Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Не ридать, а добувать хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі. / Іван Франко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Cоціальна психологія особистості і спілкування


1.2. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології.

Предметом уваги соціальної психології особистості і спілкування можуть бути будь-які соціально-психологічні явища макро- або мікросередовища: соціальна поведінка, соціальна діяльність особистості, стан фрустрації, психологічна сумісність, взаєморозуміння під час спілкування та ін. Можна констатувати, що структура соціальної психології в кожний історичний період її розвитку є результатом взаємодії двох протилежних, але тісно пов'язаних між собою процесів: диференціації (розділення, дроблення соціальної психології на складові) та інтеграції її з іншими галузями науки (йдеться про інтеграцію як соціальної психології загалом, так і окремих її частин). Стосовно першого процесу — диференціації, то в соціальній психології сформувалося кілька основних напрямів: орієнтація на різні методи аналізу соціально-психологічних явищ породжує теоретичну, емпіричну та практичну соціальну психологію; вивчення різних видів діяльності людини та її спільнот сприяли формуванню відповідних галузей соціальної психології: праці, спілкування тощо; відповідно до накладання соціально-психологічного знання на різні сфери суспільного життя сформувалися такі галузі соціальної психології, як промислова, управління, торгівлі, освіти та ін. Щодо основних об'єктів дослідження сучасна соціальна психологія диференціюється на такі розділи: соціальна психологія особистості; психологія міжособистісної взаємодії; психологія малих груп; психологія великих соціальних груп і масових явищ; психологія міжгрупової взаємодії. Що стосується інтеграції, то цей процес розвивається у двох напрямах: інтеграції соціальної психології з іншими психологічними галузями — зовнішній контур інтеграції (приміром соціально-економічна, соціально-екологічна галузі); об'єднання різних складових соціальної психології — внутрішній контур інтеграції.

Водночас структура соціально-психологічного знання — це не проста сукупність інформації, уявлень і наукових понять про соціально-психологічну реальність, а певна впорядкованість знань про неї, її механізми розвитку та функціонування. Отже, структура є системою взаємопов'язаних уявлень, понять, поглядів, теорій, концепцій про соціально-психологічну реальність різних рівнів: від соціально-психологічної програми поведінки окремих людей, до соціально-психологічних явиш у макросередовищі (див. рис. 1). З наведеної моделі видно, що спілкування як соціально-психологічний феномен виступає основним механізмом виникнення соціально-психологічних явиш, соціальним зв'язком, соціальною взаємодією в міжособистісних і міжгрупових стосунках.

Щодо структурної організації соціальної психології як навчального курсу, то проблеми особистості і спілкування тут представлені двома розділами:

• соціальна психологія особистості — розділ, що розглядає проблеми особистості як суб'єкта соціальної взаємодії та спілкування, питання психічного відображення особистістю соціальних явищ у структурі групових стосунків, комунікативний потенціал учасників взаємодії.

• соціальна психологія спілкування і міжособистісних стосунків — розділ, де представлені соціально-психологічні знання про спілкування та його сторони, психологічні способи впливу в процесі спілкування.

Структура соціальної психології зумовлена тими функціями, які вона здійснює в системі соціальних відносин, і тими завданнями, які ставить перед собою названа наука.

■ По-перше, розв'язує загальні наукові проблеми, пов'язані з формуванням знань про соціально-психологічну реальність, поясненням процесу суб'єктивного відображення об'єктивної дійсності, розробленням соціально-психологічних концепцій про взаємодію між людьми та соціальними спільнотами, методологію та методи, способи соціально-психологічних досліджень (соціально-психологічні прояви особистості, сфера спілкування, міжособистісних стосунків і групових процесів, соціально-психологічні явища в макросередовищі та ін.).

■ По-друге, вивчає проблеми, пов'язані з перетворенням, змінами соціально-психологічної реальності, аналізом шляхів і засобів впливу на її механізми становлення, розвитку та функціонування.

■ По-третє, теоретично осмислює місце й роль людини, шо вдосконалюється, у суспільстві, яке також змінюється; у зв'язку з цим виявляє конкретні соціально-психологічні характеристики особистості, найбільш поширених її соціально-психологічних типів, комунікативних програм поведінки.

■ По-четверте, досліджує усе розмаїття стосунків і спілкування, у тому числі за екстремальних і конфліктних умов і в разі деформації стосунків,, а також у зв'язку з утвердженням у нашому соціумі нової системи цінностей і форм власності.

■ По-п'яте, виробляє теоретичні основи соціально-психологічної діагностики, консультування та надання допомоги.

Вирішуючи поставлені завдання, соціальна психологія має водночас коректно ставитися як до власною вітчизняною досвіду, так і до теоретичних та прикладних надбань зарубіжних учених. Соціальна психологія як наука ґрунтується на єдності теоретичних і практичних аспектів, де фундаментальні знання ставлять за мету подальший розвиток соціальної психології, удосконалення наукових уявлень про її предмет, а прикладні — передбачають розв'язання певної соціально-психологічної проблеми й пов'язані з конкретною інформацією стосовно соціально-психологічного явища чи процесу.

Книга: Конспект лекцій Cоціальна психологія особистості і спілкування

ЗМІСТ

1. Конспект лекцій Cоціальна психологія особистості і спілкування
2. РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ПРОБЛЕМ ОСОБИСТОСТІ І СПІЛКУВАННЯ В ЗАГАЛЬНІЙ ПАРАДИГМІ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ.
3. 1.1. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології.
4. 1.2. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології.
5. 1.3. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології.
6. 1.4. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування
7. 1.5. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося?
8. 1.5.1. У становленні та розвитку зарубіжної соціальної психології можна відокремити такі етапи:
9. 1.5.3. У становленні й розвитку вітчизняної соціальної психології можна відокремити такі періоди:
10. 1.6. Особистість і спілкування в контексті перспектив розвитку соціальної психології.
11. РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ. 2.1. Соціально-психологічний підхід до розуміння особистості.
12. 2.2. Особистість як соціально-психологічний феномен.
13. 2.3. Особистість і суспільство.
14. 2. 4. Соціалізація особистості.
15. 2. 4. Соціалізація особистості. ( продовження 1)
16. 2. 4. Соціалізація особистості. ( продовження 2)
17. 2. 4. Соціалізація особистості. ( продовження 3)
18. 2.5. Особистість: установки й поведінка.
19. 2.5.2.Поняття установки, її структура і функції.
20. 2.5.6. Індивідуально-психологічні властивості індивіда й зовнішні поведінкові прояви.
21. 2.5.8. Інтерес до статі
22. 2.5.9. Спосіб життя
23. РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ СПІЛКУВАННЯ І МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ СПІЛКУВАННЯ І МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ 3.1. Спілкування в структурі соціальних і міжособистісних стосунків
24. 3.1.1.Універсальність феномену спілкування в комунікативній культурі суспільства.
25. 3.2. Загальна характеристика спілкування. Загальна характеристика спілкування. 3.2.1.Спілкування як соціально-психологічний феномен
26. 3.2.2.Структура й функції спілкування.
27. 3.2.2.Структура й функції спілкування. (продовження)
28. 3.2.4.Стратегії і тактики спілкування.
29. 3.2.5. Рівні, стилі і типи спілкування.
30. 3.2.7. Форми спілкування.
31. 3.2.8. Соціокультурні та етнопсихологічні особливості спілкування.
32. 3.2.9.Морально-психологічний контекст спілкування.
33. 3.2.11.Труднощі, бар’єри та деформації у спілкуванні.
34. 3.3. Психологічні особливості комунікації в міжособистісних стосунках. 3.3. Психологічні особливості комунікації в міжособистісних стосунках. 3.3.1. Людська комунікація, специфіка, види та форми.
35. 3.3.2.Комунікативний простір міжособистісних стосунків
36. 3.3.3. Психологія виголошування інформації.
37. 3.3.4. Технологічні аспекти вербальної та невербальної комунікації.
38. 3.3.5. Бар’єри комунікації.
39. 3.4. Психологія міжособистісної взаємодії. 3.4. Психологія міжособистісної взаємодії. 3.4.1. Загальна характеристика взаємодії.
40. 3.4.2. Поняття взаємодії: історико-теоретичний огляд.
41. 3.4.3. Потреба в міжособистісних контактах і взаємодії.
42. 3.4.4.Альтруїзм і агресія в міжособистісній взаємодії.
43. 3.4.5.Взаємодія і спільна діяльність.
44. 3.4.6. Природа атракції в міжособистісній взаємодії.
45. 3.4.7. Деструктивна міжособистісна взаємодія.
46. 3.4.8. Конфліктна взаємодія.
47. 3.5. Психологія міжособистісного впливу. 3.5. Психологія міжособистісного впливу. 3.5.1.Поняття та загальна характеристика впливу у міжособистісній взаємодії.
48. 3.5.2. Психологія переконувального впливу.
49. 3.5.3. Психологія зараження
50. 3.5.5. Наслідування певному взірцеві.
51. 3.6. Міжособистісне сприймання й розуміння людьми один одного. 3.6. Міжособистісне сприймання й розуміння людьми один одного. 3.6.1. Поняття соціального пізнання.
52. 3.6.2.Загальна характеристика міжособистісного пізнання.
53. 3.6.3.Механізми та ефекти міжособистісної перцепції.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate