Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Дурна голова дурне думає. / Українська народна мудрість

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Конфліктологія / Ємельяненко Л. М


8.7. Психологічна готовність членів трудового колективу протистояти стресам

Ефективність подолання стресу багато в чому залежить від психологічної готовності протистояти йому та від уміння керувати власними емоціями в складних ситуаціях.

Велике значення для управління стресами на особистому рівні має знання особливостей власної психіки. Відомо, що залежно від особистих особливостей, реакція кожної людини на стрес є досить специфічною [49]. У зв’язку з цим виділяють шість типів особистостей, які по-різному реагують на стрес:

честолюбний тип. До цього типу належать люди із сильною потребою в досягненні успіху. Вони енергійні, рухливі, агресивні та орієнтовані на справу. Причинами стресу для них є перевантаження, велика інтенсивність діяльності й міжособистісних стосунків, недостатнє розуміння самих себе. Основними симптомами стресу є безсоння, підвищений кров’яний тиск, проблеми із серцем, надмірне паління;

спокійний тип — це безтурботні та спокійні люди, орієнтовані на минуле, мрійливі й малоактивні. Вони вирізняються низькою схильністю до стресів. Причиною стресу можуть стати люди чи вимоги професійної діяльності, які порушують розмірений плин їхнього життя;

сумлінний тип. До даного типу відносять людей дріб’язкових, допитливих, педантичних, догматичних, стабільних, консервативних і обов’язкових. Вони вірять авторитетам і підкоряються традиціям. Для них причинами стресу є люди, що порушують їхні плани та стереотипи поведінки. Вони мають середній ступінь схильності до стресів, але дуже чутливі до змін їхньої звичної життєдіяльності;

тип, що не відстоює — це люди, що не можуть постояти за себе й відстояти свої права. Вони догоджають іншим, уникають міжособистісних конфліктів, бояться проблемних відносин один з одним. Внутрішнє напруження, що виникає на ґрунті міжособистісних відносин, є частою причиною стресів;

життєлюбний тип. Люди, що належать до цього типу, сильні, енергійні, життєлюбні, імпульсивні, розкуті. Для них характерною є часта зміна інтересів. Причинами стресу є рутинна робота й надмірне внутрішнє напруження;

тривожний тип вирізняється високою схильністю до стресу. Люди цього типу виявляють занепокоєння з приводу можливих невдач, мають низьку самооцінку. Причинами стресу для них є відповідальна робота й різкі зміни в житті.

На думку психологів, подолання кризових ситуацій можливе за умови дотримання принципів, на базі яких можна сформувати систему стратегій відновлення психічної рівноваги [20, с. 429]. До таких принципів належать:

принцип задоволення;

принцип реальності;

принцип цінності;

принцип творчості.

Принцип задоволення передбачає здійснення психологічного захисту на основі виявлення максимального ступеня емоційного добробуту, можливого в умовах несприятливої ситуації. Механізм реалізації цього високого ступеня добробуту полягає в когнітивній та емоційній інфантильності людини.

Принцип реальності націлює на тверезий підхід до світу, у якому рух до якої-небудь мети розглядається не як прямолінійний процес підйому на все нові й нові сходинки, а припускає довгі, у тому числі обхідні шляхи й непрямі засоби. Психологічний механізм реалізації принципу реальності полягає в основному в здатності до терпіння.

Принцип цінності вказує на необхідність побудови систем різних життєвих альтернатив на одній ціннісній підставі, у результаті чого кожна з альтернатив у рамках даної системи цінностей одержує свою оцінку. Цей пріоритетний список оцінок і служить інструментом раціоналізації тієї ситуації, яку потрібно перебороти.

Принцип творчості визначає значною мірою самовдосконалення особи, активне та свідоме творення людиною самої себе, причому не тільки в ідеальному змісті, але й у практичному втіленні в реальних кризових ситуаціях.

Заняття з вироблення різних стратегій вирішення життєвих завдань підвищують психологічну стійкість людини в умовах, що вимагають напруги духовних сил. Головну роль при цьому відіграють не знання, а гнучкість, яка дозволяє вчасно змінювати й тим самим нормалізувати поведінку.

Сучасне життя будь-якої людини пов’язано з великими перевантаженнями, що виникають у результаті формування в країні нових соціально-трудових відносин в умовах становлення ринкової системи господарювання й адаптації до неї працівників. Спосіб протистояння цим перевантаженням відомий — це превентивна підготовка до нових умов і нового режиму діяльності. Для цього треба знати саму технологію підготовки й конкретні методи та прийоми захисту людини від перевантажень, від критичних ситуацій.

Цікавим і досить результативним є вперше представлений у науці підхід, що обґрунтовує взаємозв’язок між групою крові людини та її стресостійкістю і специфічними способами захисту від стресогенних впливів [57].

Люди I групи крові стійкі до стресогенного впливу завдяки надактивній імунній системі в умовах інтенсивних фізичних навантажень.

Люди з II групою крові стійкі до стресогенних факторів, якщо діють в упорядкованих структурах життєзабезпечення і якщо віддають перевагу вегетаріанському харчуванню. Найкращим способом захисту від стресогенних факторів для представників цієї групи крові буде самозаспокоєння.

Представники III групи крові самою своєю природою захищені від стресогенних впливів краще за представників усіх інших груп крові. У них могутня імунна система. І найефективнішим способом протистояння стресам у них є перехід до творчої діяльності. Звільнення від важкого стану, пов’язаного зі стресогенним впливом, відбувається досить швидко і досить надійно. Цей спосіб буде тим успішнішим, чим більше представники III групи крові поєднуватимуть розумову активність із фізичною.

Стреси для представників IV групи крові іноді бувають руйнівними. А спосіб зняття напруги — «інтелектуальний, що супроводжується фізичною жвавістю». Цей спосіб виявляється тим результативнішим, чим більше в представника IV групи крові є можливостей вступати в інтенсивне спілкування з близькими (і не тільки) людьми, у процесі якого вони реалізують успішно домінантну особливість свого типу — здатність адаптуватися до будь-якого людського оточення.

У групах людей кожної групи крові найдієвішим способом стресостійкості є вироблення (можливо й вольове) таких особливостей цих груп, які є найбільш розвиненими в їхніх представників, найбільш бажаними й найбільш результативними. Урівноваження організму та психіки стресованої особи відбувається як за рахунок бажаної діяльності, так і за рахунок одержання гарних результатів.

Книга: Конфліктологія / Ємельяненко Л. М

ЗМІСТ

1. Конфліктологія / Ємельяненко Л. М
2. 1. СУТНІСТЬ КОНФЛІКТУ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРНІ РИСИ 1. СУТНІСТЬ КОНФЛІКТУ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРНІ РИСИ 1.1. Кінцеві та проміжні цілі
3. 1.2 Визначення конфлікту
4. 1.3 Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту
5. 1.4. Характерні ознаки прояву конфлікту
6. 1.5. Об’єктивні й суб’єктивні складові конфліктної взаємодії
7. 1.6. Межі поширення конфлікту
8. 1.7. Види та типи конфліктів
9. 1.8. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
10. 2. ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ 2. ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ 2.1. Кінцеві та проміжні цілі
11. 2.2. Типові причини виникнення конфліктів в організації
12. 2.3. Функції конфліктів і їхня спрямованість
13. 2.4. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників
14. 2.5. Позитивні наслідки конфліктів
15. 2.6. Негативні наслідки конфліктів
16. 2.7. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
17. 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ 3.1. Кінцева та проміжні цілі
18. 3.2. Правила поводження з конфліктами в організації
19. 3.3. Сутність системи управління конфліктами
20. 3.4. Модель організаційного механізму управління конфліктами
21. 3.5. Загальні принципи управління конфліктами
22. 3.6. Методи управління конфліктами
23. 3.7. Роль менеджера в процесі управління конфліктами
24. 3.8. Об’єктивна необхідність регулювання конфліктів у виробничих умовах
25. 3.9. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові в професійній ситуації
26. 4. ПРОФІЛАКТИКА Й ЗАПОБІГАННЯ ВИНИКНЕННЮ КОНФЛІКТІВ 4. ПРОФІЛАКТИКА Й ЗАПОБІГАННЯ ВИНИКНЕННЮ КОНФЛІКТІВ 4.1. Кінцеві та проміжні цілі
27. 4.2. Сутність і значення процесів профілактики та запобігання виникненню конфліктів
28. 4.3. Передумови успіху, труднощі профілактики та запобігання конфліктам
29. 4.4. Технологія профілактики й запобігання конфліктам
30. 4.5. Інструменти профілактики й запобігання конфліктам
31. 4.6. Інструменти управління емоціями у профілактиці й запобіганні конфліктам
32. 4.7 Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
33. 5. ДІАГНОСТИКА КОНФЛІКТУ І КОРЕГУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ЙОГО УЧАСНИКІВ 5. ДІАГНОСТИКА КОНФЛІКТУ І КОРЕГУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ЙОГО УЧАСНИКІВ 5.1. Кінцеві та проміжні цілі
34. 5.2. Логіка своєчасного діагнозу конфлікту
35. 5.3. Технологія діагностики конфлікту
36. 5.4. Інструментарій технології діагностики конфлікту
37. 5.5. Позиції та стилі поведінки учасників конфлікту
38. 5.6. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
39. 6. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ КОНФЛІКТІВ 6. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ КОНФЛІКТІВ 6.1. Кінцеві та проміжні цілі
40. 6.2. Особливості прогнозування конфліктів
41. 6.3. Основні періоди й етапи розвитку конфлікту
42. 6.4. Ескалація конфлікту
43. 6.5. Реверсія конфлікту
44. 6.6. Форми, результати й критерії завершення конфліктів
45. 6.7. Динаміка конфлікту з урахуванням деформації взаємин його учасників
46. 6.8. Умови й фактори продуктивного завершення конфліктів
47. 6.9. Дії керівника в процесі розвитку конфлікту
48. 6.10. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
49. 7. РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ 7. РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ 7.1. Кінцеві та проміжні цілі
50. 7.2. Сутність процесу розв’язання конфлікту
51. 7.4. Типові помилки під час розв’язання конфліктів
52. 7.5. Технологія розв’язання конфлікту
53. 7.6. Конструктивний інструментарій для розв’язання конфліктів
54. 7.7. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
55. 8. УПРАВЛІННЯ СТРЕСАМИ В КОНФЛІКТНІЙ СИТУАЦІЇ 8. УПРАВЛІННЯ СТРЕСАМИ В КОНФЛІКТНІЙ СИТУАЦІЇ 8.1. Кінцева та проміжні цілі
56. 8.2. Класифікація стресорів та їхніх наслідків
57. 8.3. Сутність, фактори та види стресів
58. 8.4. Динаміка розвитку внутрішнього напруження під час стресу
59. 8.5. Рівні та методи управління стресами
60. 8.6. Умови запобігання стресам
61. 8.7. Психологічна готовність членів трудового колективу протистояти стресам
62. 8.8. Прийоми виходу зі стресових ситуацій
63. 8.9. Прийоми нейтралізації стресів
64. 8.10. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
65. 9. БЕЗКОНФЛІКТНЕ СПІЛКУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕГОВОРІВ І НАРАД 9. БЕЗКОНФЛІКТНЕ СПІЛКУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕГОВОРІВ І НАРАД 9.1. Кінцеві та проміжні цілі
66. 9.2. Переговори й наради у професійній діяльності
67. 9.3. Технологія організації та проведення ділових нарад
68. 9.4. Техніка ведення ділових переговорів
69. 9.5. Формування культури проведення переговорів і нарад
70. 9.6. Рекомендації організаторам та учасникам переговорів і нарад із позицій безконфліктного спілкування і результативного завершення
71. 9.7. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
72. 10. БЕЗКОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ СТОРІН У ДИСКУСІЯХ І СУПЕРЕЧКАХ 10. БЕЗКОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ СТОРІН У ДИСКУСІЯХ І СУПЕРЕЧКАХ 10.1. Кінцеві та проміжні цілі
73. 10.2. Дискусії й суперечки як специфічні форми ділового спілкування
74. 10.3. Передумови формування безконфліктного спілкування у процесі ділових дискусій і суперечок
75. 10.4. Етапи проведення ділових дискусій і суперечок
76. 10.5. Шляхи встановлення згоди учасників ділових дискусій і суперечок
77. 10.6. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
78. 11. КОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ В ПРОЦЕСІ НОВОВВЕДЕНЬ 11. КОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ В ПРОЦЕСІ НОВОВВЕДЕНЬ 11.1. Кінцеві та проміжні цілі
79. 11.2. Нововведення і їхній вплив на взаємини в трудовому колективі
80. 11.3. Особливості сприйняття нововведень різними категоріями працівників
81. 11.4. Оптимізація соціально-психологічного клімату в колективі за інноваційної діяльності
82. 11.5. Роль керівника колективу в регулюванні інноваційних конфліктів
83. 11.6. Підготовка свідомості працівників до необхідності інноваційної діяльності
84. 11.7. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
85. 12. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ КОНФЛІКТИ, ЇХ УРЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИРІШЕННЯ 12. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ КОНФЛІКТИ, ЇХ УРЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИРІШЕННЯ 12.1. Кінцеві та проміжні цілі
86. 12.2. Соціально-трудовий конфлікт, його сутність і місце в системі соціальних суперечностей
87. 12.3. Різновиди соціально-трудових конфліктів, їх причини та функції
88. 12.4. Основні стратегії переговорів у вирішенні конфліктів соціально-трудового характеру
89. 12.5. Посередництво та головні умови досягнення успіху в переговорах
90. 12.6. Страйки як надзвичайний засіб вирішення колективних трудових суперечок, їхня суть, різновиди та проблеми врегулювання й вирішення
91. 12.7. Соціальне партнерство: його примирна функція в досягненні злагоди в колективному трудовому спорі (конфлікті)

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate