Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Чим багатогранніше життя, тим більше гострих кутів. / Микола Левицький

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Сергій Черненко Ідентифікація «Скіфії»...


Сергій Черненко

Ідентифікація «Скіфії» Геродота на території Східної Європи

Сергей Черненко

Идентификация «Скифии» Геродота на территории Восточной Европы

Золотоноша

2011


Брошура складається з двох рівнозначних частин: перша на українській, а друга на російській мові.

За основу взято книгу Геродота із Галікарнасу «Скіфія», Київ, 1992, в перекладі Теофіла Коструби.

Брошюра состоит из двух равнозначных частей: первая на украинском, а вторая на русском языке.

За основу взято книгу Геродота из Галикарнаса «Скифия», Киев, 1992, в переводе Теофила Кострубы.


Щодо появи скіфів у наших краях Геродот подає на розгляд читачів два варіанти.

11. ...кочові скіфи жили в Азії. На них найшли війною масагети. Під їх натиском скіфи перейшли до країни кіммерійців, - бо ця країна, що її тепер займають скіфи, належала здавна, як кажуть, кіммерійцям.

13. За іседонами жили арімаспи, одноокі, за ними грифи, що стерегли золотий скарб, а далі над морем гіпербореї. Над ними всіма, крім гіпербореїв, панували арімаспи, що часто нападали на сусідів. Ось так іседони, прогнані з (їхнього) краю арімашами, витиснули скіфів, ті -кіммерійців, що жили над Південним морем, змусили покинути свою крашу.

Але друга легенда не суперечить першій, а є мовби її середньою частиною, і перебіг цих воєнних дій можна прослідкувати по складеній мною карті.

Між річками Волга і Мокша жили арімаспи, які приєднали до своєї території землі своїх західних сусідів іседонів, що простягалися до верхів'я Дону. Ті, відступаючи в степ, напшга на скіфів, що кочували між Доном і Волгою, а скіфи, в свою чергу, вигнали з Причорномор'я кіммерійців.

Арімаспи, одноокі - дві назви одного племені.

Грифи - назва племені.

17. Від пристані борисфенітів (Ольвія) - вона є середньою з-поміж надморських пристаней Скіфії - нині найближче живуть калліпіди; вони вже погречені скіфи; за ними інше плем'я, що називається алізони.

Місто Ольвія - знаходилось на правому березі Південного Бугу.

Калліпіди - проживали між Південним Бугом і Дніпром вище Херсону.

Алізони (алазони) - проживали вище калліпідів до межі лісостепу.

Відповідь на запитання, де проходить кордон між двома племенами, якщо між ними немає природної перешкоди, може бути така: по лінії між двома орієнтирами.

17 (продовження). Вище алізонів скіфи-орачі, що сіють збіжжя не собі на поживу, а на продаж. Ще вище неври, а поза неврами на північ, скільки знаємо, безлюдна пустеля. Оце народи, що живуть за Гіпанісом

(Південним Бугом) на захід від Борисфена (Дніпра).

Скіфи-орачі - проживали в лісостепу між Південним Бугом і Дніпром, приблизно до лінії Вінниця - Київ.


Неври - займали територію від верхньої течії Дністра до річки Прип'ять. Слово «пустеля» Геродот вживає лише в одному значенні: незаселена територія.

18. А як перейти Борисфеи (На лівий берег), то зразу ж перша від моря лежить Лісиста (країна) (Лісостепова полоса), а від неї вгору (Від її нижньої межі) живуть скіфн-землеробн. Ті греки, що живуть над рікою Гіпаиісом (Південним Бугом), називають їх борисфенітами, а самі себе ольвіополітами. Ті скіфи-землероби займають землі на схід (Від берега Дніпра) на три дні дороги; досягають ріки, що зветься Пантікап (Ворскла, біля Полтави); а на північ треба пливти Борисфеном (вздовж їхнього боку) (До міста Остер) одинадцять днів (Проти течії).

Геродот вважав Десну в нижній течії продовженням Дніпра і тому східним кордоном території скіфів-землеробів є лінія Полтава - Остер.

18(продовження). Ще далі на північ тягнеться велика пустеля (Внутрішня пустеля між Дніпром і Десною в її середній течії), а за нею живуть андрофаги, народ своєрідний, не скіфський. Далі за ними вже справжня пустеля і, наскільки відаємо, немає ніякого народу.

Андрофаги - проживали між Дніпром і Десною, нижче межі лісу. Далі Геродот описує все, що знаходиться між Ворсклою і Північним Кавказом.

19. На схід од скіфів-землеробів, як перейти ріку Пантікап (Ворсклу, на лівий берег), живуть уже скіфи-кочівники. Вони ні сіють, ні орють. У всій країні немає дерев, лише в Лісистій (В лісостепу). Ці кочівники займають (на схід) землі на чотирнадцять днів дороги, аж до ріки Геррос (Сіверський Дінець).

14 днів - це відстань від точки перетину межі лісостепу з Дніпром до точки перетину Сіверського Дінця з кордоном краю Геррос.

20. За Герросом (За краєм Геррос, на південь від нього) лежить так звана царська країна. Тамтешні скіфи найхоробріші й найчисленніші; вони вважають інших скіфів своїми рабами. Вони живуть на південь по Таврію (По Крим), на схід по рів (Від рову), що його викопали сини сліпих, і по Меотійську затоку (По Таганрогську затоку), по пристань з назвою Кримни, частина їх живе над рікою Танаїсом (За Волгою). На північ од царських скіфів (За краєм Геррос) місця меланхленів, чужого, нескіфського народу. Вище ж меланхленів (простягаються) болота й пустеля, скільки (лише) знаємо.

Місто Кримни (Кремни) - знаходилось в районі гирла Сіверського Дінця.


Меланхлени - проживали між Десною і верхньою течією Дону,

21. Як перейти Танаїс (Гшакіріс - Дон, на лівий берег), то вже не скіфська земля, а починається край савроматів. Вони розселилися від затоки озера Меотійського (Від Таганрозької затоки) у північний бік на п'ятнадцять днів дороги (Від гирла Дону до Волгограду); уся їжня країна не має ні диких, ні свійських дерев. Край за ними (Гори Північного Кавказу і частину побережжя Каспійського моря) займають будини; їхня земля вкрита змішаним лісом.

Далі Геродот описує все, що знаходиться в напрямку Уральських гір.

21 (продовження). На північ за будинами на сім днів дороги простягається пустеля.

Це довжина дороги від гирла річки Кара-Сал до морської затоки вздовж кордону племені савроматів.

22. За пустелею, якщо взяти трохи на схід, живуть фіссагети, своєрідний і численний народ; вони промишляють ловами. Одразу ж за ними, в тому ж краю, інший народ, що зветься їрки.

Тут Геродот забув уточнити, що від морської затоки до фіссагетів 23 дні шляху.

Фіссагети - проживали в лісостепу між річками Волга, Кама, Біла, їрки - проживали в межиріччі Вятки і Ками.

22(продовження). Од них (Від нього, Танаїсу - Волги) далі на схід інші скіфи, що віддалилися від царських скіфів і прийшли в цю країну.

23. Аж до кордонів цих скіфів (Заволзських) була земля рівнинна з досить глибокими родючими грунтами", звідси починається грунт кам'янистий і нерівний. Якщо перейти великий шмат цієї нерівної землі (Від Волги до Уральських гір), то за нею зустрінуться люди на підгір'ї високих гір, люди, що, як кажуть, лисі від народження, - і чоловіки, і жінки. Ніхто з людей їх не кривдить, бо вважають святими. Ім'я того народу - аргіппеї.

Аргіїшеї - проживали на схід від річок Кама і Біла нижче гори Благодать, назва якої говорить сама за себе.

24. Аж до цих лисих добре знані земля й названі попереду народи, бо туди заходять деякі скіфи й од них легко можна довідатися (про ті краї), та й греки з порту Борисфена й інших надморських портів заходять туди.

Як саме туди добиралися грецькі кораблі, Геродот підказує в юнці 86 розділу.


25. Напевне відомо, що землі на схід од лисих (За Уральськими горами) заселені іседонами.

27. А вище за них, як розказують іседони, є одноокі люди (Арімаспи) й грифи.

28.  Море замерзає, Кіммерійський Босфор (Керченська протока) також; скіфи, що мешкають по цей бік рову, їздять по льоду навіть возами аж до (краю) синдів.

Синді - проживали на південному березі Азовського моря. Далі Геродот описує ріки Скіфії.

47. Ось визначніші з них і такі, що доступні для морських кораблів: Істр (Дунай), що має п'ять гирл, за ним Тірас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Борисфен (Дніпро), Іїантікап (Ворскла), Гіпакіріс (Дон), Геррос (Сіверський Дінець), (нарешті) Танаїс (Волга). Істр (Дунай) - це найбільша з усіх рік, про які знаємо. Це перша від заходу ріка, що пливе через Скіфію, а (одночасно) й найбільша, бо до нього впадають інші ріки. З тих рік, що його побільшують, п'ять пливе
через Скіфію:

Далі йде опис цих скіфських річок разом з чужою Тисою, зроблений по колу проти годинникової стрілки.

48(продовження). одну скіфи називають Пората, а греки Пірет (Прут), далі йдуть Тіарант (Тиса), Арар (Олт), Напаріс (Димбовиця) і Ордесс (Яромлиця). Перша з тих рік (Пората) велика, пливе на схід і вливає свої води до Істра; друга з названих, Тіарант (Тиса), менша, пливе більше на захід,

Геродот помилився - Тиса довша.

48(продовження), Арар же, Напаріс і Ордесс пливуть між ними і (також) впадають до Істра. Це місцеві скіфські ріки, що роблять його (Істр) повноводим; з країни агафірсів пливе ріка Маріс (Сірет) і впадає до Істра.

Агафірси - проживали в лісостепу на схилі Карпатських гір до річки Прут і до Дністра у його верхній течії.

Подальші ріки Геродот описує таким чином: судноплавна річка з судноплавними притоками, якщо такі є, потім наступна судноплавна річка з судноплавними притоками і так далі.

51. За ним (Істром) іде Тірас (Дністер), що пливе з півночі, а випливає з великого озера, що розмежовує країну скіфів і неврів.

6


На старих картах, без гідроелектростанцій, ніяких озер на Дністрі немає. Але біля міста Ямпіль в руслі річки є широка заплава, яка в ті далекі віки. коли рівень води був набагато вищим, могла бути озером.

Інформацію про ріки Геродот, мабуть, отримав від грецьких капітанів. І якщо він пише, що річка витікає з озера, це означає, що великі морські кораблі могли допливти лише до цього озера.

51(продовження). Над (Під) його гирлом мешкають греки, що називаються тірітами.

Місто Тіра - знаходилось на правому березі Дністра.

52.  Третя ріка, Гіпаніс (Південний Буг), випливає (також) зі Скіфії і пливе з великого озера.

На старих картах ніяких озер на цій річці теж немає. Але нижче міста Гайворон, де впадає притока Савранка, в руслі ріки є широка і довга заплава, в якій могло бути озеро.

52(продовження). Звідти пливе ріка Гіпаніс протягом п'яти днів шляху ще мілка і солодка, а наступних чотири дні шляху аж до моря дуже гірка, бо до нього впадає гірка річка. Ця річка пливе на межі скіфів-орачів і алазонів. Річка і та околиця, що з неї вона витікає, називається по-скіфськи Ексампей, а грецькою - Святі Дороги.

Ексампей - це річка Мертвовод. що бере початок від гори, на якій є село з цікавою назвою Бежбайраки (Божбайраки - Божі Байраки).

Якщо заміряти на карті відстань від озера до гирла Південного Бугу (місто Миколаїв) і поділити її на 9 частин, то побачимо, що шлях від озера до Мертвоводу і від нього до гирла співвідноситься як 5 і 4.

52(продовження). Під кінець свого бігу, біля країни алазонів, сходяться Тірас (Дністер) і Гіпаніс (Південний Буг), а звідти розходяться й течуть нарізно, лишаючи посередині широкий простір.

З тексту цього розділу видно, що алазони, крім уже згаданої території у 17 розділі, мали ще й другий наділ землі між Дністром і Південним Бугом від озера, що було біля міста Ямпіль, до межі з греками.

З опису Геродота незрозуміло, хто проживав між Прутом і Дністром. Мабуть, теж алазони.

53.  Четверта ріка - Борисфен (Дніпро), що після Істру є найбільшою. Аж до країни Геррос (До її північного кута, до гирла річки Снов, що знаходиться вище Чернігова), що до неї сорок днів плавби (Від гирла Дніпра), відома його течія, знаємо, що тече з півночі; а через які краї пливе у вищій течії- ніхто не скаже; мабуть, пливе через пустелю аж до країни скіфів-хліборобів, бо ці скіфи живуть над ним на просторі десятьох днів плавби (За течією).

На карті Геродота русло Десни йшло по річці Снов, потім повертало ліворуч і з'єднувалося з Дніпром.

53(продовження). Борисфен тече аж поблизу моря і там разом з Гіпанісом вливається в один і той самий лиман (Дніпровський). Шмат же краю між обома рисами називається гора Гіпполая і на ньому (На ній) стоїть святилище Деметри; за святилищем над Гіпанісом живуть борисфеніти (Скіфи-орачі).

Це гора, від якої бере початок річка Мертвовод. У 81 розділі Геродот добавляє, що десь тут стояв і пам'ятник-казан.

54. За ними йде наступна, п'ята ріка, звана Пантікап (Ворскла). Він тече з півночі з озера (Озеро Велике Болото, нижче Полтави). (Край) між ним і Борисфеном заселений скіфами-хліборобами. Він (Пантікап) пливе через Гілею (Лісостеп), перепливає її і впадає до Борисфена.

У лісостеповій частині краю Геррос скіфи-землероби займались полюванням та рибальством.

На карті Геродота Ворскла за краєм Геррос повертала ліворуч і з'єднувалася з Десною.

55. Шоста ріка Гіпакіріс (Дон), що витікає з озера, пливе через країну кочових скіфів і впадає (до моря) (Азовського) коло міста Каркшітіди,

Ніяких озер в течії Дону на старих картах немає, але в його руслі нижче Воронежу є декілька широких заплав, де в минулому могли бути озера.

Гіпакіріс розділяв землі скіфів-кочівників та іседонів. Місто Каркінітіда знаходилось в районі Перекопу, про що свідчить сучасна Каркінітідська затока. А місто, яке знаходилось в гирлі Дону, мало іншу назву.

55(продовження). має з правого боку Гілею (Лісостеп) і місце, зване «Ахіллів біг» (Гори Східно - Донецько гряди, на правому березі).

56. Сьома ріка - Геррос. Вона відділилася від Борисфена в тому місці, доки течія його нам відома. Від того місця пливе осібно. Називається, як і той край, Геррос. Тече в напрямку моря і відмежовує країну кочівників від царських скіфів. Впадає до Гіпакіріса.

Зміст цього заплутаного розділу стає логічним, якщо речення переставити місцями.


Сьома ріка - Геррос(Сіверський Дінець). (Тут втрачено речення про озеро, з якого витікає річка Геррос, яке знаходилось нижче Харкова). Від того місця (Озера) пливе осібно (Без судноплавних притоків). Тече в напрямку моря і відмежовує країну кочівників від царських сківфів (В нижній течії). Впадє до Гіпакіріса (Дону). Називається, як (Слово «як» тут зайве) і той край, Геррос. Вона (Його східна межа) відділилася від Борисфена (Десни) в тому місці, доки течія його нам відома (Від гирла річки Снов).

57. Восьма врешті ріка - Танаїс (Волга), що витікає на далекій півночі з великого озера.

Було на місці Рибінського водосховища. У дореволюційні часи великі пароплави доходили лише до міста Рибінськ.

57(продов5кєння). а впадає до ще більшого, званого Меотида (Каспійське море); воно (Він) розділяє царських скіфів (Заволзських) і савроматів (Приволзських). До Танаїса (Мєотиди) впадає ще одна ріка, яка називається Сіргіс (Урал).

Ну греки і вчудили: назвали два різних моря майже однаковими іменами!

71. Похорони царів відбуваються у краю Геррос, до котрого Борисфен ще судноплавний.

Від міста Остер до гирла річки Снов русло Десни було північним кордоном краю Геррос.

86. Коло Понту (Евксинського - Чорного моря) є ще озеро, не дуже менше від нього самого, що впадає до нього (Понту); воно зветься Меотида й Матір'ю Понту (Каспійське море).

Сучасна річка Кура впадає в Каспійське море, а в древності вона витікала з Каспійського моря і вливалася в Чорне море. Тому Геродот і порівнює Меотиду з матір'ю, що зв'язана з Понтом річкою-пуповиною.

Рівень Каспійського моря не постійний, бо залежить від кількості води, що вливається в нього. Раніше Прикаспійська низовина була залита водою.

99. Від їстра (Дунаю) починається Стара Скіфія; вона тягнеться на південь (Слова «на південь» тут зайві) аж до міста, званого Каркінітідою (До Перекопу). Дальшу (на південь) частину краю, гористу (Тарханкутський півострів Криму), все (що) вздовж Понту, заселив народ таврів аж до так званого Скелястого півострова. Скіфія (Таврія) в двох місцях межує з морем (Розмежовує моря), на півночі й на сході.

100. А вище Таври" знову скіфи (Царські), що мешкають далі на схід над морем, а на захід (На схід) від Кіммерійського Босфору (Керченської протоки) й озера Меотиди (Меотійського - Азовського моря) аж до ріки Танаїса (Волга), що впадає до затоки того озера (Каспійського моря).

В північно-східному напрямку проживали синді та савромати.

В ті далекі віки гирло Волги знаходилось біля Волгограду, а русло нижче нього було морською затокою. Мабуть, саме тут знаходилось місто Танаїс. Цікава паралель: місто Танаїс на річці Танаїс; град Волга на річці Волга.

ЮО(продовження). Від Істра (Дунаю) ж догори (Вгору), в середині краю (Від межі лісостепу), межус Скіфія спершу з агафірсами, далі з неврами, андрофагами, врешті з меланхленами.

101. Скіфія (Стара) має вигляд чотирикутника (Квадрата), що в двох місцях прилягає до моря (До морів);

Лівий кут прилягає до берега Чорного моря в гирлі Дунаю, а правий кут лежить на березі Азовського моря.

101 (продовження), той бік, що над морем, такий самий завдовжки, як і той, що простягається у глибину краю. Бо від Істра до Борисфена (Гирла Дніпра) десять днів дороги, а від Борисфена до озера Меотиди (Меотійського) ще десять;

Ці два відрізки Геродот відкладає на нижній стороні квадрата, і якщо від її середини провести лінію під прямим кутом, то вона пройде по гирлу Дніпра.

ЇОІ(продовження). туди ж, у глибину краю, від моря (Азовського) до меланхленів, що мешкають трохи вище від скіфів (-землеробів), двадцять днів дороги; день дороги я приймаю за двісті стадій. Так, отже, скісний (Похилий) бік (Квадрату) Скіфії складає сорок тисяч (Чотири тисячі) стадій, а простий (Прямокутний), у глибину краю, знову стільки ж стадій.

108. Будини - це великий і численний народ. Вони мають ясно-сині очі і ясне волосся. У їх країні є дерев'яне місто, що називається Гелон. А
гелони справіку були греки, але виселилися
з надморських міст і поселилися в краю будинів.

По-моєму, Гелон - це Баку.

109. Будини - тубільці (корінні жителі), провадять кочове життя й одні лише з-поміж цих народів живляться сосновими шишками.

Мабуть, мова йде про сосну кедрову, якої нині на Кавказі немає, але вона могла рости там 25 століть тому.


У 75 розділі Геродот ділиться рецептом виготовлення крему, яким намащувалися скіфські жінки, розтираючи на камені кипарисове, кедрове і кадильне дерево. Будини теж могли імпортувати кедрові шишки.

109(продовження). В найбільшім лісі є велике озеро (Озеро Урмія на території Ірану), а довкруги нього болота й очерет.

Мабуть, це озеро до будинів немає ніякого відношення. Просто автору схотілось розказати читачам про тваринок з квадратними мордочками, що водились у районі цього озера.

Далі подано історичну довідку про те, хто такі савромати і де знаходиться їхній перший наділ землі, бо пізніше частина з них переселилася на лівий берег Дону в його нижню течію.

Об'єднавшись з молодими скіфами в єдине плем'я, амазонки сказали їм:

115.Давайте вийдемо з цього краю, перейдемо Танаїс (До Танаїсу - Волги) і там осядемо.

116. Вони перейшли Танаїс (Гіпакіріс - Дон) і пішли за три дні дороги на схід сонця від Танаїса (До Танаїсу) і три дні дороги на північ від озера Меотиди (Від Танаїської затоки Каспійського моря). І від цієї межі розселилися вгору вздовж правого берега Волги до лісостепу.

Місто Саратов - це видозмінене від Сарматов - Савроматов.

Розповідаючи про похід Дарія, Геродот відступає від сюжету для опису приуральських річок.

123. За пустелею живуть фіссагети; з їж країни випливають чотири великі ріки, (дві) течуть через край меотів і впадають до озера, званого Меотида. Назви їх (рік) такі: Лік (Кама), Оар (Вятка), Танаїс (Волга) і Сиргіс (Урал).

Ці чотири річки, що знаходяться навколо землі фіссагетів, зпровокували Геродота розпочати їхній список зверху вниз і порушити свій же метод. Правильно було б написати: Танаїс, Лік, Оар і Сиргіс.

Річка Лік (лик, лице) - це Кама, тому що коли рухатися по ній вгору Уральські гори будуть перед лицем стернового. В Каму впадає дві великі річки: Вятка, що тече по рівнині, і Біла, що петляє між гір, значить, швидка і мілководна. Тому, Оар - це Вятка.

Оскільки у Геродота річка Сал, ліва притока Дону, теж називається Оар, пропоную іменувати їх Північний Оар і Південний Оар.

Букву «і» між словами Танаїс і Сиргіс, можна тлумачити як те, що Геродот вважав їх окремими ріками.

Меоти - проживали на березі Каспійського моря між Волгою та річкою Урал.


Прослідкуємо похід Дарія.

1О2.Скіфи зрозуміли, що не зможуть у бою власними силами вистояти проти Дарієвого війська, й послали послів до сусідів. їх вожді зібралися на раду, бо йшло велике військо. На зборі були вожді таврів, агафірсів, неврів, андрофагів, меланхленів, гелонів, будннів і савроматів.

Але згодились допомагати скіфам лише гелони, будини і савромати. Тому було вирішено союзне військо поділити на дві частини з окремим планом дій для кожної.

Воїни першої групи 120. На випадок, як перс (Дарій) повернув би за ними, мали вони йти вздовж озера Меотиди (Меотійського - Азовського моря) до ріки Танаїс (Волги).

А друга група повинна була заманити ворога на землі племен, які відмовили скіфам у допомозі, і цим схилити їх до участі у війні. Дарій рушив за першою групою.

122. Далі перси гонили їх на схід до Танаїса (Гіпакірісу - Дону). (Так) ті перейшли ріку Танаїс (Ппакіріс). Перси й собі переправилися й гонили далі, аж доки не перейшли до країни савроматів і (далі) не прибули до землі будинів.

Переправившись через Дон, скіфи, мабуть, провели ворога між річками Манич і Сал.

123.Та як прибули до краю будинів, застали там дерев'яне місто, що його будини залишили, й підпалили (Знаходилось в районі витоку річки Сал). Як це зробили, наступали (далі) на п'яти (скіфам), аж доки не перейшли (цілої) (Слово «цілої» тут зайве) тієї країни (Окраїни землі будинів) й не прийшли в пустелю. В тій пустелі ніхто не мешкає, а лежить вона трохи вище країни будинів; простягається на сім днів
дороги,

124. Коли Дарій прийшов у пустелю, зупинився і заснував табір над рікою Оаром (Південним Оаром - Сал). Після того збудував на рівній віддалі від себе - біля шістдесят стадій - вісім міст; залишки цих укріплень збереглися до наших часів. Поки він був тим зайнятий, переслідувані скіфи перейшли повище землю й повернулися до Скіфії. Коли вони вже геть зникли, що їх ніде не бачили, полишив Дарій ті наполовину збудовані замки, а сам повернув на захід, бо думав, що це
все (тут живуть) скіфи й вони втекли ( на захід).


Далі розповідається, як Дарій гнався за відступаючими скіфами через землі меланхленів, андрофагів та неврів, доки ті не заманили його до своїх земель.

Геродот прирівнює 200 стадій до одного дня шляху. Це приблизно 30 кілометрів. Але військо Дарія рухалось у два рази швидше.

А наважившись на нічну втечу, перси, відступаючи в сторону річки, мабуть, якраз і наткнулись на те саме озеро, що біля міста Ямпіль. Поки вони його обходили, настав ранок.

Скіфи, побачивши відсутність ворога, метнулись через Дністер за ним у погоню, а домчавши до мосту на Дунаї і не знайшовши там персів, вернулися в лісостеп.

Дарій же, довідавшись, що лівий берег Дністра вільний, рушив ним у сторону моря і розореною дорогою вийшов до Дунаю.


Относительно появления скифов в наших краях Геродот подаёт на рассмотрение читателей два варианты.

11. ...кочевые скифы жили в Азии. На них пошли войной массагеты. Под их нажимом скифы перешли в край киммерийцев, - ибо эта страна, которую теперь занимают скифы, принадлежала издавна, как говорят, киммерийцам.

13. За исседонами жили аримаспы, одноглазые, за ними грифы, стерегущие золотой клад, а дальше над морем гипербореи. Над ними всеми, кроме гипербореев, господствовали аримаспы, часто нападавшие на соседей. Вот так исседоны, изгнанные с (их) края аримаспами, вытеснили скифов, те - киммерийцев, живших над Южным морем, вынудили покинуть свою страну.

Но вторая легенда не противоречит первой, а есть как бы её средней частью, и ход этих военных действий можно проследить по составленной мною карте.

Между реками Волга и Мокша жили аримаспы, которые присоединили к своей территории земли своих западных соседей исседонов, которые простирались к верховью Дона. Те, отступая в степь, напали на скифов, что кочевали между Доном и Волгой, а скифы, в свою очередь, изгнали из Причерноморья киммерийцев.

Аримаспы, одноглазые - два названия одного племени.

Грифы - название племени.

17. От пристани борисфенитов (Ольвия) - она есть средней между приморскими пристанями Скифии - теперь ближе всех живут каллипиды; они уже огреченные скифы; за ними иное племя, что называется ализоны.

Город Ольвия - находился на правом берегу Южного Буга.

Каллипиды - проживали между Южным Бугом и Днепром выше Херсона.

Ализоны (алазоны) - проживали выше каллипидов до границы лесостепи.

Ответ на вопрос, где проходит граница между двумя племенами, если между ними нет природного препятствия, может быть такой: по линии между двумя ориентирами.

17(продолжение). Выше ализонов скифы-пахари, сеющие хлеб не себе на питание, а на продажу. Ещё выше невры, а за неврами на север, сколько знаем, безлюдная пустыня. Это народы, что живут за Гипанисом (Южным Бугом) на запад от Борисфена (Днепра).


Скифы-пахари - проживали в лесостепи между Южным Бугом и Днепром, приблизительно до линии Винница - Киев.

Невры - занимали территорию от верхнего течения Днестра до речки Припять.

Слово «пустыня» Геродот употребляет только в одном значении: незаселённая территория.

18.  А если перейти Борисфен (На левый берег), то сразу же первая от моря лежит Лесистая (страна) (Лесостепная полоса), а от неё вверх (От её
нижней границы) живут скифы-земледельцы. Греки, живущие над рекою Гипанисом (Южным Бугом), называют их борисфенитами, а сами себя
ольвиополитами. Те скифы-земледельцы занимают земли на восток (От берега Днепра) на три дня дороги; достигают реки, что называется
Пантикап (Ворскла, возле Полтавы); а на север нужно плыть Борисфеном (вдоль их стороны) (До города Остёр) одиннадцать дней (Против течения).

Геродот считал Десну в нижнем течении продолжением Днепра и потому восточной границей территории скифов-земледельцев есть линия Полтава -Остёр.

Щпродолжение). Ещё дальше на север тянется большая пустыня (Внутренняя пустыня между Днепром и Десной в её среднем течении), а за нею живут андрофаги, народ своеобразный, не скифский. Дальше за ними уже настоящая пустыня и, насколько известно, нет никакого народа.

Андрофаги - проживали между Днепром и Десной, ниже границы леса. Делее Геродот описывает всё, что находится между Ворсклой и Северным Кавказом.

19.  На восток от скифов-земледельцев, если перейти реку Пантикап Ворсклу, на левый берег), живут уже скифы-кочевники. Они ни сеют, ни пашут. Во всей стране нет деревьев, лиш в Лесистой (В лесостепи). Эти чсчевники занимают (на восток) земли на четырнадцать дней дороги, зс самой реки Геррос (Северский Донец).

И дней - это расстояние от точки пересечения границы лесостепи с Нигером до точки пересечения Северского Донца с границей края Геррос.

20.  За Герросом (За краем Геррос, на юг от него) лежит так ■щи; мая царская страна. Тамошние скифы самые храбрые и самые численные; они считают других скифов своими рабами. Они  - на юг по Гаврию (По Крым), на восток по ров (От рова), который пита сыны слепых, и по Меотийский залив (По Таганрогский з . по пристань с названием Кримны, часть их живёт над рекою Танаисом (За Волгой). На север от царских скифов (За краем Геррос) места меланхленов, чужого, нескифского народа. Выше же меланхлеиов (простираются) болота и пустыня, сколько (лишь) знаем.

Город Кримны (Кремны) - находился в районе гирла Северского Донца. Меланхлены - проживали между Десной и верхним течением Дона.

21. Если перейти Танаис (Гипакирис - Дон, на левый берег), то уже не скифская земля, а начинается край савроматов. Они расселились от затоки озера Меотийского (От Таганрогской затоки) в северную сторону на пятнадцать дней дороги (От устья Дона до Волгограда); вся их страна не имеет ни диких, ни домашних деревьев. Край за ними (Горы Северного Кавказа и часть побережья Каспийского моря) занимаютбудины; их земля покрыта мешаным лесом.

Далее Геродот описывает всё, что находится в направлении Уральських гор.

21(продолжение). На север за будинами на семь дней дороги простирается пустыня.

Это длина дороги от устья речки Кара-Сал к морскому заливу вдоль границы племени савроматов.

22. За пустыней, если взять немного на восток, живут фнссагеты, своеобразный и многочисленный народ; они промышляют ловами. Сразу же за ними, в том же краю, другой народ, что зовётся йирки.

Здесь Геродот забыл уточнить, что от морского залива до фиссагетов 23 дня пути.

Фиссагеты - проживали в лесостепи между реками Волга, Кама, Белая. Йирки - проживали в междуречье Вятки и Камы.

22(продолжение). От них (От него, Танаиса - Волги) дальше на восток другие скифы, что отдалились от царских скифов и пришли в эту страну.

23. До самых границ этих скифов (Заволжских) была земля равнинная с достаточно глубокими и плодородными грунтами; отсюда начинается грунт каменистый и неровный. Если перейти большой кусок этой неровной земли (От Волги до Уральских гор), то за нею встретятся люди на подгорье высоких гор, люди, которые, как говорят, лысые от рождения, - и мужчины, и женщины. Никто из людей их не обижает, ибо считают святыми. Имя того народа - аргиппеи.

Аргиппеи - проживали на восток от речек Кама и Белая ниже горы Благодать, название которой говорит само за себя.


24.  До этих лысых хорошо знаемые земля и названные выше народы, ибо туда заходят некоторые скифы и от них легко можно разузнать (о тех краях), да и греки с порта Борисфена и других приморских портов заходят туда.

Как именно туда добирались греческие корабли, Геродот подсказывает в конце 86 раздела.

25,  Несомненно известно, что земли на восток от лысых (ЗаУральскими горами) заселены исседонами.

27. А выше их, как рассказывают исседоны, есть одноглазые люди (Аримаспы) и грифы.

28.  Море замерзает, Киммерийский Босфор (Керченский пролив) также; скифы, обитающие по эту сторону рова, ездят по льду даже телегами аж до (края) сындив.

Сынди - проживали на южном берегу Азовского моря. Далее Геродот описывает реки Скифии.

47. Вот выдающиеся из них и такие, что доступны для морских кораблей: Истр (Дунай), имеющий пять гирл, за ним Тирас (Днестр), Гипанис  (Южный  Буг), Борисфен (Днепр),  Пантикап (Ворскла), Гипакирис (Дон), Геррос (Северский Донец), (наконец) Танаис (Волга).

48. Истр (Дунай) - это самая большая из всех рек, о которых знаем. Это первая от запада река, текущая через Скифию, а (одновременно) и самая большая, ибо в него вливаются другие реки. Из тех рек, которые его увеличивают, пять течёт через Скифию:

Далее идёт опись этих скифских речек вместе с чужой Тисой, сделанный по кругу против часовой стрелки.

48(продолжение), одну скифы называют Пората, а греки Пирет (Прут), далее идут Тиарант (Тиса), Арар (Олт), Напарис (Димбовица) и Ордесс (Яромлица). Первая из тех рек (Пората) большая, течёт на восток и вливает свои воды в Истр; вторая из названных, Тиарант (Тиса), меньше, течёт больше на запад,

Геродот ошибся - Тиса длиннее.

48(продолжение). Арар же, Напарис и Ордесс текут между ними и (также) впадают в Истр. Это местные скифские реки, которые делают его (Истр) полноводным; из страны агафирсов течёт река Марис (Сирет) и впадает в Истр.


Агафирсы - проживали в лесостепи на склоне Карпатских гор до реки Прут и до Днестра в его верхнем течении.

Дальнейшие реки Геродот описывает таким образом: судоходная река с судоходными притоками, если таковые есть, потом следующая судоходная река с судоходными притоками и так далее.

51. За ним (Истром) идёт Тирас (Днестр), который течёт с севера, а вытекает из большого озера, что размежёвывает страну скифов и невроз.

На старых картах, без гидроелектростанций, никаких озёр на Днестре нет. Но возле города Ямполь в русле реки есть широкая пойма, которая в те далёкие века, когда уровень воды был намного выше, могла быть озером.

Информацию о реках Геродот, наверное, получил от греческих капитанов. И если он пишет, что река вытекает с озера, это значит, что большие морские корабли могли доплыть только до этого озера.

51(продолжение). Над (Под) его гирлом проживают греки, что называются тиритами.

Город Тира - находился на правом берегу Днестра.

52. Третья река, Гипанис (Южный Буг), вытекает (также) из Скифии
и течёт из большого озера.

На старых картах никаких озёр на этой реке тоже нет. Но ниже города Гайворон, где впадает притока Савранка, в русле реки есть широкая и длинная пойма, в которой могло быть озеро.

52(продолжение). Оттуда течёт река Гипанис на протяжении пяти дней пути ещё мелкая и сладкая, а следующих четыре дня пути до самого моря очень горькая, ибо в него впадает горькая речка. Эта речка течёт на границе скифов-пахарей и алазонов. Речка и та окрестность, из которой она вытекает, называется по-скифски Эксампей, а греческим - Святые Дороги.

Эксампей - это речка Мертвовод, берущая начало от горы, на которой есть село с интересным названием Бежбайраки (Божбайраки - Божьи Байраки).

Если замерять на карте расстояние от озера к гирлу Южного Буга (город Николаев) и поделить его на 9 частей, то увидим, что путь от озера до Мертвовода и от него до гирла соотносится как 5 и 4.

52(продолжение). Под конец своего бега, возле страны алазонов, сходятся Тирас (Днестр) и Гипанис (Южный Буг), а оттуда расходятся и текут порознь, оставляя посредине широкий простор.


Из текста этого раздела видно, что алазоны, кроме уже упоминаемой территории в 17 разделе, имели ещё и другой надел земли между Днестром и Южным Бугом от озера, что было возле города Ямполь, до границы с греками.

Из описи Геродота непонятно, кто проживал между Прутом и Днестром. Наверное, тоже алазоны.

53. Четвёртая река - Борисфен (Днепр), что после Истра есть самой большой. До страны Геррос (До её северного угла, до устья речки Снов, что находится выше Чернигова), до которой сорок дней плаванья (От гирла Днепра), известно его течение, знаем, что течёт с севера; а через какие края проплывает в верхнем течении - никто не скажет; наверное, течёт через пустыню до самой страны скифов-хлеборобов, ибо эти скифы живут над ним на пространстве десяти дней плаванья (По течению).

На карте Геродота русло Десны шло по реке Снов, потом поворачивало влево и соединялось с Днепром.

53(продолжение), Борисфен течёт вблизи моря и там вместе с Гипанисом вливается в один и тот же лиман (Днепровский). Кусок же края между обеими реками называется гора Гигшолая и на нём (На ней) стоит святилище Деметры; за святилищем над Гипанисом живут борисфениты (Скифы-пахари).

Это гора, от которой берёт начало речка Мертвовод. В 81 разделе Геродот добавляет, что где-то здесь стоял и памятник-казан.

54. За ними идёт следующая, пятая река, называемая Пантикап (Ворскла). Он течёт с севера с озера (Озеро Большое Болото, ниже Полтавы).  (Край)  между  ним  и  Борисфеном  заселён  скифами- хлеборобами. Он (Пантикап) течёт через Гилею (Лесостепь), переплывает её и впадает в Борисфен.

В лесостепной части края Геррос скифы-земледельцы занимались охотой н рыболовством.

На карте Геродота Ворскла за краем Геррос поворачивала влево и соединялась с Десной.

55. Шестая река Гипакирис (Дон), что вытекает из озера, течёт через страну кочевых скифов и впадает (в море) (Азовское) около города Каркннитиды,

Никаких озёр в течении Дона на старых картах нет, но в его русле ниже Воронежа есть несколько широких пойм, где в прошлом могли быть озёра. Гипакирис разделял земли скифов-кочевников и исседонов.


Город Каркиннтида находился в районе Перекопа, о чём свидетельствует современный Каркинитидский залив. А город, который находился в устье Дона, имел другое название.

55(продолжение), имеет с правой стороны Гилею (Лесостепь) и место, называемое «Ахиллов бег» (Горы Восточно - Донецкой гряды, на правом берегу).

56. Седьмая река - Геррос. Она отделилась от Борнсфена в том месте, до которого течение его нам известно. От того места течёт особо. Называется, как и тот край, Геррос. Течёт в направлении моря и отмежёвывает страну кочевников от царских скифов. Впадает в Гипакирис.

Содержание этого запутанного раздела становится логичным, если предложения переставить местами.

Седьмая река - Геррос (Северский Донец). (Здесь утрачено предложение об озере, из которого вытекает речка Геррос, которое находилось ниже Харькова). От того места (Озера) течёт особо (Без судоходных притоков). Течёт в направлении моря и отмежёвывает страну кочевников от царских скифов (В нижнем течении). Впадает в Гипакирис (Дон). Называется, как (Слово «как» здесь лишнее) и тот край, Геррос. Она (Его восточная граница) отделилась от Борисфена (Десны) в том месте, до которого течение его нам известно(Од гирла речки Снов).

57. Восьмая наконец река - Танаис (Волга), что вытекает на далёком севере из большого озера,

Было на месте Рыбинского водохранилища. В дореволюционные времена большие пароплавы доходили лишь до города Рыбинск.

57(продолжение). а впадает в ещё большее, называемое Меотида (Каспийское море); оно (Он) разделяет царских скифов (Заволжских) и савроматов (Приволжских). До Танаиса (Меотиды) впадает ещё одна река, которая называется Сиргис (Урал).

Ну греки и чуданули: назвали два разных моря почти одинаковыми именами!

71. Похороны царей совершаются в краю Геррос, до которого Борисфен ещё судоходный.

От города Остёр до гирла речки Снов русло Десны было северной границей края Геррос.

20


86. Возле Понта (Эвксинского - Чёрного моря) есть ещё озеро, не намного меньше его самого, что впадает в него (Понт); оно называется Меотида й Матерью Понта (Каспийское море).

Современная речка Кура впадает в Каспийское море, а в древности она вытекала из Каспийского моря и вливалась в Чёрное море. Поэтому Геродот и сравнивает Меотиду с матерью, что связана с Понтом речкой-пуповиной.

Уровень Каспийского моря не постоянен, ибо зависит от количества вливаемой в него воды. Раньше Прикаспийская низменность была залита водой.

99. От Истра (Дуная) начинается Старая Скифия; она тянется на юг (Слова  «на  юг»  здесь  лишние)  до  самого  города,  называемого Каркинитндою (До Перекопа). Дальнейшую (на юг) часть края, гористую (Тарханкутский полуостров Крыма), всё (что) вдоль Понта заселил народ тавров до так называемого Скалистого полуострова. Скифия (Таврия) в двух местах граничит с морем (Размежёвывает моря), на севере и на востоке.

100. А выше Таврии снова скифы (Царские), обитающие дальше на восток над морем, а на запад (На восток) от Киммерийского Босфора (Керченского пролива) и озера Меотиды (Меотийского - Азовского моря) до самой реки Танаиса (Волги), впадающей в залив того озера (Каспийского моря).

В северо-восточном направлении проживали сынди и савроматы.

В те далёкие века устье Волги находилось возле Волгограда, а русло ниже его было морским заливом. Наверное, именно здесь находился город Танаис. Интересная параллель: город Танаис на реке Танаис; град Волга на реке Волга.

ЮО(продолжение). От Истра (Дуная) же вверх, в средине края (От границы лесостепи), межует Скифия сперва с агафирсами, далее с неврами, андрофагами, наконец с меланхленами.

101. Скифия (Старая) имеет вид четырёхугольника (Квадрата), в двух местах прилегающего к морю (К морям);

Левый угол прилегает к берегу Чёрного моря в устье Дуная, а правый угол лежит на берегу Азовского моря.

101 (продолжение), та сторона, что над морем, такая же в длину, как и та, что простирается в глубину края. Ибо от Истра до Борисфена Гирла Днепра) десять дней пути, а от Борисфена до озера Меотиды Меотийского) ещё десять;


Эти два отрезка Геродот откладывает на нижней стороне квадрата, и если от её" средины провести линию под прямым углом, то она пройдёт по гирлу Днепра.

101(продолжение). туда же, в глубину края, от моря (Азовского) до меланхленов, что обитают немного выше от скифов (-земледельцев), двадцать дней дороги; день дороги я принимаю за двести стадий. Да, таким образом, скошенная (Наклонная) сторона (Квадрата) Скифии составляет сорок тысяч (Четыре тысячи) стадий, а простая (Прямоугольная), в глубину края, снова столько же стадий.

108. Будины - это великий и многочисленный народ. Они имеют светло-синие глаза и светлые волосы. В их стране есть деревянный город, называющийся Гелон. А гелоны извечно были греки, но выселились с приморских городов и поселились в краю будинов.

По-моему, Гелон - это Баку.

109. Будины - туземцы (коренные жители), проводят кочевую жизнь и одни лишь среди этих народов питаются сосновыми шишками.

Наверное, речь идёт о сосне кедровой, которой теперь на Кавказе нет, но она могла расти там 25 столетий назад.

В 75 разделе Геродот делится рецептом изготовления крема, которым намазывались скифские женщины, растирая на камне кипарисовое, кедровое и кадильное дерево. Будины также могли импортировать кедровые шишки.

109(продолжение). В самом большом лесу есть большое озеро (Озеро Урмия на территории Ирана), а вокруг него болота и камыши.

Наверное, это озеро к будинам не имеет никакого отношения. Просто автору захотелось рассказать читателям о зверьках с квадратными мордочками, что водились в районе этого озера.

Далее подана историческая справка о том, кто такие савроматы и где находится их первый надел земли, ибо позже часть из них переселилась на левый берег Дона в его нижнее течение.

Объединившись с молодыми скифами в единое племя, амазонки сказали им: 115. Давайте выйдем из этого края, перейдём Танаис (До Танаиса~ Волги) и там сядем.

116. Они перешли Танаис (Гипакирис - Дон) и пошли за три дня дороги на восход солнца от Танаиса (До Танаиса) и три дня дороги на север от озера Меотиды (От Танаиской затоки Каспийского моря).


И от этой границы расселились вверх вдоль правого берега Волги до лесостепи.

Город Саратов - это видоизменённое от Сарматов - Савроматов.

Рассказывая о походе Дария, Геродот отступает от сюжета для описи приуральских речек.

123. За пустыней живут фиссагеты; с их страны вытекают четыре большие реки, (две) текут через край меотов и впадают в озеро, называемое Меотида. Названия их (рек) такие: Лик (Кама), Оар (Вятка), Танаис (Волга) и Сыргис (Урал).

Эти четыре реки, находящиеся вокруг земли фиссагетов, спровоцировали Геродота начать их список сверху вниз и нарушить свой же метод. Правильно было бы написать: Танаис, Лик, Оар и Сыргис.

Речка Лик (лицо) - это Кама, потому что при движении по ней вверх, Уральские горы будут перед лицом рулевого. В Каму впадают две большие речки: Вятка, текущая по равнине, и Белая, петляющая между гор, значит, быстрая и мелководная. Поэтому, Оар - это Вятка.

Поскольку у Геродота речка Сал, левый приток Дона, также называется Оар, предлагаю именовать их Северный Оар и Южный Оар.

Букву «и» между словами Танаис и Сыргис, можно истолковывать как то, что Геродот считал их отдельными реками.

Меоты - проживали на берегу Каспийского моря между Волгой и речкой Урал.

Проследим поход Дария.

102. Скифы поняли, что не смогут в бою собственными силами выстоять против Дариевого войска, и послали послов к соседям. Их вожди собрались на совещание, ибо шло большое войско. На собрании были вожди тавров, агафирсов, невров, андрофагов, меланхленов, гелонов, будинов и савроматов.

Но согласились помочь скифам лишь гелоны, будины и савроматы. Поэтому было решено союзное войско разделить на две части с отдельным планом действий для каждой.

Воины первой группы 120. На случай, если перс (Дарий) свернул бы за ними, должны они идти вдоль озера Меотиды (Меотийского моря) до реки Танаис (Волги).

г- -~1 ггугша должна была заманить врага в земли племён, которые апив скифам в помощи, и этим склонить их к участию в войне, нулся за первой группой.


122. Дальше персы гнали их на восток до Танаиса (Гипакириса - Дона). (Так) те перешли реку Танаис (Гипакирис). Персы тоже переправились и гнали дальше, пока не перешли в страну савроматов и (далее) не прибыли в землю будинов.

Переправившись через Дон, скифы, наверное, провели врага между речками Маныч и Сал.

123. И когда прибыли в край будинов, застали там деревянный город, оставленный будинами, и подожгли (Находился в районе истока речки Сал). Сделав это, наступали (далее) на пяты (скифам), пока не перешли (целой) (Слово «целой» здесь лишнее) той страны (Окраины земли будинов) и не пришли в пустыню. В той пустыне никто не обитает, а лежит она немного выше страны будинов; простирается на семь дней дороги.

124. Когда Дарий пришёл в пустыню, остановился и основал лагерь над рекою Оаром (Южным Оаром - Сал). После этого построил на равном расстоянии от себя - около шестидесяти стадий – восемь городов; остатки этих укреплений сохранились до наших времён. Пока он был этим занят, преследуемые скифы перешли повыше землю и возвратились в Скифию. Когла они уже совсем исчезли, что их нигде не видели, оставил Дарий те наполовину построенные замки, а сам
повернул на запад, ибо думал, что это всё (здесь) живут скифы и они сбежали (на запад).

Далее рассказывается, как Дарий гнался за отступающими скифами через земли меланхленов, андрофагов и невров, пока те не заманили его к своим землям.

Геродот приравнивает 200 стадий к одному дню пути. Это приблизительно 30 километров. Но войско Дария двигалось в два раза быстрее.

А решившись на ночной побег, персы, отступая в сторону реки, наверное, и натолкнулись на то самое озеро, что возле города Ямполь. Пока они его обходили, наступило утро.

Скифы, увидев отсутствие врага, метнулись через Днестр за ним в погоню, а домчавшись до моста на Дунае и не найдя там персов, возвратились в лесостепь.

Дарий же, узнав, что левый берег Днестра свободен, двинулся им в сторон;. моря и разорённой дорогой вышел к Дунаю.


Книга: Сергій Черненко Ідентифікація «Скіфії»...

ЗМІСТ

1. Сергій Черненко Ідентифікація «Скіфії»...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate