Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Маса дивиться на інтелектуала, як бджола на трутня. / Володимир Канівець

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.


§11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту

Статут (закон) з'явився раніше прецеденту. Спочатку він обмежувався внесенням виправлень і доповнень до судової практики, але поступово посів істотне місце в правовому регулюванні суспільних відносин. В останній чверті XX ст. закон набув такого ж самого значення, як у правових системах романо-гер-манського типу, і міцно утримує ці позиції й нині.

Закон в Англії - акт, прийнятий в установленому порядку в однаковій редакції обома палатами парламенту і санкціонований (підписаний) монархом.

Існує потрійна система офіційних правових актів:

1) закони, створені законодавчою владою (парламентом);

2) правила, встановлені виконавчою владою (королевою та її міністрами);

3) система прецедентних норм (прецедентне право), що виникають під час вирішення справ судами.

Всі закони Великої Британії мають рівну юридичну чинність, підлягають єдиному порядку прийняття, зміни та скасування. Це випливає із принципу парламентського верховенства, відповідно до якого закон може бути прийнятий лише парламентом і всі закони мають рівний статус. Незначна частина законів визнається частиною конституції. В Англії немає писаної (кодифікованої) конституції. Те, що зазвичай англійці називають конституцією, - це система норм законодавчого і судового походження, покликаних обмежувати сваволю влади і забезпечувати права і свободи людини. Конституційне право носить поки що фрагментарний характер, проте кількість його джерел зростає.

Конституційними статутами (законами) є: статус особи; виборче право; структура, повноваження і взаємовідносини палат парламенту; статус монарха; організація території і місцеве самоврядування. Таких актів у Великій Британії вже налічується понад 40.

На цей час закон набув вагомішого значення і може скасувати прецедент. Рівень упорядкування закону зріс. Він створюється з урахуванням зарубіжного досвіду і через сприйняття досягнень у різних галузях законодавства країн як загального, так і континентального права.

Оскільки галузі англійського права виражені не настільки чітко, як у континентальних правових системах, проблемі їх кодифікації приділялося мало уваги. Однією з специфічних рис загального права є відсутність цілком кодифікованих галузей права. Лише в останні два десятиліття відбувається очищення законодавства від фактично нечинних актів, а також об'єднання в єдиний акт нормативних положень різних законів, що стосуються одного питання. У 1965 р. в Англії створено Правову комісію (така сама засновані в Шотландії) з метою підготовки проектів великих консолідованих законодавчих актів у різних галузях права. Нині підготовлені і частково ухвалені парламентом консолідовані акти, які регулюють переважну більшість правових інститутів з урахуванням норм статутного і прецедентного права. У 1977 р. прийнятий Закон про національну службу охорони здоров'я, який консолідував більшість раніше створених актів у цій сфері. У 1980 р. Законом про охорону здоров'я та іншими законами до нього були внесені доповнення. У деяких законодавчих актах законодавець намагався вирішити проблеми несправедливих угод. Так, у Законі про споживчий кредит 1974 р. регулюється зміст договорів про надання кредитів споживачам. Правова комісія подала в 1989 р. проект кримінального кодексу для Англії та Уельсу.

Щороку парламент приймає сотні нових законів з питань, які: 1) мають бути уточнені (зміна загального права); 2) не виникали під час розвитку загального права (створення норм, що не існували раніше). Деякі сучасні закони складені в дусі континентальних кодексів. У інших сферах суспільних відносин, наприклад, кримінально-процесуальній, закони мають численні прогалини, що є підставою для лавірування та обхідних маневрів.

Збільшення ролі закону не означає зменшення значення судового прецеденту як повноцінного джерела англійського права, а тим більше відведення йому ролі допоміжного джерела. Вважається, що закон, щоб перетворитися не на "паперовий", а на чинний, потребує прецедентів, що конкретизують, характер судових рішень. "Наближення" закону суддями до конкретного випадку відбувається як у процесі його застосування, так і при тлумаченні. Судове тлумачення стає новим прецедентом, яким пов'язаний правозастосовний орган (так звані "прецеденти тлумачення"). По суті, норма закону набуває реального змісту після застосування її у суді.

Отже, закон не можна протиставляти прецедентній системі права. Не принижуючи значення прецедентів, закон "уливається" у цю систему, стає її доповнюючою частиною, слугує її вдосконаленню і розвитку.


Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

ЗМІСТ

1. Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.
2. Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ. §1. Поняття та ознаки правовідносин
3. §2. Склад (структура) правовідносин
4. §3. Передумови виникнення правовідносини
5. §4. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин
6. §5. Суб'єкти правовідносин
7. §6. Правосуб'єктність фізичних осіб
8. §7. Правосуб'єктність юридичних осіб
9. §8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності
10. §9. Об'єкти правовідносин
11. §10. Види правовідносин
12. §11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
13. Глава 18 Правовідносини. Юридичні факти
14. §12. Презумпції
15. §13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків
16. Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ, НАРОДУ, ДЕРЖАВИ. §1. Правовий статус особи
17. §2. Правовий статус народу
18. §3. Правовий статус держави
19. Глава 20 РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА. ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ. §1. Поняття і основні форми реалізації норм права
20. §2. Поняття і ознаки правозастосування
21. §3. Основні стадії застосування норм права
22. §4. Основні вимоги до правильного застосування норм права
23. §5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
24. §6. Види актів застосування норм права
25. §7. Прогалини в праві і способи їх усунення.
26. Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА. §1. Поняття тлумачення норм права
27. §2. Способи (методи) тлумачення норм права
28. §3. Види тлумачення норм права за суб'єктами
29. §4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
30. §5. Акт тлумачення норм права
31. Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ. §1. Поняття, ознаки і види правової поведінки
32. §2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
33. §3. Склад і види правомірної поведінки
34. §4. Поняття і ознаки правопорушення
35. §5. Склад правопорушення
36. §6. Види правопорушень. Правопорушність
37. §7. Зловживання правом
38. Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. §1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
39. §2. Принципи і функції юридичної відповідальності
40. §3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
41. §4. Підстави і стадії юридичної відповідальності
42. §5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ
43. Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК. §1. Поняття законності
44. §2. Принципи законності
45. §3. Вимоги законності
46. §4. Гарантії законності
47. §5. Поняття правопорядку
48. §6. Функції та принципи правопорядку
49. §7. Державна дисципліна
50. Глава 25 ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ПРАВОВА КУЛЬТУРА. §1. Поняття і структура правосвідомості
51. §2. Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності
52. §3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
53. §4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури
54. §5. Правова культура суспільства
55. §6. Правова культура особи
56. §7. Професійна правова культура
57. §8. Структура правової культури суспільства
58. §9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ
59. Глава 26 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ. ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ. §1. Поняття, ознаки і функції правового виховання
60. §2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість
61. §3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)
62. §4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання
63. Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА. §1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
64. §2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
65. §3, Види, способи і типи правового регулювання
66. §4. Механізм правового регулювання
67. §5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
68. §6. Стадії механізму правового регулювання
69. §7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
70. §8. Юридична техніка
71. Розділ V. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ (ЗАГАЛЬНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО). Глава 28. ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА. ПОНЯТТЯ ТИПУ І ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ. §1. Предмет і об'єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.
72. §3. Класифікація правових систем світу
73. §4. Основні типи і підтипи (групи} правових систем світу
74. §5. Місце правової системи України
75. Глава 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. §1. Поняття романо-германського типу правової системи
76. §2. Формування романо-германського типу правової системи
77. §3. Система права та її структура
78. §4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права
79. §5. Делегована правотворчість
80. §6. Правотворчість суб'єктів федерації
81. §7. Правовий звичай
82. §8. Правова доктрина
83. §9. Принципи права
84. §10. Роль судової практики
85. §11. Кодификація
86. Глава 30 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І ПРАВОВА СИСТЕМА АНГЛІЇ. §1. Поняття англо-американського типу правової системи
87. §2. Загальне право Англії
88. §3. Право справедливості
89. §4. Судовий прецедент у системі джерела права
90. §5. Правовий звичай
91. §6. Правова доктрина
92. §7. Принципи права
93. §8. Система англійського права
94. §9. Норма права
95. §10. Дія прецедентної норми в часі та просторі
96. §11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту
97. §12. Делегована правотворчість Англії
98. §13. Юридична термінологія країн загального права
99. §14. Судова система Англії
100. Частина II ПРАВОВА СИСТЕМА США. §1. Вплив англійського права на становлення правової системи США
101. §2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)
102. §3. Судова система США
103. Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ. §1. Своєрідність правової системи Шотландії
104. §2. Загальна характеристика правової системи Ірландії
105. §3. Основні риси правової системи Канади
106. §4. Особливості правової системи Австралії
107. §5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії
108. Глава 31 ЗМІШАНИЙ (ГІБРИДНИЙ) ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І. ПІВНІЧНОЄВРОПЕЙСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Поняття змішаного типу правової системи
109. §2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем
110. §3. Джерела (форми) права скандинавських країн
111. §4. Система права. Кодифікація
112. §5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії
113. Частина II ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем
114. §2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки
115. Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 1.1. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
116. §2. Поняття мусульманського права
117. §3. Виникнення і розвиток мусульманського права
118. §4. Джерела мусульманського права
119. §5. Система мусульманського права та її структура
120. §6. Норма мусульманського права
121. §7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
122. §8. Мусульмансько-правова доктрина
123. §9. Принципи права
124. §10. Правовий звичай
125. §11. Закон. Кодифікація
126. §12. Особливості судової системи
127. §1. Поняття індуського права
128. §2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
129. §3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент
130. §4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
131. §5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії
132. Частина II ДАЛЕКОСХІДНА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 2.1. КИТАЙСЬКЕ ПРАВО. §1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
133. §2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування
134. §3. Джерела права
135. §4. Термін \\"право\\". Ставлення до суб'єктивного права
136. §5. Система права. Норма права
137. §6. Кодифікація
138. 2.2. ЯПОНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття японського права і особливості його формування
139. §2. Джерела права сучасної Японії
140. §3. Система права сучасної Японії
141. §4. Закон. Кодифікація
142. Частина III ЗВИЧАЄВО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 3.3. ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО АФРИКИ І МАДАГАСКАРУ §1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем
143. §2. Основні риси звичаєвого права
144. §3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки
145. §4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate