Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Намагайся не допустити того, щоб розум переміг у тобі все найкраще. / Андрій Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Криміналістика (криміналістична техніка) / П. Д. Біленчук


14.4. Проблеми вдосконалення криміналістичного обліку ознак і властивостей осіб, які вчинили злочини

Одним з об'єктів криміналістичного обліку є особа, яка вчинила злочин. Це зумовлено тим, що в механізмі злочину ця особа посідає центральне місце (без суб'єкта немає злочину). Отже, у фокусі уваги правоохоронних органів у випадку вчинення злочину перебуває людина, яка скоїла цей злочин і яку називають по-різному залежно від виду правових відносин, суб'єктом яких вона є. З моменту вчинення злочину виникають кримінально-правові відносини між державою і людиною, яка вчинила злочин. Таку людину називають особою, котра вчинила суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки злочину. З моменту порушення кримінальної справи ця особа стає суб'єктом кримінально-процесуальних правовідносин і під час розслідування справи, її розгляду в суді та ухвалення вироку набирає відповідно процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Після набрання вироком чинності та його виконання ця особа стає суб'єктом кримінально-виконавчих правовідносин, що виникають з приводу виконання та відбування кримінального покарання. Але протягом усіх цих етапів ідеться про одну й ту саму особу, яка має відносно сталу сукупність певних фізичних, біологічних та соціальних ознак і властивостей. За допомогою розроблених криміналістикою методів дослідження, науково обгрунтованих і сучасних технічних способів, прийомів і засобів виявлення, фіксації та перевірки інформації отримують інформацію про властивості та ознаки певної особи або, іншими словами, здійснюють криміналістичне дослідження чи діагностування особи, яка вчинила злочин.

Упродовж усіх перелічених етапів, спілкуючись з цією особою, її знайомими, рідними, свідками, потерпшими, а також досліджуючи наявні у справі докази, слідчий, суддя, працівники кримінально-виконавчої системи отримують певну інформацію про ознаки та властивості цієї особи.

Криміналістичне дослідження особи, яка вчинила злочин, має суттєве значення не тільки для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінальної справи й обгрунтованого призначення покарання, а й є водночас передумовою для здійснення профілактичної

роботи із запобігання злочинам, успішного застосування основних засобів виправлення та ресоціалізації засуджених, а також забезпечення законних прав та інтересів цієї особи, дотримання законності.

Пріоритетного значення набуває криміналістичне дослідження не тільки фізичних і біологічних, а й соціальних властивостей і ознак людини, які характеризують людину як особистість на рівні індивідуальної й суспільної свідомості, її ставлення до закону, суспільства, сукупності моральних і етичних цінностей.

З дослідженням соціальних властивостей особи нерозривно пов'язане питання про встановлення ступеня її суспільної небезпечності, що суттєво впливає на вирішення питання про обрання до обвинуваченого запобіжного заходу під час попереднього розслідування та визначення судом виду і міри кримінального покарання підсудного.

Завдання виправлення та перевиховання засудженого значною мірою залежить від можливості використання представниками ВТУ інформації про обставини, що характеризують особу засудженого. Справді, успішне застосування основних засобів виправлення та ресоціалізації до засуджених і здійснення щодо них профілактичної роботи із запобігання вчинення нових злочинів практично неможливе без наявності достатнього обсягу інформації про особу, яка вчинила злочин. Така інформація дає можливість працівникам кримінально-виконавчої системи обрати та застосувати найоптимальніші прийоми, форми та методи впливу на особу засудженого з метою досягнення позитивного результату. Своєчасне та повне отримання інформації про особу засудженого під час відбування покарання (зокрема таких її соціальних властивостей, як ставлення до суспільно корисної праці, дотримання режиму відбування покарання, до закону, загальновизнаних цінностей тощо) є підставою для вирішення питання про зміну правового становища засудженого — переведення його на поліпшені умови утримання, до ВТУ з менш суворим режимом утримання, застосування до нього акту амністії, умовно-дострокового звільнення чи заміни невідбутої частини покарання м'якшим, що суттєво впливає на обсяг його прав.

Однак необхідно констатувати, що, на жаль, дотепер в Україні відсутня єдина комплексна інформаційна система нагромадження результатів криміналістичного дослідження ознак і властивостей осіб, які вчинили злочини. Це негативно впливає на ефективність роботи правоохоронних органів і суттєво ускладнює координацію їх зусиль у боротьбі зі злочинністю. Загальновідомо, що нині в Україні немає

налагодженої та чіткої системи обміну інформацією стосовно індивідуальних властивостей осіб, які вчинили злочини, як між різними правоохоронними органами, так і між окремими службами та підрозділами одного правоохоронного органу.

Наявні криміналістичні обліки щодо осіб, які вчинили злочини, в основному містять констатацію окремих відомостей ідентифікаційного, демографічного та персонографічного характеру, а інформація, отримана слідчим, суддею та працівниками кримінально-виконавчої системи під час розслідування, судового розгляду та виконання покарання, що характеризує особу злочинця як неповторну особистість з її особливими рисами характеру та схильностями, навичками, ставленням до суспільства, закону, загальновизнаних людських цінностей тощо, не відображається і не фіксується, внаслідок чого невиправдано втрачається можливість її подальшого використання. Суддя не отримує необхідної інформації про особу обвинуваченого від слідчого; працівники кримінально-виконавчої системи не отримують відповідної інформації про засудженого від слідчого та судді; органи внутрішніх справ, на які покладено здійснення профілактичних заходів, після звільнення особи з місць позбавлення волі не отримують інформації про її індивідуальні особливості від працівників кримінально-виконавчої системи, що значно ускладнює виконання покладених на перелічені правоохоронні органи завдань.

У 1970 р. з метою фіксації інформації про особу обвинуваченого, отриманої слідчим під час розслідування, у кримінальних справах щодо заарештованих обвинувачених було запроваджено спеціальну анкету — форма № 86 "Повідомлення про особу заарештованого та інші обставини, що можуть мати значення для його виправлення та перевиховання". Ця анкета складається з 17 пунктів; її повинен заповнювати слідчий на підставі матеріалів справи й особистих спостережень і направляти до слідчого ізолятора разом з направленням справи до суду. Після засудження обвинуваченого працівники слідчого ізолятора повинні направляти цю анкету разом з особовою справою засудженого до ВТУ для врахування індивідуальних особливостей засудженого у процесі виправлення та ресоціалізації. Але, як свідчить практика, запровадження цієї анкети не дало позитивних результатів, бо більшість слідчих ставляться до цієї вимоги формально чи взагалі не виконують її.

За кордоном інформацію про індивідуальні властивості особи, яка вчинила злочин, широко використовують правоохоронні органи

для кримінологічного прогнозування її майбутньої поведінки як під час відбування покарання, так і після звільнення.

Важко переоцінити важливість такої інформації для слідчого під час розслідування злочину, вчиненого особою, яка вже була засуджена та відбувала покарання. За наявності інформації про індивідуальні властивості підозрюваного чи обвинувачуваного слідчий швидше встановить з ним психологічний контакт, повно та всебічно дослідить усі обставини справи, спрогнозує можливу реакцію та поведінку підслідного під час виконання слідчих дій.

Отже, потреби практики ставлять на порядок денний питання про необхідність удосконалення наявних форм криміналістичного обліку через відображення в них інформації про індивідуальні ознаки, риси та властивості особи злочинця з метою її подальшого використання для досягнення завдань попереднього розслідування, виправлення та ресоціалізації засуджених, їх адаптації після звільнення, профілактики злочинів.

Книга: Криміналістика (криміналістична техніка) / П. Д. Біленчук

ЗМІСТ

1. Криміналістика (криміналістична техніка) / П. Д. Біленчук
2. 1.2. Система криміналістики
3. 1.3. Криміналістика в системі юридичних наук
4. 1.4. Зв'язок криміналістики з іншими науками
5. 2.1. Поняття методологічних засад криміналістики
6. 2.2. Класифікація методів криміналістики
7. 2.3. Загальнонаукові методи криміналістики
8. 2.4. Спеціальні методи криміналістики
9. 3.1. Поняття, наукові засади й види криміналістичної ідентифікації
10. 3.2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
11. 3.3. Наукові засади встановлення групової належності
12. 3.4. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак
13. 3.5. Методика ідентифікаційних досліджень
14. 4.1. Поняття та класифікація криміналістичних версій
15. 4.2. Етапи розвитку криміналістичної версії
16. 4.3. Побудова й аналіз криміналістичних версій
17. 4.4. Перевірка криміналістичних версій
18. 5.1. Правові засади та принципи участі громадськості в розслідуванні злочинів
19. 5.2. Форми участі громадськості в розкритті та розслідуванні злочинів
20. 5.3. Поняття та основні принципи взаємодії слідчого, оперативних і експертних підрозділів у розкритті злочинів
21. 5.4. Форми взаємодії слідчого з експертом і оперативними працівниками
22. 5.5. Поняття, завдання та форми профілактичної діяльності слідчого
23. 6.1. Історичний аспект зародження і становлення спеціальних знань у практиці розслідування злочинів
24. 6.2. Криміналістика в Україні в xix — на початку XX ст.
25. 6.3. Розвиток криміналістики в Україні у XX ст.
26. 6.4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні
27. 7.1. Поняття, завдання та джерела криміналістичної техніки
28. 7.2. Поняття та класифікація засобів і методів криміналістичної техніки
29. 7.3. Засоби криміналістичної техніки
30. 7.4. Методи криміналістичної техніки
31. 8.1. Поняття, завдання та значення судової фотографії
32. 8.2. Судово-оперативна фотографія
33. 8.3. Судово-дослідна фотографія
34. 9.1. Поняття і теоретичні основи криміналістичної трасології. Класифікація слідів
35. 9.2. Сліди рук
36. 9.3. Сліди ніг
37. 9.4. Сліди засобів вчинення злочину
38. 9.5. Сліди зубів, нігтів та інших частин тіла людини
39. 9.6. Загальні правила огляду та вилучення слідів. Трасологічна експертиза
40. 10.1. Поняття, предмет і об'єкти дослідження судової балістики
41. 10.2. Вогнепальна зброя та її класифікація
42. 10.3. Окремі відомості про ручну вогнепальну зброю та боєприпаси до неї
43. 10.4. Сліди вогнепальної зброї і механізм їх утворення
44. 10.5. Особливості огляду вогнепальної зброї та слідів пострілу
45. 10.6. Судово-балістична експертиза
46. 11.1. Техніко-криміналістичне дослідження документів: поняття, види та завдання
47. 11.2. Слідчий огляд документів
48. 11.3. Дослідження документів
49. 12.1. Поняття і теоретичні основи почеркознавства
50. 12.2. Ідентифікаційні ознаки письма
51. 12.3. Основи методики дослідження почерку
52. 13.1. Ознаки зовнішності людини: поняття та класифікація
53. 13.2. Опис ознак зовнішності людини методом словесного портрета
54. 13.3. Криміналістична діагностика татуювань
55. 13.4. Методи й засоби фіксації ознак зовнішності людини
56. 13.5. Види ідентифікації людини за ознаками зовнішності
57. 14.1. Поняття криміналістичного обліку і кримінальної реєстрації
58. 14.2. Об'єкти криміналістичного обліку
59. 14.3. Основні види криміналістичного обліку
60. 14.4. Проблеми вдосконалення криміналістичного обліку ознак і властивостей осіб, які вчинили злочини

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate