Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Нема любові без ненависті, як нема білого без чорного! Хочете любові, то мусите ненавидіти. / Володимир Винниченко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Майн Рід Вершник без голови (Дивовижна техаська історія) Переклад Володимира Митрофанова


Розділ XIV МАНАДА

Навіть коли б Моріс Джеральд був повновладним господарем прерії і все живе в ній корилося його волі, то й тоді він навряд чи зміг би обрати краще місце для ловів, ніж те, до якого привів офіцерів та їхніх гостей.

Від іскристого трунку з німецьких винарень ясна блакить неба почала здаватися ще яснішою, а зелень прерії ще зеленішою, коли раптом, перекриваючи гомін голосів, недоказані компліменти й веселий сміх, розлігся крик мексиканця-вакеро, поставленого дозорцем на найближчому узвишші:

- Mustenos!

Моріс Джеральд, якого гостинні господарі теж запросили до столу, одним духом допив вино і, швидко скочивши в сідло, гукнув у відповідь:

- Cavallada?(36)

- Ні,- відказав мексиканець.- Manada.

- Про що це вони там белькочуть? - спитав Колхаун.

- «Мустеньйос» - це по-мексиканському мустанги,- пояснив майор,- а «манада» - табун диких кобилиць. О цій порі кобилиці збиваються в окремі табуни, осторонь від жеребців, і підпускають їх до себе тільки тоді...

- Коли «тоді»? - нетерпляче запитав відставний капітан, уриваючи пояснення.

- Коли на них нападають осли,- з невинним виглядом відповів майор.

Усі засміялися, немовби майорова відповідь була не така вже й простодушна і ховала в собі натяк на певну особу.

Колхаун збагнув це, і на якусь мить йому аж мову одібрало, але тільки на мить. Не така він був людина,

(36) Табун диких жеребців (ісп.).

[95]

щоб мовчки проковтнути невдало сказане слово. Навпаки, побачив тут нагоду дотепно відповісти й зараз же з неї скористався.

- О-он як? - повагом мовив він, не звертаючись ні до кого зокрема.- А я й не знав, що осли в цих краях такі небезпечні.

Кажучи це, Колхаун не дивився на Луїзу Пойндек-стер, але якби подивився, то помітив би її схвальний погляд. Хоч молода креолка й не мала до нього теплих почуттів, проте вміла цінувати дотепність і не могла не віддати належне його відповіді. То, може, каштанові справи були ще не зовсім безнадійні?

Про це подумали і молодий драгун Генкок, і лейтенант кінних стрільців. Обидва помітили той схвальний погляд і дійшли висновку, що Кассій Колхаун таки здобув - або напевне здобуде - сердечну прихильність своєї двоюрідної сестри.

Таке відкриття прикро вразило обох офіцерів, особливо драгуна. Та думати про це не було часу - манада наближалася.

- На коней! - подумали й вигукнули майже всі водночас.

І враз між конячими щелепами, що ревно жували жовте зерно, опинилися залізні вудила, через шиї тварин, ще мокрі після швидкого двадцятимильного гону в задусі тропічного ранку, було перекинуто поводи, і не встиг би ніхто полічити до ста, як усе товариство - і чоловіки й жінки - сиділо в сідлах, готове пустити в роботу хлисти й остроги.

Якраз тоді дикі кобилиці з'явилися на узвишші, де перед тим стояв дозорець. А він - і сам мустангер - був уже в сідлі і, ввігнавшись усередину табуна, намагався накинути ласо на котрусь із них. Кобилиці мчали шаленим чвалом, сполохано іржали й хропли, так наче їх переслідувало якесь страхіття. Косуючи очима назад, вони не бачили поперед себе ні фургона, ні вершників, що скупчились коло нього, і неухильно мчали просто на них.

- За ними хтось женеться,- сказав Моріс Дже-ральд, помітивши, які наполохані мустанги.- Що там таке, Креспіно? - гукнув він до мексиканця, якому мало бути видно, хто переслідує табун.

На хвилю запала тиша - всі чекали відповідь На деяких обличчях можна було помітити розгубленість [96] і навіть тривогу. Адже за мустангами могли гнатися й індіанці!

- Un asino cimmaron! - почулася відповідь мексиканця, яка майже нікому ні про що не говорила.- Un macho! (37)- додав він.

- Он воно що... Так я й подумав,- тихо промовив мустангер.- Треба спинити цього негідника, а то він зіпсує нам лови. Поки він їх переслідує, вони так і гнатимуть аж на край світу.- І знову гукнув до мексиканця: - А він далеко?

- Зовсім близько, доне Морісіо. Мчить просто на мене.

- Спробуй накинути на нього ласо. А не зможеш - стріляй. Треба будь-що покласти край цій гонитві.

Ніхто ще не розумів, який переслідувач женеться за табуном, бо тільки мустангер знав, що означають слова «un asino cimmaron» і «un macho».

- Поясніть нам, у чому річ, Морісе,- зажадав майор.

- Погляньте отуди,- відповів молодий ірландець, показуючи на узвишшя.

Цих слів було досить, щоб усі очі звернулися на гребінь узвишшя, де, мов птах на крилах, мчала тварина, яку вважають взірцем дурості й повільності.

Але «asino cimmaron» дуже різнився від свого затурканого, отупілого свійського родича. То був великий самець, майже такий самий завбільшки, як мустанги, що за ними він гнався, і хоч біг він не швидше за найпрудкішого з них, проте й не відставав і зі справжньою ослячою впертістю все гнався і гнався.

Ця жива картина на зеленій траві прерії розгорталася так швидко, як буває хіба що в театрі чи на іподромі. Ті, хто спостерігав її, заледве встигли обмінятися й десятком слів, а дикі кобилиці вже опинились майже перед ними. І раптом, наче вперше помітивши групу вершників, вони забули про свого страшного переслідувача й метнулися вбік.

- Дами й панове! - гукнув мустангер, побачивши, що дехто з вершників насилу стримує своїх коней.- Залишайтеся всі на місці, коли можете! Я знаю, де звичайно буває цей табун. Він подався саме туди. Ми знайдемо його там і матимем кращу нагоду до ловів. А якщо почати переслідування зараз, мустанги розбі-

(37) Дикий осел! Самець! (Ісп.)

[97]

жаться по отих чагарях, і ми їх більше не побачимо... Гей, сеньйоре Креспіно! Ану вліпи кулю в цю тварюку. Він же не надто далеко для пострілу, правда?

Мексиканець відчепив від сідла свою куцу рушницю, квапливо приклав її до плеча і вистрілив.

Осел обурено заревів, але було видно, що постріл не завдав йому ніякої шкоди. Креспіно схибив.

- Я повинен спинити його! - вигукнув Моріс Дже-ральд.- А то він гнатиме мустангів до самого вечора!

Сказавши це, він ударив коня острогами, і гнідий, мов випущена з лука стріла, помчав за ослом, який, незважаючи ні на що, й далі гнав учвал.

Мустангер пустив свого гнідого навперейми, і той сягнистим скоком виніс його на відстань, з якої вже можна було кинути ласо. Довга мотузка блискавкою злетіла в повітря, і всі побачили, як зашморг майнув над довгими вухами осла.

Кинувши ласо, мустангер спинився й зробив півоберт: гнідий крутнувся, неначе навколо осі, і, звично скорившись волі господаря, весь напружився, чекаючи посмику.

Всі затамували віддих. Осел з розгону напнув мотузку, а тоді став диба, важко перекинувся на спину й завмер, так ніби йому влучила в серце куля.

Проте він був ще живий, тільки закляклий з переляку й придушений зашморгом, що туго затягся на його шиї. Та мексиканець не дав ослові очуняти: підійшов і гострим мачете(38) перерізав йому горлянку.

Ця пригода затримала початок ловів. Усі чекали, що робитиме далі їхній провідник, Моріс-мустангер. А той зліз з коня й пішов по своє ласо. Він зняв зашморг із шиї вбитого осла й почав згортати мотузку кільцями, коли раптом щось змусило його заквапитись, і він, уже на бігу згортаючи ласо, кинувся назад і скочив у сідло.

Лише кілька вершників помітили мустангерів поспіх - решта була заклопотана своїми наполоханими кіньми. Та ті, що помітили, спостерігали його дії з подивом. Адже він сам радив не квапитися з ловами. Вони не бачили підстав до такої несподіваної переміни, от хіба тільки те, що Луїза Пойндекстер, верхи на своїй плямистій лошиці, раптом відокремилась від них і

(38) Мачете - великий важкий ніж.

[98]

погналася вчвал за табуном диких кобилиць, так ніби хотіла випередити всіх у ловах.

Та мустангер був певен, що причина не в тому. Дівчина навряд чи могла вчинити таку нечемність зумисне. А от чи не винна тут плямиста лошиця? Мустангер упізнав у щойно зниклому табуні той самий, з якого він її виловив. Отже, не лишалося сумніву: побачивши своїх товаришок, плямиста разом з вершницею гайнула слідом, щоб знову приєднатися до них.

Отак розважив мустангер, і такого самого висновку незабаром дійшли всі.

У рицарському пориві навздогін за Луїзою Пойндекстер кинулися мало не всі чоловіки, що там були. Попереду мчали Колхаун, Генкок і Кросмен, за ними - з десяток молодих плантаторів, адвокатів, урядовців, і кожен сподівався, що саме йому пощастить завернути втікачку.

Та майже ніхто з них не почував справжньої тривоги. Всі знали: Луїза Пойндекстер чудово їздить верхи, перед нею широка рівнина, гладенька, як доріжка іподрому, і нехай собі її мустанг жене, поки стане духу, скинути її з сідла він не скине,- отож навряд чи загрожує дівчині якась серйозна небезпека.

Лише один з вершників не поділяв цієї впевненості, і він же таки перший виказав занепокоєння. То був сам мустангер.

Він пустився навздогін за дівчиною останній, бо спочатку затримався, згортаючи ласо, а потім мусив знову сідати в сідло, і через те, коли його кінь зірвався з місця, між ним і рештою вершників було вже кроків із сто.

Колхаун приблизно на стільки ж вихопився поперед інших, з усією відчайдушністю своєї вдачі поганяючи коня, який і так мчав щодуху. Драгун і лейтенант кінних стрільців трохи відстали, а за ними вже скакали гуртом усі інші.

Моріс Джеральд дуже скоро перегнав той гурт, потім одного по одному випередив двох офіцерів і, нарешті, неухильно пориваючись усе вперед та вперед, показав копита свого коня й Кассію Колхаунові.

Коли гнідий закрив від його очей цятку плямистого мустанга, відставний капітан аж засичав з люті й крізь зуби пустив навздогін йому прокльон.

Сонце, що вже сягнуло зеніту, освітлювало незвичайну картину. Серед широкої прерії стрімголов летів [99] табун диких кобилиць; ярдів за чотириста позаду мчала така сама кобилиця з вершницею на спині; за нею, приблизно на тій самій відстані, гнався мальовничо вбраний вершник на гнідому коні з видимим наміром будь-що перехопити її; ще далі позаду розтягся низкою цілий гурт вершників, військових і цивільних, а ген за ними скакав чвалом загін драгунів, що тільки-но від'їхав від групи чоловіків і жінок - усі вони були також верхи на конях, але стояли чи, краще сказати, тупцяли на місці, збуджено жестикулюючи.

За двадцять хвилин ця картина змінилася. Дійові особи на розкішному зеленому килимі прерії залишилися ті самі, але розташування їх стало іншим, або, в кожному разі, відстань між ними збільшилась. Мана-да віддалилася від плямистого мустанга, мустанг - від гнідого, а гнідий... Та його суперників уже й не видно було, і їх міг побачити хіба гострозорий орел, що ширяв у сапфіровій високості.

Дикі кобилиці, мустанг зі своєю вершницею і вершник на гнідому коні лишилися самі серед неозорої прерії.

Книга: Майн Рід Вершник без голови (Дивовижна техаська історія) Переклад Володимира Митрофанова

ЗМІСТ

1. Майн Рід Вершник без голови (Дивовижна техаська історія) Переклад Володимира Митрофанова
2. Розділ ХС. Раптова перерва в суді Розділ ХСІ....
3. Розділ І ВИГОРІЛА ПРЕРІЯ Проміння полудневого сонця лине з...
4. Розділ II СЛІД ВІД ЛАСО Сумніву не було: фургони Вудлі...
5. Розділ III ДОРОГОВКАЗ СЕРЕД ПУСТКИ Тепер подорожні могли...
6. Розділ IV ЧОРНИЙ НОРД Поринувши в свої думи, дівчина якусь...
7. Розділ V ОСЕЛЯ ЛОВЦЯ ДИКИХ КОНЕЙ Там, де Ріо-де-Нуесес,...
8. Розділ VI ПЛЯМИСТИЙ МУСТАНГ Фелім не помилився: то був...
9. Розділ VII НІЧНІ ПРИКРОЩІ Несподівано дізнавшись про те,...
10. Розділ VIII СЛІД ОТРУЙНОЇ СТОНОГИ Коли із змією було...
11. Розділ IX ПРИКОРДОННИЙ ФОРТ Над фортом Індж на високій...
12. Розділ X КАСА-ДЕЛЬ-КОРВО Маєток, або ж гасієнда,...
13. Розділ XI НЕСПОДІВАНИЙ ГІСТЬ - Гей ти, нігере! Де твій...
14. Розділ XII ПРИБОРКАННЯ ДИКОЇ ЛОШИЦІ Чи не найприємніша...
15. Розділ XIII СНІДАНОК У ПРЕРІЇ Перші рожеві промені...
16. Розділ XIV МАНАДА Навіть коли б Моріс Джеральд був...
17. Розділ XV ВТІКАЧКУ ПЕРЕХОПЛЕНО Упродовж іще однієї милі...
18. Розділ XVI ВТЕЧА ВІД ДИКИХ ЖЕРЕБЦІВ Обоє сиділи в сідлах,...
19. Розділ XVII ПАСТКА НА МУСТАНГІВ Усі страхіття лишилися...
20. Розділ XVIII РЕВНОЩІ ХОДЯТЬ НАЗИРЦІ Із більш як сорока...
21. Розділ XIX ВІСКІ З ВОДОЮ У селищі, яке виникло під...
22. Розділ XX НЕБЕЗПЕЧНА СИТУАЦІЯ Діставши той алкогольний...
23. Розділ XXI ДУЕЛЬ МІЖ ЧОТИРЬОХ СТІН Залишивши бар, майор...
24. Розділ XXII невідомий благодійник У Техасі дуель не...
25. Розділ XXIII КЛЯТВА ПОМСТИ Нудячись у своїй кімнаті,...
26. Розділ XXIV НА АСОТЕЇ На техаських плантаціях лежнів...
27. Розділ XXV НЕВІДІСЛАНИИ ДАРУНОК Ще кілька хвилин після...
28. Розділ XXVI ЗНОВУ НА АСОТЕЇ Забути людину, яку ти палко...
29. Розділ XXVII «Я КОХАЮ ТЕБЕ!» Луїза Пойндекстер знову на...
30. Розділ XXVIII ЗАБОРОНЕНА ВТІХА Відтоді як у Техасі...
31. Розділ XXIX КОЙОТ УДОМА Колхаун устав з-за столу майже так...
32. Розділ XXX ЛИСТУВАННЯ СТРІЛАМИ Луїза Пойндекстер дуже...
33. Розділ XXXI ХИТРОМУДРА ПЕРЕПРАВА Те листування стрілами не...
34. Розділ XXXII СВІТЛО И ТІНЬ Йому не довелося довго чатувати...
35. Розділ XXXIII БОЛІСНЕ ВІДКРИТТЯ Як сталося, що двоюрідний...
36. Розділ XXXIV ЛИЦАРСЬКІ НАСТАНОВИ Куди ж подався Кассій...
37. Розділ XXXV НЕГОСТИННИЙ ГОСПОДАР «Шмаркатий боягуз!...
38. Розділ XXXVI ТРОЄ НА ОДНІЙ ДОРОЗІ Навряд чи хто зміг би...
39. Розділ XXXVII ПРОПАЖА Дзвін на подвір'ї Каса-дель-Корво...
40. Розділ XXXVIII МЕСНИКИ Швидко, але, як видно, правильно...
41. Розділ XXXIX КАЛЮЖА КРОВІ Хоч загін був досить великий -...
42. Розділ XL ПОЗНАЧЕНА КУЛЯ Перше ніж загін наздогнав...
43. Розділ XLI ЧОТИРИ ВЕРШНИКИ Загін шукачів під командою...
44. Розділ XLII ГРИФИ НАД ХАЩЕЮ Тим, хто подорожував...
45. Розділ XLIII КЕЛИХ І БУТЕЛЬ Ми знов у хатині мустангера....
46. Розділ XLIV ЧЕТВЕРО КОМАНЧІВ Ірландець тікав, не...
47. Розділ XLV ЗАГУБЛЕНИЙ СЛІД А чи не була то примара? Хіба ж...
48. Розділ XLVI ЗВІРЕНА ТАЄМНИЦЯ На світанку в гасіенді...
49. Розділ XLVII ПЕРЕХОПЛЕНИЙ ЛИСТ Гнані нестямним страхом,...
50. Розділ XLVIII ІСІДОРА Сонце щойно піднялось над обрієм, і...
51. Розділ XLIX ЛАСО РОЗВ'ЯЗАНО Сполоханий орел з криком...
52. Розділ L СУТИЧКА З КОЙОТАМИ Багряні тіні техаського...
53. Розділ LI ДВІЧІ ОЧМАНІЛИЙ Тим часом повернімося знов до...
54. Розділ LII ПРОБУДЖЕННЯ Другого разу Фелімові випало...
55. Розділ LIII В ОСТАННЮ МИТЬ «Ще півгодини згаємо - і буде...
56. Розділ LIV ПАЛАНКІН ПО ТЕХАСЬКИ Дружні руки, що підхопили...
57. Розділ LV ДЕНЬ НОВИН Дон Сільвіо Мартінес був один з...
58. Розділ LVI ПОСТРІЛ У ДИЯВОЛА Цілу ніч хворий не спав....
59. Розділ LVII СИГНАЛ ТРИВОГИ Фелімове чатування тривало...
60. Розділ LVIII ВІДСТРАШЛИВИИ ПОЦІЛУНОК Той дикий ґвалт...
61. Розділ LIX ЩЕ ОДНА ГОСТЯ Той день, коли Луїза Пойндекстер...
62. Розділ LX ЧАРІВНА ПРОВІДНИЦЯ Якби можна було порівняти те,...
63. Розділ LXI ЗЕМНИЙ АНГЕЛ Кваплива й несподівана втеча...
64. Розділ LXII ПЕРЕД ВИХОДОМ НА СЦЕНУ Ніколи ще біля хатини...
65. Розділ LXIII СУД ЛІНЧА У лиховісному вигуку, що так...
66. Розділ LXIV НЕПЕРЕДБАЧЕНІ АНТРАКТИ «Ще хвилина - і...
67. Розділ LXV ЩЕ ОДИН АНТРАКТ Уже втретє сцена набуває того...
68. Розділ LXVI ПЕРЕСЛІДУВАНА КОМАНЧАМИ Жінкою, що так...
69. Розділ LXVII «LOS INDIOS!» (73) Вершниця, яку...
70. Розділ LXVIII МАРНИЙ ПОХІД Похід проти команчів скінчився...
71. Розділ LXIX ТАЄМНИЦЯ І СКОРБОТА Гасієнда Каса-дель-Корво...
72. Розділ LXX «ЇДЬТЕ, ЗЕБЕ, І ПОМАГАЙ ВАМ БОЖЕ!» Старий...
73. Розділ LXXI РУДИЙ КІНЬ Зворушений цими палкими словами,...
74. Розділ LXXII ЗЕБ СТАМП НАТРАПЛЯЄ НА СЛІД Виїхавши за межі...
75. Розділ LXXIII ОСТРІВ СЕРЕД ПРЕРІЇ Величезний табун коней,...
76. Розділ LXXIV САМОТНІЙ ПЕРЕСЛІДУВАЧ Щойно змальоване...
77. Розділ LXXV ПО СЛІДУ Зеб Стами не довго пробув на тому...
78. Розділ LXXVI У КРЕЙДЯНІЙ ПРЕРІЇ Не спиняючись і не...
79. Розділ LXXVII ЩЕ ОДНА ЛАНКА Коли Зеб Стамп прочитав те, що...
80. Розділ LXXVIII ОБМІН КІНЬМИ Похмуро лаючись, розчарований...
81. Розділ LXXIX НЕВТОМНИЙ СЛІДОПИТ Зеб невдовзі повернувся...
82. Розділ LXXX НА ЧАТАХ ПРОТИ ВОРІТ Минув деякий час, перше...
83. Розділ LXXXI ДОГОРИ НОГАМИ Вирушаючи в прерію, Квлхаун і...
84. Розділ LXXXII МОТОРОШНИЙ КЛУНОК Виїхавши з чагарників, Зеб...
85. Розділ LXXXIII ОХОРОНЦІ ЗАКОНУ Третього дня після того, як...
86. Розділ LXXXIV ЛЮБЛЯЧИЙ НЕБІЖ - Завтра його судитимуть......
87. Розділ LXXXV ДОБРИЙ КУЗЕН Луїза Пойндекстер не забарилася...
88. Розділ LXXXVI ТЕХАСЬКИЙ СУД Настає ранок нового дня....
89. Розділ LXXXVII НЕПРАВДИВИЙ СВІДОК Мало хто з людей, що...
90. Розділ LXXXVIII СВІДОК З ПРИМУСУ Не встигає цей монотонний...
91. Розділ LXXXIX ЗІЗНАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО Порадившись із...
92. Розділ ХС РАПТОВА ПЕРЕРВА В СУДІ Хоч як тішить Луїзу...
93. Розділ ХСІ ГОНИТВА КРІЗЬ ХАЩУ І переслідуваний, і...
94. Розділ ХСІІ ВИМУШЕНЕ ПОВЕРНЕННЯ Колхаун хапає коня за...
95. Розділ ХСIII ТІЛО З ВІДТЯТОЮ ГОЛОВОЮ Після того як дві...
96. Розділ XCIV ТАЄМНИЦЮ РОЗКРИТО Підсудний змовкає. Ніхто не...
97. Розділ XCV ОСТАННІЙ СВІДОК Це напружене чекання серед...
98. Розділ XCVI УТІК! Ці слова вражають суд, мов удар грому. І...
99. Розділ XCVII ГОНИТВА ЗА ВБИВЦЕЮ Невже кривавому злочинцеві...
100. Розділ XCVIII ЩЕ ЖИВИЙ Убивця лежить крижем на землі. Руки...
101. Розділ ХСІХ ЗАМАХ І САМОГУБСТВО Після другої вимушеної...
102. Розділ С РАДІСТЬ Радість! Атож, радість запанувала...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate