Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Не помиляється у виборі президента тільки той, хто не брав участі у голосуванні. / Володимир Канівець

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: ЛОГІКА ДЛЯ ЮРИСТІВ: ЛЕКЦІЇ. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка


4. Відношення між простими висловлюваннями.

Між висловлюваннями А, Е, І, О існують певні відношення, що їх можна виразити у вигляді "логічного квадрату".

Розглянемо детальніше ці відношення.

Протилежності

А (контрарності) Е


І Підпротилежності О

(підконтрарності)

Відношення протилежності (контрарності) існують між загальностверджувальними (А) і загальнозаперечними (Е) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні протилежності, не можуть бути водночас істинними, але можуть бути водночас хибними. У відношенні протилежності, наприклад, перебувають такі висловлювання, як "Всі громадяни України дотримуються законів суспільного життя" (А) і "Жодний громадянин України не дотримується законів суспільного життя" (Е).

Відношення підпротилежності (субконтрарності) існують між частковостверджувальними (І) і частковозаперечними (О) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні підпротилежності, можуть бути водночас істинними, але не можуть бути водночас хибними. У такому відношенні перебувають, на приклад, висловлювання "Деякі громадяни України порушують закон" (І) і "Деякі громадяни України не порушують закон" (О).

Оскільки дані висловлювання можуть бути водночас істинними, то дане відношення між ними іноді ще називають відношенням часткової сумісності.

Відношення суперечності (контрадикторності) існують між загальностверджувальними (А) і частковозаперечними (О), а також між загальнозаперечними (Е) і частковостверджувальними (І) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні суперечності, не можуть бути водночас істинними і хибними. Так, з двох висловлювань "Усі держави мають федеративний устрій" (А) і "Деякі держави не мають федеративного устрою" (О) одне обов'язково істинне, а інше — обов'язково хибне. Натомість, визначення того, якому саме із висловлювань приписується значення істинності, не завжди вирішується засобами самої науки логіки.

Відношення підпорядкування існують між загально стверджувальними (А) і частковостверджувальними (І), а також між загальнозаперечними (Е) і частковозаперечними (О) висловлюваннями. Такі відношення між висловлюваннями спостерігаємо в тому випадку, коли при істинності підпорядковуючого (загального) висловлювання підпорядковане йому (часткове) висловлювання завжди буде істин ним. Наприклад, при істинності висловлювання "Усі громадяни України мають право на освіту" (А) обов'язково істинним буде висловлювання "Деякі громадяни України мають право на освіту" (І).

Висловлювання, які перебувають у відношенні підпорядкування, можуть бути також одночасно хибними.

За допомогою "Логічного квадрату" можна робити висновки, тобто виводити висловлювання протилежне, суперечливе і підпорядковане певному висловлюванню, а також встановлювати їх значення істинності, знаючи істинність вихідного висловлювання.

Наприклад, на підставі висловлювання "Усі державні органи краї ни Н. діють на підставі законів" (А) можна виводити висловлювання протилежне даному — "Жодний державний орган країни Н. не діє на підставі законів" (Е); суперечливе даному — "Деякі державні органи країни Н. не діють на підставі законів" (О); підпорядковане даному — "Деякі державні органи країни Н. діють на підставі законів" (І).

Відношення, які існують між висловлюваннями за "логічним квадратом", виражають або відношення сумісності, або несумісності.

Так, відношення підпротилежності та підпорядкування виражають відношення сумісності, оскільки сумісними називають висловлювання, які водночас можуть бути істинними. Відношення протилежності та суперечності виражають відношення несумісності, оскільки висловлювання, між якими вони встановлюються, не можуть бути водночас істинними.

Сумісні і несумісні висловлювання, в свою чергу, об'єднуються у порівнянні.

Порівняннями серед простих є висловлювання, які мають однакові терміни — суб'єкт і предикат, розрізняються лише за кількістю або за якістю.

Між простими висловлюваннями, які мають різні суб'єкти і предикати, неможливо встановити логічну залежність. Такі висловлювання називаються непорівнянними.

Книга: ЛОГІКА ДЛЯ ЮРИСТІВ: ЛЕКЦІЇ. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка

ЗМІСТ

1. ЛОГІКА ДЛЯ ЮРИСТІВ: ЛЕКЦІЇ. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка
2. 2. Логіка як наука: її предмет, метод, а також практичне значення її знань.
3. 3. Історичні етапи розвитку логічного знання: логіка Давньої Індії, логіка Давньої Греції
4. 4. Особливості  загальної або традиційної (арістотелівської) логіки.
5. 5. Особливості символічної або математичної логіки.
6. 6. Теоретична і практична логіка.
7. Тема 2: МИСЛЕННЯ І МОВА 1. Мислення (міркування): визначення і особливості.
8. 2. Діяльність і мислення
9. 3. Структура мислення
10. 4. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку
11. 5. Логічна форма міркування
12. 6. Види і типи мислення.
13. 7. Особливості мислення юриста
14. 8. Значення логіки для юристів
15. Тема 3: Семіотика як наука про знаки. Мова як знакова система. 1. Семіотика як наука про знаки
16. 2. Поняття про знак. Види позамовних знаків
17. 3. Мова як знакова система. Мовні знаки.
18. 4. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки
19. 5. Виміри і рівні знакового процесу
20. 6. Мова права
21. Розділ III. МЕТОДОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ФОРМАЛЬНОЇ ЛОГІКИ 1. Метод і методологія.
22. 2. Логічні методи дослідження (пізнання)
23. 3. Метод формалізації
24. ОСНОВНІ ФОРМИ І ЗАКОНИ АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ 1. Загальна характеристика поняття як форми мислення. Структура поняття
25. 2. Види понять. Логічна характеристика понять
26. 3. Типи відношень між поняттями
27. 4. Операції з поняттями 4.1. Обмеження й узагальнення понять
28. 4.2. Операція поділу понять
29. 4.3. Додавання, множення і віднімання понять (точніше — їх обсягів)
30. 4.4 Операція визначення поняття
31. ОСНОВНІ ФОРМИ І ЗАКОНИ АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ II. Висловлювання. 1. Загальна характеристика висловлювання
32. 2. Істинність і хибність висловлювання.
33. 3. Прості висловлювання, їх структура і види
34. 4. Відношення між простими висловлюваннями.
35. 5. Мова логіки висловлювань.
36. 6. Складні висловлювання. Логічні сполучники і їхнє табличне визначення
37. 7. Висловлювання про відношення (реляційні висловлювання)
38. 8. Логічний аналіз запитань і відповідей Визначення запитання. Структура запитання
39. Розділ 6. Дедуктивні міркування § 1. Поняття про дедуктивне міркування. Види дедуктивних міркувань
40. § 2. Прямі дедуктивні міркування Суто умовні міркування.
41. § 3. Непрямі дедуктивні міркування
42. Розділ 7. Недедуктивні (правдоподібні) міркування § 1. Загальна характеристика правдоподібних міркувань. Види правдоподібних міркувань
43. § 2. Індуктивні міркування Поняття про індуктивне міркування
44. § 3. Міркування за аналогією
45. Розділ 8. Основи теорії аргументації 1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації
46. § 2. Аргументація і суперечка
47. § 3. Види аргументації Доказова і недоказова аргументація
48. § 4. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
49. § 5. Види критики
50. § 6. Правила, помилки, хитрощі в аргументації/критиці

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate