Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Квінт Горацій Флакк Поезії Переклад М.Зерова
Квінт Горацій Флакк Поезії Переклад М.Зерова
© Horatius
© М.Зеров, (переклад), 1936
Джерело: Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І.Білецький. К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). 612 с. С.: 458-483.
OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua) 2003
Зміст
Квінт Горацій Флак (65-8 рр. до в. є.) разом з Вергілієм є одним з найвидатніших поетів античної і взагалі світової літератури. Син вільновідпущеника, дрібного землевласника, він виродився в місті Венузії, на кордоні Апулії й Луканії (в південній Італії). Здобувши в Римі риторичну освіту, він поїхав до Афін. Під впливом товаришів З аристократичної верстви й ентузіастичного ставлення до ідеї республіки, навіяного вивченням грецької літератури, Горацій вступив до лав останніх захисників римської сенатсько-аристократичної республіки Брута і Кассія і в 42 р. досяг у війську Брута посади військового трибуна. Цього самого року після бою під Філіппами справа республіки була програна: Горацій ні з чим повернувся до Рима. Масова конфіскація тріумвірами приватних земельних володінь позбавила його засобів існування. Протягом певного часу він здобував їх службою писаря, поки його перші літературні спроби не привернули до нього уваги Вергілія, що ввів його до двірських літературних кіл (39-38 рр.). Заступником Горація став Меценат, який забезпечив його життя, подарувавши в 33 р. невеликий маєток у Сабінських горах і познайомив поета з імператором Августом. Від цього часу Горацій в своїх творах стає напівофіційним поетом, який пропагує ідейну програму нової влади: в 17 р. йому доручають скласти офіційний релігійний снів- «ювілейний» гімн на роковини Рима.
З творів Горація до нас дійшли, мабуть, всі, що були закінчені ним. В хронологічному порядку це: 1) дві книги сатир (35-30 рр.), писаних гексаметром, невимушених розмов і гумористичних оповідань на різні теми з повчальною тенденцією уславлення «простоти» й «поміркованості». Ідучи за старим римським сатириком Луцілієм (180-102 рр.), Горацій прагне надати чистоти і краси стилеві, пом'якшуючи [458] разом з тим і різкість сатири Луцілія; 2) книга еподів (31-30 рр.)-збірник ліричних, сатиричних і політичних віршів; 3) книги «Од» (23-13 рр. до н. є.) - ліричних віршів, писаних різними метрами на різні теми. В них Горацій прагне завести до римської літератури форми старогрецької лірики VI-V ст. (Алкея, Сапфо, Архілоха), утворюючи ряд дуже досконалих зразків суто інтелектуальної лірики, перейнятих філософією зневаги до багатства, насолоди даною хвилиною, поезії поміркованості й «золотої середини»; 4) дві книги послань (20-14 рр. до н. є.). Перша з них містить листи - дійсні і уявні - філософського характеру. Друга присвячена естетичним проблемам, питанням поетичної творчості.
Твори Горація сформували нові «класичні» зразки ліричної й сатиричної поезії, свідомо протиставлені художнім досягненням республіканської епохи. Його позиція незаможного і незнатного літератора, який цілковито залежить від літературної політики двірських кіл, визначила його послідовний політичний опортунізм. Епікуреєць своїм світоглядом, він уславлює принагідно сувору етику римської старовини, щоб догодити консервативній культурній політиці Августа; скептик, він наприкінці життя виступає з побожним ювілейним гімном. Вивершеність форми і філософія насолоди даною хвилиною створили Горацієві винятковий успіх у пізніших європейських літературах, де, особливо в епоху французького класицизму XVII ст., у нього з'явилася сила наслідувачів.
У російській літературі тридцята ода третьої книги викликала, як відомо, наслідування Ломоносова і Державіна і славетний вірш Пушкіна («Я пам'ятник собі воздвиг нерукотворний»).
О.Білецький
ОДИ Книга перша 11. ДО ЛЕВКОНОЇНегоже нам, о Левконоє, знати,
Яку нам суджено в житті наземнім путь.
Халдейських віщунів не будемо питати:
Халдейських чисел нам ніколи не збагнуть.
Чи довго житимем, чи скоро час розстання,-
Приймаймо з дякою, що доля нам дає,
Хоч, може, ця зима - для нас зима остання, [461]
І вже не чутимем, як море в берег б'є.
Тому розумна будь: важкий і пінний келих
До вогких уст своїх бездумно піднімай,
І безліч днів живи безжурних і веселих,
І лиш на це життя надію покладай.
Минає хутко час: лови, лови хвилини!
Не вір прийдешньому, що нам назустріч лине!
[* Розмір цієї оди в перекладі не відповідає оригіналові; крім того, рим в оригіналі, звичайно, нема.]
Книга: Квінт Горацій Флакк Поезії Переклад М.Зерова
ЗМІСТ
На попередню
|
|
