Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Кожна нація має свою правду. / Роман Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Шота Руставелі Витязь у тигровій шкурі Переклад Миколи Бажана


ВІД'ЇЗД АВТАНДІЛА З ФРІДОНОВОГО ЦАРСТВА НА РОЗШУКИ НЕСТАН-ДАРЕДЖАН

Місяць вповні - витязь їде. Де блукань його межа?

Образ Тінатін уявний серце левня розважа. Каже він:

«Тебе я кинув. О недолі клята лжа!

В тебе - лік, що зцілить рану, слід отруйного ножа.

Чом, розлуко, трьох .героїв розлучивши, не даси їм утіх?

Камінне серце! - наче скеля, ти єси,

Бо тебе не можуть вразить навіть вбивчі три списи.

Ради тебе, діво, зрікся світу світлої краси!»

З чотирма рабами їде Автанділ над морем там,

Скрізь розшукуючи ревно Таріелові бальзам,-

І вночі і вдень він ронить сльози з кров'ю пополам;

Не цінніший за солому світ здававсь його думкам.

Всіх на березі морському він питав, чи тії люди

Сонця десь не зустрічали; так сто день блукав усюди.

Якось з пагорба побачив: стали валкою верблюди,

Караванники в задумі хилять голову на груди.

Караван стояв над морем, де шляхи - в усі кінці;

Чи стояти, чи рушати - завагались мандрівці.

На вітання левня чемно відказали люди ці:

Почали тоді розмову. Він спитав: «Хто ви, купці?»

Був Усам, людина мудра, ватажком їх каравану,

Склав хвалу він Автанділу, гідну виявив пошану,

Мовив: «Сонце, ти віщуєш радість, з неба нам надану,-

Ти зійди з коня, послухай, як попали ми в оману.

Ідемо з Багдада,- люди торговельного ми роду,

Магометової віри, що не п'ють маджарі зроду;

До царя морського в місто йшли, щоб там продать народу

Не якесь шовкове шмаття - ліпший крам всім на догоду.

Тут надибали над морем знепритомнілу людину,-

Він стогнав. Ми милосердно втерли з нього кров і піну;

Я спитав його: «Ти звідки? Як попав сюди, мій сину?»

Відповів: «Не йдіть у море - згинете, як я ось гину!» [156]

Розказав він: «Ми з Єгипту йшли великим караваном,

Навантажили баркаса крамом, шовком злототканим,

Та наскочили пірати, потрощили нас тараном,-

Все пропало! Як не трапив я тим нелюдам поганим?»

Леве й сонце! Ця причина нас примушує стояти;

Як назад вернем,- зазнаєм ми стократної утрати,

Якщо рушимо у море,- пограбують там пірати;

Отже, зважитись не можем: чи спинитись, чи рушати».

Витязь мовив: «Гріх великий втратить в тузі блиск надій,

Бо ніхто з нас не уникне небом суджених подій.

Вашій крові запорука - яв могутності моїй:

Я ступлю меча свойого, як наскочить лиходій».

Караванники відчули захват з подивом навпіл:

«Не страшні, як нам, пірати левню, сповненому сил,-

Угамуймо ж наше серце, не марнуймо наших діл!»

Увійшли всі на баркаса й залишили суходіл;

Все сприяло, щоб спокійно кораблем верстати шлях;

Автанділ їх вів сміливо, витязь, звиклий до звитяг.

Корабель піратів раптом, довгий викинувши стяг,

Появився в морі,- грізно свій таран вперед простяг.

Підпливав він з гуком, з криком - кожен виє, кожен свище.

Караванники злякались, вгледівши таке тлумище.

Витязь мовив: «Не жахайтесь, що клятущий ворог рище:

Чи тут смерть свою здобуду, чи дощенту всіх понищу.

Доля схоче - хай хоч всесвіт військо шле шибайголове,

А не схоче, то на мене вже десь ратище готове,-

Не врятують ні фортеці, ні бійці, ні ви, братове;

Хто, як я, це знає, в того кріпне серце буйнокрове.

Ви - купці, ви - боягузи, вам не стати вояками!

Щоб не встрелили стрілою, заховайтесь за кутками

І дивіться, як один я всіх левиними руками їх понищу,

аж поллється кров з човна того струмками».

Мов кігтистий тигр, метнувся, одягнувся у кольчугу,

Меч рукою міцно стиснув, булаву ж - у руку другу;

На кормі став корабельній, власну чуючи потугу,

Міряючи гнівним зором зграю здирців недолугу.

їхнє військо голосило, вило, скиглило весь час

І таран свій повернуло, щоб улучити в баркас.

На кормі стояв сміливець,- булавою він потряс

І, махнувши нею міцно, розломив таран ураз. [157]

Автанділ, таран зломивши, ціло корабель зберіг.

Ворог зляканий ховався хто куди, де тільки міг,

Та не випередить левня,- він на їхній човен вбіг,

Бив навколо себе, нищив; ворог трупами поліг.

Військо гинуло, мов кози, по його страшному вступі -

Тих топив у морі, інших в корабельній бив халупі,

Вісім кидав він на дев'ять, дев'ять гнав з вісьма укупі;

Хто живий ще був - сховався там, де труп лежав на трупі.

Як його бажало серце - так дісталась перемога.

Неповбивані благали: «Пожалій нас, ради бога!»

їх не вбив, в полон забравши, в кого жити є ще змога.

«Жах - творець любові»,- каже річ апостолова строга.

0 людино! Не пишайся з моці власної, мов п'яний!

Сила вся твоя змарніє, як захоче бог коханий,

Бо й густі діброви нищить рій іскринок полум'яний.

Бог зрівняти в силі може меч і пакіл дерев'яний.

Витязь в склад піратський глянув: склад був повен цінним кладом,

Він позвав купців, баркаси встановивши вправно ладом.

1 зрадів Усам, спинившись над до краю повним складом,

І сказав хвалу сміливцю, пишну словом, гарну складом.

Язиків сто сот потрібно, щоб прославить Автанділа,

Але й тим всієї вроди змалювати ще несила.

Караванники казали: «Ласка божа нас укрила,

Бо поникла ніч, явився блиск небесного світила».

Люди витязя зустріли, цілували ноги, руки,

Вихваляли чарівного, величань лунали звуки,-

Взрівши левня, ошаліли б мудреці, мужі науки! -

«Ти - наш славний визволитель від нещастя та ошуки».

Витязь мовив: «Слава богу! Боже діло всемогутнє,

Бо на все, що тут стається, повеління є напутнє;

Діє бог таємно, рідко появляє людям сутнє,-

Нам лиш вірити належить: мудрий вірить у майбутнє!

Бог воліє схоронити вашу кров у вас в серцях,-

Що ж зробив я сам од себе, жалюгідний, тлінний прах?

Ворогів я знищив ваших, зрятувавши бідолах:

Корабель цей, повний краму, вам даю. Вже вільний шлях!»

Любо глянути, як витязь, закінчивши славно бій,

Всіх поплічних перевищить ліпотою щедрих дій,-

Засоромляться поплічні, гідно вславиться водій,

Що, немов прикрасу, рану на руці несе своїй. [158]

Зразу здобич обдивились, щоб не йшли намарно дні:

Всіх скарбів і не злічити, що лежали там на дні!

Скарб на свій баркас забрали,- спорожніло на судні,

І тоді його спалили,- попливли тріски одні.

Автанділу від купецтва дяку й шану склав Усам:

«Ти нас, кволих, засоромив, повернувши силу нам;

Наше все - тобі належить, наші статки, здобич, крам.

Ми собі рішили взяти тільки те, що дав ти сам».

Витязь мовив: «Це вам, браття, хай напученням стає.

До потоків слізних ваших бог звернув лице своє;

Рятівник не я, нещасний,- він рятунок вам дає.

Нащо дар оцей для мене? Я та кінь - добро моє.

Якби я багатства прагнув, то не можна й полічити

Скарб, що мав я,- ті єдваби, оксамити й самоцвіти.

Все - марнота! Я тим часом - ваш супутник сумовитий,

Та мета у мене інша, ніж багатством володіти.

З тих багатств, що тут знайшов я, з тих клейнодів і прикрас,

Кожен з вас хай стільки візьме, скільки зможе взять за раз;

Прошу тільки: не завдайте ви мені жалю й образ,-

Для моєї справи треба, щоб сховався я між вас.

Не кажіте ви нікому, що я витязь і ваш пан; Ви кажіте:

«Це отаман, що веде наш караван».

Торгуватиму, вдягнувши гідний крамаря жупан.

Заклинаю вас братерством - не вчиніть якийсь обман».

Караванники зраділи, чувши те, що витязь рік;

Всі прийшли, йому вклонились: «Ти нам щастя дав навік,-

Просиш ти того, що просить в тебе кожен чоловік.

Вірно ми тобі послужим. Справді, лик твій - сонця лик!»

Звідти рушили негайно, щоб не гаять марно днів.

Гожий час стояв на морі - прудко їх баркас летів.

Всі вславляли Автанділа в пісні, повній ніжних слів,

Дарували перли сяйні, наче блиск його зубів.

Книга: Шота Руставелі Витязь у тигровій шкурі Переклад Миколи Бажана

ЗМІСТ

1. Шота Руставелі Витязь у тигровій шкурі Переклад Миколи Бажана
2. ПРО РОСТЕВАНА, АРАБСЬКОГО ЦАРЯ Ростеван був цар...
3. ЯК ЦАР АРАВІЙСЬКИЙ ПОБАЧИВ ВИТЯЗЯ В ТИГРОВІЙ ШКУРІ...
4. ГРАМОТА АВТАНДІЛА ДО ЙОГО ПІДДАНЦІВ Склав...
5. ТАРІЕЛОВА РОЗПОВІДЬ ПРО СЕБЕ, КОЛИ ВІН УПЕРШЕ ОПОВІДАВ...
6. ПРО КОХАННЯ ТАРІЕЛА, КОЛИ ВІН УПЕРШЕ ЗАКОХАВСЯ...
7. ПЕРШИЙ ЛИСТ, ЯКОГО НЕСТАН-ДАРЕДЖАН НАПИСАЛА СВОЄМУ КОХАНОМУ...
8. ЛИСТ, ЯКОГО ЦАР ХАТАВСЬКИЙ НАПИСАВ У ВІДПОВІДЬ ТАРІЕЛОВІ, ТА...
9. ЛИСТ ТАРІЕЛА ДО ЦАРЯ ІНДІЙСЬКОГО, КОЛИ ВІН ПОДОЛАВ ХАТАВІВ...
10. ЛИСТ НЕСТАН-ДАРЕДЖАН ДО її КОХАНОГО Пише та, що...
11. СИН ХВАРЕЗМШІ ПРИБУВАЄ ДО ІНДІЇ НА ВЕСІЛЛЯ, АЛЕ ТАРІЕЛ ЙОГО...
12. ЯК ТАРІЕЛ ЗУСТРІВ НУРАДІНА-ФРІДОНА НА БЕРЕЗІ МОРЯ...
13. ТАРІЕЛОВА ДОПОМОГА ФРІДОНУ ТА ЇХНЯ ПЕРЕМОГА НАД ВОРОГАМИ...
14. ПРО ПОВОРОТ АВТАНДІЛА ДО АРАВІЇ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВІН ЗНАЙШОВ...
15. ЯК АВТАНДІЛ ПИТАВ ЦАРЯ РОСТЕВАНА, І ПРО ТЕ, ЩО ГОВОРИВ ВАЗІР...
16. РОЗМОВА АВТАНДІЛА З ШЕРМАДІНОМ, КОЛИ ВІН ТАЄМНО ВІД'ЇЗДИВ...
17. АВТАНДІЛОВА МОЛИТВА ТА ЙОГО ТАЄМНИЙ ВІД'ЇЗД Він...
18. ЯК АВТАНДІЛ ТАЄМНО ВІД'ЇХАВ І ВДРУГЕ ЗУСТРІВСЯ З ТАРІЕЛОМ...
19. АВТАНДІЛОВІ ШУКАННЯ ТАРІЕЛА, ЙОГО ПЛАЧ ТА СТОГІН...
20. ТАРІЕЛОВЕ ОПОВІДАННЯ АВТАНДІЛУ ПРО ТЕ, ЯК ВІН ЗАБИВ ЛЕВА Й...
21. ЯК ПІШОВ АВТАНДІЛ ДО ФРІДОНА, ЩО З НИМ ВІН БУВ ЗУСТРІВСЯ В...
22. ВІД'ЇЗД АВТАНДІЛА З ФРІДОНОВОГО ЦАРСТВА НА РОЗШУКИ...
23. ПРИЇЗД АВТАНДІЛА ДО ГУЛАНШАРО, КОЛИ ВІН ПРИЧАЛИВ ДО...
24. ЛЮБОВНИЙ ЛИСТ, ЩО ЙОГО ФАТЬМА НАПИСАЛА ДО АВТАНДІЛА...
25. ТУТ - УБИВСТВО АВТАНДІЛОМ ЧАШНАГІРА ТА ЙОГО ДВОХ ВАРТОВИХ...
26. ЯК ФАТЬМА ПРИВЕЛА НЕСТАН-ДАРЕДЖАН ДО СЕБЕ Й ОПОВІЛА ПРО НЕЇ...
27. ФАТЬМА ОПОВІДАЄ АВТАНДІЛУ ПРО ТЕ, ЯК КАДЖІ ВЗЯЛИ...
28. ЛИСТ, ПИСАНИЙ ВІД ФАТЬМИ ДО НЕСТАН-ДАРЕДЖАН...
29. ЛИСТ НЕСТАН-ДАРЕДЖАН ДО ЇЇ КОХАНОГО До...
30. ЛИСТ АВТАНДІЛА, ПИСАНИЙ ДО ФРІДОНА Написав:...
31. ВІД'ЇЗД ТАРІЕЛА ТА АВТАНДІЛА ДО ФРІДОНА Вранці...
32. ЗДОБУТТЯ КАДЖЕТСЬКОЇ ФОРТЕЦІ ТА ВИЗВОЛЕННЯ НЕСТАН-ДАРЕДЖАН...
33. РОЗЛУКА ТАРІЕЛА З ЦАРЕМ МОРІВ ТА ПРИБУТТЯ ЙОГО ДО...
34. ТАРІЕЛ ЗНОВУ ІДЕ ДО ПЕЧЕРИ ТА БАЧИТЬ СКАРБИ...
35. ТУТ - ВЕСІЛЛЯ АВТАНДІЛА І ТІНАТІН, ЩО ЙОГО ВЛАШТУВАВ ЦАР...
36. ТАРІЕЛ ДІЗНАЄТЬСЯ ПРО СМЕРТЬ ІНДІЙСЬКОГО ЦАРЯ...
37. ТАРІЕЛ ПРИБУВАЄ ДО ІНДІЇ ТА ПЕРЕМАГАЄ ХАТАВІВ...
38. ВЕСІЛЛЯ ТАРІЕЛА ТА НЕСТАН-ДАРЕДЖАН Руки...
39. ПРИКІНЦЕВІ СТРОФИ Наче сон нічний, кінчилась...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate