Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Не жартуй зі смертю: її зустрічний жарт може виявитись для тебе останнім. / Андрій Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.


14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)

Ми, народ Сполучених Штатів, з метою створення більш досконалого союзу, встановлення правосуддя, забезпечення внутрішнього спокою, організації спільної оборони, підняття загального добробуту і забезпечення нам самим і нашим нащадкам благ свободи, видаємо і встановлюємо цю Конституцію для Сполучених Штатів Америки.

Стаття І

Розділ 1. Усі викладені тут законодавчі повноваження будуть належати Конгресові Сполучених Штатів, який буде складатися із Сенату і Палати представників.

Розділ 2. (1) Палата представників буде складатися із членів, які обираються кожні два роки населенням окремих штатів: виборці будуть відповідати вимогам, встановленим для виборців найчисельнішої палати Законодавчих зборів штату.

(2) Ніхто не може бути представником, якщо він не досяг 25-річного віку, не є протягом 7 років громадянином Сполучених Штатів і не живе на час обрання у тому штаті, у якому він обирається.

(5) Палата представників буде обирати свого спікера та інших посадових осіб, лише їй буде належати право висувати звинувачення у порядку «імпічмента».

Розділ 3. (1) До складу Сената будуть входити по два сенатори від кожного штату, що обираються на 6 років

126

(Законодавчими зборами відповідного штату), і кожен сенатор буде мати один голос.

(3) Ніхто не може бути сенатором, якщо він не досяг 30-річного віку, не є протягом 9 років громадянином Сполучених Штатів і не живе на час обрання у тому штаті, від якого він обирається.

(4) Віце-президент Сполучених Штатів буде президентом Сенату, але право голосу він буде мати тільки тоді, коли голоси розділяються порівно.

(6) Лише Сенат буде мати право чинити суд у порядку «імпічмента». Засідаючи з цією метою, сенатори повинні будуть принести присягу або дати божественну обіцянку. Коли підсудним є Президент Сполучених Штатів, головувати повинен Верховний суддя; і ніхто не може бути покараний без згоди 2/3 присутніх сенаторів.

(7) Вирок у випадку «імпічмента» не буде поширюватись далі відречення від посади і позбавлення права посідати і виконувати яку-небудь почесну, довірчу або платну посаду на службі Сполучених Штатів; але скараний підлягає і має бути підданий звинуваченню, слідству, судові і покаранню у відповідності із законом.

Розділ 5. (1) Кожна палата сама буде суддею виборів, повноважень і кваліфікації її членів, і більшість кожної із палат буде становити кворум для ведення справ...

(2) Кожна палата може встановлювати правила своїх засідань, карати своїх членів за порушення порядку поведінки і за згодою 2/3 голосів виключати члена.

(3) Кожна палата буде вести книгу своїх засідань і час від часу публікувати її за винятком тих частин, які на її думку повинні залишатися таємницею.

(4) Під час сесії Конгресу кожна з палат не буде без згоди іншої ні відкладати свої засідання більше ніж на три дні, ні переносити свої засідання з того місця, у якому засідають обидві палати.

Розділ 7. (1) Усі біллі по стягненню доходів будуть виходити з Палати представників; але Сенат може пропонувати або узгоджувати доповнення до них так само, як і до інших біллів.

(2) Кожен білль, що пройшов через Палату представників і Сенат, перш ніж стати законом, має бути подано

127

Президенту Сполучених Штатів; якщо останній згоден з ним, він його підписує, якщо ні, то відсилає його зі своїми запереченнями у ту палату, у якій білль було запропоновано; палата має занести заперечення Президента у свою книгу і розпочати новий розгляд білля. Якщо у новому розгляді білль буде ухвалений 2/3 голосів палати, то він пересилається разом із запереченнями Президента до іншої палати, яка також має переглянути його і, якщо білль буде ухвалений 2/3 голосів і цієї палати, то він набирає чинності закону. ...Якщо який-небудь білль не буде повернено Президентом протягом 10 днів (за винятком неділі) після того, як він буде йому поданий, то білль набирає чинності закону так само, як ніби Президент його підписав, за винятком того випадку, коли Конгрес, відклавши свої засідання, перешкодить поверненню білля, — у такому випадку білль не набуває чинності закону. Розділ 8. Конгрес буде мати право:

(1) встановлювати і стягувати податі, мита і акцизи для того, щоб платити борги і забезпечувати спільну оборону і загальний добробут Сполучених Штатів; але усі мита, податі і акцизи будуть однакові на усій території Сполучених Штатів;

(2) робити позики для Сполучених Штатів;

(3) регулювати торгівлю з зарубіжними націями, між окремими штатами і з індійськими племенами;

(5) чеканити монету, регулювати її вартість і вартість іноземних монет, встановлювати одиницю ваг і мір; (9) створювати суди, підпорядковані Верховному судові;

(11) оголошувати війну, видавати каперські ... посвідчення і встановлювати правила щодо захоплення на суші і на морі;

(12) набирати і утримувати армію; проте, ніякі грошові асигнування не будуть виділятися більше, ніж на дворічний термін;

(13) створювати і утримувати флот;

(15) вживати заходів по мобілізації міліції для виконання законів Союзу, придушення повстань і відсічі вторгнень;

(18) приймати усі закони, які будуть необхідні і доречні для здійснення вищезазначених повноважень та усіх інших

128

повноважень, якими ця Конституція наділяє Уряд Сполучених Штатів, будь-який із його департаментів або будь-яку посадову особу.

Розділ 9. (2) Привілей наказу Habeas corpus не буде призупинятись, якщо тільки у випадку заколоту або вторгнення того не вимагатиме громадська безпека.

Розділ 10. (1) Жоден штат не буде вступати в будь-який договір, союз або конфедерацію; видавати каперські посвідчення; чеканити монету; випускати кредитні білети; сплачувати борги чимось іншим, окрім золотої і срібної монети; приймати будь-який білль про покарання без суду, закон ех post facto(3aKOH, що має зворотну силу) або закон, що порушує зобов'язання по контрактах, або жалувати які-небудь дворянські титули.

Стаття II.

Розділ 1. (1) Виконавча влада буде належати Президентові Сполучених Штатів Америки. Він буде посідати свою посаду протягом 4 років разом з віце-президентом, що обирається на той же термін; буде обиратись таким чином:

(2) Кожен штат буде призначати способом, встановленим його Законодавчими зборами, виборщиків у кількості, що дорівнює загальній кількості сенаторів і представників, яких штат має право посилати до Конгресу; але ні сенатор, ні представник, ні особа, що посідає довірчу або оплачувану посаду на службі Сполучених Штатів, не можуть бути призначені виборщиками...

(4) Жодна особа, що не є народженою громадянином або не була громадянином Сполучених Штатів під час затвердження цієї Конституції, не може бути обрана на посаду Президента; так само не може бути обраною на цю посаду особа, що не досягла 35-річного віку і не прожила 14 років у межах Сполучених Штатів.

(5) У випадку відречення Президента від посади або його смерті, відмови або неможливості здійснювати права і обов'язки, пов'язані з його посадою, останні переходять до віце-президента.

Розділ 2. (1) Президент буде головнокомандуючим армією і флотом Сполучених Штатів, коли вона призвана на дійсну

5 О. Шевченко

129

службу Сполучених Штатів; він може вимагати від головних посадових осіб кожного виконавчого департаменту письмової думки з будь-якого питання, що має відношення до їх службових обов'язків; він буде мати право відкладати виконання вироків і здійснювати помилування за злочини, здійснені проти Сполучених Штатів, за винятком випадків «імпічменту».

(2) Він буде мати право за порадою і за згодою Сенату укладати міжнародні договори за умови згоди 2/3 присутніх сенаторів, він буде висувати і за порадою та згодою Сенату призначати послів, інших представників і консулів, суддів Верховного суду і усіх інших посадових осіб Сполучених Штатів, про призначення яких у цій Конституції відсутні постанови і посади яких встановлені законом; але Конгрес може законом надати призначення таких нижчих посадових осіб, яких вважатиме за потрібне, самому Президентові, судам або главам департаментів.

Розділ 3. Президент буде час від часу подавати Конгресові дані про стан Союзу і пропонувати на його розгляд такі заходи, які буде вважати за необхідні і корисні, у екстренних випадках він може скликати обидві палати або одну з них, а у випадку протиріч між палатами з приводу часу перенесення сесій він може сам перенести їх на такий час, який буде вважати зручним; він буде наглядати за тим, щоб закони виконувались чесно, і буде визначати повноваження усіх посадових осіб Сполучених Штатів.

Стаття III.

Розділ 1. Судова влада Сполучених Штатів буде належати Верховному судові і тим нижчим судам, які Конгрес може час від часу створювати. Судді як Верховного суду, так і нижчих судів будуть посідати свої посади до тих пір, поки поводять себе бездоганно, і будуть у визначені терміни одержувати за свою службу винагороду, яка не може бути зменшена, поки вони посідають свою посаду.

Розділ 2. (2) Усі справи, що стосуються послів, повноважних представників і консулів, і ті, у яких однією із сторін є штат, будуть підлягати у першій інстанції юрисдикції Верховного суду. В усіх інших випадках, згаданих вище, Вер-

ховний суд буде апеляційною інстанцією, стосовно питань як права, так і факту, за тими винятками і на основі тих роз'яснень, які будуть встановлені Конгресом.

Стаття IV

Розділ 3. (1) Нові штати можуть бути прийняті до Союзу Конгресом; але не будуть створюватися або встановлюватися нові штати у межах юрисдикції іншого штату: так само не будуть створюватись нові штати шляхом злиття двох або їх частин без згоди як Законодавчих зборів зацікавлених штатів, так і Конгресу.

Розділ 4. Сполучені Штати будуть гарантувати кожному штатові у цьому союзі республіканську форму правління і будуть захищати кожен з них від вторгнення: а на прохання Законодавчих зборів або виконавчої влади — коли Законодавчі збори не можуть бути скликані — і від внутрішнього насилля.

Стаття V

Конгрес кожного разу, коли 2/3 членів обох палат будуть вважати необхідним, пропонуватиме додатки до цієї Конституції або на вимогу Законодавчих зборів 2/3 різних штатів буде скликати конвент для пропозиції додатків, які у обох випадках будуть у всіх відношеннях чинними, як частина цієї Конституції, якщо вони будуть ратифіковані Законодавчими зборами 3/4 різних штатів або конвентами, дивлячись, який із цих двох способів ратифікації запропонує Конгрес.

Стаття VI

(2) ...Ця Конституція і закони Сполучених Штатів, видані на її основі, так само, як і всі договори, які укладені або будуть укладені Сполученими Штатами, будуть верховним правом країни; судді кожного штату будуть дотримуватися їх, хоча б Конституція і законодавчі акти окремих штатів мали б протилежні постанови...

(3) ...Ніяке віросповідання ніколи не повинне бути умовою для посідання будь-якої посади або для виконання яко-го-небудь громадського обов'язку у Сполучених Штатах.

Стаття VII

Ратифікація конвентами дев'яти штатів буде достатньою для чинності цієї Конституції у штатах, що затверджують її таким чином.

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.

ЗМІСТ

1. Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
2. 1.2. Закони Ману
3. 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
4. 2.2. Арістотель про спартанські установи
5. 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
6. 2.4. Плутарх про реформи Солона
7. 3.1. Громадянські списки
8. 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
9. 3.3. Архонти
10. 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
11. 3.5. Організація судів
12. 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
13. 4.2. Закони XII таблиць
14. 4.3. Інституції Гая
15. 5.1. Салічна правда
16. 5.2. Королівське пожалування
17. 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
18. 5.4. Прекарна грамота
19. 5.5. Зобов'язання
20. 5.6. Кабальна грамота
21. 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
22. 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
23. 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
24. 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
25. 7.1. «Золота булла» 1356 р.
26. 8.1. «Земське право»
27. 8.2. «Ленне право»
28. 8.3. Кароліна
29. 8.4. Магдебурзьке право
30. 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
31. 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
32. 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
33. 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
34. 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
35. 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
36. 10.1. З Корану
37. 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
38. 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
39. 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
40. 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
41. 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
42. 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
43. 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
44. 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
45. 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
46. 13.9. Білль про права (1689 р.)
47. 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
48. 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
49. 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
50. 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
51. 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
52. 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
53. 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
54. 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
55. 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
56. 14.2. Статті конфедерації 1781 року
57. 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
58. 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
59. 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
60. 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
61. 14.7. Додатки до Конституції США
62. 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
63. 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
64. 15.1. Декларація прав людини і громадянина
65. 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
66. 15.3. Французька Конституція 1791 р.
67. 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
68. 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
69. 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
70. 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
71. 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
72. 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
73. 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
74. 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
75. 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
76. 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
77. 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
78. 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
79. 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
80. 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
81. 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
82. 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
83. 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
84. 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
85. 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
86. 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
87. 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
88. 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
89. 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
90. 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
91. 15.28. Декларація Комуни до французького народу
92. 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
93. 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
94. 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
95. 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
96. 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
97. 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
98. 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
99. 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
100. 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
101. 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
102. 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
103. 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
104. 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
105. 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
106. 19.8. Додатки до Конституції США
107. 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
108. 20.2. З Декрету про мир
109. 20.3. З Декрету про землю
110. 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
111. 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
112. 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
113. 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
114. 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
115. 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
116. 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
117. 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
118. 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
119. 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
120. 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
121. 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
122. 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
123. 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
124. 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
125. 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
126. 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
127. 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
128. 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
129. 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
130. 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
131. 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
132. 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
133. 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
134. 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
135. 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
136. 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
137. 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
138. 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
139. 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
140. 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
141. 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
142. 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
143. 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
144. 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
145. 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
146. 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
147. 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
148. 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
149. 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
150. 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
151. 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
152. 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
153. 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
154. 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
155. 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
156. 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
157. 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
158. 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
159. 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
160. 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
161. 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate