Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Світ належить до тих, які вміють хотіти. / Дмитро ДОНЦОВ

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України


Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ

Загальні положення до розділу

1. Злочини проти власності становлять одну із найпоширеніших і найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки вони посягають на одне із найбільших цінних соціальних благ - право власності. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Передбачення в одному розділі Особливої частини КК відповідальності за всі посягання на власність незалежно від її форми забезпечує всім суб'єктам права власності однаковий кримінальноправовий захист, як того вимагають Конституція України та Закон України "Про власність". За суб'єктом здійснення права власності чинне законодавство виокремлює: а) право власності українського народу; б) право державної власності; в) право комунальної власності; г) право колективної власності (у т.ч. підприємств, громадських організацій та інших об'єднань громадян); д) право приватної власності, у тому числі право спільної власності подружжя, членів сім'ї, осіб, що ведуть селянське (фермерське) господарство; е) право власності інших держав, їх юридичних осіб, спільних підприємств та міжнародних організацій.

2. Родовим об'єктом злочинів, передбачених розділом VI Особливої частини КК, є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном.

Додатковими обов'язковими об'єктами злочинів, які вчиняються з використанням насильства або погрози його застосування (насильницький грабіж, розбій, вимагання, погроза знищення майна), виступають здоров'я, життя, психічна або фізична недоторканість людини. При знищенні чи пошкодженні майна додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека.

3. Предметом абсолютної більшості злочинів проти власності закон називає майно - речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру -

До фізичних ознак належить те, що вказані речі можуть бути вилучені з володіння законного власника або пошкоджені чи знищені. Іншими словами, предметом таких злочинів можуть бути речі у фізичному розумінні цього слова. Людина як фізична особа не може бути предметом злочинів проти власності - її викрадення, а також інше незаконне заволодіння слід кваліфікувати за відповідними статтями розділів III або XX Особливої частини КК.

Економічними ознаками таких речей є те, що вони повинні;

1) мати мінову та споживчу вартість, здатність задовольняти матеріальні та пов'язані з ними потреби людини; 2) бути відокремлені від природного середовища чи бути створені заново. Звичайним проявом вартості речі є її грошова оцінка. З огляду на це, предметом злочинів проти власності, які полягають у вилученні майна з володіння іншої особи, визнаються документи, які виконують роль грошового еквівалента і надають майнові права без будь-якого додаткового оформлення (цінні папери, білети грошово-речової лотереї, талони на паливно-мастильні матеріали, білети на проїзд транспортом тощо). Не визнаються предметом таких злочинів (принаймні, закінчених), так звані легітімаційні знаки (жетони камери схову, гардеробні номерки тощо), а також різноманітні накладні, квитанції, чеки, довіреності, інші документи, які самі по собі не мають вартості, а дише надають право на одержання майна. Це ж стосується і квитків на проїзд авіаційним, автомобільним, водним та залізничним транспортом, які можуть бути використані за призначенням лише після додаткового оформлення (внесення прізвища володільця, заповнення іншого тексту, скріплення печаткою, компостування тощо). Заволодіння такими предметами утворює готування до відповідних посягань і підлягає правовій оцінці з урахуванням положень ст. 14.

Викрадення, привласнення, вимагання офіційних чи приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності і не мають грошової оцінки та мінової властивості, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а також їх умисне знищення чи пошкодження, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, не може визнаватися злочином проти власності і за наявності підстав потребує кваліфікації за ст. 357.

Предметом викрадення, вимагання, привласнення; розтрати, заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем не можуть виступати природні багатства в їх природному стані - блага, які, хоч і мають об'єктивну цінність, проте не створені повністю або частково працею людини (наприклад, ліс на пні, дичина у лісі. риба у природних водоймах). Протиправне обернення таких об'єктів у свою власність за наявності підстав може розглядатися як злочини проти довкілля і кваліфікуватися, зокрема, за ст. ст. 246, 248, 249. Проте такі саме дії щодо природних об'єктів, які вилучені з природного стану завдяки вкладеній праці людини, розглядаються залежно від способу посягання як викрадення чи інший злочин проти власності. Так, дії осіб, винних у заволодінні заготовленим чи складованим лісом, у незаконних вилові риби або добуванні водних тварин, що вирощуються підприємствами, організаціями чи приватними особами в спеціально влаштованих чи пристосованих водоймах, або незаконному заволодін-

ні рибою, водними тваринами, виловленими цими юридичними або фізичними особами, а також дикими тваринами і птахами, які перебувають у розплідниках і вольєрах, слід кваліфікувати як викрадення чужого майна чи інший відповідний злочин проти власності. У таких ситуаціях матеріальні об'єкти природи, будучи включеними у виробничо-трудовий процес, набувають якості товарної продукції - предмета злочину проти власності.

Юридичними ознаками майна як предмета злочинів проти власності є те, що, по-перше, таке майно повинно бути чужим для винного, по-друге, воно, як правило, має належати на праві власності іншому суб'єкту права власності, по-третє, воно не повинно виступати предметом злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини КК.

Чужим слід визнавати майно, яке не перебуває у власності чи законному володінні винного. Не є власниками майна колективних підприємств, підприємств, які засновані на власності об'єднань громадян, акціонерних товариств члени (акціонери) цих підприємств, об'єднань і товариств, а тому незаконне заволодіння ними таким майном, знищення чи пошкодження його утворює склад відповідного злочину проти власності.

Не є чужим для кожного з подружжя, а отже не може визнаватися предметом злочинів проти власності майно, яке нажите подружжям за час шлюбу і яке знаходиться у спільній сумісній власності подружжя. Водночас, роздільне майно подружжя (яке належало кожному з подружжя до одруження, одержане ним під час шлюбу в дар чи в порядку успадкування, або належить йому за шлюбним контрактом, а також речі індивідуального користування, за винятком коштовностей і предметів розкоші) є власністю кожного з них, отже неправомірне заволодіння ним, його пошкодження чи знищення одним із членів подружжя утворює склад відповідного злочину проти власності.

Таким, що перебуває у спільній сумісній власності, слід визнавати також майно, набуте в результаті спільної праці членів сім'ї, якщо інше не передбачено письмовою угодою між ними.

Не є чужим для осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, майно такого господарства, оскільки воно належить їм за правом сумісної власності. Виняток з цього становлять випадки, коли майно такого господарства розділено між такими особами відповідно до укладеної між ними угоди або якщо ними утворено селянське (фермерське) господарство у формі юридичної особи.

Володіння, користування і розпорядження майном, яке за правом спільної сумісної власності належить подружжю або особам, що спільно ведуть селянське (фермерське) господарство, здійснюється такими особами за взаємною домовленістю. Порушення ними цього порядку може за наявності для того підстав утворювати склад самоправства і кваліфікуватися за ст. 356.

Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радіоактивних матеріалів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів, обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів,

психотропних речовин або їх аналогів, документів, штампів, печаток чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службової особи своїм службовим становищем, викрадення предметів, які знаходяться в місці поховання або на трупі, викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства, викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених, не може кваліфікуватися за статтями, зазначеними у цьому розділі. Незаконне заволодіння таким специфічним майном виділене законодавцем в окремі склади злочинів (ст. ст. 262, 308, 312, 313, 357, 297, 410, 432).

Пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні та газові пістолети, ракетниці, вибухові пакети та інші імітаційно-піротехнічні й освітлювальні засоби, що не містять вибухових речовин і сумішей, не можуть бути віднесені до предметів, за викрадення, привласнення, вимагання яких або заволодіння якими шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем передбачена відповідальність за ст. 262. У зв'язку з цим викрадення таких предметів чи заволодіння ними будь-яким іншим із перелічених способів потрібно розглядати як відповідний злочин проти власності. Викрадення завідомо несправної вогнестрільної зброї (наприклад, навчальної) або протиправне заволодіння нею у будь-який інший із зазначених способів приведення її у придатний до використання за призначенням стан необхідно кваліфікувати як відповідний злочин проти власності та як незаконне виготовлення вогнестрільної зброї. Так само необхідно кваліфікувати дії винного у тому разі, коли для виготовлення придатної для використання зброї частина деталей ним викрадалась, а інша частина була вироблена самостійно чи придбана будь-яким іншим способом.

Незаконне заволодіння транспортним засобом визнається злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту і підлягає кваліфікації за ст. 289.

Предметом злочинів проти власності може бути як рухоме, так і нерухоме майно; житлові будинки, квартири; засоби виробництва, транспортні засоби, грошові кошти, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба та насадження на земельній Ділянці, вироблена продукція, акції, деякі інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Привласнення особою знайденого або чужого цінного майна, Що випадково опинилося у неї, не є викраденням і виділено законодавцем у самостійний склад злочину (ст. 193).

Майну як предмету злочинів проти власності, пов'язаних з його знищенням чи пошкодженням (ст. ст. 194-196), притаманні певні особливості порівняно з майном як предметом викрадення, привласнення, вимагання майна, заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службової особи своїм службовим становищем (ст. ст. 185- 187, 189191). Адже, як правило, неможливим є викрадення нерухомого майна, лісів, надр як таких. Знищення ж перелічених об'єктів або їх пошкодження є реально можливим. З іншого

боку, можна вимагати право на майно але знищити чи пошкодити таке право неможливо.

Предметом злочинів проти власності, пов'язаних з його знищенням чи пошкодженням, може бути будь-яке майно, окрім певних його видів, знищення чи пошкодження яких визначено законом спеціальним видом знищення чи пошкодження чужого майна. КК до таких видів знищення чи пошкодження майна відносить знищення (руйнування) чи пошкодження (зіпсуття) таких видів майна, як, зокрема: об'єкти, що мають важливе народногосподарське чи оборонне значення (ст. 113). релігійні споруди та культові будинки (ст. 178), релігійні святині (ст. 179), лісові масиви або зелені насадження (ст. 245), дерева і чагарники у лісах, лісові насадження (ст. 246), території, взяті під охорону держави, та об'єкти природи заповідного фонду (ст. 252), радіоактивні матеріали (ст. 265), шляхи сполучення, споруди на них, рухомий склад або судна, засоби зв'язку чи сигналізації (ст. 277), магістральні нафто-, газота нафтопродуктопроводи, відводи від них, а також технологічно пов'язані з ними об'єкти, споруди, засоби автоматики, зв'язку, сигналізації (ст. 292), пам'ятки історії або культури (ст, 298), Державний прапор України (ст. 338), майно, що належить працівникові правоохоронного органу, службовій особі чи громадянину, який виконує громадський обов'язок, судді, народному засідателю, присяжному, захиснику, представнику особи або їх близьким родичам (ст. ст. 347, 352, 378, 399), офіційні документи, штампи, печатки (ст. 357), кабельна, радіорелейна, повітряна лінії зв'язку, проводове мовлення або споруда чи обладнання, які входять до їх складу (ст. 360), військове майно (ст.ст. 411, 412).

За певних обставин знищення чи пошкодження такого майна має додатково кваліфікуватися за ст. ст. 194 та 196. Наприклад, це може мати місце у разі, коли знищення чи пошкодження спеціального виду майна здійснюється шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом і такий спосіб не передбачено як кваліфікуючу ознаку знищення чи пошкодження такого майна, а саме діяння є менш небезпечним, ніж злочин, передбачений ч. 2 ст. 194. Якщо ж зазначені способи визначено законом обтяжуючою знищення чи пошкодження спеціального виду майна обставиною, то вчинене слід кваліфікувати лише за статтею КК, яка передбачає відповідальність за його знищення чи пошкодження навіть за умови, що санкція цієї статті (наприклад, санкція ч. 2 ст. 252) є менш суворою, ніж санкція ч. 2 ст. 194.

У ряді випадків умисне знищення чи пошкодження спеціального виду майна слід розглядати як злочин проти власності і кваліфікувати лише за ст. 194. Таку правову оцінку вчинене має отримувати тоді, коли відсутні певні ознаки (спеціальні мета, наслідки тощо), з якими закон пов'язує наявність спеціального складу знищення або пошкодження майна. Так, умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, якщо воно не спричинило і не могло спричинити аварію поїзда чи судна, не порушило нормальну роботу транспорту, не створило небезпеки для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, слід кваліфікувати не за ст. 277, а за ст. 194

(за умови, що воно заподіяло шкоду у великих розмірах). За ст. 194 (за тієї ж умови), а не за ст. 360, має кваліфікуватися умисне пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної ліній зв'язку, проводового мовлення або споруди чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно не спричинило тимчасового припинення зв'язку.

4. Предметом шахрайства і вимагання є не тільки майно, а й право на нього, а вимагання - і будь-які дії майнового характеру.

Право на майно - це набута в результаті дій потерпілого можливість шахрая чи вимагача користуватися, володіти і розпоряджатися чужим майном. Щодо об'єктів власності, що можуть відчужуватися тільки в установленому нормативно-правовими актами порядку, така можливість шахраєві чи вимагачу може бути надана лише шляхом оформлення відповідних документів. Під ними слід розуміти документи, які мають правове значення, тобто встановлюють право на майно або ж звільняють від обов'язків майнового характеру (договір дарування речі, доручення на право користування нею). Право на майно може бути закріплене у різних документах, наприклад у заповітах, страхових полісах, довіреностях, цінних паперах. Право на майно може бути набуто винним також в результаті певної дії власника чи законного володільця майна, що позбавляє останнього права на нього (наприклад, знищення боргової розписки).

Під іншими (будь-якими) діями майнового характеру треба розуміти такі дії потерпілого, вчинення яких без вимагання призвело б до розтрати винним свого майна або до затрати ним особисто або членами його сім'ї певної праці до примноження або покращення якості як свого майна, так і майна своїх родичів або інших осіб, на користь яких вчинювався злочин. Насамперед, це послуги, що надаються безоплатно, наприклад, ремонт квартири, транспортного засобу, будівництво житлового чи дачного будинку, гаража, реставраційні роботи, вирощування сільськогосподарських культур тощо Зокрема, як вимагання судова практика визнає примушування потерпілого відвезти на транспортному засобі винного або інших осіб чи перевести вантаж у певне місце (інший населений пункт) без матеріальної винагороди за це.

5. Об'єктивна сторона злочинів проти власності полягає у; 1) викраденні (ст. ст. 185-188); 2) привласненні (ст. 191); 3) розтраті (ст. 191); 4) вимаганні майна (ст, 198); 5) заволодінні ним шляхом шахрайства (ст. 190); 6) заволодінні ним шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ст. 191); 7} вчиненні інших Дій, спрямованих на порушення права власності (ст. ст. 192- 198).

За способом вчинення, предметом злочину, іншими об'єктивними, а також суб'єктивними ознаками злочини проти власності можна поділити на три групи:

1) діяння, які характеризуються протиправним корисливим оберненням на свою користь чи користь інших осіб чужого майна, яке заподіює пряму шкоду власникові і здійснюється, як правило, проти волі власника: крадіжка (ст. ст. 185 і 188); грабіж (ст. ст. 186 і 188); розбій (ст. 187); вимагання (ст. 189); шахрайство (ст. 190); притиснення і розтрата, вчинені особою, якій майно ввірене чи перебуває в її віданні (ч;1 ст. 191); привласнення, розтрата, заволодіння

чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191);

2) діяння, які характеризуються протиправним, як правило корисливим заподіянням шкоди власникові без обернення на свою користь чи користь інших осіб чужого майна (без заподіяння прямих збитків власникові) або з оберненням на свою користь майна яке не с чужим (є нічийним): заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192); привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося в неї

(ст. 193); придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 198);

3) некорисливі посягання на власність, пов'язані з заподіянням майнової шкоди власникові іншим чином: знищення або пошкодження майна (ст. ст. 194, 196); погроза знищення майна (ст. 195);

порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197).

Злочини, які належать до першої групи, до набрання чинності КК 2001 р. в кримінальному праві іменувались розкраданням. Аналіз змісту кримінально-правових норм цього та інших розділів Особливої частини КК 2001 р. (зокрема, передбачених ст. ст.ст. ст. 234, 262, 297, 308, 312, 313, 357, 362, 410) не дає підстав для об'єднання цих діянь зазначеним поняттям, оскільки: а) у цьому КК воно не передбачено; б) вживаним у цьому КК терміном "викрадення" охоплюється лише вилучення чужого майна шляхом крадіжки (ст. 185), грабежу (ст. 186) та розбою (ст. 187).

Злочини першої групи є найбільш небезпечними посяганнями на власність, оскільки вони полягають у протиправному безоплатному вилученні чужого майна і оберненні його на користь винної

особи або інших осіб, що завдає шкоди власникові чи іншому володільцю цього майна.

Протиправність діяння тут означає, що заволодіння чужим майном відбувається: 1) у спосіб; який заборонено законом; 2) особою, яка не має права на таке майно.

Під безоплатністю розуміється вилучення майна на користь винного або інших осіб без еквівалентної заміни, тобто без рівноцінного відшкодування вилучених матеріальних цінностей іншим майном, грошовими коштами або людською працею. Часткове (нееквівалентне) відшкодування вартості вилученого майна не виключає наявності в діях винної особи складу зазначених злочинів.

Вилучення у вказаний вище спосіб майна призводить до заподіянім його власникові чи іншому володільцю реальної і прямої майнової шкоди. Заподіяння матеріальної шкоди у вигляді упущеної (втраченої) вигоди не може визнаватися ознакою цих злочинів, оскільки при цьому не відбувається вилучення майна із фондів його власника.

Зміст об'єктивної сторони кожного кримінально караного посягання на власність буде розкрито у коментарі до відповідних статей цього розділу.

6. Суб'єктом злочинів, передбачених ст. ст. 185-187, 189, ч. 2 ст. 194, може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку, а злочинів, передбачених ст. ст. 188, 190, Ї92, 193, ч. 1 ст. 194, ст. ст. 195, 196, 198, - осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єкт злочинів, передбачених ст, ст, 191 і 197, - спеціальний. Ним може бути особа, котрій майно було ввірене чи перебувало в її віданні (ч. 1 ст. 191), службова особа (ч. 2 ст. 191), особа, котрій доручені зберігання чи охорона чужого майна (ст. 197).

7. Суб'єктивна сторона злочинів проти власності першої групи (викрадення, привласнення, розтрати, вимагання майна, заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службової особи своїм службовим становищем) характеризується прямим умислом і корисливою метою. Суб'єкт злочину усвідомлює, що; а) майно, яким він протиправно заволодіває, є для нього на даний момент чужим і він на має на нього права; б) вилучення цього майна здійснюється всупереч волі його власника чи іншої особи, у володінні якої воно знаходиться, але, незважаючи на це, він бажає ним заволодіти або обернути на свою користь чи користь інших осіб. Особливістю суб'єктивної сторони шахрайства є те, що шахрай усвідомлює уявну добровільність потерпілого щодо передачі йому майна чи права на нього і бажає скористатися цим для одержання чужого майна чи права на нього. Помилка винного щодо належності майна тому чи іншому власникові (наприклад, винний вважає, що майно належить приватній особі, а насправді воно є власністю об'єднання громадян)

для правової оцінки вчиненого значення не має.

Суб'єктивна сторона злочинів проти власності другої групи (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося в неї, придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом) також характеризується прямим умислом і, як правило, корисливим мотивом.

Злочини проти власності, які становлять третю групу, з суб'єктивної сторони характеризуються умисною (умисне знищення або пошкодження майна, погроза знищення майна) або необережною (необережне знищення або пошкодження майна, порушення обов'язків щодо охорони майна) формою вини.

Корисливий мотив при вчиненні злочинів проти власності полягає в прагненні винного протиправне обернути чуже чи нічийне майно на свою чи іншої особи користь або отримати майнову вигоду без обернення чужого майна на свою користь. В результаті протиправного вилучення чи заволодіння чужим майном або обернення на свою користь нічийного майна винний або інші особи одержують фактичну можливість володіти, користуватися чи розпоряджатися таким майном як своїм власним, а власник цього майна такої можливості позбавляється. Протиправне вилучення чужого майна в рахунок повернення боргу не може визнаватися злочином проти власності, оскільки у таких випадках не заподіюється шкода об'єктові таких злочинів (праву власності). Не може розглядатися як злочин проти власності заволодіння майном, здійснене всупереч встановленого законом порядку, у випадку, коли винний вважав, що він має право на володіння, користування або розпорядження таким майном.

Відсутній злочин проти власності і у випадку, коли кошти, недостача яких встановлена, витрачались не на особисті потреби службової особи, яке їй було ввірене чи було у її віданні, чи на потреби

інших осіб (родичів, близьких, керівництва), а на покриття виробничих витрат у широкому розумінні цього поняття. Судова практика не визнає також таким злочином заволодіння особою майном однієї державної чи колективної організації виключно для того, щоб використати вилучене в інтересах іншої державної чи колективної організації, оскільки у такому випадку винний здійснює протиправне заволодіння майном не у власних інтересах чи інтересах близьких йому осіб, а прагне забезпечити нормальні умови для виробничої діяльності на конкретному підприємстві чи в організації. За наявності підстав такі діяння можуть розглядатися як самоправство, зловживання владою чи службовим становищем або інший злочин.

8. До ознак, залежно від наявності яких виділяються кваліфіковані та особливо кваліфіковані види злочинів проти власності першої групи, закон відносить вчинення таких діянь: 1) повторно; 2} за попередньою змовою групою осіб; 3) організованою групою; 4) у великих або 5) особливо великих розмірах; 6) із заподіянням значної шкоди потерпілому. До обставин, що обтяжують крадіжку, грабіж і розбій, віднесено також вчинення цих злочинів з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище. Крім того, для грабежу, розбою, викрадення шляхом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній та їх обладнання І вимагання передбачено специфічні для цих посягань обставини, які будуть розглянуті при аналізі ст.ст. 186- 189.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 185 крадіжка, грабіж, вимагання, шахрайство, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем визнаються вчиненим повторно, якщо вони вчинені особою, яка раніше вчинила будь-який із цих злочинів, розбій (ст. 187) чи викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 262).

Повторності не буде, якщо; на момент вчинення нового злочину минули строки давності притягнення до відповідальності за раніше вчинений злочин; судимість за раніше вчинений злочин знята з винного в порядку амністії чи помилування, погашена чи знята згідно зі ст. ст. 88-91; винна особа, хоча раніше і вчинила діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених у п. 1 примітки до ст. 185, була звільнена від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

У випадку вчинення особою декількох злочинів, передбачених ст. ст. 185, 186, 189. 190 або Ї91, її дії за відсутності інших кваліфікуючих ознак слід кваліфікувати за частиною другою ст. ст. 185, 186, 189, 190 або частиною третьою ст. 191, Додатково кваліфікувати перший злочин ще і за частинами першими ст. ст. 185, 186, 189, 190 або ч. ч. 1 чи 2 ст. 191 не потрібно. У разі вчинення декількох посягань на власність різними способами перший злочин (за відсутності інших кваліфікуючих ознак) слід кваліфікувати за частиною першою відповідної статті (у разі вчинення злочину, передбаченого ст. 191, частинами першою чи другою цієї статті), а інші, як вчинені

повторно, за частинами другими відповідних статей КК (у разі вчинення злочину, передбаченого ст. 191, частиною третьою цієї статті).

для визнання будь-якого із зазначених злочинів повторним не має значення, чи був перший злочин закінченим, вчинювався він винною особою як виконавцем чи як Іншим співучасником, був винний засуджений за його вчинення чи притягується до кримінальної відповідальності одночасно за перший і новий злочини. Водночас зазначені моменти впливають на кваліфікацію вчиненого. У разі вчинення винною особою декількох злочинів проти власності, одні з яких були закінченими, а інші - ні, незакінчені злочини повинні отримувати окрему правову оцінку відповідно до положень закону про попередню злочинну діяльність (ст. ст. 14, 15). Якщо винна особа при вчиненні одних злочинів була виконавцем, а при вчиненні Інших - організатором, підбурювачем чи пособником, останні злочини повинні отримувати самостійну правову оцінку з посланням на відповідну частину ст. 27.

Повторне викрадення майна або протиправне заволодіння ним у інший спосіб слід відмежовувати від продовжуваного викрадення, вимагання, заволодіння шляхом шахрайства тощо. Продовжуваним злочином визнається неодноразове незаконне безоплатне вилучення чужого майна чи заволодіння ним, що складається із ряду тотожних злочинних дій (вчинюється одним способом), які мають загальну мету незаконного вилучення майна чи заволодіння ним, з самого початку охоплюються єдиним умислом винного і становлять у своїй сукупності один злочин.

Про поняття таких кваліфікуючих злочини проти власності ознак, як вчинення їх за попередт.ою змовою групою осіб та організованою групою осіб, див. коментар до ст. 28.

Для наявності цієї ознаки необхідно, щоб учасники вчинення злочину діяли як співвиконавці. При цьому не виключається технічний розподіл ролей, за якого, наприклад, при крадіжці одна особа виконує початкові дії, спрямовані на заволодіння майном (скажімо, забезпечує проникнення інших осіб у житло чи інше приміщення або сховище шляхом відмикання дверей), інша - безпосередньо вилучає майно тощо. Не буде цієї ознаки в тому випадку, Коли один із учасників групи, яка брала участь у вчиненні таких злочинів, відповідно до закону є суб'єктом цих злочинів, а інші відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне у зв'язку з неосудністю чи недосягненням певного віку.

Оскільки конструкція різних форм посягань на власність така, Що вчинення їх групою осіб може кваліфікуватися як за ознакою вчинення їх групою осіб за попередньою змовою, так і за ознакою вчинення організованою групою, то відмежування групи осіб за попередньою змовою від організованої групи має вирішальне значення для правильної кваліфікації протиправного вилучення чужого майна чи заволодіння ним за цими ознаками. Про критерії відмежування групи осіб з попередньою змовою від організованої групи див. коментар до ст. 28.

Для кваліфікації за ознакою вчинення їх організованою групою не має значення, створювалась група тільки для вчинення лише Цього виду (наприклад, для вчиненая розбійних нападів) чи ще й

ду до нього. Спосіб проникнення значення для кваліфікації не має. Якшо в результаті дій, спрямованих на проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, було знищено чи пошкоджено майно, то винний за наявності для цього підстав може додатково вести відповідальність ще й за ст. ст. 194 або 196. У разі заподіяная а результаті проникнення фізичної шкоди особам, які перешкоджали такому проникненню (охоронці, вахтери тощо), дії винних осіб за наявності для того підстав слід додатково кваліфікувати як злочин проти життя чи здоров'я.

Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи даної обтяжуючої обставини, слід з'ясувати, з якою метою особа опинилася у житлі, іншому приміщенні чи сховищі і коли у неї виник умисел на заволодіння майном. Така обставина має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. Не можна кваліфікувати як вчинені з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище дії особи; яка потрапила до житла, іншого приміщення чи сховища без наміру вчинити викрадення, а потім заволоділа чужим майном. Якщо ж вона потрапила у житло з відповідного дозволу, використавши для цього дійсний чи вигаданий привід, з метою викрадення майна чи заволодіння ним; її дії слід кваліфікувати як вчинені з проникненням у житло.

Не утворює цієї ознаки викрадення майна з житла, іншого приміщення чи сховища особою, яка відповідно до свого службового становища, у зв'язку з роботою, правовим статусом, особливим характером діяльності підприємства, установи, організації, була наділена правом безперешкодного доступу до них. Це, зокрема, стосується викрадення майна службовцями та робітниками з службових чи виробничих приміщень, в яких вони працюють, членами сім'ї - з житла, в.якому вони мешкають, відвідувачами магазинів, ательє, виставок з приміщень чи сховищ, де здійснюються продаж чи. виставка товарів і доступ до яких є вільним для всіх бажаючих.

Згідно з п. 2 примітки до ст. 185, у ст. ст. 185, 186, 189 та 190 КК значна шкода визначається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому завдані збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, незважаючи на законодавче визначення поняття "значна шкода", ця ознака значною мірою залишається оціночною. Закон лише вказує на два критерії, за допомогою яких ця ознака має визначатися на практиці.

Перший критерій передбачає необхідність при визначенні значної шкоди враховувати матеріальне становище потерпілого. При цьому така можливість знову ж таки обмежена зазначеними вище рамками суми спричинених потерпілому збитків,

Другий із них стосується розміру заданих потерпілому збитків - сума незаконно вилученого майна, яка дає підстави визнавати відповідний злочин проти власності таким, що заподіяв значної шкоди потерпілому, має становити від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це означає, що у будь-якому разі спричинення потерпілому збитків на меншу (до ста) чи більшу (понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян) суму не може визнаватися значною шкодою. У першому випадку дії винної особи за відсутності інших кваліфікуючих ознак потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185, ч. ч. 1 чи 2 ст. 186, ч. 1 ст. 189 та ч. 1 ст. 190, а у другому - за ч. ч. 4 або 5 ст. 185, ч. ч. 4 або 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. І88, ч. ч. З або 4 ст. 189, ч. ч. З або 4 ст. 190, ч. ч. 4 або 5 ст. 191.

Вказівка закону на те, що значною шкодою слід визнавати спричинення збитків на суму, меншу двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, означає, по-перше, що ця сума для визначення цієї ознаки за будь-яких обставин не повинна перевищувати зазначену, по-друге, перевищення цієї суми дає підстави кваліфікувати вчинені крадіжку, грабіж, вимагання чи шахрайство за іншими кваліфікуючими ознаками - у великому чи особливо великому розмірі.

Визначення у законі поняття значної шкоди в контексті спричинення значних збитків потерпілому дає змогу дійти висновку про те, що ця ознака може бути інкримінована винному лише у випадку посягання ним на майно, яке є приватною власністю.

Великий та особливо великий розміри, як обставини, що обтяжують вчинення злочинів, передбачених статтями 185- 191, визначаються законом. Відповідно до п. З примітки до ст. 185 у ст. ст. 185- 191 вчиненим у великих розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в. двісті п'ятдесят І більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Згідно з п. 4 примітки до ст. 185, у ст. ст. 185- 187 та 189- 191, вчиненим в особливо великих розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Таким чином, розмір майна, яке вилучив чи яким заволодів винний в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише його вартістю, яка виражається у грошовій оцінці (ціні) конкретної речі.

При визначенні вартості викраденого майна, а також майна, яким винний протиправне заволодів у інший спосіб, та розміру матеріальних збитків слід керуватися нормами законодавства про ціни і ціноутворення та спеціальних нормативно-правових актів, якими передбачено порядок визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації викраденням, нестачею, умисним знищенням, умисним псуванням матеріальних цінностей.

Вартість викраденого майна визначається за роздрібними, закупівельними чи іншими цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. При цьому застосовуються встановлені для даних випадків нормативно-правовими актами кратність, коефіцієнти, індекси тощо.

Роздрібними визнаються не тільки державні фіксовані ціни, а й регульовані, а також договірні (вільні) ціни, за якими товари реалізуються.

У справах про викрадення чужого майна, коли заподіяні підприємству, установі, організації матеріальні збитки стягуються із застосуванням кратності тощо (ст. 135 КЗП), дії винних за ознакою вчинення крадіжки, грабежу, розбою, вимагання, шахрайства, привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем у великому або особливо великому розмірах у всіх випадках повинні кваліфікуватися виходячи з вартості викраденого, яка визначається залежно від виду продукції за роздрібними (закупівельними) або іншими цінами.

Оскільки на підприємствах громадського харчування і в комісійній торгівлі вартість викраденого визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції та товарів, розмір викраденого, що має значення для кваліфікації вчиненого, визначається виходячи з цієї вартості.

Що ж стосується викрадення, вимагання приватного майна, його привласнення, розтрати чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем, то розмір заподіяних потерпілому збитків слід визначати виходячи з вартості майна на момент вчинення злочину за роздрібними (закупівельними) ціпами. Це стосується і тих випадків, коли вилучені у потерпілого предмети були створені ним у результаті трудової діяльності. Якщо потерпілий придбав майно за ринковими чи комісійними цінами, вартість повинна визначатися виходячи із цих цін на час вчинення злочину.

За відсутності цін на майно його вартість може бути визначена шляхом проведення експертизи.

Вчинення особою декількох посягань на чуже майно, загальна вартість якого становить великий або особливо великий розмір, може кваліфікуватися як викрадення, привласнення, розтрата майна чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем у великих чи особливо великих розмірах лише у тому випадку, якщо такі діяння були вчинені одним способом і за обставин, які свідчать про умисел вчинити їх у великому чи особливо великому розмірі. Викладене також стосується вчинення за таких обставин вимагання, що заподіяло майнову шкоду у великих або особливо великих розмірах. Якщо при цьому умисел винного щодо розміру мав неконкретизований характер, вчинене слід кваліфікувати залежно від розміру фактично незаконно вилученого майна.

Якщо умисел винного був спрямований на заволодіння майном У великих або особливо великих розмірах, але не був реалізований ДО кінця з причин, які від нього не залежали, вчинене слід розцінювати як замах на викрадення, вимагання чи інше заволодіння майном відповідно у великих чи особливо великих розмірах.

При вчиненні посягання на власність групою осіб за попередньою змовою або організованою групою розмір визначається вартістю всього незаконно вилученого майна. Таким чином, якщо розмір такого майна був великим чи особливо великим, то всі учасники злочину проти власності несуть відповідальність за викрадення, шахрайство, привласнення, розтрату, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великому або особливо великому розмірах, чи вимагання, що заподіяло майнову шкоду у великих або особливо великих розмірах.

Викрадення майна або протиправне заволодіння ним у інший спосіб, поєднане з умисним знищенням чи пошкодженням чужого

майна, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - як викрадення чи інше протиправне заволодіння та умисне знищення або пошкодження такого майна. У тих випадках, коли викрадення майна на транспорті було поєднано з умисним руйнуванням або пошкодженням шляхів сполучення, споруд, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації, яке спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна, або порушило нормальну роботу транспорту, або створювало небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, дії винного належить кваліфікувати як викрадення і злочин, передбачений ст. 277. Викрадення, поєднане з пошкодженням або руйнуванням магістральних нафто-, газота нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов'язаних з ними об'єктів, споруд, засобів автоматики, зв'язку, сигналізації, якщо це призвело до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів і спричинило небезпеку для життя людей або інші тяжкі наслідки, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів - як викрадення та злочин, передбачений ст. 292.

Конституція України (ст. ст. 13, 41).

КШС (глава 6 розділу 11).

КЗП (ст. 135).

КАП (ст. 51).

Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991р. (ст. ст. 2, 48):

Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" в редакції від 22 червня 1993 р. (ст. 16).

Закон України " Про визначєння розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорого цінних металів, дорогоцінного каміння та валюшних цінностей" від 6 червня 1995р.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Затверджений постановою КМ від № 116 22 січня 1996р.

Постанова КМ № 1464 від 5 грудня 1996 р. "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству".

Постанова КМ№ 521 від 21 квітня 1998р. "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України ".

Постанова КМ № 559 від 8 квітня 1999 р. "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів .

Постанова ПВС №7 від 25 вересня 1981р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна" (п. п. 6, 7).

Постанова ПВС № 2 від 27 березня 1987р. " Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного або колективного майна на підприємствах І в організаціях агропромислового комплексу" (п. п. 7, 8).

Постанова ПВС№ 3 від 31 березня 1989 року "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяно! злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" (п. 11).

Постанова ПВС № 1 від 26 січня 1990 р. "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи" (п. п. 11,

19). Постанова ПВС № 12 від 25 грудня 1992р. Про судову практику в справах про

корисливі злочини проти приватної власності" (п. п. 6, 23, 25, 26, 27, 30, 32, 33)

Постанови ПВС № 6 від 8 липня 1954 р. "Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами" (п. 9)


Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України

ЗМІСТ

1. Постатейний коментар до Кримінального кодексу України
2. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу
3. Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності
4. РОЗДІЛ II ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
5. Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
6. Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
7. Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
8. Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України та особами без громадянства за межами України
9. Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
10. Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
11. Стаття 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
12. РОЗДІЛ III ЗЛОЧИН ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 11. Поняття злочину
13. Стаття 12. Класифікація злочинів
14. Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
15. Стаття 14. Готування до злочину
16. Стаття 15. Замах на злочин
17. Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
18. Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
19. Розділ IV ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ) Стаття 18. Суб`єкт злочину
20. Стаття 19. Осудність
21. Стаття 20. Обмежена осудність
22. Стаття 21. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин
23. Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
24. Розділ V ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ Стаття 23. Вина
25. Стаття 24. Умисел і його види
26. Стаття 25. Необережність та її види
27. Розділ VI СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ Стаття 26. Поняття співучасті
28. Стаття 27. Види співучасників
29. Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
30. Стаття 29. Кримінальна відповідальність співучасників
31. Стаття 30. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи і злочинної організації
32. Стаття 31. Добровільна відмова співучасників
33. Розділ VII ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ Стаття 32. Повторність злочинів
34. Стаття 33. Сукупність злочинів
35. Розділ VIII ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ Стаття 36. Необхідна оборона
36. Стаття 37. Уявна оборона
37. Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
38. Стаття 39. Крайня необхідність.
39. Стаття 40. фізичний або психічний примус
40. Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
41. Стаття 42. Діяння, пов`язане з ризиком
42. Стаття 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
43. РОЗДІЛ IX ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
44. Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям
45. Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим
46. Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки
47. Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки
48. Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності
49. Розділ X ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 50. Поняття покарання та його мета
50. Стаття 51. Види покарань
51. Стаття 52. Основні та додаткові покарання
52. Стаття 53. Штраф
53. Стаття 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
54. Стаття 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
55. Стаття 56. Громадські роботи
56. Стаття 57. Виправні роботи
57. Стаття 58. Службове обмеження для військовослужбовців
58. Стаття 59. Конфіскація майна
59. Стаття 60. Арешт
60. Стаття 61. Обмеження волі
61. Стаття 62. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
62. Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
63. Стаття 64. Довічне позбавлення волі
64. Розділ XI ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
65. Стаття 66. Обставини, які пом`якшують покарання
66. Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
67. Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
68. Стаття 69. Призначення більш м`якого покарання, ніж
69. Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів
70. Стаття 71. Призначення покарання за сукупністю вироків
71. Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення
72. Стаття 73. Обчислення строків покарання
73. РОЗДІЛ ХІІ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ Стаття 74. Звільнення від покарання та його відбування
74. Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
75. Стаття 76. Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
76. Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
77. Стаття 78. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням
78. Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
79. Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
80. Стаття 81. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
81. Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
82. Стаття 83. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
83. Стаття 84. Звільнення від покарання за хворобою
84. Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
85. Стаття 86. Амністія
86. Стаття 87. Помилування
87. Розділ XIII СУДИМІСТЬ Стаття 88. Правові наслідки судимості
88. Стаття 89. Строки погашення судимості
89. Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості
90. Стаття 91. Зняття судимості
91. РОЗДІЛ XIV ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
92. Стаття 93. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру
93. Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
94. Стаття 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
95. Стаття 96. Примусове лікування
96. Розділ XV ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
97. Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру
98. Стаття 98. Види покарань
99. Стаття 99. Штраф
100. Стаття 100, Громадські та виправні роботи
101. Стаття 101. Арешт
102. Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
103. Стаття 103. Призначення покарання
104. Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
105. Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
106. Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності
107. Стаття 107. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
108. Стаття 108. Погашення та зняття судимості
109. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ І ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
110. Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
111. Стаття 111. Державна зрада
112. Стаття 112. Посягання на державного чи громадського діяча
113. Стаття 113. Диверсія
114. Стаття 114. Шпигунство
115. Розділ ІІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ`Я ОСОБИ Стаття 115. Умисне вбивство
116. Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
117. Стаття 117. Умисне вбивство матір`ю своєї новонародже-
118. Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
119. Стаття 119. Вбивство через необережність
120. Стаття 120. Доведення до самогубства
121. Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
122. Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
123. Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
124. Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
125. Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
126. Стаття 126. Побої і мордування
127. Стаття 127. Катування
128. Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
129. Стаття 129. Погроза вбивством
130. Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
131. Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов`язків, що спричинило зараження особи вірусом
132. Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
133. Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
134. Стаття 134. Незаконне проведення аборту
135. Стаття 135. Залишення в небезпеці
136. Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
137. Стаття 137. Неналежне виконання обов`язків щодо охорони життя та здоров`я дітей
138. Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність
139. Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником
140. Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов`язків
141. Стаття 141. Порушення прав пацієнта
142. Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною
143. Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
144. Стаття 144. Насильницьке донорство
145. Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
146. Розділ III ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
147. Стаття 147. Захоплення заручників
148. Стаття 148. Підміна дитини
149. Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
150. Стаття 150. Експлуатація дітей
151. Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
152. Розділ IV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ Стаття 152. Згвалтування
153. Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом
154. Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв`язок
155. Стаття 155. Статеві зносини з особою яка не досягла статевої зрілості
156. Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
157. Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права
158. Стаття 158. Неправомірне використання виборчих бюлетенів підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів
159. Стаття 159. Порушення таємниці голосування
160. Стаття 160. Порушення законодавства про референдум
161. Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії
162. Стаття 162. Порушення недоторканності житла
163. Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв`язку або через комп`ютер
164. Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання
165. Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання иепрацездатних батьків
166. Стаття 166. Злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
167. Стаття 167. Зловживання опікунськими правами
168. Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
169. Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
170. Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
171. Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
172. Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю
173. Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю
174. Стаття 174. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
175. Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
176. Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
177. Стаття 178. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
178. Стаття 179 Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
179. Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
180. Стаття 181. Посягання на здоров`я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
181. Стаття 182.Порушення недоторканності приватного життя.
182. Стаття 183. Порушення права на отримання освіти
183. Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
184. Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
185. Стаття 185. Крадіжка
186. Стаття 186. Грабіж
187. Стаття 187. Розбій
188. Стаття 188. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв`язку та їх обладнання
189. Стаття 189. Вимагання
190. Стаття 190. Шахрайство
191. Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
192. Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
193. Стаття 193. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї
194. Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
195. Стаття 195. Погроза знищення майна
196. Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження май-
197. Стаття 197. Порушення обов`язків щодо охорони майна
198. Стаття 198. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом
199. Розділ ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
200. Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
201. Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення
202. Стаття 201. Контрабанда
203. Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю
204. Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності
205. Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
206. Стаття 205. Фіктивне підприємництво
207. Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності
208. Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
209. Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків
210. Стаття 209. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
211. Стаття 210. Порушення законодавства про бюджетну систему України
212. Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
213. Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів.
214. Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
215. Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
216. Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків
217. Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок
218. Стаття 217. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
219. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
220. Стаття 219, Доведення до банкрутства
221. Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
222. Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства
223. Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
224. Стаття 223. Порушення порядку випуску (емісіїї) та обігу цінних паперів
225. Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів
226. Стаття 225, Обман покупців та замовників
227. Стаття 226. Фальсифікація засобів вимірювання
228. Стаття 227. Випуск або реалізація недоброякісної про-
229. Стаття 228. Змова про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування
230. Стаття 229. Незаконне використання товарного знака
231. Стаття 230. Порушення антимонопольного законодавства
232. Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю
233. Стаття 232. Розголошення комерційної таємниці
234. Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна
235. Стаття 234. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів
236. Стаття 235. Недотримання особою обов`язкових умов щодо приватизації державного, комунального
237. Розділ VIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
238. Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
239. Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення
240. Стаття 239. Забруднення або псування земель
241. Стаття 240. Порушення правил охорони надр
242. Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря
243. Стаття 242. Порушення правил охорони вод
244. Стаття 243. Забруднення моря
245. Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України
246. Стаття 245. Знищення або пошкодження лісових масивів
247. Стаття 246. Незаконна порубка лісу
248. Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин
249. Стаття 248. Незаконне полювання
250. Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
251. Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
252. Стаття 251. Порушення ветеринарних правил
253. Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об`єктів природно-заповідного фонду
254. Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля
255. Стаття 254. Безгосподарське використання земель
256. Розділ IX ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ Стаття 255. Створення злочинної організації
257. Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності
258. Стаття 257. Бандитизм
259. Стаття 258. Терористичний акт
260. Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності
261. Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
262. Стаття 261. Напад на об`єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення
263. Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
264. Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
265. Стаття 264 Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
266. Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
267. Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали
268. Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами
269. Стаття 268. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини
270. Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин
271. Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
272. Розділ Х ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці
273. Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
274. Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
275. Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної
276. Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
277. РОЗДІЛ ХІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного
278. Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
279. Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового
280. Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства
281. Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов`язків
282. Стаття 281. Порушення правил повітряних польотів
283. Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
284. Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда
285. Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
286. Стаття 285. Неповідомлення капітаном назви свого судна
287. Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху
288. Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації
289. Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
290. Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
291. Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
292. Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
293. Стаття 292. Пошкодження об`єктів магістральних нафто-, газота нафтопродуктопроводів
294. Розділ ХІІ - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
295. Стаття 294. Масові заворушення
296. Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
297. Стаття 296. Хуліганство
298. Стаття 297. Наруга над могилою
299. Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам`яток історії або культури
300. Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
301. Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості
302. Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
303. Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
304. Стаття 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
305. Стаття 304. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність
306. Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
307. Стаття 306. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
308. Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
309. Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
310. Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
311. Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
312. Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів
313. Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
314. Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким
315. Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
316. Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних
317. Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
318. Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
319. Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин
320. Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
321. Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин
322. Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
323. Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
324. Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
325. Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями
326. Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами
327. Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції
328. Розділ XIV - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ Стаття 328. Розголошення державної таємниці
329. Стаття 329. Втрата документів, що містять державну
330. Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка е власністю держави
331. Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
332. Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
333. Стаття 333. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки
334. Стаття 334. Порушення правил міжнародних польотів
335. Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову
336. Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
337. Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
338. Розділ XV - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ`ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН Стаття 338. Наруга над державними символами
339. Стаття 339. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
340. Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій
341. Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
342. Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського
343. Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
344. Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
345. Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
346. Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
347. Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
348. Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
349. Стаття 349. Захоплення представника влади або праців-. ника правоохоронного органу як заручника
350. Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
351. Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
352. Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
353. Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
354. Стаття 354. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації
355. Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань
356. Стаття 356. Самоправство
357. Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
358. Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
359. Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
360. Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв`язку
361. Розділ XVI - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП`ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП`ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
362. Стаття 361. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
363. Стаття 362. Викрадення, привласнення, вимагання комп`ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем
364. Стаття 363. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем
365. Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
366. Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
367. Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
368. Стаття 366. Службове підроблення
369. Стаття 367. Службова недбалість
370. Стаття 368. Одержання хабара
371. Стаття 369. Давання хабара
372. Стаття 370. Провокація хабара
373. Розділ XVIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
374. Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
375. Стаття 373. Примушування давати показання
376. Стаття 374. Порушення права на захист
377. Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
378. Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
379. Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
380. Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
381. Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв`язку з їх діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя
382. Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
383. Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
384. Стаття 382. Невиконання судового рішення
385. Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
386. Стаття 384. Завідомо неправдиве показання.
387. Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків
388. Стаття 386. Перешкоджання з`явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
389. Стаття 387. Розголошення даних досудового слідства або дізнання
390. Стаття 388. Приховування майна
391. Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі
392. Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
393. Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
394. Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
395. Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
396. Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
397. Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
398. Стаття 396. Приховування злочину
399. Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
400. Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
401. Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
402. Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги
403. Розділ XIX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ) Стаття 401. Поняття військового злочину
404. Стаття 402. Непокора
405. Стаття 403. Невиконання наказу
406. Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов`язків
407. Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника
408. Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості
409. Стаття 407. Самовільне залишення військової Частини або
410. Стаття 408. Дезертирство
411. Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
412. Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства
413. Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
414. Стаття 413. Марнотратство або втрата військового майна
415. Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення
416. Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин
417. Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до
418. Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння
419. Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
420. Стаття 419. Порушення статутних правил несення прикордонної служби
421. Стаття 420. Порушення статутних правил несення бойового чергування
422. Стаття 421, Порушення статутних правил внутрішньої служби
423. Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості
424. Стаття 423. Зловживання військової службової особи владою або службовим становищем
425. Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
426. Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби
427. Стаття 426. Бездіяльність військової влади
428. Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
429. Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля
430. Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю
431. Стаття 430. Добровільна здача в полон
432. Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
433. Стаття 432. Мародерство
434. Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних
435. Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
436. Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними
437. Розділ XX - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ Стаття 436. Пропаганда війни
438. Стаття 437. Планування, підготовка, розв`язування та ведення агресивної війни
439. Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни
440. Стаття 439. Застосування зброї масового знищення
441. Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення
442. Стаття 441. Екоцид
443. Стаття 442. Геноцид
444. Стаття 443. Посягання на життя представника іноземної держави
445. Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист
446. Стаття 445. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
447. Стаття 446. Піратство
448. Стаття 447. Найманство
449. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ I
450. Розділ II

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate