Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Публій Овідій Назон Любовні елегії Переклад А.Содомори
14
Не бороню тобі, кралі такій, чинити перелюб, -
Тільки б не знати мені, з ким ти, і як, і коли!..
Бо чи до цноти тебе я присилую оком суворим?
Хай уже буде, як є, - скромну хоча б удавай!
Та, що свій блуд заперечувать може, - ще не блудниця,
А похвалятися ним - це вже направду ганьба!
Що то за безум: нічні таємниці - дневі звіряти
І розголошувать те, що відбувалось тихцем?
Навіть повія, коли з першим-ліпшим квіритом лягає,
Двері на засув бере, щоб не підгледів ніхто.
Ти ж наче дбаєш про те, щоб місто плескало про тебе, -
Славі недобрій сама ласу поживу даєш.
Будь розумнішою! Хоч видавай себе за соромливу!
Всупереч дійсності я в чесність повірю твою.
Що вже ти чиниш, чини, та хоча б заперечуй ті вчинки
І хоч про око людське бесіду скромну заводь.
Є, зрозуміло, місце таке, де править розпуста, -
Там вже догоджуй собі, сором за двері жени!
Вийти пора - за поріг не винось лиш своєї розпусти, -
Що на постелі було, хай знає постіль одна!
Там, на постелі, ні туніки зняти не завагайся,
Ані - стегно при стегні - біля коханця лягти.
Там хай між губки рожеві твої язиком він проникне,
Там хай на безліч ладів вас утішає любов.
Хай там не мовкнуть зітхання-слова, що жагу підживляють,
Хай від солодких забав ложе під вами тремтить.
Братимеш туніку - цноту вдягни до найближчої втіхи.
Що непристойне було - скромністю те приховай.
Дуриш - дури вже й мене, щоб не знав я своєї помилки:
Хай легковірність хоча б дурневі втіху дає!
Що ж тоді ти при мені ті записки шлеш і приймаєш?
Що таке з ложем твоїм? Догори дном тут усе!
А твоя зачіска? Так і за ніч не скуйовдиш волосся...
Що то на шиї твоїй - зуба шаленого знак?
Так уже блудом своїм ти хизуєшся переді мною?
Вводиш в неславу себе - то хоч мене пожалій!
Тьмариться розум мені, лиш у блуді зізнаєшся, гину,
Потом холодним мене, чую, проймає всього.
Я і люблю і ненавиджу, й знову любов бере гору,
Смерті я зичу тоді, смерті, але - для нас двох.
А попри те не збираюсь тебе на гарячім ловити -
Ба, ще й дарунком назву вміло прихований блуд.
Та коли навіть зловлю на гарячім тебе мимоволі
Й сором на власні свої вічі побачу-таки, -
Що очевидним було, - очевидне сам заперечу:
Скориться зір мій твоїм, солодкомовна, словам!
Та чи то важко здолати того, хто сам піддається?
Тільки скажи, не забудь: "Я - без вини", - от і все.
Тих пару слів цілком тобі вистачить для перемоги:
Як звинуватить закон - виправдать зможе суддя.
Інших поетів шукай, солодких пристрастей мати:
Це вже остання межа милих елегій, що їх
Я укладав, полів пелігнійських дитя, й ці забави,
Вірші грайливі, мені сорому не принесли.
З вершників давніх я вийшов - якщо це вагу якусь має -
Тож не у бурях війни стан цей здобув я собі.
Мантуя нині Верґілієм горда, Верона - Катуллом,
Я ж уславлю колись тиху Пеліґнію ту,
Що благородним мечем свободу свою боронила
В час, коли Рим налякавсь сили союзницьких військ
Гляне мандрівець на стіни Сульмона, водами славні,
На невеличкі поля, стиснені їхнім кільцем, -
"Краю, - промовить, - якщо ти зростив нам такого поета,
То, хоч малий ти, назву краєм великим тебе".
Милий хлопчино, і ти, Аматусіє, милого мати,
Вийміть із поля мого знаки свої золоті:
Ось уже тирсом важким дворогий Ліей потрясає, -
Коней на ширші поля він мені гнати велить.
Вірше ласкавих елегій, легка моя Музо, прощайте!
І після мене мій твір житиме довгі віки.
Цей переклад - перша повна українська інтерпретація "Любощів" ("Любовних елегій"), "Мистецтва кохання" та "Скорбот" ("Скорботних елегій"), найпопулярніших творів Публія Овідія Назона. Переклад зроблено за виданням: P. Ovidii Nasonis Carmina. Ed A Riese. Lipsiae, 1871- 1874. - Vol. I-III. До уваги бралися також інші видання творів Овідія.
КНИГА ПЕРША
Елегія 1
Елегію також переклав Г. Кочур.
1-4. Героїчним», віршем... - Тобто гекзаметром (шестимірником). Вірш, коротший на одну стопу, - пентаметр (п'ятимірник); чергування гекзаметра з пентаметром - елегійний дистих, популярний також за нових часів віршований розмір. Його застосовували і в оригінальній творчості; серед українських поетів, зокрема, - І. Франко, М. Зе-ров.
9-10. Церера - богиня полів і хліборобства. Діва з сагайдаком - Діана (у греків - Артеміда), богиня ловів.
12. Аонійська ліра - від Аонії, області Греції, де селилися Мзи. Там же - гора Гелікон; Темпе - мальовнича долина в Фессалії.
29. Мирт - присвячена Венері рослина; серед птахів їй присвячені голубки, горобці, лебеді
Елегія 2
24. Вітчим - Марс, який був коханцем Венери. 39. Мати - Венера.
51. Твого родича... - Цезар, Октавіан-Авґуст, виводив свій рід (Юлі-їв дім) від Енея та його матері Венери.
Елегія З
4. Кітерея - Венера; від Кітери, острова, що при вході в Лаконську затоку, де була давня святиня Венери.
8. Од вершника... - Йдеться про т. за вершницький, середній із трьох станів римського суспільства.
11. Виноградарів батько - Вакх; далі - також Ліей, Лібер (Той, що "розв'язує" тугу чи звільняє від неї).
21-24. Іо - дочка річкового бога Інаха, жриця Юнони, коханка Юпітера Ревнива Юнона обернула Іо в корову і веліла стерегти її багатоокому велетові Аргосу; після того, як Аргоса вбив Гермес, Юнона наслала на Іо невідчепного ґедзя Далі мова йде про Леду, дружину спартанського володаря Тіндарея (в неї закохався Юпітер, звабивши її в образі лебедя), та про Європу, що її викрав Юпітер, перемінившись у бика.
Елегія 4
7. Двовидих мужів... - Йдеться про кентаврів
8. Атрака дочка - Гіпподамія, дружина Пірітоя, володаря лапітів, міфічного гірського племені у Фессалц через неї під час весілля зчинилася бійка між лапітами і кентаврами.
Елегія 5
Елегію також переклав М. Зеров.
Елегія 7
7-8. Аянт (Аякс) - двоюрідний брат Ахілла; у нападі божевілля перебив стадо, мавши його за ворожих ахейців.
14-15. Схенея дочка - Аталанта, славетна мисливиця Крітянка - Аріадна.
31. Тідід - Діомед, що в одному з боїв під Троєю поранив Венеру.
36. Батько богів - Юпітер.
Елегія 8
4- Матір Мемнона - ранкова зоря (Аврора, Еос).
5. Заклинання вепські - від назви острова Ея, де жила чаклунка Кірка (Цірцея), що обертала людей на тварин.
39- Тацій - Тит Тацій, легендарний володар італійського племені сабінів, сучасник Ромула; сабінянки славилися простотою звичаїв.
42. Місто сина... - Рим, що його заклали нащадки Енея, сина Венери.
59- Бог поетів - Феб-Аполлон.
64. Крейдою знак.. - Ідеться про рабів, яким позначали ноги гіпсом.
100. На дорозі Святій... - Тобто на головній вулиці Риму.
[271]
Елегія 9
Елегію також переклав Г. Кочур.
2. Аттик - приятель, що йому Овідій адресує цей твір.
23. Рес - фракійський володар, союзник троянців. Діомед з Одіс-сеєм (Уліссом) під час нічної вилазки вбили Реса й викрали його коней.
38. Пріама дочка - Кассандра, в яку закохався Агамемнон (Атрід). 39- Марс упіймавсь... - Про це див. "Одіссею" (VIII, 266 наст.).
Елегія 10
1. Попливла відЕврота... - Мова про Єлену, що її викрав у Менелая Паріс. Еврот - річка у Спарті.
5. Амімона - одна з дочок Даная; закохавшись, Нептун (Посейдон) пробив для неї тризубцем джерело в посушливій Арголіді.
49- Жриця - Тарпея, весталка, яка за наручні прикраси відкрила сабінянам ворота в римську фортецю. Самі ж сабінські вояки закидали зрадницю щитами, бо й щити - своєрідна прикраса у вояцьких руках.
52. Син - Алкмеон, учасник походу проти Фів. Убив свою матір Еріфілу, щоб помститися за батька: той загинув на війні, куди послала його підкуплена Еріфіла.
Елегія 11
7. На дерев'яних табличках, вкритих воском, писали загостреною паличкою - стилосом.
Елегія 13
1. Млявий муж - Тіфон, син троянського володаря Лаомедонта; випросивши для нього в богів безсмертя, Аврора забула випросити ще й вічну молодість.
2. Злотовалоса - Аврора, богиня світанку.
4- Мемнон - син Аврори, вбитий Ахіллом у поєдинку. Боги перетворили супутників Мемнона у птахів, які щорічно змагалися над його могилою, вшановуючи полеглого героя.
33. Кефал - прекрасний мисливець, який покохав Аврору.
43. Селена - богиня місяця; полюбивши красеня Ендіміона, приспала його в печері і щоночі спускалася до нього.
Елегія 14
6. Серієць - той, хто походить із серів (seres), народу у Східній Азії (предки нинішніх китайців), що славилися виробами з шовку.
34. Діана - мати Венери; тут - сама Венера. Йдеться про картину Апеллеса, що зобразив богиню, яка виринає з морської хвилі.
39. Гемонія - давня назва Фессалії, знаної своїми чаклунками.
Елегія 15
4-6. Слави походів... - Військо й політика, зокрема виступи на форумі, площі для народного зібрання, були справами римлян давнього - республіканського - гарту.
9-30. Співець меонійський - Гомер. ЗАскри поет - Гесіод, автор поеми "Труди і дні". Баттіад - Каллімах, вчений і поет з Александрії (III-II ст. до н. є.). Кекропа котурн... - ідеться про грецьких трагіків; котурн - високе взуття трагічних акторів. Арат - грецький поет (III ст. до н. є.), автор поеми про небесні світила. Менандр - найвидат-ніший представник т. зв. нової комедії (IV ст. до н. є.). Енній - римський епічний поет, творець латинського гекзаметра (III ст. до н. є.). Акцій - римський трагік (II-І ст, до н. є.). Варрон - Публій Теренцій Варрон Атацинський (І ст. до н. є.) - римський поет і вчений-гра-матик; переклав поему Аполлонія Родоського "Аргонавтика" про походи Ясона, Есонового сина, в Колхіду по золоте руно. Лукрецій - римський поет (І ст. до н. є.), автор поеми "Про природу речей". Тітір, плоди, Енеєва міць... - ідеться про Вергілія, автора "Буколік" ("Пастуших пісень"), Теоргік" ("Поеми про рільництво") та "Ене'іди". Тібулл (І ст. до н. є.) - відомий римський елегік Таг - ріка в Іспанії (нині Тахо).
КНИГА ДРУГА
Елегія 1
11-14- Небесні бої... - Йдеться про гігантів, синів Геї (Землі) та Урана (Неба), що почали боротьбу з олімпійськими богами. Олімп, Осса, Пеліон - гори в Фессалії (північ Греції).
23. Пісня... - Йдеться про чаклунські заклинання 30. Той а чи інший Атрід... - Агамемнон і Менелай.
Елегія 2
З- В альтанці дів Данаїд... - Ідеться про портик (криту галерею з колонами) храму Аполлона на Палатині; між колонами були скульптурні постаті п'ятдесяти Данаїд.
25- Ісіда - єгипетська богиня; римські жінки використовували її вшанування для любовних пригод
Елегія 4
32. Гіпполіт - син Тесея і володарки амазонок Гіпполіти; був зразком цнотливості (про нього - див. однойменну трагедію Евріпіда). Пріап - бог родючості, втілення хтивості.
[273]
Елегія 5
40. Меонійський край - Лідія.
Елегія 6
Взірцем для цієї елегії послужила поезія Катулла (3).
7. Філомела - сестра Прокни, дружини фракійського (ісмарійсь-кого) володаря Терея. Останній, оволодівши Філомелою, відтяв їй язика, сподіваючись приховати свій злочин. Обидві сестри, щоб помсти-тися, вбили Тереєвого сина Ітіса, за що боги обернули Філомелу на ластівку, Прокну - на солов'я, Терея - на одуда (за іншою версією Філомела стала солов'єм, Прокна - ластівкою, Терей - яструбом).
153 Фокіди юнак - Пілад Орест і Піпад ще в античні часи були символом вірності й нерозлучності у приятелюванні.
35. Ворона - ненависний птах.. Мінерві... - Ворона нібито ворогує з совою, присвяченою цій богині.
41. Терсіт - один із ахейців під Троєю; вирізнявся зухвалістю і потворною зовнішністю. Філакієць - володар Філакії Протесілай, що перший ступив з корабля на троянський берег і одразу ж загинув, як це було пророковано, від руки Гектора.
55. Птиця Юнони - пава.
Елегія 8
11. Фессалієць - Ахілл.
12. Фебова жриця - Кассандра; перший з мікенських вождів - Ага-мемнон, правнук Тантала.
Елегія 9
7. Гемонієць - Ахілл. Поранивши Телефа, вилікував йому рану іржею свого списа.
20. Мету обгинав... - Найнебезпечніший момент кінних перегонів - обігнути мету, тобто не зачепити колесом кам'яного стовпа на повороті доріжки.
22. Меч дерев'яний бере. - Гладіаторові, що з вислугою літ покидав арену, вручали дерев'яний меч.
Елегія 10
I. Грецин Помпоній - приятель Овідія.
II. Еріцина - Венера, від назви гори й міста (Ерік) на північно-західному побережжі Сіцілії з храмом Венери.
20. Ложа мого тягарем... - Пародійний натяк на "Іліаду" (XVIII, 104), де Ахілл - "тягар землі безкорисний".
Елегія 11
1 -6. Ідеться про похід Ясона на кораблі Арго по золоте руно в Колхіду.
17. Харібда - морська потвора; разом з іншим страховиськом, Скіллою, що жила напроти неї в печері біля протоки між Італією і Сі-цілією, втягала у вир кораблі й поглинала їх Хто уникав Харібди, потрапляв до Скілли.
19-20. Керавнія - підводні скелі біля західного узбережжя Греції Сірти - дві затоки в Північній Африці та прибережні землі, відомі великою кількістю хижаків.
27. Леди сини - Кастор і Поллукс, герої, що стали сузір'ям Близнят, опікуни мореплавців.
31. Ґалатея - морська німфа, одна з нереїд, доньок морського бога Нерея.
Елегія 12
17. Донька Тіндара - Єлена.
19-20. Ланіти - див. прим до "Л." І, IV, 8; "М." І, 593.
21-22. Жінка., поштовх дала... - Йдеться про Лавінію, дочку володаря Латина; через неї Еней почав війну з Турном.
23. Шнка.. нацькувала... - Йдеться про викрадення Ромулом сабінянок, що стало причиною війни між сабінцями та Римом
Елегія 13
7. Каноп і згадані далі в тексті міста - в Єгипті.
12. Анубіс - єгипетський бог, чю його зображували з головою собаки.
13-14- Змія - атрибут Ісіди. Апіс - у стародавніх єгиптян священний бик, втілення Осіріса.
18. Ґалли - жерці фрігійської богині Кібели, або Великої Матері. 21. Ілітія - грецька богиня, що сприяла породіллям (у римлян -
Люціна, також Ґенітала).
Елегія 14
11-12. Хто б каміння., кидав... - Ідеться про міфічних Девкаліона і Пірру ("Метаморфози", І, 244-415).
13- Фетіда - морська богиня, мати Ахілла.
15- Шя - троянська жриця, мати легендарних засновників Риму близнюків Ромула і Рема.
29- Колхідянка - Медея, що вбила своїх синів, аби помститись Ясо-нові за зраду.
39- Вогневі в поживу... - Померлих спалювали на похоронному вогнищі.
[275]
Елегія 15
9. Діва Ееї - див. прим, до "Л" І, VIII, 5.
10. Житель Карпафськихглибин - бог-перевертень Протей. Йдеться про Карпафське море, що є частиною Егейського - між островами Крі-том і Родосом; назва - від острова Карпаф (нині Скарпанто).
Елегія 16
4. Ікарійський пес - Сіріус (у сузір'ї Пса). 8. Паллади плоди - оливки.
23-24- Страховиськ морських.. - Тобто Скілли й Харібди. Малея - небезпечний мис на південному сході Пелопоннесу.
31. Геро - жриця Афродіти у Сесті. До неї з протилежного берега Геллеспонту щоночі перепливав її коханий Леандр. Одного разу буря згасила ліхтар, що його світила Геро. Коли Леандр втопився, Геро теж кинулась у море.
41- Горнеться в'яз до лози...- В'яз слугував опорою для лози. 49- Коні..рвонуть колісницю... - Йдеться про колісницю сонячного бога Феба.
Елегія 17
3-4- Ти, що посіла... - Венера; острів Штера та місто Паф (Пафос) на Кріті - найдавніші осередки культу Афродіти - Венери.
16-18. Смертниймуж - Улісс. Фтійський владар - Пелей, батько Ахілла. Нереїда - Фетіда. Егерія - лісова німфа, яка закохалась у римського царя Нуму Помпілія.
32. Пад - нині ріка По.
Елегія 18
1. До гніву Ахілла... - Епічні поети, серед них і Макр Ґней Помпей, приятель Овідія, розробляли теми, пов'язані з Троянською війною.
13- Мав я і скіпетр в руці...- Тобто працював у жанрі трагедії.
22-38. Фиіліда - дочка фракійського володаря. Коли її коханий Демофонт не повернувся з-під Трої, вона повісилася й стала мигдалевим деревом Макарей - син повелителя вітрів Еола; закохався у свою сестру Канаку, але покинув її зі страху перед батьком. Батько - Тесей. Грецька поетеса Сапфо (VII ст. до н. є.), за переказом, кинулась у море через свою любов до Фаона Елісса - Дідона. Жона-перелюб-ниця - білена. Лаодамгя - дружина Протесілая; після смерті чоловіка (дот. прим, до "Л" II, VI, 41) наклала на себе руки.
КНИГА ТРЕТЯ
Елегія 1
23. Тирс - жезл Вакха (Діоніса): у своїх витоках трагедія пов'язана з його культом.
Елегія 2
15. Пелоп - онук Юпітера, син Тантала і Дюни. Одружився з Гіп-подаміею, перемігши у змаганні на колісницях її батька Еномая, володаря Піси, й тим самим уникнувши загибелі: переможених женихів Еномай вбивав.
29- Аталанта - аркадська красуня, мисливиця Хто хотів її руки, мусив змагатися з нею в бігу; переможеного вона пронизувала списом. Меланіон (Гіппомен) випередив її хитрістю: красуня забарилася, піднімаючи золоті яблука, що їх кинув Меланіон.
66. Претор - римський урядовець; окрім судочинства, також мав організовувати видовища
Елегія З
17. Кефея дочка - Андромеда. її мати (Кассіопея) похвалялася, що донька вродливіша від усіх нереїд; розгніваний Посейдон наказав прикувати Андромеду до скелі і віддати на поталу морському чудовиську. Визволив жертву Персей.
37-40. Семела - дочка фіванського володаря Кадма, коханка Юпітера. Ревнива Юнона порадила Семелі вблагати Юпітера, щоб той з'явився перед нею в усій своїй величі. Смертна Семела згоріла перед лицем Громовержця. Свого сина, Вакха, якого ще не народила Семела, Юпітер доносив у власному стегні.
Елегія 4
22. Юпітер, за переказом, проникнув до Данаї у вигляді золотого дощу, після чого вона народила Персея
Елегія 6
13- НащадокДаная - Персей. Йдеться про його перемогу над горгоною Медусою.
16. Церерин засів. - Церера подарувала своєму вихованцеві Тріп-толему зерна пшениці та запряжену драконами колісницю, щоб той навчив людей хліборобства.
25-53- Інах та інші названі тут постаті - річкові боги, які закохались у німф і смертних жінок Про боротьбу Ахелоя з Гераклом йдеться в "Метаморфозах" (ГХ, 1-97). Ідейський Лаомедонт - троянський володар, від якого походив Еней, батько Ілії
[277]
Елегія 7
13. Цикута - отрута з соку однойменної рослини (цикута, болиголов).
41. Нестор - володар Пілосу, найстарший серед греків під Троєю.
б 1-62. Фемій - співець, про якого розповідається в "Одіссеї" (І, 154, 337 та ін.). Тамір - фракійський співець, що вступив у змагання з Музами; перемігши, Музи покарали його сліпотою.
79. Вовну., прокопала... - Йдеться про т. зв. симпатичну магію: чаклунка проколювала "ляльку" - вовняну подобу того, кому хотіла зашкодити.
Елегія 8
9. Доробившись., статку... - Тобто необхідного майна, щоб домогтися вершницького стану.
15. Золотий перстень на лівій руці - знак вершника. ЗО. Ставиш дощем золотим. - Ідеться про Данаю.
35. Сатурн - батько Юпітера, міфічний володар Італії (у греків - Кронос); за його часів на землі нібито був "золотий вік".
51-52. Квірин - староіталійське божество; згодом ототожнювався з родоначальником римлян Марсом. Далі - божества, що первісно були смертними. Алкід - Геракл
Елегія 9
Елегію написано на смерть Альбія Тібулла, що помер у 19 р. до н. є. Існує також переклад М. Зерова (фрагмент, 1-42).
4- В лад із журбою... - Елегія ("жалобна пісня") спочатку була пов'язана з похоронним оплакуванням.
13- Брата Енея ховали... - Син Венери Амур (Ерос) доводився Енеєві братом. Юп -- син Енея
16. Юнак - улюбленець Венери Адоніс.
48. У феакійсьшм краю. - В одній із елегій (І, 3) Тібулл згадує, що під час подорожі до Азії захворів на острові Керкірі, що його ототожнювали з островом міфічних феаків.
62. Кальв Ґай Ліціній (82-47 до н. є.) - приятель Катулла, оратор і поет.
64- Не щадив крові... - Поет Корнелій Галл, потрапивши в неласку до Авґуста, змушений був накласти на себе руки.
Елегія 10
9- Дуб., перший оракул... - У Додоні (Епір) був присвячений Юпітерові дуб; прислухаючись до шелесту листя, жінки-жриці тут виголошували свої віщування
278
19. На Кріті ж не все - побрехеньки.. - У Греції крітян мали за брехунів.
25- Іасій - крітський бог, опікун хліборобів.
39- їда - тут гора на Кріті; інша їда - біля Трої
41. Мінос - син Юпітера і Європи, відомий своєю справедливістю міфічний володар Кноса на Кріті; після смерті став суддею в підземному царстві.
45. Дочку віднайшла... - Прозерпіну, доньку Церери, викрав Аїд (Плутон).
Елегія 12
15. Мова йде про героїчну тематику, протилежністю до якої є грайлива любовна поезія.
21-22. Овідій зводить тут в одну постать двох Скілл. доньку ме-гарського володаря Ніса ("Метаморфози", VIII, 1-151) і морську потвору, що жила біля протоки між Італією та Сіцілією ("Метаморфози", XIII, 705-968; XIV, 1-74).
25-40. Тітій - міфічний велетень; за зневагу богині Латони був приречений на вічні муки в підземному царстві. Пес - Кербер (Цербер). Енкелад - один із титанів. Діви - сирени, морські істоти у вигляді напівжінок, напівптахів. Еола вітри... - Повелитель вітрів Еол дав Одіссеєві мішок з вітрами ("Одіссея", X, 19 і наст.). Ніоба - донька Тантала; втративши своїх дітей, з горя обернулась на камінь. Діва - німфа Каллісто, яку Артеміда обернула на ведмедицю. Пташка Кек-ропова - Прокна (див. прим до "Л." II, VI, 7). Зуби дракона... - Йдеться про Кадма, міфічного засновника Фів; перемігши дракона, він засіяв його зубами поле. Воїни, що зросли з того посіву, почали битися між собою. Живими залишилося п'ятеро; вони й допомогли Кадмові заснувати Фіви. Вогнедишні бики. - Йдеться про похід аргонавтів за золотим руном. Ясон, за наказом володаря Колхіди Еета, повинен був зорати поле мідними биками, які вивергали з пащі полум'я Сестри - Геліади, що оплакували свого брата Фаетона ("Метаморфози", II, 1- 366). Кораблі Енея, що їх підпалив Турн, велінням богів були перетворені на морських німф. Атрееві страви. - Йдеться про володаря Мікен Атрея, що вбив дітей свого брата Фієста і пригостив його їхнім м'ясом; від того злочину сонце пішло зворотним шляхом. Рушили скелі... - Йдеться про Орфея, що співом і грою на лірі зрушував скелі й дерева.
Елегія 13
1-2. Фаліски - італійське плем'я, яке населяло Етрурію; М. Фурій Камглл, римський полководець, у 396 р. до н. є. здобув етруське місто
Вейї
33- Галез - супутник Агамемнона.
[279]
Елегія 15
I. Пристрастей мати - Венера.
10. Коли Рим налякавсь... - Йдеться про союзницьку війну (91-88 до н. є).
15-17. Аматусія - Венера.
© Aerius, 2004
Текст з ae-lib.org.ua
Книга: Публій Овідій Назон Любовні елегії Переклад А.Содомори
ЗМІСТ
На попередню
|
|
