Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Джеймс Джойс Джакомо Джойс1 Переклад Ростислава Доценка
7. Буквально - “майдан трав” (йдеться про ринковий майдан у Падуї).
8. П’ять послуг за п’ять франків (італ.).
9. Цей абзац майже дослівно повторюється в 14 розділі роману “Улісс” (виданий 1922 р.).
10. “Агов!… Агов-гов!” - Ці вигуки нагадують перегукування Марцелла і Гамлета у сцені з привидом (Шекспір “Гамлет”, дія І, сцена V).
11. Трохи змінені рядки з вірша англійського поета Вільяма Кавпера (1731 - 1800) “Джон Ґілпін”.
12. Мій отче (італ.).
13. Звідки б це? (латин.) Моя дочка захоплюється своїм учителем англійської мови (італ.).
14. Іґнатій Лойола (1491? - 1556) - засновник ордену єзуїтів, автор твору “Духовні вправи” про систему виховання людської особистості в цілковитій покорі церковним вимогам. По допомогу до Лойоли звертається також герой “Улісса” Стівен, коли розмірковує про Шекспіра.
15. На вулиці Сан-Мікеле мешкала Амалія Поппер, одна з учениць Джойса, в яку він закохався.
16. Чи не ім’я Нори, своєї майбутньої дружини, повторював герой?
17. Це задокументований факт, коли така собі трієстянка Ада Мейсел справді наклала на себе руки в 1911 році.
18. Джаґернаут (точніше Джаґаннатха), дослівно “володар всесвіту”, - одне з втілень Вішну-Кришни в давньоіндійській релігії. У найбільшому святі на честь Джаґернаута його статую вивозять на величезній 16-ті колісній колісниці, під яку часом кидаються в екстазі богомольці.
19. Та це ж свинство! (нім.).
20. У дещо перефразованому вигляді цей епізод - уже стосовно ранкового Парижу - повторено в 3 розділі “Улісса”.
21. Гедда Ґаблер - героїня однойменної п’єси норвезького драматурга Г.Ібсена (1828 - 1906).
22. “Сума проти поган” - одна з основних праць філософа й теолога Томи Аквінського (1225? 1226? - 1274), в якій спробувано більш-менш раціонально викласти християнське віровчення. У Джойса в цьому реченні ніби іронічний натяк на іудейський талмуд.
23. Етторе Альбіні (1869 - 1954) - багатолітній співробітник римської соціалістичної газети “Аванті” (“Вперед”), якого тут помилково приписано до туринської газети “Секоло” (“Вік”). Згаданий епізод стався в театрі “Ла Скала”, коли там давали доброчинний концерт на користь загиблих італійських вояків у загарбницькій війні в Лівії. Автор італійського “Королівського маршу” - композитор Джузеппе Ґабетті (1796 - 1862).
24. Точніше - “Si puo?” - “Дозвольте? (італ.). Це перші слова Тоніо в пролозі опери Руджеро Леонковалло (1857 - 1919) “Паяци”.
25. Джон Давленд (1563? - 1626) - англійський лютніст і композитор. Можливо, тут натяк на твір Давленда “Тепер і справді я мушусь прощатись” або ж на “Прощальний вірш” англійського поета Роберта Герріка (1591 - 1674), слова з якого “не хочеться прощатись” збігаються з тим, що сказано у Джойса.
26. Англійський король Яків (точніше, Джеймс, 1566 - 1625) був нерішучий і сумнівний, як політик, чим і спричинено зневажливий епітет Джойса до цього монарха.
27. Павана - старовинний бальний танець.
28. Описово цей епізод пов’язаний з Ковен-Гарденом, площею в Лондоні, на якій у 1661 - 1974 роках існував головний ринок продовольчих товарів і квітів; довкруг площі були лоджії, про які згадує Стівен у “Портреті художника замолоду” (напис. 1904-14 рр.), де в трохи зміненому вигляді зустрічається такий саме опис.
29. Мабуть, не випадково наводяться у Джойса ці споріднені назви мосту Сен-Мішель у Парижі й вулиці Сан-Мікеле у Трієсті.
30. “Було бо холодно” (латин.; Євангеліє від Йоана, 18, 18) Тут і далі Біблія цитується за виданням: “Святе письмо старого і нового завіту”, 1992: “Слуги і сторожа, що вогонь розклали, стояли там і грілися, було бо холодно”.
31. “Господь сказав: У своїй біді шукатимуть мене ретельно. Ходіть, до Господа повернімося (латин.; Осія, 3, 1; 5, 15; 6, 1).
32. Дослідники вбачають тут натяк на сцену зради Іісуса Юдою: “І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями…” (Марко, 14, 43).
33. Лекції про В.Шекспіра Джойс викладав у Трієсті з листопада 1912 по лютий 1913 року.
34. Аналогічну думку висловлює Стівен в “Уліссі” у своїх розмірковуваннях про Шекспіра.
35. Йдеться про Беатріче, героїню “Божественної комедії” Данте, і Беатріче, героїню драми П.Б.Шеллі “Ченчі”, засуджену на смерть за вбивство батька, котрий вчинив наругу над нею; наведена нижче цитата - з цієї п’єси.
36. Бідолашна (італ.).
37. На основі цих Джойсових слів Р.Елман вважає, що Амелія читала 3 розділ “Портрета художника замолоду”, передрукований на машинці у червні 1914 року.
38. Поговори з мамою (італ.).
39. Протиставлення бридкого й прегарного, можливо, навіяне словами відьом у кінці І сцени І дії драми Шекспіра “Макбет”; в українських перекладах (і Ю.Корецького, і Бориса Тена) ці слова оригіналу передано не зовсім точно.
40. Не виключено, що цей образ запозичено з одного рядка 130 сонету Шекспіра.
41. Натяк на звертання Бога до Авраама (Буття, 12 і далі).
42. Йдеться про барона Амброджо Раллі (1878 - 1938), власника палацу на площі Скоркола в Трієсті.
43. “Вже сам погляд на неї отруює глядача” (італ.) - слова італійського перекладу книжки флорентійського письменника Брунетто Латіні (бл. 1220-94), написаної французькою мовою під час перебування його вигнанцем у Франції. Назва її - “Книжка скарбів”, це своєрідне зібрання середньовічних знань.
44. Тут маємо іронічне переосмислення опису прибуття Іісуса до Єрусалиму: “А многота стелила свою одежу на дорозі, інші ж - віття, нарізане в полі” (Марко, 11,8).
45. На думку біографів Джойса, його паризька зустріч з Амалією - це уявний, сказати б, образ, а виразно заземлений антураж героїні свідчить про те, що, чим ближче до кінця твору, постать її все більше депоетизується.
46. Олівер Джон Ґоґарті (1878 - 1957) - ірландський поет, дублінський лікар, друг і вічний сперечальник Джойса (а також прототип Бака Малліґана в “Уліссі”).
47. Нора - ім’я дружини Джойса і водночас героїні п’єси Г.Ібсена “Ляльковий дім”; тут це ніби вияв розпачу й надії (втрата кохання і порятунок у коханні). Весь цей паризький епізод становить немовби начерк 15 розділу “Улісса”, де змальовано сплеск розбуялої підсвідомості.
48. Ян Пітерс Свелінк (1562 - 1621) - голандський композитор і органіст; одна з його пісень називається “Молодість минає”.
49. Цю фразу повторює героїня Джойсової п’єси “Вигнанці” (1918), але зовсім в іншому емоційному контексті.
50. “Не його, але Варавву!” (латин.; Йоан, 18, 40). Це наче вислів опосередкованого усвідомлення зрадництва кохання, кінця надій і сподівань. Звідси й образ роялю (трохи нижче), як “труни для музики” в уяві розчарованого в усьому героя.
51. Описаний тут герб збігається з гербом В.Шекспіра. З огляду на це можна вважати, що на відміну від заземлення образу героїні в попередніх епізодах, тепер її ніб підноситься до чогось “вічного” (єдність протилежностей, така притаманна поетиці й світобаченню Джойса).
52. Ця фраза, “прилога” (як називали в давнину додаток до основного тексту книги) - свідома іронізація сюжету від драматизму мало не до фарсу, характерна взагалі для Джойсового стилю, особливо в “Уліссі”.
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Джеймс Джойс Джакомо Джойс1 Переклад Ростислава Доценка
ЗМІСТ
| 1. | Джеймс Джойс Джакомо Джойс1 Переклад Ростислава Доценка |
| 2. | 17. . . . . Гробівець її родаків і її самої також:... |
| 3. | 33: Гамлет, мовлю я, котрий якнайчемніше ставиться і до... |
| 4. | 45. Щойно тут лежала перукарша. Я поцілував її панчоху... |
| 5. | 7. Буквально - “майдан трав” (йдеться про ринковий майдан у... |
На попередню
|
|
