Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.

23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини

Франція є країною, де вперше після Великої Французької революції 1789 р. з'явився перший буржуазний Кримінальний кодекс 1791 р. Пізніше цей кодекс був замінений Кримінальним кодексом Наполеона 1810 р., що діяв більше 180 років, доки 1 березня 1993 р. не набрав чинності новий, який діє і нині - кодекс 1992 р. Саме тому кодифіковану систему кримінального права, закладену КК 1791 р., називають континентальною, на відміну від англійської системи, яка не має окремого Кримінального кодексу. Після появи кодексів деяких німецьких держав, а особливо після прийняття у 1871 р. загально-німецького КК, цю систему досить часто називають франко-німець-кою. Вона вплинула на кодификацію багатьох держав Європи, Азії, Латинської і Центральної Америки, де прийняті кримінальні кодекси за типом цієї системи.

КК Франції 1992 р. складається із чотирьох книг, перша з яких містить норми Загальної частини. Кодекс відображує концепцію охорони прав особи і правової держави. Він зберігає інститути цивілізованого кримінального права, які були розроблені ще в XVIII ст.: це принцип "немає злочину - немає покарання без встановлення його законом", тричленна класифікація злочинів (злочини, проступки і порушення), відповідальність лише за виражене зовні діяння і за наявності моральної вини. КК регулює питання обмеженої осудності, відповідальності за замах (готування не карається), співучасть, містить розділ, в якому регулюються обставини, що виключають відповідальність (необхідна оборона, крайня необхідність, примус, виконання наказу та ін.). Передбачається відповідальність юридичних осіб у виді штрафу, ліквідації або тимчасового припинення їх діяльності. Смертна кара у Франції скасована. Позбавлення волі існує у виді довічного ув'язнення або на певні строки - до тридцяти років, широко передбачені застосування штрафів, додаткові покарання у виді позбавлення або заборони певних прав (наприклад, прав водія, володіння зброєю та ін.). При рецидиві покарання збільшуються, а у деяких випадках можуть подвоюватися. При призначенні покарання суд має широкі повноваження з пом'якшення покарань, застосування їх нижче нижчої межі або переходу до іншого, більш м'якого покарання. КК передбачає так званий "період надійності" - по суті це квота для звільнення від покарання, умовного звільнення і т.ін. При довічному ув'язненні ця квота дорівнює п'ятнадцяти рокам, при засудженні на строк більше п'яти років позбавлення волі - 2/3 строку. В справах про тяжкі вбивства строк надійності може бути продовжений до тридцяти років. Поряд з цим встановлений режим напівволі на строк до одного року - відбування покарання після роботи та ін. Детально регулюються питання відстрочки вироку (проста, з випробуванням, покладанням конкретних обов'язків). Передбачені давність виконання обвинувального вироку, реабілітація (фактично це є погашення судимості).

Деякі статті Загальної частини КК Франції пов'язані з питаннями боротьби з організованою злочинністю. Так, наводяться визначення банди, передумислу, злому, зброї, об'єднання злочинців, установлена відповідальність за участь у такому об'єднанні. Так, організованою бандою за КК Франції вважається будь-яка сформована група або будь-яка змова з метою підготування одного або декількох злочинних діянь.

КК Франції, зберігши вихідні положення, закладені ще класичною школою кримінального права, зазнав серйозного впливу школи нового соціального захисту (про неї йтиметься далі).

У Німеччині діє Кримінальне уложення 1871 р. у редакції від 1 січня 1975 р., хоча і після цього була прийнята низка доповнень і змін, головним чином в його Особливій частині (закони про економічну злочинність, про боротьбу з тероризмом). Кримінальне уложення (будемо далі називати його КУ) побудовано на постулатах ідей класичної і соціологічної шкіл кримінального права (про це див. далі). В ньому поєднується застосування покарання за моральну вину злочинця із заходами безпеки, що застосовуються з огляду на небезпечний стан особи (так звана система "подвійного шляху", або дуалістична система).

У § 1 КУ проголошений принцип "немає злочину без вказівки на те в законі". Злочинні діяння поділяються на злочини і проступки. Підставою кримінальної відповідальності визнається склад злочину, вина вважається необхідною умовою караності. КУ передбачає змішану формулу неосудності, обмежену осудність, формулює поняття помилки в ознаках складу злочину і помилки "в забороні", тобто в протиправності діяння. У Загальній частині КУ регулюється відповідальність за замах, яким вважається діяння, при якому особа безпосередньо розпочала виконання складу злочину. Добровільна відмова звільняє особу від кримінальної відповідальності. Готування до злочину не є караним, крім випадків, спеціально передбачених законом. КУ виділяє як співучасників: виконавців, підмовників і пособників, причому кожний карається згідно зі ступенем своєї вини. Серед обставин, що виключають злочинність діяння, КУ називає необхідну оборону, крайню необхідність; право на затримання злочинця формулюється в КПК. Так, необхідну оборону § 32 КУ визначає як захист самої особи, яка обороняється, або іншої особи , від наявного протиправного нападу на того, хто обороняється, або на іншу особу. Перевищення меж необхідної оборони виключає відповідальність, якщо особа, яка обороняється, діяла внаслідок помилки, страху чи переляку. Суб'єктом злочину можуть бути тільки фізичні особи. Правовими наслідками вчинення злочину за КУ є міри покарання і заходи виправлення і безпеки. До основних покарань належать позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне ув'язнення (смертна кара скасована) і штраф. КУ обмежує застосування короткострокового позбавлення волі. Так, позбавлення волі на строк до шести місяців призначається судом тільки за особливих обставин. Якщо санкція закону не передбачає штрафу, то позбавлення волі на строк до шести місяців може бути замінене штрафом. Призначення штрафу залежить від майнового стану суб'єкта, причому він обчислюється в спеціальній одиниці - "денний прибуток". Додатковими покараннями є позбавлення прав водія, право обіймати громадські посади, обирати і бути обраним. У КУ широко передбачене застосування "звільнення з випробуванням" при засудженні до позбавлення волі на строк не більше двох років. На такого засудженого можуть бути покладені певні обов'язки (наприклад, відшкодувати завдані збитки, пройти навчання та ін.).

КУ, як уже говорилося, передбачає застосування заходів безпеки.

Особливий характер серед них має превентивне ув'язнення. Такі заходи безпеки суд призначає на підставі ст. 66 КУ разом із покаранням, якщо суб'єкт становить небезпеку для суспільства. Через те, що захід безпеки застосовується разом з покаранням, у цьому і знаходить своє вираження дуалізм реалізації заходів кримінальної відповідальності. Превентивне ув'язнення може бути призначено до десяти років, а при засудженні в другий і більше разів може продовжуватися безстрокове. Заходом безпеки є також заборона на професії на строк від одного року до п'яти років. КУ передбачає і конфіскацію предметів, придбаних особою внаслідок вчинення нею злочину.

Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.

ЗМІСТ

1.	Кримінальне право України / Бажанов М.І.
2.	1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
3.	1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
4.	1.4. Система кримінального права
5.	1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
6.	1.6. Наука кримінального права
7.	2.1. Поняття кримінальної відповідальності
8.	3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
9.	3.2. Структура Кримінального кодексу
10.	3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
11.	4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
12.	4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
13.	5.1. Поняття злочину та його ознаки
14.	5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
15.	5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
16.	5.4. Класифікація злочинів
17.	6.1. Поняття і значення складу злочину
18.	6.2. Елементи і ознаки складу злочину
19.	6.3. Види складу злочинів
20.	6.4. Кваліфікація злочинів
21.	7.1. Поняття об'єкта злочину
22.	7.2. Предмет злочину
23.	7.3. Види об'єктів злочинів
24.	8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
25.	8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
26.	8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
27.	8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
28.	8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
29.	9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
30.	9.2. Поняття неосудності та її критерії
31.	9.3. Обмежена осудність
32.	9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
33.	10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
34.	10.2. Поняття і значення вини
35.	10.3. Умисел та його види
36.	10.4. Необережність та її види
37.	10.5. Змішана форма вини
38.	10.6. Мотив і мета злочину
39.	10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
40.	11.1. Поняття і види стадій злочину
41.	11.2. Закінчений злочин
42.	11.3. Незакінчений злочин і його види
43.	11.4. Готування до злочину
44.	11.5. Замах на злочин
45.	11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
46.	11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
47.	12.1. Поняття і ознаки співучасті
48.	12.2. Види співучасників
49.	12.3. Форми співучасті
50.	12.4. Відповідальність співучасників
51.	12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
52.	12.6. Причетність до злочину
53.	13.1. Вступні зауваження
54.	13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
55.	13.3. Повторність злочинів
56.	13.4. Сукупність злочинів
57.	13.5. Рецидив злочинів
58.	14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
59.	14.2. Необхідна оборона
60.	14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
61.	14.4. Крайня необхідність
62.	14.5. Фізичний або психічний примус
63.	14.6. Виконання наказу або розпорядження
64.	14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
65.	14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
66.	15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
67.	15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
68.	15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
69.	15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
70.	15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
71.	15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
72.	16.1. Поняття покарання
73.	16.2. Мета покарання
74.	17.1. Система покарань
75.	17.2. Основні покарання
76.	17.3. Додаткові покарання
77.	17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
78.	18.1. Принципи призначення покарання
79.	18.2. Загальні засади призначення покарання
80.	18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
81.	18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
82.	18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
83.	18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
84.	18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
85.	18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
86.	19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
87.	19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
88.	19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
89.	19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
90.	19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
91.	19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
92.	19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
93.	19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
94.	19.9. Звільнення від покарання за хворобою
95.	19.10. Амністія і помилування
96.	20.1. Поняття судимості
97.	20.2. Погашення судимості
98.	20.3. Зняття судимості.
99.	21.1. Примусові заходи медичного характеру
100.	21.2. Примусове лікування
101.	22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
102.	22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
103.	22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
104.	22.4. Погашення і зняття судимості
105.	23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
106.	23.2. Кримінальне право Англії та США
107.	23.3. Кримінальне право Росії
108.	24.1. Класична школа кримінального права
109.	24.2. Антропологічна школа кримінального права
110.	24.3. Соціологічна школа кримінального права

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate