратегію розвитку підприємства | Активізує; вплине недостатньо; не вплине | |
| 7 | Прогнозна оцінка впливу стратегії загального розвитку підприємства на процес упровадження проекту | Позитивний (проект зможе реалізуватися повністю); негативним (буде гальмувати, що знизить ступінь ефективності проекту); ніяк не вплине; чітко не визначено |
| № | Класифікаційна ознака фактора | Найменування фактора | Можливі значення фактора |
| 8 | | Ступінь упливу проекту на імідж підприємства, ставлення до нього покупців продукції | Суттєвий позитивний; суттєвий негативний; несуттєвий; ніяк не вплине |
| 9 | Фактори внутрішнього середовища підприємства (виробничої сфери) | Оцінка впливу проекту на масштаби виробництва | Так; ні; частково; позитивно; негативно; не визначено |
| 10 | Ступінь впливу проекту на загальний технологічний рівень виробництва | Суттєво; не суттєво; чітко не визначено | |
| 11 | Ступінь впливу проекту на структуру виробництва | Позитивно; негативно; не суттєво | |
| 12 | Оцінка впливу пріоритетних номенклатурних позицій на обсяги виробництва | Суттєво збільшує; несуттєво збільшує; спочатку можливі спади обсягу; чітко не визначено | |
| 13 | Оцінка впливу проекту на тривалість виробничого циклу | Зменшує; збільшує; не впливає; впливає несуттєво | |
| 14 | Виробничі системи, на які переважно впливає проект | Основне виробництво; допоміжне виробництво; обслуговування | |
| 15 | Вплив ступеня стандартизації продукції на прийняття проекту | Впливає позитивно; негативно; стримана оцінка впливу | |
| 16 | Вплив виробничих потужностей на підвищення навантаження | Позитивний; негативний; чітко не визначений | |
| 17 | Ступінь впливу на гнучкість виробничого потенціалу | Великий позитивний; великий негативний; незначний | |
| 18 | Оцінка проекту за наявністю кваліфікованих кадрів | Позитивна; негативна (не вистачає); стримана | |
| 19 | Фактори зовнішнього середовища | Вплив законодавства на регулювання підприємницької діяльності | Позитивний; негативний; чітко не визначений |
| 20 | Оцінка проекту з точки зору держконтролю за технологічними змінами | Сприятлива; несприятлива | |
| 21 | Вплив на ефективність проекту сучасного характеру економічних процесів у суспільстві | Позитивний; негативний; слабкий; невизначений |
| № | Класифікаційна ознака фактора | Найменування фактора | Можливі значення фактора |
| 22 | Фактори зовнішнього середовища | Наявність економічної (фінансової) підтримки підприємства (галузі) | Є; немає |
| 23 | Оцінка проекту з точки зору впливу політико-інституційних факторів | Позитивна; негативна; стримана | |
| 24 | Фактори проміжного середовища | Оцінка впливу проекту на конкурентну позицію фірми на ринку | Позитивна; негативна; стримана |
| 25 | Можливий вплив на конкурентне середовище галузі | Можливий позитивний; можливий негативний; не впливає; вплив неможливо спрогнозувати | |
| 26 | Оцінка можливостей доступу до каналів збуту | Позитивна; негативна; стримана | |
| 27 | Оцінка інформаційних комунікацій | Позитивна; негативна; стримана | |
| 28 | Оцінка впливу проекту на інвестиційну привабливість підприємства (галузі, регіону) | Впливає позитивно; впливає негативно; не впливає; не визначено | |
| 29 | Комплексний фактор (визначається на базі кількісних оцінок, зокрема, за методикою UNIDO ) | Загальна оцінка ефективності проекту | Позитивна; негативна; стримана |
| 30 | Комплексний фактор (складається з факторів ризику відносно різних середовищ підприємства) | Оцінка загального ризику проекту | Ризик катастрофічний; ризик великий; ризик помірний; ризику практично не має |
| 31 | Комплексний фактор (визначається на базі оцінки внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування) | Загальна оцінка фінансового забезпечення проекту | Фінансово забезпечений — позитивна оцінка (високий рівень); задовільно забез печений; незадовільне забезпечення (негативна оцінка); джерела фінансування чітко не визначено |
У системі Dclips запроваджено кілька різних механізмів логічного висновку, що відповідає 7-ми стратегіям. Однією з най більш поширених є стратегія, заснована на методі зворотного ланцюжка. Згідно з цим методом, правила обробляються від мети або кінцевого результату до передумови, а потім від знайденої передумови (яка є висновком щодо другого фактора) — до чергової передумови і так далі — до кінцевого висновку (або висновків) відносно визначеної мети.
Такий механізм логічного висновку потребує під час проектування бази знань дотримання принципу ієрархічного підпорядку вання фактів (факторів). Кожний факт має материнський та дочірній (або дочірні) факти. Кожному фактові відповідає блок правил, що формують його значення за значеннями дочірніх фактів. Таким чином, блоки фактів мають деревоподібну структуру.
Загалом значення факту може формуватися трьома способами: використовується значення «за замовчуванням»; значення отримуються в результаті діалогу з користувачем (за прямим опитуванням); значення встановлюються на основі значень дочірніх факторів за умови дотримання правил у процесі роботи експертної системи.
Методологічний зв’язок між передумовами та висновками у структурі продукційних правил у ході досягнення мети (у контексті проблеми — оцінка ефективності інвестиційного проекту) фрагментарно наведено на рисунку.
| ЦІЛЬ | |
| Оцінка інвестиційного проекту | ЯКЩО (передумови) Загальна оцінка ефективності проекту = позитивна та Вплив факторів внутрішнього середовища = позитивний та | ЯКЩО (передумови) Загальна оцінка ефективності проекту = негативна та Вплив факторів внутрішнього середовища = негативний та | . . . | . . . | Оцінка загального ризику = ризик помірний та Загальна оцінка фінансового забезпечення = = позитивна ТОДІ ( висновок) Інвестиційний проект = прийняти | Оцінка загального ризику = ризик великий та Загальна оцінка фінансового забезпечення = = негативна ТОДІ ( висновок ) Інвестиційний проект = не приймається | ЯКЩО (передумови) Чиста приведена вартість = > 0 та Індекс вигідності інвестиції = > 1 та Термін окупності проекту = короткий та Рентабельність з урахуванням дисконту = висока та | ЯКЩО (передумови) Чиста приведена вартість = < 0 та Індекс вигідності інвестиції = < 1 та Термін окупності проекту = тривалий та Рентабельність з урахуванням дисконту = низька та | . . . | . . . | ТОДІ ( висновок) Загальна оцінка ефективності проекту = позитивна | ТОДІ ( висновок ) Загальна оцінка ефективності проекту = негативна | ЯКЩО (передумови) Ступінь впливу на структуру виробництва = позитивний та Вплив на підвищення навантаження виробничих потужностей = позитивний та Ступінь впливу на гнучкість виробничого потенціалу = великий позитивний ТОДІ ( висновок) Вплив факторів внутрішнього середовища ( за конкретною групою факторів ) = = позитивний | ЯКЩО (передумови) Ступінь впливу на структуру виробництва = негативний та Вплив на підвищення навантаження виробничих потужностей = негативний та Ступінь впливу на гнучкість виробничого потенціалу = незначний ТОДІ ( висновок ) Вплив факторів внутрішнього середовища ( за конкретною групою факторів ) = = негативний | ЯКЩО (передумови) Рівень виробничого ризику = помірний та Рівень комерційного ризику = помірний та Рівень фінансового ризику = помірний та | ЯКЩО (передумови) Рівень виробничого ризику = великий та Рівень комерційного ризику = великий та Рівень фінансового ризику = великий та | . . . | . . . | ТОДІ ( висновок) Оцінка загального ризику = ризик помірний | ТОДІ ( висновок ) Оцінка загального ризику = ризик великий |
Використання ієрархічної структури фактів під час створення бази знань експертної системи довело такі переваги:
1. За рахунок деревоподібної структури фактів чітко проглядається їх взаємозв’язок. Це дозволяє легко простежити ланцюжок висновку, а також представити його у вигляді графу для подальшого аналізу.
2. Зручність під час побудови блоків правил. Виключається можливість дублювання фактів у разі формування блоків правил.
3. Легкість модифікації блоків фактів, їх доповнення.
Безпосередньо експертна консультація користувача з системою відбувається у формі діалогу, під час якого, відповідаючи на питання системи, користувач описує конкретне становище (конкретну ситуацію), що склалося на об’єкті впровадження конкретного інвестиційного проекту (у нашому прикладі — впровадження нового технологічного процесу). Звертаючись до бази знань та за допомогою механізму логічного висновку (загальний зміст одного з них наведено вище), система надає свої рекоменда- ції щодо прийняття інвестиційного рішення. Подана експертна система має також метакомпонент, тобто не тільки надає користувачеві свій висновок, але й пояснює його. У разі виникнення (отримання) розпливчастих відповідей користувача, система також має можливість вносити уточнення — ставити додаткові питання.
Використання наведеної системи доводить її безумовну ефективність у процесі інвестиційного аналізу, але все залежить від повноти та коректності інформаційного наповнення бази знань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Джексон П. Введение в экспертные системы. — М.: Изд. дом «Вильямс», 2001. — 345 с.
2. Заде Л. Основы нового подхода к анализу сложных систем и про цессов принятия решений // Математика сегодня. — М.: Знание, 1974. — 247 с.
3. Карповская-Скорик Е. Е. Маркетинговые прогнозы на уровне предприятия. — Одесса: Астропринт, 2000. — 112 с.
4. Романов А. Н., Одинцов Б. Е. Советующие информационные системы в экономике. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 487 с.
5. Соколовская З. Н. Моделирование экономического анализа деятельности предприятия: Моногр. — Одесса: Астропринт, 2000. — 278 с.
6. CLIPS User’s Guide/ Version 6.0. NASA. Lyndon B. Johnson space center information systems directorate. — Software Technology Branch, 1999. — 578 p.
7. Joseph C. Giarratan . CLIPS User’s Guide. NASA JSC, 2001. — 605 p.
О. В. КОЛОДІНСЬКА , канд. фіз.-мат. наук,
Європейський університет
Книга: Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвід. М.Г. Твердохліб
ЗМІСТ
На попередню
|
|
