Істину не пізнають. Істину створюють. / Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ

Додати в закладки

Переклад

Translate

Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. §1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності

Юридична відповідальність - це різновид соціальної відповідальності.

В юридичній науці існує двохаспектне розуміння юридичної відповідальності:

позитивний

(проспективний,

або заохочувальний)

аспект -

передбачає заохочення - за виконання корисних для суспільства та держави варіантів поведінки на рівні, що перевищує загальні вимоги (морально свідоме ставлення до виконання обов'язків)

негативний

(ретроспективний,

або охоронний)

аспект -

передбачає покарання - за правопорушення (юридична характеристика наслідків невиконання обов'язків)

Тут йтиметься про юридичну відповідальність негативного (ретроспективного, або охоронного) характеру.

' Не усі вчені сприймають двоаспектне розуміння юридичної відповідальності. Так, А.С. Шабуров (Росія) вважає, що позитивна відповідальність - явище соціальне, а не правове, оскільки вона не має ознак формальної визначеності, державної примусовості та процесуальної форми реалізації.

Юридична відповідальність - це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) зазнання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.

Ознаки юридичної відповідальності такі.

1. Спирається на державний примус у формі каральних і пра-вовідновлюючих (компенсаційних) способів.

Державний примус - це державно-владний вплив відповідних державних органів і службових осіб на поведінку людей. Кримінальне і адміністративне законодавства передбачають державний примус, який завжди реалізується через діяльність спеціальних державних органів, а цивільне законодавство - можливість добровільного виконання обов'язків (відшкодування заподіяної шкоди).

Юридичну відповідальність не можна зводити до державного примусу, як і державний примус - до юридичної відповідальності. Державний примус може здійснюватися у різні способи, не пов'язані з юридичною відповідальністю (наприклад, примусове лікування осіб, що вчинили небезпечні для суспільства дії в стані неосудності, митний огляд багажу, примусове стягнення аліментів на утримання дітей та ін.).

Разом з тим держава покликана вживати певних заходів примусу до суб'єктів (фізичних або юридичних осіб), які вчинили правопорушення. Ці примусові заходи мають правовий характер і є мірами легального державного примусу: вони здійснюються лише компетентними органами у визначених законом формах.

2. Виражається в обов'язку особи зазнавати певних втрат - позбавлення конкретних благ особистого (позбавлення волі, посади та ін.), організаційного і майнового характеру (конфіскація майна, штраф) за свою вину, тобто нести кару, яка є новим, додатковим, юридичним обов'язком, що не існував до правопорушення.

3. Настає лише за вчинені або вчинювані правопорушення у разі встановлення складу правопорушення. Ця вимога є обов'язковою при покладанні кримінальної або адміністративної відповідальності. Суб'єктом юридичної відповідальності може бути лише особа (фізична або юридична), винна в порушенні правових розпоряджень.

Ахцентуємо увагу на тому, що юридична відповідальність настає за віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу (ст. 60 Конституції України).

Не є правопорушеннями необхідна оборона, крайня необхідність, професійний ризик.

4. Здійснюється компетентним органом у суворій відповідності з законом, а саме - з санкціями норм права, якими встановлюються вид і міра втрат. Юридична відповідальність є реалізацією санкції правової норми в конкретному випадку стосовно конкретної особи.

5. Здійснюється в ході правозастосовної діяльності за дотримання певного процедурно-процесуального порядку і форм, встановлених законом (цивільним процесуальним і кримінально-процесуальним законом про адміністративні правопорушення). Поза процесуальною формою юридична відповідальність є неможливою.

Порядок притягнення до юридичної відповідальності визначається нормами процесуального права: породжувані ними процесуальні правовідносини служать формою відносин юридичної відповідальності.

Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

ЗМІСТ

1.	Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

2.	Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ. §1. Поняття та ознаки правовідносин

3.	§2. Склад (структура) правовідносин

4.	§3. Передумови виникнення правовідносини

5.	§4. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок як основний юридичний зміст правовідносин

6.	§5. Суб'єкти правовідносин

7.	§6. Правосуб'єктність фізичних осіб

8.	§7. Правосуб'єктність юридичних осіб

9.	§8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб'єктності

10.	§9. Об'єкти правовідносин

11.	§10. Види правовідносин

12.	§11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад

13.	Глава 18 Правовідносини. Юридичні факти

14.	§12. Презумпції

15.	§13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов'язків

16.	Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ, НАРОДУ, ДЕРЖАВИ. §1. Правовий статус особи

17.	§2. Правовий статус народу

18.	§3. Правовий статус держави

19.	Глава 20 РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА. ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ. §1. Поняття і основні форми реалізації норм права

20.	§2. Поняття і ознаки правозастосування

21.	§3. Основні стадії застосування норм права

22.	§4. Основні вимоги до правильного застосування норм права

23.	§5. Поняття і ознаки акта застосування норм права

24.	§6. Види актів застосування норм права

25.	§7. Прогалини в праві і способи їх усунення.

26.	Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА. §1. Поняття тлумачення норм права

27.	§2. Способи (методи) тлумачення норм права

28.	§3. Види тлумачення норм права за суб'єктами

29.	§4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту

30.	§5. Акт тлумачення норм права

31.	Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ. §1. Поняття, ознаки і види правової поведінки

32.	§2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки

33.	§3. Склад і види правомірної поведінки

34.	§4. Поняття і ознаки правопорушення

35.	§5. Склад правопорушення

36.	§6. Види правопорушень. Правопорушність

37.	§7. Зловживання правом

38.	Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. §1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності

39.	§2. Принципи і функції юридичної відповідальності

40.	§3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права

41.	§4. Підстави і стадії юридичної відповідальності

42.	§5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ

43.	Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК. §1. Поняття законності

44.	§2. Принципи законності

45.	§3. Вимоги законності

46.	§4. Гарантії законності

47.	§5. Поняття правопорядку

48.	§6. Функції та принципи правопорядку

49.	§7. Державна дисципліна

50.	Глава 25 ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ПРАВОВА КУЛЬТУРА. §1. Поняття і структура правосвідомості

51.	§2. Класифікація форм правосвідомості за суб'єктами і глибиною відображення правової дійсності

52.	§3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації

53.	§4. Правова культура: зв'язок із загальною культурою. Види правової культури

54.	§5. Правова культура суспільства

55.	§6. Правова культура особи

56.	§7. Професійна правова культура

57.	§8. Структура правової культури суспільства

58.	§9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ

59.	Глава 26 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ. ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ. §1. Поняття, ознаки і функції правового виховання

60.	§2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість

61.	§3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)

62.	§4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання

63.	Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА. §1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу

64.	§2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання

65.	§3, Види, способи і типи правового регулювання

66.	§4. Механізм правового регулювання

67.	§5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення

68.	§6. Стадії механізму правового регулювання

69.	§7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання

70.	§8. Юридична техніка

71.	Розділ V. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ (ЗАГАЛЬНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО). Глава 28. ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА. ПОНЯТТЯ ТИПУ І ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ. §1. Предмет і об'єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.

72.	§3. Класифікація правових систем світу

73.	§4. Основні типи і підтипи (групи} правових систем світу

74.	§5. Місце правової системи України

75.	Глава 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. §1. Поняття романо-германського типу правової системи

76.	§2. Формування романо-германського типу правової системи

77.	§3. Система права та її структура

78.	§4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права

79.	§5. Делегована правотворчість

80.	§6. Правотворчість суб'єктів федерації

81.	§7. Правовий звичай

82.	§8. Правова доктрина

83.	§9. Принципи права

84.	§10. Роль судової практики

85.	§11. Кодификація

86.	Глава 30 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І ПРАВОВА СИСТЕМА АНГЛІЇ. §1. Поняття англо-американського типу правової системи

87.	§2. Загальне право Англії

88.	§3. Право справедливості

89.	§4. Судовий прецедент у системі джерела права

90.	§5. Правовий звичай

91.	§6. Правова доктрина

92.	§7. Принципи права

93.	§8. Система англійського права

94.	§9. Норма права

95.	§10. Дія прецедентної норми в часі та просторі

96.	§11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту

97.	§12. Делегована правотворчість Англії

98.	§13. Юридична термінологія країн загального права

99.	§14. Судова система Англії

100.	Частина II ПРАВОВА СИСТЕМА США. §1. Вплив англійського права на становлення правової системи США

101.	§2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)

102.	§3. Судова система США

103.	Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ. §1. Своєрідність правової системи Шотландії

104.	§2. Загальна характеристика правової системи Ірландії

105.	§3. Основні риси правової системи Канади

106.	§4. Особливості правової системи Австралії

107.	§5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії

108.	Глава 31 ЗМІШАНИЙ (ГІБРИДНИЙ) ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І. ПІВНІЧНОЄВРОПЕЙСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Поняття змішаного типу правової системи

109.	§2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем

110.	§3. Джерела (форми) права скандинавських країн

111.	§4. Система права. Кодифікація

112.	§5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії

113.	Частина II ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. §1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем

114.	§2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки

115.	Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 1.1. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи

116.	§2. Поняття мусульманського права

117.	§3. Виникнення і розвиток мусульманського права

118.	§4. Джерела мусульманського права

119.	§5. Система мусульманського права та її структура

120.	§6. Норма мусульманського права

121.	§7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика

122.	§8. Мусульмансько-правова доктрина

123.	§9. Принципи права

124.	§10. Правовий звичай

125.	§11. Закон. Кодифікація

126.	§12. Особливості судової системи

127.	§1. Поняття індуського права

128.	§2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права

129.	§3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент

130.	§4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права

131.	§5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії

132.	Частина II ДАЛЕКОСХІДНА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ. 2.1. КИТАЙСЬКЕ ПРАВО. §1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем

133.	§2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування

134.	§3. Джерела права

135.	§4. Термін \\"право\\". Ставлення до суб'єктивного права

136.	§5. Система права. Норма права

137.	§6. Кодифікація

138.	2.2. ЯПОНСЬКЕ ПРАВО. §1. Поняття японського права і особливості його формування

139.	§2. Джерела права сучасної Японії

140.	§3. Система права сучасної Японії

141.	§4. Закон. Кодифікація

142.	Частина III ЗВИЧАЄВО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 3.3. ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО АФРИКИ І МАДАГАСКАРУ §1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем

143.	§2. Основні риси звичаєвого права

144.	§3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки

145.	§4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару

На попередню

Додати в закладки

Переклад

Translate

Додати в закладки

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 18-32.

Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. §1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності

Додати в закладки

Випадковий демотиватор:

Розділи сайту

Рекомендуємо

Інше