Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Не бий на сполох в невідлитий дзвін. / Ліна Костенко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.


8.3. Кароліна

І. ...До цих пір у деяких місцях дехто із дворян та інших осіб, які за посадою та з інших причин мають особисто вершити цей суд, ухилялись від участі в засіданнях подібних судів і вважали це безчестям для свого звання, а тому злодійство часто залишалось безкарним. Між тим, таке відправлення правосуддя не повинне і не може завдати ніякої шкоди їх честі або їх званню, а, навпаки, слугує утвердженню правосуддя, покаранню злочинців і є честю для таких дворян і посадових осіб. Тому вони повинні особисто брати участь у цих кримінальних судах у якості суддів і судових засідателів кожного разу, ... і мають діяти і поступати при цьому як належить у відповідності із нашим цим законом.

VIII. Якщо буде встановлено злочин, за який має бути застосована смертна кара, або будуть виявлені прямі докази цього, то треба вчинити допит з тортурами з метою повного вияснення, необхідного для встановлення істини, а також для підтвердження її зізнанням винного, як пояснено і наказано стосовно тих, хто буде притягнутий до суду позивачем.

XI. Якщо позивач звертається до влади або судді з проханням заточити кого-небудь до в'язниці у відповідності з кримінальним правом, то цей позивач повинен, перш за все, подати прямі докази і підозріння у вчиненні злочину, що тягне за собою кримінальне покарання, незалежно від того, прохає чи вимагає позивач заточити звинувачуваного до в'язниці під його відповідальність чи заточити його разом з обвинувачуваним. (Позивача беруть під сторожу до тих пір, поки він не внесе грошового закладу — О.Ш.).

Коли позивач виконає це, звинувачуваний має бути ув'язнений, і показання позивача мають бути точно записані,

З О. Шевченко

65

при цьому треба особливо наголосити, що в'язниці мають бути збудовані і облаштовані для утримання, а не для тяжкого і небезпечного покарання заарештованих. Коли є декілька заарештованих, їх треба відокремити один від одного, наскільки це можливо за тюремних умов, з тим, щоб вони не могли домовитися між собою про неправдиві показання або змовитися про те, як вони мають виправдовуватися за свої діяння.

XXXIX. Якщо кінні або піші кнехти, /ікі звичайно валяються і пиячать у шинках, не можуть довести, що чесна служба, ремесло або оброк, які вони мають, дозволяють їм робити такі витрати, то мають вважатися підозрілими стосовно усяких лихих справ, особливо розбою. Треба мати на увазі, як це спеціально встановлено нашим і священної імперії законом про загальний земський мир, що таких хитрунів треба без жалю хапати, допитувати з пристрастю і суворо карати за їх злочини. Так само усі владні структури мають здійснювати ретельний нагляд за усіма підозрілими жебраками і волоцюгами.

LXVIII. Свідки, яких викриють у тому, що вони шляхом неправдивих і злочинних свідоцьких показань підвели або намагалися підвести невинуватого під кримінальні покарання, мають бути піддані тому покаранню, якого вони хотіли, щоб зазнав невинний.

СХІІ. Ті, хто виготовляють фальшиві печатки, листи, документи, акти, кріпосні книги, подоходні і окладні книги або реєстри, мають бути у залежності від більшого або меншого значення злочину і розміру спричиненої шкоди, піддані тілесним покаранням £бо смертній карі.

CXXIV. Той, хто навмисне зрадить, мусить, у відповідності із звичаєм, бути скараний на смерть. Якщо це буде жінка, то її треба втопити...

CXXV. Викриті у навмисному підпалі мають бути скарані на смерть через спалення.

CXXVII. Якщо хто-небудь у країні, місті, володінні або області навмисне організує небезпечний бунт проти народу, проти влади і це буде відкрито, то у відповідності із тяжкістю і обставиною його злочину його мають скарати на смерть через відрубування голови або ж мають висікти

66

■.„ .о Є

різками і вигнати з країни, краю, судової області, міста або місця, де він організував бунт. При цьому суддя і судові засідателі мають звернутися за належними вказівками, щоб не поступити несправедливо і попередити подібні злонамі-рені заколоти.

СХХХІХ. Якщо хто-небудь, здійснюючи необхідну правомірну оборону для захисту свого тіла і життя, позбавить життя того, хто змусив його до цієї необхідної оборони, то він не буде у цьому ні перед ким винен.

CXLXI. Якщо хто-небудь, виконуючи дозволену роботу у визначеному для цього місці чи приміщенні, із-за необачності, випадково, проти своєї волі позбавить життя кого-небудь, то він може бути виправданий у багатьох випадках, які, проте, неможливо повністю перерахувати.

CL. Є багато інших випадків позбавлення життя, які трапляються із-за причин, за які не наступає кари, оскільки такі причини законні і справедливі.

Наприклад, той, хто уб'є когось за статеві зносини з його дружиною або дочкою...

Також той, хто уб'є когось для врятування життя, тіла або майна іншої особи, а також, коли вбивають люди божевільні...

Тим паче, якщо буде вбитий той, кого наказано затримати, а він вчинить недозволений, небезпечний і підсудний опір.

Також той, хто уб'є кого-небудь, кого виявить уночі за небезпечних обставин у своєму житлі...

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.

ЗМІСТ

1. Історія держави і права зарубіжних країн / Шевченко О.О.
2. 1.2. Закони Ману
3. 2.1. Плутарх про виникнення спартанського суспільства і державного ладу
4. 2.2. Арістотель про спартанські установи
5. 2.3. Арістотель про реформи Клісфена
6. 2.4. Плутарх про реформи Солона
7. 3.1. Громадянські списки
8. 3.2. Порядок обрання посадових осіб. Рада п'ятисот і народні збори
9. 3.3. Архонти
10. 3.4. Посади, що заміщуються підняттям рук
11. 3.5. Організація судів
12. 4.1. Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
13. 4.2. Закони XII таблиць
14. 4.3. Інституції Гая
15. 5.1. Салічна правда
16. 5.2. Королівське пожалування
17. 5.3. Про людину, яка комендується під владу іншої
18. 5.4. Прекарна грамота
19. 5.5. Зобов'язання
20. 5.6. Кабальна грамота
21. 6.1. Бомануар, «Звичаї Бовезі»
22. 6.2. Нантський Едикт (1598 р.)
23. 6.3. Королівська декларація 1626 р. про знищення фортець
24. 6.4. Едикт 1641 року, що забороняє парламентам втручатись у державні справи і адміністрацію
25. 7.1. «Золота булла» 1356 р.
26. 8.1. «Земське право»
27. 8.2. «Ленне право»
28. 8.3. Кароліна
29. 8.4. Магдебурзьке право
30. 9.1. Правда короля Етельберта (VI—VII ст.ст.)
31. 9.2. Велика Хартія вільностей (1215 р.)
32. 9.3. Вестмінстерського статуту стосовно судців і шерифів (1330 р.)
33. 9.4. З Ордонансу про суддів (1346 р.)
34. 9.5. З статуту, виданого в парламенті, що засідав у Вестмінстері у 34 р. за правління Едуарда III (1360—1361 pp.)
35. 9.6. З Ордонансу про робітників і слуг (1349 р.)
36. 10.1. З Корану
37. 11.1. Соборное Уложение 1649 г.
38. 13.1. Акт про запобігання незручностям, що виникають внаслідок тривалих перерв між скликаннями парламентів (15 лютого 1641 р.)
39. 13.2. Акт про регулювання діяльності таємної ради і про знищення суду, звично йменованого «Зоряною палатою» (5 липня 1641 р.)
40. 13.3. Велика демонстрація з петицією 1641 р.
41. 13.4. Акт про позбавлення усіх осіб, що посідають духовні посади, права здійснювати яку-небудь світську юрисдикцію або повноваження (13 лютого 1642 р.)
42. 13.5. Палата громад — верховна влада англійської держави (4 січня 1649 р.)
43. 13.6. Акт про знищення палати лордів (19 березня 1649 р.)
44. 13.7. «Інструмент управління» (13 грудня 1653 р.)
45. 13.8. Акт про краще забезпечення свободи підданого і про запобігання ув'язненням за морями (26 травня 1679 р.) (Habeas Corpus Act)
46. 13.9. Білль про права (1689 р.)
47. 13.10. Бредська декларація (Карла II) (4 квітня 1660 р.)
48. 13.11. Постанова палати громад про форму правління англійського королівства (1 травня 1660 р.)
49. 13.12. Акт про забезпечення свободи парламентів через подальше встановлення умов членства для засідання у палаті громад (1710 р.)
50. 13.13. Акт про престолоуспадкування (1701 р.)
51. 13.14. Акт про народне представництво (1832 p.)
52. 13.15. Акт про народне представництво (1867 р.)
53. 13.16. Акт, що регулює працю дітей і підлітків на фабриках З'єднаного королівства (29.08.1833 р.)
54. 13.17. Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках (08.VI. 1847 р.)
55. 14.1. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки (4.VII.1776 р.)
56. 14.2. Статті конфедерації 1781 року
57. 14.3. Конституція Сполучених Штатів Америки (17.ІХ.1787 р.)
58. 14.4. Білль про права (1789—1791 pp.)
59. 14.5. Конституція Південної Конфедерації (1862 р.)
60. 14.6. Прокламація про звільнення рабів (1 січня 1863 р.)
61. 14.7. Додатки до Конституції США
62. 14.8. Акт для захисту торгівлі і комерції від протизаконних обмежень і монополії («Закон Шермана» 1890 р.)
63. 14.9. «Сполучені Штати проти Дебса» (1894 р.)
64. 15.1. Декларація прав людини і громадянина
65. 15.2. Декрет від 11 серпня 1789 р. про знищення феодальних прав і привілеїв
66. 15.3. Французька Конституція 1791 р.
67. 15.4. Декрет Національного Конвенту про знищення королівської влади (21—23 вересня 1792 р.)
68. 15.5. Декрет Конвенту про створення Комітету громадського порятунку (6 квітня 1793 р.)
69. 15.6. Декрет Конвенту про створення Надзвичайного Кримінального Трибуналу в Парижі (10 березня 1793 р.)
70. 15.7. Декрет 25 березня 1793 р. про утворення Комітету Загальної безпеки і Громадського Порятунку
71. 15.8. Декрет від 9 квітня 1793 р. про відрядження народних представників в армію
72. 15.9. Декрет 23 серпня 1793 р. про масовий набір
73. 15.10. Декрет 10 червня 1794 р. (Про ворогів народу)
74. 15.11. Декрет проти спекулянтів 26 липня 1793 р.
75. 15.12. Закон 29 вересня 1793 р. про максимум
76. 15.13. Декрет 17 липня 1793 року про остаточне знищення феодальних прав
77. 15.14. Декрет Конвенту про захист власності (18 березня 1793 р.)
78. 15.15. Закон про революційний порядок управління (4 грудня 1793 р.)
79. 15.16. Декрет про встановлення єдиного максимуму на всій території Республіки (1 листопада 1793 р.)
80. 15.17. Постанова Комітету Громадського Порятунку (2 липня 1794 р.)
81. 15.18. Декрет про підозрілих (17 вересня 1793 р.)
82. 15.19. Декрет Конвенту про секвестр майна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)
83. 15.20. Декрет про громадські землі (10—11 червня 1793 р.)
84. 15.21. Конституція (24 червня 1793 р.)
85. 15.22. Органічний сенатус-консульт 18 травня 1804 р.
86. 15.23. Кримінально-процесуальний кодекс Франції 1808 р.
87. 15.24. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.
88. 15.25. Французький цивільний кодекс 1804 року
89. 15.26. Конституція Французької республіки (4.ХІ.1848 р.)
90. 15.27. Паризька комуна Резолюція делегатських зборів 24.02.1871 р.
91. 15.28. Декларація Комуни до французького народу
92. 15.29. Конституційний закон про організацію державних влад (25.02.1875 р.)
93. 15.30. Закон про створення сенату (24.02.1875 р.)
94. 16.1. Конституційна хартія Прусії (31 січня 1850 р.)
95. 16.2. Конституція Німеччини (16.04.1871 р.)
96. 16.3. Німецьке цивільне Уложення (1898 р.)
97. 17.1. Клятвена обіцянка імператора Муцухіто
98. 17.2. Конституція Японської імперії (11.02.1889 р.)
99. 19.1. Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)
100. 19.2. Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)
101. 19.3. Закон Вагнера (5.07Л935 p.)
102. 19.4. Закон Тафта - Хартлі (23.06.1947 р.)
103. 19.5. Закон «Про внутрішню безпеку» (Закон Маккарена) (23.09.1950 р.)
104. 19.6. Виконавчий наказ 10450 (27.04.1953 р.)
105. 19.7. Закон Хемфрі — Батлера (24.08.1954 р.)
106. 19.8. Додатки до Конституції США
107. 20.1. Про утворення робітничого і селянського уряду (Декрет II Всеросійського з'їзду Рад)
108. 20.2. З Декрету про мир
109. 20.3. З Декрету про землю
110. 20.4. Про пресу (Декрет Ради Народних Комісарів 27.10.1917 р.)
111. 20.5. Декларація прав народів Росії (прийнята РНК 2.11.1917 р.)
112. 20.6. Про суд (Декрет РНК 22.11.1917 р.)
113. 20.7. Декрет ВЦВК і РНК від 2(15) грудня 1917 р. Про ВРНГ
114. 20.8. З протоколу РНК № 21 про створення ВНК (Всеросійської надзвичайної комісії) 7(20) грудня 1917 р.
115. 20.9. Декрет ВЦВК. Про суд № 2 від 7 березня 1918 р.
116. 20.10. Постанова Робітничого і Селянського Уряду 22.10.1917 р. Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл
117. 20.11. Декрет ВЦВК і РНК від 18.12.1917 р. Про шлюб і ведення книг актів громадянського стану
118. 20.12. Декрет ВЦВК від 27(14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування
119. 20.13. Декрет РНК від 8.05.1918 p. (про хабарництво)
120. 20.14. Декрет РНК від 22.07.1918 р. Про спекуляцію
121. 20.15. Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають відчуженню в розпорядження держави
122. 20.16. Постанова ВРНГ від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств
123. 20.17. Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор
124. 20.18. Декрет ВЦВК від ЗОЛІ. 1918 р. Про народний суд РРФСР
125. 20.19. Постанова ВЦВК від 17.02.1919 р. Про ВНК
126. 20.20. Декрет ВЦВК від 12.04.1919 р.
127. 20.21. Декрет ВЦВК від 24.10.1919 р. Про ревкоми
128. 20.22. Декрет ВЦВК від 8.02.1920 р. Про РСІ
129. 20.23. Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.09.1918 р.
130. 20.24. Постанова ВЦВК від 14.02.1919 р. Про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства (положення)
131. 20.25. Постанова наркому юстиції 4.11.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР. Про кримінальне право
132. 20.26. Конституція (Основний закон) РРФСР (прийнята У Всеросійським з'їздом Рад 10.07.1918 р.)
133. 20.27. Про заміну продовольчої і сировинної розкладки натуральним податком (Декрет ВЦВК від 21.03.1921 р.)
134. 20.28. Про обмін (Декрет РНК від 21.05.1921 р.)
135. 20.29. Про відповідальність за порушення декретів про натуральний податок і обмін (Декрет РНК від 15.06.1921 р.)
136. 20.30. Про підприємства, що перейшли у власність Республіки (Декрет ВЦВК і РНК від 10.12.1921 р.)
137. 20.31. Про об'єднання Радянських республік: Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби з світовим імперіалізмом (Декрет ВЦВК РРФСР 1.06.1919 р.)
138. 20.32. Конституція СРСР 1924 р.
139. 21.1. Акт про народне представництво (1918 р.)
140. 21.2. Акт про народне представництво (1928 р.)
141. 21.3. Акт про народне представництво (1948 р.)
142. 21.4. Акт про міністрів корони (1937 p.)
143. 21.5. Акт про народне представництво (1983 р.)
144. 21.6. Вестмінстерський статут 1931 р.
145. 22.1. Конституція Німецької імперії (11.08.1919 р.)
146. 22.2. Закон про усунення бідувань народу і держави (1934 р.)
147. 22.3. Закон про переустрій імперії (1934 р.)
148. 22.4. Закон про верховного главу Німецької імперії (1.07.1934 р.)
149. 22.5. Закон проти утворення нових партій (1933 р.)
150. 22.6. Закон про забезпечення єдності партії і держави (1933 р.) із змінами за законом від 8.07.1934 р.
151. 23.1. Конституція Французької республіки (1946 р.)
152. 23.2. Закон про обрання Національних зборів (5.10.1946 p.)
153. 23.3. Закон від 9 травня 1951 p., що змінює закон від 5 жовтня 1946 р. про обрання членів Національних зборів
154. 23.4. Закон, що встановлює щорічну оплачувану відпустку в індустрії, торгівлі, вільних професіях, домашній службі і сільському господарстві (20 червня 1936 р.)
155. 23.5. Закон, що встановлює 40-годинний робочий тиждень на індустріальних і торговельних підприємствах і визначає тривалість праці на підземних рудниках (27 червня 1936 р.)
156. 24.1. Конституція Чехословацької Республіки (9.05.1948 р.)
157. 24.2. Румунський закон № 187 про проведення земельної реформи (23 березня 1945 р.)
158. 24.3. Декрет № 83 про доповнення деяких положень закону № 187 (1.03.1949 р.)
159. 24.4. Болгарський закон про трудову земельну власність (2.03.1946 р.)
160. 24.5. Польський закон про перехід у власність держави основних галузей народного господарства (3.01.1946 р.)
161. 24.6. Угорський закон про націоналізацію деяких промислових підприємств (1948 р.)

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate