Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
Homo locum ornat, non locus homĭnem Людина прикрашає місце, а не місце – людину
Третя відміна – найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представлені іменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatīvus singulāris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення -is. Історично в третій відміні об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний -і. Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи – третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) входять слова з основою на -ĭ, що зазнали впливу приголосної відміни.
Різноманітність закінчень у Nоm. sіпg. пояснюється існуванням двох способів творення цієї відмінкової форми – сигматичного (тобто за допомогою s) й асигматичного (без s).
1. Основи, що закінчуються на -c, -g, -t, -d, утворюють сигматичний номінатив:
|
Nom. sing.
|
Gen. sing.
|
основа
|
|
rex
lux
civĭtas
palus
|
reg-is
luc-is
civitāt-is
palūd-is
|
reg- (rec + s > rex)
luc- (luc + s > lux)
civitāt- (civitāt + s > civĭtas)
palūd- (palūd + s > palus)
|
2. Основи на -1, -r, -n, -s утворюють асигматичний номінатив:
|
Nom. sing.
|
Gen. sing.
|
основа
|
|
consul
victor
flumen
flos
|
consŭl-is
victōr-is
flumĭn-is
flor-is
|
consŭl-
victōr-
flumĭn-
flor-
|
Оскільки основа іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називним відмінком однини, то слід запам'ятовувати дві форми – nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris. За формою gеnеtīvus singulāris можна визначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення -is:
|
Nom. sing
|
Gen. sing
|
основа
|
|
homo
|
homĭnis
|
homĭn-
|
|
radix
|
radīcis
|
radīc-
|
|
regio
|
regiōnis
|
regiōn-
|
|
tempus
|
tempŏris
|
tempŏr-
|
У словнику іменники третьої відміни записуються за загальним правилом, тобто у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris, але у gеnеtīvus singulāris звичайно вказується не тільки закінчення -is, а й останній склад основи: functio, ōnis, f – функція; latus, ĕris, n – сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris однакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка -is: vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.
Таблиця відмінкових закінчень третьої відміни:
|
Число
|
Singulāris
|
Plurālis
|
|
Casus
|
рід
|
рід
|
|
m
|
f
|
n
|
m
|
f
|
n
|
|
Nom.
|
-s (-x) або нульове
|
-s (-x) або нульове
|
нульове
|
-es
|
-es
|
-a, -ia
|
|
Gen.
|
-is
|
-is
|
-is
|
-um
-ium
|
-um
-ium
|
-um
-ium
|
|
Dat.
|
-i
|
-i
|
-i
|
-ĭbus
|
-ĭbus
|
-ĭbus
|
|
Acc
|
-em
|
-em
|
=Nom.
|
-es
|
-es
|
-a, -ia
|
|
Abl.
|
-e, -i
|
-e, -i
|
-e, -i
|
-ĭbus
|
-ĭbus
|
-ĭbus
|
|
Voc.
|
=Nom.
|
=Nom
|
=Nom.
|
=Nom.
|
=Nom.
|
=Nom.
|
Основа переважної більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і невеликої групи – на голосний. У третій відміні виділяється група іменників, які при відмінюванні майже в усіх відмінках (окрім gеnеtīvus plurālis) мають такі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний і тільки у gеnеtīvus plurālis – як іменники з основою на голосний. Цей різновид третьої відміни називається мішаним.
Отже, третя відміна умовно поділяється на три групи: приголосну, голосну і мішану.
Різницю у відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменників третьої відміни наочно ілюструє таблиця:
|
Група
|
Відмінки
|
|
Abl. sing
|
Gen. plur
|
Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід)
|
|
приголосна
|
-e
|
-um
|
-a
|
|
голосна
|
-i
|
-ium
|
-ia
|
|
мішана
|
-e
|
-ium
|
-a
|
Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
ЗМІСТ
| 1. | ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
|
|
| 2. | ПЕРЕДМОВА
|
|
| 3. | ВСТУП Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології
|
|
| 4. | Латинська мова у Львові
|
|
| 5. | GAUDEĀMUS (ВЕСЕЛІМОСЬ!) CARMEN SCHOLASTĭCUM
|
|
| 6. | ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO PRIMA) Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum)
|
|
| 7. | Вимова голосних
|
|
| 8. | Дифтонги i диграфи
|
|
| 9. | Вимова приголосних
|
|
| 10. | Лiтера «у»
|
|
| 11. | Буквосполучення з «h»
|
|
| 12. | Буквосполучення з «ngu», «qu», «su», «ti»
|
|
| 13. | Наголос (Accentus)
|
|
| 14. | Вправи
|
|
| 15. | ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови
|
|
| 16. | Частини мови
|
|
| 17. | Граматичні категорії дієслова
|
|
| 18. | Основні форми дієслова
|
|
| 19. | Дієслівні основи
|
|
| 20. | Дієвідміни латинського дієслова
|
|
| 21. | Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi)
|
|
| 22. | Дієслово sum, esse (бути)
|
|
| 23. | Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatīvus praesentis)
|
|
| 24. | Тексти
|
|
| 25. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 26. | Лексичний мінімум
|
|
| 27. | Вправи
|
|
| 28. | ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ (LECTIO TERTIA) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника)
|
|
| 29. | Основні (словникові) форми іменника (прикметника)
|
|
| 30. | Перша відміна (Declinatio prima)
|
|
| 31. | Словотворення іменників першої відміни
|
|
| 32. | Прийменники (Praepositiōnes)
|
|
| 33. | Синтаксис простого поширеного речення
|
|
| 34. | Тексти
|
|
| 35. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 36. | Лексичний мінімум
|
|
| 37. | Вправи
|
|
| 38. | ЧЕТВЕРТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUARTA) Друга відміна (Declinatio secunda) Парадигма другої відміни
|
|
| 39. | Особливості іменників (прикметників) другої відміни
|
|
| 40. | Латинські назви найважливіших хімічних елементів
|
|
| 41. | Словотворення другої відміни
|
|
| 42. | Граматичний аналіз частин мови
|
|
| 43. | Тексти
|
|
| 44. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 45. | Лексичний мінімум
|
|
| 46. | Вправи
|
|
| 47. | П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
|
|
| 48. | Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
|
|
| 49. | Третя голосна відміна (Classis vocālis)
|
|
| 50. | Третя мішана відміна (Classis mixta)
|
|
| 51. | Ознаки роду іменників третьої відміни
|
|
| 52. | Найважливіші винятки з правил про рід іменників третьої відміни
|
|
| 53. | Особливості відмінювання іменників третьої відміни
|
|
| 54. | Утворення латинських назв солей
|
|
| 55. | Словотворення третьої відміни
|
|
| 56. | Тексти
|
|
| 57. | Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 58. | Лексичний мінімум
|
|
| 59. | Вправи
|
|
| 60. | ШОСТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEXTA) Часи системи інфекта Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)
|
|
| 61. | Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
|
|
| 62. | Пасивний стан часів системи інфекта
|
|
| 63. | Особливості утворення часів системи інфекта
|
|
| 64. | Висновки до теми «Часи системи інфекта»
|
|
| 65. | Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
|
|
| 66. | Займенники (вказівні, відносні, зворотний)
|
|
| 67. | Тексти
|
|
| 68. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 69. | Лексичний мінімум
|
|
| 70. | Вправи
|
|
| 71. | СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEPTĬMA) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)
|
|
| 72. | Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)
|
|
| 73. | Словотворення четвертої та п’ятої відмін
|
|
| 74. | Таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників
|
|
| 75. | Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)
|
|
| 76. | Тексти
|
|
| 77. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 78. | Лексичний мінімум
|
|
| 79. | Вправи
|
|
| 80. | ВОСЬМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO OCTĀVA) Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adiectivōrum) Дієприкметники (Participia) Вищий ступінь порівняння прикметників (Gradus comparatīvus)
|
|
| 81. | Найвищий ступінь порівняння прикметників (Gradus superlatīvus)
|
|
| 82. | Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників
|
|
| 83. | Неправильні ступені порівняння прикметників
|
|
| 84. | Неповні ступені порівняння
|
|
| 85. | Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
|
|
| 86. | Дієприкметники (Participia)
|
|
| 87. | Тексти
|
|
| 88. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 89. | Лексичний мінімум
|
|
| 90. | Вправи
|
|
| 91. | ДЕВ’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO NONА)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)
|
|
| 92. | Відмінювання числівників
|
|
| 93. | Узгодження числівників з іменниками
|
|
| 94. | Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia)
|
|
| 95. | Синтаксис відмінків при числівниках
|
|
| 96. | Словотворення за допомогою латинських числівників
|
|
| 97. | Римський календар
|
|
| 98. | Римські міри і грошові одиниці
|
|
| 99. | Тексти
|
|
| 100. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 101. | Лексичний мінімум
|
|
| 102. | Вправи
|
|
| 103. | ДЕСЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO DECĬMA) Система перфекта (система доконаних часів) Часи системи перфекта дійсного способу активного стану
|
|
| 104. | Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану
|
|
| 105. | Тексти
|
|
| 106. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 107. | Лексичний мінімум. Латинські слова
|
|
| 108. | Українські слова
|
|
| 109. | Вправи
|
|
| 110. | ОДИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio undecĭma). Дієслівні форми:(Gerundium, gerundīvum, supīnum I et II, participium) Ґерундій (Gerundium)
|
|
| 111. | Лексичний мінімум Латинські слова
|
|
| 112. | ДВАНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio DUO decĭma). СИНТАКСИС ДІЄСЛОВА. Інфінітивні синтаксичні звороти
|
|
| 113. | Тексти
|
|
| 114. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 115. | Лексичний мінімум
|
|
| 116. | Вправи
|
|
| 117. | ТРИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio TERTIA decĭma). ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ ЗВОРОТИ
|
|
| 118. | Тексти
|
|
| 119. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 120. | Лексичний мінімум
|
|
| 121. | Вправи
|
|
| 122. | ЧОТИРНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ(Lectio quarta Decĭma). Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
|
|
| 123. | Дієслово sum, fui, esse (бути):
|
|
| 124. | Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
|
|
| 125. | Тексти
|
|
| 126. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 127. | Лексичний мінімум
|
|
| 128. | Вправи
|
|
| 129. | П’ЯТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio quINta decĭma). Dживання ЧАСІВ ТА СПОСОБІВ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ реченнях
|
|
| 130. | Тексти
|
|
| 131. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 132. | Лексичний мінімум
|
|
| 133. | Вправи
|
|
| 134. | ШІСТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio SEXta decĭma). СКЛАДНОПІДРЯДНІ речення, ЩО ВВОДЯТЬСЯ СПОЛУЧНИКОМ CUM
|
|
| 135. | Тексти
|
|
| 136. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 137. | Лексичний мінімум
|
|
| 138. | Вправи
|
|
| 139. | СІМНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (lectio septĬma decĬma)
|
|
| 140. | Реальний або індикативний вид
|
|
| 141. | Можливий вид (Modus (casus) potentiālis)
|
|
| 142. | Нереальний вид (Modus (casus) irreālis)
|
|
| 143. | Означальні речення
|
|
| 144. | Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)
|
|
| 145. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 146. | Лексичний мінімум
|
|
| 147. | Вправи
|
|
| 148. | ЛАТИНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ВИСЛОВИ
|
|
| 149. | ЛАТИНСЬКО–УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК A
|
|
На попередню
Translate
