Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров’ю. / Симон Петлюра

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.


5.4. Класифікація злочинів

1. Під класифікацією злочинів розуміють поділ їх на групи залежно від того чи іншого критерію. Так, залежно від форми вини злочини можна поділити на умисні і необережні; залежно від ступеня завершеності злочинної діяльності - на закінчені і незакінчені тощо. Кожна з таких класифікацій може вирішувати конкретні завдання, а тому має і теоретичне, і практичне значення (наприклад, ст. 13 КК, що визначає закінчений і незакінчений злочини).

Однак розвиток кримінального права останнім часом нерозривно пов'язаний із завданням індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання залежно від тяжкості злочину. Кримінальні кодекси багатьох держав, прийняті в останні роки, тією чи іншою мірою передбачають спеціальні норми щодо класифікації злочинів залежно від їх тяжкості (ступеня суспільної небезпечності). Це, наприклад, КК Росії, Латвії, Іспанії.

2. Саме така класифікація міститься в ч. 1 ст. 12 КК України, яка встановлює, що залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо т я ж к і. Із змісту цієї норми можна зробити однозначний висновок, що законодавець за основу такої класифікації бере матеріальний критерій, що відбиває внутрішню соціальну сутність злочинів - ступінь їх тяжкості, небезпечності для суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом.

Як вже зазначалося в § 1 цього розділу, ступінь суспільної небезпечності, що відображає ступінь тяжкості злочину, виражається в сукупності його об'єктивних і суб'єктивних ознак: важливості об'єкта, характері діяння, способах його вчинення, тяжкості наслідків, формі і видах вини, мотивах і меті тощо. Саме тому класифікація злочинів за ступенем тяжкості є суттєвою, універсальною, такою, що визначає зміст і структуру інститутів кримінального права.

Поряд з матеріальним критерієм класифікації законодавець у ст. 12 передбачає й її формальний критерій - певний вид і розмір покарання, типовий, такий, що найбільш повно відображає тяжкість конкретної групи (категорії) злочинів. Так, для злочинів невеликої тяжкості закон передбачає, як граничний критерій, покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання; для злочинів середньої тяжкості - покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років; для тяжких злочинів - покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, а для особливо тяжких - покарання у виді позбавлення волі понад десять років або довічного позбавлення волі.

Наявність у законі не тільки матеріального, але і формального критеріїв пояснюється тим, що саме покарання, передбачене у санкції конкретної статті КК, є тією мірою, що найбільш повно виражає ступінь суспільної небезпечності злочину, дозволяє розмежувати їх за тяжкістю і визначити їх різні правові наслідки. Це ж дає законодавцю можливість об'єднати в одну категорію близькі за ступенем суспільної небезпечності злочини і визначити типову санкцію - вид і розмір покарання, що є показником для певної групи злочинів, які належать до однієї категорії. При цьому злочини, що належать до однієї категорії, повинні мати санкції, максимальні розміри яких обмежені межами типової санкції, зазначеної у ст. 12. Так, . наприклад, виходячи з ч.3 ст.12, типовою санкцією для злочинів середньої тяжкості є покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Це значить, що до цієї категорії будуть належати різні види злочинів, у санкціях яких позбавлення волі не перевищує п'яти років. Це, наприклад, і умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116), і грабіж (ч. 1 ст. 186), і давання хабара (ч. 1 ст. 369).

3. Встановлена в ст. 12 класифікація злочинів на чотири категорії знаходить своє конкретне відбиття в інститутах Загальної й Особливої частин. При цьому чітко виявляється позиція законодавця щодо застосування пільгових інститутів до осіб, які вчинили злочин невеликої і середньої тяжкості. Так, наприклад, готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності взагалі (ч. 2 ст. 14); можливість звільнення від кримінальної відповідальності пов'язується з вчиненням злочинів невеликої чи середньої тяжкості (статті 45-48). Звільнення від покарання також можливе лише при вчиненні злочинів невеликої і середньої тяжкості (ч. 4 ст. 74 й ін.).

Щодо злочинів тяжких або особливо тяжких, то з ними закон пов'язує найбільш суворі наслідки, такі, наприклад, як можливість призначення за особливо тяжкий злочин довічного позбавлення волі (ст. 64), або призначення такого додаткового покарання, як позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54). Конфіскація майна може бути застосована лише за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини (ст. 59); найбільш тривалі строки давності, погашення і зняття судимості встановлюється саме за тяжкі і особливо тяжкі злочини (статті 49, 80) тощо.

Передбачена ст. 12 класифікація злочинів відбита й у нормах Особливої частини КК: у багатьох статтях вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину виступає як основна або кваліфікуюча ознака. Наприклад, заздалегідь не обіцяне приховування злочинів карається як самостійний злочин, якщо воно пов'язане з приховуванням тяжкого чи особливо тяжкого злочину (ст. 396); створення злочинної організації передбачає таку ознаку, як мета вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (ст. 255). У частині 2 ст. 383 і ч. 2 ст. 384 кваліфікуючою ознакою визнається вчинення цих злочинів, якщо вони поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому або особливо тяжкому злочині.

Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України / Бажанов М.І.
2. 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
3. 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
4. 1.4. Система кримінального права
5. 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
6. 1.6. Наука кримінального права
7. 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
8. 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
9. 3.2. Структура Кримінального кодексу
10. 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
11. 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
12. 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
13. 5.1. Поняття злочину та його ознаки
14. 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
15. 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
16. 5.4. Класифікація злочинів
17. 6.1. Поняття і значення складу злочину
18. 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
19. 6.3. Види складу злочинів
20. 6.4. Кваліфікація злочинів
21. 7.1. Поняття об'єкта злочину
22. 7.2. Предмет злочину
23. 7.3. Види об'єктів злочинів
24. 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
25. 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
26. 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
27. 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
28. 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
29. 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
30. 9.2. Поняття неосудності та її критерії
31. 9.3. Обмежена осудність
32. 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
33. 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
34. 10.2. Поняття і значення вини
35. 10.3. Умисел та його види
36. 10.4. Необережність та її види
37. 10.5. Змішана форма вини
38. 10.6. Мотив і мета злочину
39. 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
40. 11.1. Поняття і види стадій злочину
41. 11.2. Закінчений злочин
42. 11.3. Незакінчений злочин і його види
43. 11.4. Готування до злочину
44. 11.5. Замах на злочин
45. 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
46. 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
47. 12.1. Поняття і ознаки співучасті
48. 12.2. Види співучасників
49. 12.3. Форми співучасті
50. 12.4. Відповідальність співучасників
51. 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
52. 12.6. Причетність до злочину
53. 13.1. Вступні зауваження
54. 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
55. 13.3. Повторність злочинів
56. 13.4. Сукупність злочинів
57. 13.5. Рецидив злочинів
58. 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
59. 14.2. Необхідна оборона
60. 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
61. 14.4. Крайня необхідність
62. 14.5. Фізичний або психічний примус
63. 14.6. Виконання наказу або розпорядження
64. 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
65. 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
66. 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
67. 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
68. 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
69. 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
70. 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
71. 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
72. 16.1. Поняття покарання
73. 16.2. Мета покарання
74. 17.1. Система покарань
75. 17.2. Основні покарання
76. 17.3. Додаткові покарання
77. 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
78. 18.1. Принципи призначення покарання
79. 18.2. Загальні засади призначення покарання
80. 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
81. 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
82. 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
83. 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
84. 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
85. 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
86. 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
87. 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
88. 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
89. 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
90. 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
91. 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
92. 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
93. 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
94. 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
95. 19.10. Амністія і помилування
96. 20.1. Поняття судимості
97. 20.2. Погашення судимості
98. 20.3. Зняття судимості.
99. 21.1. Примусові заходи медичного характеру
100. 21.2. Примусове лікування
101. 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
102. 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
103. 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
104. 22.4. Погашення і зняття судимості
105. 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
106. 23.2. Кримінальне право Англії та США
107. 23.3. Кримінальне право Росії
108. 24.1. Класична школа кримінального права
109. 24.2. Антропологічна школа кримінального права
110. 24.3. Соціологічна школа кримінального права

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate