Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Віра і любов... які це замацкані пальцями недовірків та егоїстів поняття! / Дмитро ДОНЦОВ

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак


2.2. Суспільний устрій та його еволюція

Давні єгиптяни називали свою країну Кемі. Письмові знаки єгиптян покладено в основу фінікійського алфавіту, що дав початок азбуці греків і римлян. Єгипетські вчені розроби-ли основи багатьох наук: астрономії, медицини, геометрії, механіки, архітектури.

Рабовласницький устрій у господарському житті Єгипту мав більше значення, ніж в інших стародавньосхідних деспо-тіях. Раби працювали в царських і храмових господарствах, маєтках великих чиновників, були домашньою челяддю.

Панівним класом стародавньоєгипетського суспільства були рабовласницька знать і жерці. Становище знатної люди-ни визначалось трьома умовами: давністю роду, величиною землеволодіння, посадою, яку вона займала.

У кінці Стародавнього царства, скориставшись послабленням центральної влади, аристократія, особливо провінційна (номова), встановлює майже повну незалежність. Влас-ники провінційних землеволодінь звільняються від виконання робіт на користь держави. Особливо це стосувалось провін-ційних правителів – номархів. Це стало однією з причин роз-паду Стародавнього царства.

У період Стародавнього царства, незважаючи на значне посилення централізації, номова аристократія зберігає та зміцнює привілеї. Свої володіння вони називають батьківськими, тобто спадковими, і, таким чином, незалежними від волі дер-жави.

Спадковими стають також титули і посади, які займали предки (особливо посада номарха).

У період Нового царства положення аристократії зміню-ється: вона змушена була примиритись з деспотичним пану-ванням фараона і його адміністрації з однієї сторони, і з вису-ванням жерців – з іншої. Становище жерців у період Нового царства заслуговує на особливу увагу. Храми і жерці стають власниками величезних багатств – землі і коштовностей. Жрецьке звання стає спадковим у певних сім’ях. Призначення на церковні посади стало проводитись незалежно від уряду.

У період Пізнього царства привілейованим станом, поряд із жерцями, стали воїни.

З XІV ст. до н.е. в Єгипті соціальне становище вільних осіб визначалось родом занять. Такий поділ мав ознаки кас-тової системи. Жерці, лікарі належали до вищої касти. Вони відрізнялися від інших зовнішнім виглядом. Жерці не носили головних уборів, голили голову, використовували косметику. Знать наслідувала їх приклад.

Воїни-ополченці, які отримували за службу земельні на-діли, також об’єднувались в окрему касту. Свої касти мали кондитери, птахолови. У касті знедолених перебували ті, хто займався бальзамуванням трупів, виготовленням мумій. “Злодій у законі” також мав офіційне право бути членом своєї касти – злодійської корпорації, але за умови, якщо він сплачував по-даток.

Основна маса сільського населення була вільною, про-живала в селах і представляла собою сільську громаду.

Сільська громада виникає разом із розпадом роду. Від родових порядків у громаді зберігається колективна власність на землю: купувати, продавати, міняти її можна тільки за зго-дою всіх членів громади.

Кожна сім’я володіла земельним наділом спочатку тим-часово, а потім постійно. У спільному користуванні залиша-лись вільні землі, ліси, луки. Управління громадою здійсню-валось загальними зборами, радою, старійшиною.

За своїм характером сільська громада - це перехідна форма від колективної власності на землю до індивідуального господарства. Але в умовах Стародавнього Сходу сільська гро-мада збереглась і після того, як виникло класове суспільство. Це пояснювалось тим, що землеробство було можливим тіль-ки за умови зрошування земель. При наявних знаряддях праці спорудження і підтримка в належному стані зрошуваних сис-тем була під силу тільки великим колективам. Колективним було як спорудження, так і використання каналів. У цьому головна причина того, що сільська громада не загинула, що, не змінюючись, зберігалась протягом тисячоліть.

Більша частина членів громади володіла невеликими на-ділами. Вони часто розорювались і втрачали наділи, потрап-ляючи в залежність.

В епоху Нового царства більша частина єгипетських се-лян працювала на державних і храмових землях. Питання зрошення вирішував центральний уряд. Більшу частину вро-жаю у селян забирали. З розповсюдженням системи примусо-вої праці все більше стирається різниця в становищі рабів і вільних працівників. Як і вільні селяни, маси рабів працюва-ли в державних господарствах, іноді раби наділялись землею. Основну масу рабів постачали війни, але чимало їх вийшло з числа розорених селян.

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак

ЗМІСТ

1. Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак
2. 1.2. Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін
3. 1.3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
4. 1.4. Виникнення держави і права
5. 2.1. Виникнення держави та її розвиток
6. 2.2. Суспільний устрій та його еволюція
7. 2.3. Державний лад, суд, збройні сили
8. 2.4. Основні риси права
9. 3.1. Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії
10. 3.2. Утворення Вавилонської держави
11. 3.3. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
12. 3.4. Державний устрій, суд, збройні сили
13. 3.5. Джерела права. Закони царя Хаммурапі
14. 4.1. Виникнення держави та її розвиток
15. 4.2. Особливості суспільного ладу
16. 4.3. Державний устрій, суд, збройні сили
17. 4.4. Закони Ману
18. 5.1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь)
19. 5.2. Держава Чжоу
20. 5.3. Держава Цінь
21. 5.4. Держава Хань
22. 5.5. Основні риси права
23. 6.1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тезея
24. 6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
25. 6.3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах
26. 6.4. Державний лад, суд, збройні сили. Основні риси афінського права
27. 6.5. Виникнення держави у Спарті
28. 6.6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
29. 7.1. Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
30. 7.2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
31. 7.3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями
32. 7.4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі
33. 7.5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
34. 7.6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
35. 7.7. Джерела римського права
36. 8.1. Особливості виникнення держави у франків
37. 8.2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
38. 8.3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави
39. 8.4. Джерела права. Салічна правда
40. 9.1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
41. 9.2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (XІV – XV ст.)
42. 9.3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка XІV
43. 9.4. Джерела та характерні риси права
44. 10.1. Poзвитoк фeoдaльниx віднocин в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькиx дepжaв
45. 10.2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплив нa суспільний і дepжaвний уcтpій Aнглії в XІ – XІІ cт. Peфopми Генріха ІІ. Beликa Xapтія вoльнocтeй 1215 p.
46. 10.3. Утвopeння cтaнoвo-пpeдcтaвницькoї мoнapxії. Дepжaвний ycтpій.
47. 10.4. Bиникнeння і ocoбливocті aнглійcькoгo aбcoлютизмy. Зміни в cycпільнoмy лaді тa дepжaвний ycтpій.
48. 10.5. Xapaктepні ocoбливocті джepeл пpaвa. Cyдoвий пpeцeдeнт.
49. 11.1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – XІІ ст.
50. 11.2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
51. 11.3. Становлення князівського абсолютизму
52. 11.4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
53. 12.1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
54. 12.2. Суспільний лад
55. 12.3. Організація держави і влади. Суд
56. 12.4. Джерела права
57. 13.1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
58. 13.2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
59. 13.3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
60. 13.4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
61. 14.1. Виникнення держави і її розвиток
62. 14.2. Суспільний лад
63. 14.3. Державний лад станово-представницької монархії
64. 14.4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
65. 14.5. Джерела права
66. 15.1. Історія виникнення податків.
67. 15.2. Види податків.
68. 15.3. Податкові органи.
69. 15.4. Відповідальність за ухилення від сплати податків.
70. 16.1. Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції. Проголошення республіки. Державний устрій. Реставрація монархії.
71. 16.2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIXст.
72. 16.3. Зміни в державному устрої в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.
73. 16.4. Основні джерела і риси права.
74. 17.1. Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 року.
75. 17.2. Створення конфедерації. Конституція США 1787 року. Білль про права 1791року.
76. 17.3. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 р.р. Другий цикл по-правок до конституції. Реконструкція Півдня.
77. 17.4. Зміни в державному устрої США у другій половині ХІХ століття.
78. 18.1. Буржуазна революція 1789-1794 р. Проголошення республіки.
79. 18.2. Державний переворот 1799 року. Проголошення імперії і її падіння. Реставрація монархії Бурбонів.
80. 18.3. Революція 1848 року і проголошення Другої республіки. Паризька Комуна.
81. 18.4. Проголошення Третьої республіки. Конституційні закони 1875 року.
82. 18.5. Джерела і основні риси права.
83. 19.1. Німеччина після Віденського конгресу.
84. 19.2. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав.
85. 19.3. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
86. 19.4. Характерні риси права.
87. 20.1. Державні реформи першої половини 18 століття.
88. 20.2. Формування нової системи права.
89. 20.3. Реформи 60-х—70-х років .Селянська реформа 1861р. Земська реформа 1864 р. Міська 1864р.Військова реформа 1874р.
90. 20.4. Оформлення конституційної монархії
91. 20.5. Розвиток права на початку ХХ ст.
92. 21.1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.
93. 21.2. Зміни в конституції.
94. 21.3. Партійна система і її вплив на формування державних органів.
95. 21.4. Місцеве управління, суд, поліція.
96. 21.5. Характеристика основних джерел і галузей права.
97. 22.1. Листопадова революція 1918 року. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі.
98. 22.2. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві.
99. 22.3. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Державний лад ФРН.
100. 22.4. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об’єднання Німеччини.
101. 23.1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
102. 23.2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.
103. 23.3. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки.
104. 23.4. Основні джерела та риси права.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate