Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Наголос (Accentus)
Правило наголосу. Наголос у латинськiй мовi падає на другий склад від кiнця слова, якщо голосний цього складу довгий, якщо ж вiн короткий, то наголос переходить на третiй склад від кiнця слова, незалежно вiд довготи чи короткостi голосного третього складу від кiнця слова.
Подiл на склади
Кількість складiв у словi залежить вiд кiлькостi голосних. У латинськiй мовi подiл на склади буває:
1) мiж двома голосними, наприклад:
praesidium [prae-si-di-um] – захист, засiдання
devalvatio [de-val-va-ti-o] – девальвацiя, зниження курсу грошей;
2) перед окремими приголосними, сполученням qu:
oeconomĭcus [oe-co-no-mĭ-cus] – господарський
maritĭmus [ma-ri-tĭ-mus] – морський
aquōsus [a-quo-sus] – водяний;
3) у групi з двох приголосних у серединi слова:
centum [cen-tum] – сто
inspector [in-spec-tor] – iнспектор, наглядач;
4) у групi з трьох приголосних, у серединi слова, мiж другим i третiм приголосним:
punctum [punc-tum] – крапка
sanctus [sanc-tus] – священний;
5) префiкс видiляється:
transformatio [trans-for-ma-ti-o] – перетворення, передавання
differentia [dif-fer-en-ti-a] – рiзниця, вiдмiннiсть.
Дифтонги i диграфи утворюють один склад:
Euclīdes [Eu-clī-des] – Евклiд
amoenĭtas [a-moe-nĭ-tas] – краса
Довгота i короткiсть складу
I. Правила довготи (Наголос на другому складi від кiнця слова)
1. Голосний довгий, якщо над ним стоїть знак довготи ( ˉ ) (природна довгота):
natūra [na-tū-ra] – природа
longitūdo [lon-gi-tū-do] – довжина.
2. Дифтонги i диграфи завжди довгi:
emphyteuta [em-phy-teu-ta] – орендатор
diaeta [di-ae-ta] – дiєта.
3. Голосний довгий за положенням, якщо вiн стоїть перед двома i бiльше приголосними:
fundamentum [fun-da-men-tum] – основа
instrumentum [in-stru-men-tum] – знаряддя.
4. Голосний завжди довгий перед приголосними х
або z:
reflexus [re-fle-xus] – рефлекс
oryza [o-ry-za] – рис.
ІІ. Правила короткостi (Наголос на третьому складi від кiнця слова)
1. Голосний короткий, якщо над ним стоїть знак короткостi ( ˘ ) (природна короткiсть):
littĕra [lit-tĕ-ra] – буква
numĕrus [nu-mĕ-rus] – число.
2. Голосний перед голосним короткий:
obligatio [ob-li-ga-ti-o] – зобов’язання
praemium [prae-mi-um] – нагорода.
3. Голосний короткий перед h i сполученнями ch, ph, th, rh, sch:
contraho [con-tra-ho] – стягую
philosophus [phi-lo-so-phus] – фiлософ.
4. Голосний короткий перед сполученням нiмих приголосних iз плавними: b, p, d, t, c, g з l або r (bl, br, рl, pr, tl, tr, cl, cr, gl, gr, dl, dr):
cerebrum [ce-re-brum] – мозок
centimetrum [cen-ti-me-trum] – сантиметр.
Якщо довготу i короткiсть складу за положенням визначити неможливо, слiд звернутись до словника, де довгота позначається знаком ˉ, а короткiсть – ˘.
|
Nota bene!
|
Запам’ятайте довготу та короткiсть деяких суфiксiв, що найчастiше вживаються в науковiй термiнологiї.
|
Довгi голоснi у таких суфiксах: -āl-, -ār-, -āt-, -īn-, -īv-, -ōs-, -ūr-, ‑ūt-.
1. Суфiкси -āl-, -ār- найчастiше трапляються у прикметниках третьої вiдмiни iз закiнченням -is, -e:
vernālis, e – весняний
cellulāris, e – клiтинний.
2. Суфiкси -āt-, -ūt- найчастiше мають прикметники першої та другої вiдмiни iз закiнченням -us, -a, -um:
cognātus, a, um – спорiднений
cornūtus, a, um – рогатий.
3. Суфiкси -ōs-,
-īv- трапляються як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни:
viscōsus, a, um – вiскозний, клейкий
aestīvus, a, um – лiтнiй.
4. Суфiкси -īn-, -ūr- є як в iменниках, так i в прикметниках першої та другої вiдмiни:
Alpīnus, a, um – альпiйський
matūrus, a, um – стиглий.
Короткi голоснi у суфiксах: -ĭс-, -ĭd-, -ĭl-, -ĭt-, -ŏl-, -ŭl-.
1. Суфiкси -ĭс-, -ĭd-, -ĭt- властиві прикметникам першої та другої вiдмiни:
aromatĭcus, a, um – запашний
liquĭdus, a, um – рiдкий
disposĭtus, a, um – розташований.
2. Суфiкс -ĭl- трапляється у прикметниках третьої вiдмiни:
stabĭlis, e – постiйний, незмiнний
nobĭlis, e – знатний.
3. Iз суфiксами -ŏl-, -ŭl-
утворюються звичайно iменники iз зменшувальним значенням:
alveŏlus – русло
cellŭla – клiтина
granŭlum – зерно.
Книга: ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
ЗМІСТ
| 1. | ЛАТИНСЬКА МОВА (для неспеціальних факультетів) / Ревак Н.Г., Cулим В.Т.
|
|
| 2. | ПЕРЕДМОВА
|
|
| 3. | ВСТУП Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології
|
|
| 4. | Латинська мова у Львові
|
|
| 5. | GAUDEĀMUS (ВЕСЕЛІМОСЬ!) CARMEN SCHOLASTĭCUM
|
|
| 6. | ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO PRIMA) Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum)
|
|
| 7. | Вимова голосних
|
|
| 8. | Дифтонги i диграфи
|
|
| 9. | Вимова приголосних
|
|
| 10. | Лiтера «у»
|
|
| 11. | Буквосполучення з «h»
|
|
| 12. | Буквосполучення з «ngu», «qu», «su», «ti»
|
|
| 13. | Наголос (Accentus)
|
|
| 14. | Вправи
|
|
| 15. | ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SECUNDA) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови
|
|
| 16. | Частини мови
|
|
| 17. | Граматичні категорії дієслова
|
|
| 18. | Основні форми дієслова
|
|
| 19. | Дієслівні основи
|
|
| 20. | Дієвідміни латинського дієслова
|
|
| 21. | Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi)
|
|
| 22. | Дієслово sum, esse (бути)
|
|
| 23. | Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatīvus praesentis)
|
|
| 24. | Тексти
|
|
| 25. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 26. | Лексичний мінімум
|
|
| 27. | Вправи
|
|
| 28. | ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ (LECTIO TERTIA) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника)
|
|
| 29. | Основні (словникові) форми іменника (прикметника)
|
|
| 30. | Перша відміна (Declinatio prima)
|
|
| 31. | Словотворення іменників першої відміни
|
|
| 32. | Прийменники (Praepositiōnes)
|
|
| 33. | Синтаксис простого поширеного речення
|
|
| 34. | Тексти
|
|
| 35. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 36. | Лексичний мінімум
|
|
| 37. | Вправи
|
|
| 38. | ЧЕТВЕРТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUARTA) Друга відміна (Declinatio secunda) Парадигма другої відміни
|
|
| 39. | Особливості іменників (прикметників) другої відміни
|
|
| 40. | Латинські назви найважливіших хімічних елементів
|
|
| 41. | Словотворення другої відміни
|
|
| 42. | Граматичний аналіз частин мови
|
|
| 43. | Тексти
|
|
| 44. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 45. | Лексичний мінімум
|
|
| 46. | Вправи
|
|
| 47. | П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
|
|
| 48. | Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
|
|
| 49. | Третя голосна відміна (Classis vocālis)
|
|
| 50. | Третя мішана відміна (Classis mixta)
|
|
| 51. | Ознаки роду іменників третьої відміни
|
|
| 52. | Найважливіші винятки з правил про рід іменників третьої відміни
|
|
| 53. | Особливості відмінювання іменників третьої відміни
|
|
| 54. | Утворення латинських назв солей
|
|
| 55. | Словотворення третьої відміни
|
|
| 56. | Тексти
|
|
| 57. | Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 58. | Лексичний мінімум
|
|
| 59. | Вправи
|
|
| 60. | ШОСТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEXTA) Часи системи інфекта Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)
|
|
| 61. | Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
|
|
| 62. | Пасивний стан часів системи інфекта
|
|
| 63. | Особливості утворення часів системи інфекта
|
|
| 64. | Висновки до теми «Часи системи інфекта»
|
|
| 65. | Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
|
|
| 66. | Займенники (вказівні, відносні, зворотний)
|
|
| 67. | Тексти
|
|
| 68. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 69. | Лексичний мінімум
|
|
| 70. | Вправи
|
|
| 71. | СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO SEPTĬMA) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)
|
|
| 72. | Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)
|
|
| 73. | Словотворення четвертої та п’ятої відмін
|
|
| 74. | Таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників
|
|
| 75. | Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)
|
|
| 76. | Тексти
|
|
| 77. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 78. | Лексичний мінімум
|
|
| 79. | Вправи
|
|
| 80. | ВОСЬМЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO OCTĀVA) Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adiectivōrum) Дієприкметники (Participia) Вищий ступінь порівняння прикметників (Gradus comparatīvus)
|
|
| 81. | Найвищий ступінь порівняння прикметників (Gradus superlatīvus)
|
|
| 82. | Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників
|
|
| 83. | Неправильні ступені порівняння прикметників
|
|
| 84. | Неповні ступені порівняння
|
|
| 85. | Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
|
|
| 86. | Дієприкметники (Participia)
|
|
| 87. | Тексти
|
|
| 88. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 89. | Лексичний мінімум
|
|
| 90. | Вправи
|
|
| 91. | ДЕВ’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO NONА)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)
|
|
| 92. | Відмінювання числівників
|
|
| 93. | Узгодження числівників з іменниками
|
|
| 94. | Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia)
|
|
| 95. | Синтаксис відмінків при числівниках
|
|
| 96. | Словотворення за допомогою латинських числівників
|
|
| 97. | Римський календар
|
|
| 98. | Римські міри і грошові одиниці
|
|
| 99. | Тексти
|
|
| 100. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 101. | Лексичний мінімум
|
|
| 102. | Вправи
|
|
| 103. | ДЕСЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO DECĬMA) Система перфекта (система доконаних часів) Часи системи перфекта дійсного способу активного стану
|
|
| 104. | Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану
|
|
| 105. | Тексти
|
|
| 106. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 107. | Лексичний мінімум. Латинські слова
|
|
| 108. | Українські слова
|
|
| 109. | Вправи
|
|
| 110. | ОДИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio undecĭma). Дієслівні форми:(Gerundium, gerundīvum, supīnum I et II, participium) Ґерундій (Gerundium)
|
|
| 111. | Лексичний мінімум Латинські слова
|
|
| 112. | ДВАНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio DUO decĭma). СИНТАКСИС ДІЄСЛОВА. Інфінітивні синтаксичні звороти
|
|
| 113. | Тексти
|
|
| 114. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 115. | Лексичний мінімум
|
|
| 116. | Вправи
|
|
| 117. | ТРИНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio TERTIA decĭma). ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ ЗВОРОТИ
|
|
| 118. | Тексти
|
|
| 119. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 120. | Лексичний мінімум
|
|
| 121. | Вправи
|
|
| 122. | ЧОТИРНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ(Lectio quarta Decĭma). Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
|
|
| 123. | Дієслово sum, fui, esse (бути):
|
|
| 124. | Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
|
|
| 125. | Тексти
|
|
| 126. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 127. | Лексичний мінімум
|
|
| 128. | Вправи
|
|
| 129. | П’ЯТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio quINta decĭma). Dживання ЧАСІВ ТА СПОСОБІВ У СКЛАДНОПІДРЯДНИХ реченнях
|
|
| 130. | Тексти
|
|
| 131. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 132. | Лексичний мінімум
|
|
| 133. | Вправи
|
|
| 134. | ШІСТНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (Lectio SEXta decĭma). СКЛАДНОПІДРЯДНІ речення, ЩО ВВОДЯТЬСЯ СПОЛУЧНИКОМ CUM
|
|
| 135. | Тексти
|
|
| 136. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 137. | Лексичний мінімум
|
|
| 138. | Вправи
|
|
| 139. | СІМНАДЦЯТЕ ЗАНЯТТЯ (lectio septĬma decĬma)
|
|
| 140. | Реальний або індикативний вид
|
|
| 141. | Можливий вид (Modus (casus) potentiālis)
|
|
| 142. | Нереальний вид (Modus (casus) irreālis)
|
|
| 143. | Означальні речення
|
|
| 144. | Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)
|
|
| 145. | Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
|
|
| 146. | Лексичний мінімум
|
|
| 147. | Вправи
|
|
| 148. | ЛАТИНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ВИСЛОВИ
|
|
| 149. | ЛАТИНСЬКО–УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК A
|
|
На попередню
Translate
