Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Якщо нікчеми, почувши твоє ім’я, здіймають галас, значить, воно звучить гордо. / Андрій Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О.


1.7.3. Теорія оптимізації портфеля інвестицій

Одним з базових елементів сучасної теорії ринку капіталу є концепція оптимізації портфеля інвестицій. Автором її є американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки Г. Марковіц. У 1952 р. він уперше обґрунтовано довів, що вкладення заданого обсягу інвестиційного капіталу в один об’єкт інвестицій є ризикованішим, ніж інвестування цієї ж суми в різні об’єкти (диверсифікація). Завдяки диверсифікації можна зменшити сукупний ризик портфеля інвестицій підприємства. Автор зробив спробу аргументувати правило формування портфеля інвестицій, тобто дати відповідь на питання щодо кількості і виду цінних паперів (об’єктів інвестицій), які повинні бути відібрані в інвестиційний портфель з погляду оптимізації співвідношення «ризик—прибутковість» за заданого обсягу інвестиційних ресурсів[18]. Далі висновки Марковіца щодо оптимізації портфеля цінних паперів були застосовані з метою формування портфеля реальних інвестицій підприємства.

За Марковіцем, портфель інвестицій вважатиметься оптимальним, якщо, з одного боку, за однакового рівня прибутковості не існуватиме будь яких-інших інвестиційних можливостей з меншим рівнем ризику; з іншого — не існуватиме інших, прибутковіших інвестиційних портфелів, які характеризуються таким самим рівнем ризику. При цьому йдеться про так звані несис­тематичні ризики.

Несистематичні ризики це специфічні ризики, властиві конкретним активам, наприклад ризик отримання збитків від операційної діяльності, а отже, ризик падіння прибутковості фінансового активу тощо. Зазначені ризики можуть бути мі-
німізовані на основі широкої диверсифікації інвестиційного портфеля.

Логіку концепції можна простежити, дослідивши модель формування інвестиційного портфеля за рахунок двох фінансових активів (А та В), після чого одержані висновки можна спроектувати на інвестиційний портфель з великою кількістю цінних паперів. Згідно з припущенням, очікувана прибутковість портфеля інвестицій (rp) може розраховуватися за формулою середньої арифметичної зваженої; вагами (ai) при цьому виступають частки окремих фінансових активів у структурі інвестиційного портфеля:

image, (1.1)

де n — число цінних паперів, які складають інвестиційний портфель; ri — прибутковість і-го фінансового активу, питома вага якого в структурі портфеля становить аі.

Рівень ризику портфеля інвестицій залежить від питомої ваги окремих цінних паперів, які до нього входять, та коефіцієнта кореляції між їх прибутковістю. В моделі з двома активами величина ризику (який вимірюється показником квадратичного (стандартного) відхилення) описується такою формулою:

image, (1.2)

де а — питома вага інвестицій А в інвестиційному портфелі; sр — рівень ризику портфеля інвестицій; sА — рівень ризику (показник квадратичного відхилення) інвестицій А; sВ — рівень ризику (показник квадратичного відхилення) інвестицій В; K(rA; rB) — коефіцієнт кореляції, щільність зв’язку між рентабельністю активів А та В.

Ризиковість портфеля інвестицій, як правило, не дорівнює сумі ризиків окремих об’єктів, які складають інвестиційний портфель, чи середньому показнику їх ризиковості. Це можна спостерігати лише в тому разі, якщо прибутковість окремих об’єктів інвестицій повністю корелює між собою (перебуває у прямій функціональній залежності), тобто коефіцієнт кореляції складає + 1. Формулу 1.2, за умови, що K(rA; rB) = +1, можна подати у такому вигляді:

sр = аsА + (1 – а) sВ. (1.3)

За максимальної кореляції зменшити ризиковість інвестиційного портфеля через використання ефекту диверсифікації неможливо: інвестор може обирати будь-яку комбінацію цінних паперів. Можливі комбінації портфелів інвестицій, які складаються з А та В, лежать на прямій АВ (рис. 1.8).

image

Рис. 1.8. Залежність ризику портфеля інвестицій
від коефіцієнта кореляції

Вважається, що в міру того, як позитивний кореляційний зв’язок між рентабельністю окремих активів зменшується, рівень ризику інвестиційного портфеля набуває меншого значення, ніж середня величина ризику окремих цінних паперів, за рахунок яких сформовано портфель.

У разі, якщо кореляційний зв’язок повністю зворотний (зворотна функціональна залежність) і коефіцієнт кореляції K (rA; rB) = –1, рівень ризику інвестиційного портфеля рекомендується визначати як:

sр = аsА – (1 – а) sВ. (1.4)

За повністю зворотного кореляційного зв’язку можна сформувати портфель інвестицій з нульовим рівнем ризику та позитивною рентабельністю. При цьому висока прибутковість одних активів компенсується низьким рівнем інших, і навпаки.

Приклад 1.1

Знайдемо співвідношення, з яким слід сформувати портфель інвестицій з двох видів цінних паперів А та В, за якого ризик портфеля інвестицій дорівнюватиме нулю. Коефіцієнт кореляції між їх рентабельністю дорівнює –1. Квадратичне відхилення за вказаними інвестиціями дорівнює, відповідно: sА = 8; sВ = 2.

Підставивши відповідні значення у формулу 1.4, одержимо шукану питому вагу окремих інвестицій: 0 = а8 – (1 – а)2; звідси
а = 0,2. Таким чином, питома вага цінних паперів А у структурі
інвестиційного портфеля повинна дорівнювати 0,2, відповідно
В — 0,8. Очікувана рентабельність такого інвестиційного портфеля становитиме: rp = 0,2rА + 0,8rВ.

Можливі комбінації портфелів цінних паперів за умови, що коефіцієнт кореляції становить –1, на рис. 1.8 лежать на прямій GB.

У разі, якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, тобто кореляційний зв’язок повністю відсутній, можна знайти комбінації цінних паперів, за яких рентабельність інвестиційного портфеля зростатиме за спадного рівня ризику. Якщо ж коефіцієнт кореляції знаходиться між 0 та 1, інвестору рекомендується обирати комбінацію цінних паперів, яка міститься на кривій QB (рис. 1.8).

Проблематика використання моделі Марковіца в практичній фінансовій діяльності підприємств для підбирання оптимального портфеля інвестицій зумовлена такими чинниками:

модель не враховує фактору часу, зокрема вона дає відповідь на питання щодо кількості та виду цінних паперів, за рахунок яких слід формувати інвестиційний портфель, однак ігнорує питання найбільш оптимального часу придбання та продажу активів;

складність збору інформації та статистичних розрахунків, на яких ґрунтуються інвестиційні рішення;

неврахування методології фундаментального і технічного ана­лізу акцій.

Головний висновок для фінансистів-практиків, який випливає з концепції Марковіца, полягає в тому, що в рамках стратегії мінімізації інвестиційних ризиків слід підбирати такий портфель інвестицій, в якому пріоритет віддається не стільки цінним паперам, рівень ризику кожного з яких є мінімальним, скільки комбінації активів з мінімальним кореляційним зв’язком між рівнями їх рентабельності. Така стратегія є прагматичнішою, ніж вибір найбільш прибуткових чи найменш ризикових фінансових активів. Причому за заданого рівня прибутковості ризик буде тим меншим, чим диверсифікованішим є інве­стиційний портфель.

Книга: Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О.

ЗМІСТ

1. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О.
2. Вступ
3. Розділ 1 Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
4. 1.1. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ
5. 1.2. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
6. 1.3. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА
7. 1.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
8. 1.5. ФОРМИ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
9. 1.6. КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ
10. 1.7. ТЕОРЕТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
11. 1.7.1. Класична теорія фінансування
12. 1.7.2. Теорема іррелевантності
13. 1.7.3. Теорія оптимізації портфеля інвестицій
14. 1.7.4. Модель оцінки дохідності капітальних активів (САРМ)
15. 1.7.5. Неоінституційна теорія фінансування
16. 1.7.6. Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)
17. ТЕСТИ І задачі
18. Розділ 2 Особливості фінансової діяльності суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм
19. 2.1. КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ВИБІР ПРАВОВОЇ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ
20. 2.2. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ БЕЗ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
21. 2.3. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ
22. 2.4. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
23. 2.5. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
24. 2.6. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств
25. 2.7. Фінансова діяльність кооперативів
26. 2.8. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями
27. 2.9. Фінансова діяльність державних і казенних підприємств
28. 2.10. Фінансування спільної діяльності підприємств на основі договорів кооперації
29. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
30. Розділ 3 Формування власного капіталу підприємств
31. 3.1. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА СКЛАДОВІ
32. 3.2. Статутний капітал і корпоративні права підприємства 3.2.1. Номінальний капітал підприємства
33. 3.2.2. Привілейовані акції
34. 3.2.3. Балансовий і ринковий курси акцій
35. 3.3. Резервний капітал підприємства, його види та джерела формування
36. 3.4. Збільшення статутного капіталу підприємства 3.4.1. Основні цілі та передумови збільшення статутного капіталу
37. 3.4.2. Збільшення статутного капіталу ТОВ
38. 3.4.3. Методи та джерела збільшення статутного капіталу АТ
39. 3.4.4. Переважне право власників на придбання акцій (часток)
40. 3.4.5. Курс емісії корпоративних прав
41. 3.4.6. Порядок збільшення статутного капіталу на основі додаткової емісії корпоративних прав
42. 3.5. ЗМЕНШЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ 3.5.1. Завдання та основні передумови зменшення статутного капіталу підприємств
43. 3.5.2. Зменшення статутного капіталу ТОВ
44. 3.5.3. Способи зменшення статутного капіталу АТ
45. 3.5.4. Санація балансу
46. 3.6. ЗВІТ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
47. ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛУ
48. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
49. Розділ 4 ВНУТРІШНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
50. 4.1. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
51. 4.2. Самофінансування підприємств
52. 4.2.1. Приховане самофінансування
53. 4.2.2. Тезаврація прибутку
54. 4.3. Збільшення статутного капіталу без залучення додаткових внесків
55. 4.4. Забезпечення наступних витрат i платежів
56. 4.5. Чистий грошовий потік (Cash-flow)
57. 4.6. Показники Cash-flow
58. 4.7. Звіт про рух грошових коштів
59. ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛУ
60. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
61. Розділ 5 Дивідендна політика підприємств
62. 5.1. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
63. 5.2. Теорії в галузі дивідендної політики
64. 5.3. Фактори дивідендної політики
65. 5.4. Порядок нарахування дивідендів
66. 5.5. Форми виплати дивідендів
67. 5.6. Інструменти дивідендної політики
68. 5.7. Методи нарахування дивідендів
69. 5.8. Оподаткування дивідендів
70. 5.9. Ефективність дивідендної політики
71. ТЕСТИ І задачі
72. Розділ 6 Фінансування підприємств за рахунок позичкового капіталу
73. 6.1. ПОЗИЧКОВИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ОЗНАКИ ТА СКЛАДОВІ
74. 6.2. Фінансові кредити 6.2.1. Довгострокові та короткострокові банківські кредити
75. 6.2.2. Практична робота із залучення банківських кредитів
76. 6.2.3. Кредитоспроможність підприємства
77. 6.2.4. Кредитне забезпечення
78. 6.2.5. Кредит в іноземній валюті
79. 6.3. ОБЛІГАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 6.3.1. Види облігацій та їх параметри
80. 6.3.2. Емісія облігацій
81. 6.3.4. Облігації з нульовим купоном (Zerobond)
82. 6.3.5. Конвертовані облігації
83. 6.3.6. Варанти
84. 6.4. КОМЕРЦІЙНІ КРЕДИТИ
85. 6.5. Факторинг
86. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
87. Розділ 7 ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
88. 7.1. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ НАПРЯМ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
89. 7.2. Загальні передумови реорганізації
90. 7.3. УКРУПНЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА 7.3.1. Сутність та основні завдання реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
91. 7.4. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА, СПРЯМОВАНА НА ЙОГО РОЗУКРУПНЕННЯ
92. 7.5. Перетворення як особлива форма реорганізації підприємства
93. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
94. ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ[78]
95. 8.1. СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА
96. 8.2. Довгострокові фінансові інвестиції
97. 8.3. Поточні фінансові інвестиції
98. 8.4. Оцінка доцільності фінансових інвестицій
99. 8.4.1. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
100. 8.4.2. Оцінка доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права
101. 8.5. ВІДОБРАЖЕННЯ ВАРТОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ЗВІТНОСТІ
102. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
103. Розділ 9 ОЦІНКА ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
104. 9.1. НЕОБХІДНІСТЬ, ЗАВДАННЯ І ПРИНЦИПИ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
105. 9.2. Вартість капіталу підприємства
106. 9.3. Методичні підходи до оцінки вартості підприємства
107. 9.3.1. Дохідний підхід в оцінці вартості підприємства
108. 9.3.2. Майновий (витратний) підхід
109. 9.3.3. Оцінка вартості підприємства на основі ринкового підходу
110. 9.4. Практична робота з оцінки вартості підприємства
111. ТЕСТИ ТА АНАЛІТИЧНІ СИТУАЦІЇ
112. Розділ 10 ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
113. 10.1. КОМПЕТЕНЦІЇ ФІНАНСОВИХ СЛУЖБ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
114. 10.2. РЕГУЛЮВАННЯ РОЗПОДІЛУ ВИРУЧКИ ВІД ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
115. 10.3. РОЗРАХУНКИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ 10.3.1. Правила щодо здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності
116. 10.3.2. Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
117. 10.3.3. Форфейтинг
118. 10.4. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
119. ТЕСТИ
120. Розділ 11 ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ
121. 11.1. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролiнгу
122. 11.2. Стратегічний фінансовий контролінг
123. 11.3. Оперативний фінансовий контролінг
124. 11.4. Координація як центральна функція контролінгу
125. 11.5. Внутрішній аудит (ревізія) в системі функцій контролінгу
126. 11.6. Система раннього попередження і реагування (СРПР) 11.6.1. Зміст, призначення та організація
127. 11.6.2. Прогнозування банкрутства на основі дискримінантного аналізу
128. 11.7. Методи контролінгу
129. 11.7.1. Аналіз точки беззбитковості (Break-Even-Analyse)
130. 11.7.2. Бенчмаркінг
131. 11.7.3. Вартісний аналіз
132. 11.7.4. Портфельний аналіз
133. 11.7.5. АВС-аналіз
134. 11.7.6. Аналіз сильних і слабких місць на підприємстві
135. 11.8. МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ 11.8.1. Експертне (суб’єктивне) прогнозування
136. 11.8.2. Каузальне прогнозування
137. 11.8.3. Методи екстраполяції [119]
138. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
139. Розділ 12 БЮДЖЕТУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
140. 12.1. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
141. 12.2. Принципи бюджетування
142. 12.3. Способи бюджетування
143. 12.4. Система бюджетів на підприємстві
144. 12.5. Визначення потреби підприємства в капіталі 12.5.1. Зміст та види потреби в капіталі
145. 12.5.2. Потреба в капіталі для фінансування основних засобів і нематеріальних активів
146. 12.5.3. Потреба в капіталі для фінансування оборотних активів
147. 12.6. Правила фінансування підприємств
148. 12.6.1. Золоте правило фінансування
149. 12.6.2. Золоте правило балансу
150. 12.6.3. Правило вертикальної структури капіталу
151. 12.6.4. Ефект фінансового лівериджу
152. 12.7. Планування прибутків і збитків
153. 12.8. Планування ліквідності
154. 12.9. Планування показників балансу
155. 12.10. Прогноз руху грошових коштів (Cash-flow)
156. 12.11. Бюджетний контроль та аналіз відхилень
157. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
158. Глосарій
159. Література
160. Додатки
161. Алфавітно-предметний покажчик

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate