Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Завойовник знущається з підкореного народу, а підкорений – з себе. / Володимир Голобородько

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України. Загальна частина


§ 4. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людини

До злочинів, що становлять небезпеку для життя і здоров'я людини, відносяться: незаконне проведення аборту (ст. 134), залишення в небезпеці (ст. 135), ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136), неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137).

Незаконне проведення аборту (ст. 134) становить небезпеку для життя і здоров'я вагітної жінки, а в ряді випадків спричиняє тяжкі наслідки (наприклад, смерть, безплідність, важкі захворювання нирок, черевної порожнини тощо).

Проведення законного аборту чинним законодавством не забороняється, але він має проводитися лише в стаціонарних лікувальних установах, спеціально пристосованих для подібного роду операцій і при відсутності медичних протипоказань. Протиправність аборту усувається станом крайньої необхідності. Згода вагітної жінки на проведення аборту не виключає відповідальності за ст. 134 особи, яка проводить такий аборт.

З об'єктивної сторони незаконний аборт — це дії винного, що полягають в перериванні вагітності, тобто в плодозгоні. Саме з цього моменту злочин вважається закінченим. Дії, безпосередньо спрямовані на штучне переривання вагітності, але такі, що не призвели до цього наслідку (наприклад проведення абортивного масажу, введення ін'єкції з метою плодозгону), утворюють собою замах на злочин.

Способи проведення аборту (оперативний, механічний, токсичний) на кваліфікацію злочину впливу не мають.

Суб'єктивна сторона цього злочину полягає лише в прямому умислі.

Суб'єктом незаконного аборту є особа, яка не має спеціальної медичної освіти (наприклад, лікарі, якіі не мають права за характером своєї професії на оперативні втручання, особи середнього медичного персоналу та будь-які інші особи, які взагалі не мають відношення до медичної професії).

У частині 2 ст. 134 встановлена відповідальність за проведення такого незаконного аборту, внаслідок якого настав тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої.

Між вчиненим абортом і цими наслідками має бути встановлений причинний зв'язок.

Частина 2 ст. 134 має на увазі з суб'єктивної сторони ті випадки, коли, проводячи умисно незаконний аборт, винний щодо тривалого розладу здоров'я, безплідності або смерті потерпілої діє через необережність.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 134 — штрафі від п'ятдесята до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста до двохсот сорока один, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років; за ч. 2 ст. 134 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Залишення в небезпеці (ст. 135). Частина 1 цієї статті встановлює відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

При описі об'єктивної сторони цього злочину в ч. 1 ст. 135 вказані два види злочинної бездіяльності: а) так звана бездіяльність-невтручання, яка полягає в невиконанні особою обов'язків з надання допомоги потерпілому, який знаходиться в небезпечному для життя стані і б) бездіяльність, яка викликана попередніми діями особи, яка поставила тим самим потерпілого в небезпечний для життя стан (поставлення в небезпеку).

При першому виді бездіяльності (бездіяльність-невтручання) небезпека для життя потерпілого виникає незалежно від дій винного (наприклад, внаслідок стихійних сил природи, пожежі, раптової втрати потерпілим свідомості та ін.). Небезпека для життя потерпілого виникає ніби сама по собі внаслідок розвитку будь-яких явищ. При другому виді бездіяльності (поставленні в небезпеку) така небезпека для життя виникає саме внаслідок дій суб'єкта (наприклад, при підкиданні дитини; у випадках, коли потерпілий був збитий автотранспортом, яким керував винний тощо). Тут небезпека для життя потерпілого є результатом поведінки самого винного.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 135, вважається закінченим з мо-міентгу залишення в небезпеці, хоч небезпечні для життя наслідки і не настали. Відповідальність за цією статтею не виключається, якщо навіть буде встановлено, що наслідки (наприклад, смерть потерпілого), все одно настали б, незважаючи на надання допомоги. Частина 1 ст. 135 карає саме залишення без допомоги, незалежно від гогз', що надання такої допомоги не могло в цій ситуації запобігти наслідків.

Для складу цього злочину необхідно встановити, що потерпілий знаходився в безпорадному стані — малоліття, старість, хвороба, сильне сп'яніння, непритомність, нещасний випадок тощо. Причини такої безпорадності можуть бути різними.

Як і за будь-якої бездіяльності відповідальність за залишення в небезпеці може настати лише за умови, якщо у особи була можливість надати допомогу потерпілому. Якщо такої можливості не було (наприклад, в результаті непереборної сили), відповідальність виключається. Виключається вона і за умови, якщо для надання допомоги потерпілому особа має пожертвувати собою. Однак наявність певного ризику і небезпеки в зв'язку з виконанням обов'язку з надання такої допомоги відповідальності не усуває.

Суб'єктивна сторона цього злочину визначена ч. 1 ст. 135 шляхом вказівки на завідомість. Наявність завідомості означає усвідомлення винним, що залишений без допомоги знаходиться в небезпеці, що безпосередньо загрожує його життю. Відсутність такої завідомості виключає відповідальність.

Суб'єктом цього злочину є особа, якій виповнилося 16 років і яка зобов'язана піклуватися про залишеного без допомоги, або яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан. Практика Верховного Суду України виходить з того, що водій, винний в порушенні правил безпеки руху і експлуатації транспортних засобів, що спричинили тілесні ушкодження, який завідомо залишив без допомоги потерпілого, що знаходився в небезпечному для життя стані, має відповідати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 286 і 135. Якщо водій не був винний у злочинному порушенні вказаних правил, але життя або здоров'я потерпілого були поставлені під загрозу внаслідок випадку з керованим ним автотранспортним засобом, невиконання водієм обов'язків з надання допомоги потерпілому тягне відповідальність за ст. 135.

У частині 2 ст. 135 встановлена відповідальність за залишення в небезпеці, вчинене матір'ю стосовно новонародженої дитини, за умови, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані. Якщо ця умова відсутня, дії винної охоплюються ч. 1, а при настанні наслідків, вказаних у ч. З ст. 135, за цією частиною ст. 135.

У частині 3 ст. 135 передбачена відповідальність за залишення в небезпеці, якщо воно спричинило смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки (тяжке тілесне ушкодження, важку хворобу тощо). Між залишенням в небезпеці та вказаними наслідками має бути причинний зв'язок.

Питання про суб'єктивну сторону злочину, вказаного в ч. З ст. 135, має вирішуватися залежно від характеру бездіяльності, допущеної винним. При бездіяльності-невтручанні, коли небезпечний для життя стан потерпілого виникає поза діями винного, і останній не виконує своїх обов'язків з надання допомоги, суб'єктивна сторона відносно наслідків (наприклад, смерті потерпілого) може виражатися як в необережності, так і в умислі. Злочин, передбачений в ч. З ст. 135, має місце, наприклад, коли рятівник човнової станції за необачністю не надав допомоги потопаючому і останній потонув. Тут є необережність. За цією ж статтею КК буде відповідати рятівник і тоді, коли він не надав допомоги особі, яка тонула, з особистих мотивів (наприклад, помсти, ревнощів тощо), тобто за наявності умислу щодо смерті потерпілого.

При іншому виді бездіяльності, коли винний сам своїми діями поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, але допомоги йому не надав, внаслідок чого потерпілий загинув, суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. З ст. 135, може бути виражена щодо наслідків лише в необережності. Якщо ж щодо смерті потерпілого буде встановлений умисел (прямий або непрямий), все вчинене створить собою вбивство і має кваліфікуватися за ст. 115.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 135 — обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 135 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. З ст. 135 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136). Кримінальна відповідальність встановлена за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, за можливості надати таку допомогу або за неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження або смерть.

З об'єктивної сторони злочин виражається лише в бездіяльності-невтручанні, за якої особа не надає допомоги потерпілому, який опинився в небезпечному для життя стані, внаслідок небезпеки, яка виникла не через поведінку винного. Це полягає в: а) нена-данні допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли винний міг це зробити (наприклад, якщо той, хто вміє добре плавати, не надає допомоги тому, хто тоне в річці) або б) неповідомленні про такий стан потерпілого належним установам або особам (скажімо, той хто не вміє плавати, не повідомляє про людину, яка тоне, спортсменам, які знаходяться поруч) і в) спричиненні внаслідок ненадання допомоги або неповідомлення тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1) або смерті (ч. 3).

Відповідальність за бездіяльність виключається, якщо особа не мала можливості надати допомогу або позбавлена була можливості повідомити про тяжкий стан потерпілого іншим особам або установам.

У частині 2 ст 136 встановлена відповідальність за ненадання допомоги малолітньому.

З суб'єктивної сторони власне бездіяльність здійснюється умисно, щодо вказаних наслідків можлива як умисна, так і необережна вина.

Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 136, є особа, на якій не лежить спеціальний обов'язок піклуватися про потерпілого і яка не поставила його своїми діями в небезпечний для життя стан.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 136 — штраф від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців; за ч. 2 ст. 136 — штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. З ст. 136 — обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137). З об'єктивної сторони цей злочин полягає в невиконанні або неналежному виконанні шляхом дії або бездіяльності професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого (наприклад нервовий стрес), або смерть, або важке захворювання. Між вказаною дією (бездіяльністю) і наслідком має встановлюватися причинний зв'язок. В установах (школах, інтернатах, дитячих будинках, санаторіях, спортивних секціях, дитячих садах тощо), що забезпечують виховання, дозвілля, навчання неповнолітніх, діють певні правила догляду, нагляду, поводження з ними. Ці правила можуть бути як писаними, закріпленими в підзаконних актах, наказах і інструкціях, так і не писаними, тобто випливати з життєвих ситуацій-, що складаються при поводженні з неповнолітніми. Ознаками злочину, що розглядається, охоплюються, наприклад, випадки, коли вихователь дитячого садка, вчитель або тренер застосовує незаконні заходи покарання (биття, закриття в комірці, поміщення в підвальне приміщення тощо) або випадки, коли завідуючий інтернатом не забезпечив належного ремонту приміщення, внаслідок чого штукатуркою, що обвалилася, були травмовані підлітки. Це стосується також випадків, коли вихователь дитячого садка або фізрук не забезпечив належних заходів огородження водної території, послабив контроль за купанням дітей, внаслідок чого одна дитина запливла на глибоке місце і потонула тощо.

У частині 2 ст. 137 як кваліфікуючі ознаки вказані настання смерті або інші тяжкі наслідки.

Суб'єктивна сторона цього злочину — щодо дії (бездіяльності) — умисел або необережність, щодо наслідків — тільки необережність.

Суб'єкт злочину спеціальний — це особа, яка за професією займається вихованням і навчанням дітей (вожатий, тренер, вчитель, вихователь тощо), або службові особи відповідних установ, які зобов'язані забезпечувати нормальне перебування неповнолітніх в дитячих та інших установах (наприклад, директор школи або дитячого садка та ін.). Медичні та фармацевтичні працівники за вказані в ст. 137 дії несуть відповідальність за ст. 140.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 137 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот сорока годин, або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 137 — обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

.

Книга: Кримінальне право України. Загальна частина

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України. Загальна частина
2. § 2. Наукові основи кваліфікації злочинів
3. Розділ II. Злочини проти основ національної безпеки України . § 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки України
4. § 2. Види злочинів проти національної безпеки України
5. Розділ III. Злочини проти життя та здоров`я особи . § 1. Злочини проти життя
6. § 2. Злочини проти здоров`я
7. § 3. Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування
8. § 4. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людини
9. Розділ IV. Злочини проти волі, честі та гідності особи
10. Розділ V. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
11. Розділ VI. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина . § 1. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
12. § 2. Злочини проти виборчих прав громадян
13. § 3. Злочини проти трудових прав громадян
14. § 4. Злочини в сфері охорони прав на об`єкти інтелектуальної власності
15. § 5. Злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина
16. § 6. Злочини проти сім`ї
17. § 7. Злочини проти свободи совісті
18. Розділ VII. Злочини проти власності . § 1. Поняття і види злочинів проти власності
19. § 2. Корисливі злочини, пов`язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб
20. § 3. Корисливі злочини проти власності, не пов`язані з обертанням чужого майна на свою користь або користь інших осіб
21. § 4. Некорисливі злочини проти власності
22. Розділ VIII. Злочини у сфері господарської діяльності . § 1. Поняття і види злочинів у сфері господарської діяльності
23. § 2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України § 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб`єктів § 4. Злочини у сфері банкрутства
24. § 5. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
25. § 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів
26. § 7. Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
27. Розділ IX. Злочини проти довкілля . § 1. Поняття і види злочинів проти довкілля
28. § 2. Злочини проти екологічної безпеки
29. § 3. Злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря
30. § 4. Злочини у сфері водних ресурсів
31. § 5. Злочини у сфері лісокористування, захисту рослинного та тваринного світу
32. Розділ X. Злочини проти громадської безпеки . § 1. Поняття і види злочинів проти громадської безпеки
33. § 2. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об`єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов`язані з ними
34. § 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами
35. § 4. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку
36. Розділ XI. Злочини проти безпеки виробництва . § 1. Поняття і види злочинів проти безпеки виробництва
37. § 2. Злочини у сфері безпеки праці
38. § 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва
39. Розділ XII. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту . § 1. Поняття та система транспортних злочинів
40. § 2. Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту
41. § 3. Злочини, що посягають на безпеку руху або експлуатації автотранспорту і міського електротранспорту
42. § 4. Інші злочини, що посягають на безпечну роботу транспорту
43. Розділ XIII. Злочини проти громадського порядку та моральності . § 1. Загальна характеристика і види злочинів проти громадського порядку та моральності
44. § 2. Злочини проти громадського порядку
45. § 3. Злочини проти моральності
46. Розділ XIV. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення . § 1. Поняття і види злочинів проти здоров`я населення
47. § 2. Злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров`я населення
48. § 3. Злочини, пов`язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення
49. § 4. Злочини, пов`язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу
50. § 5. Інші злочини проти здоров`я населення
51. Розділ XV. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
52. § 1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації
53. § 2. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону
54. § 3. Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність
55. Розділ XVI. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
56. § 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян
57. § 2. Злочини у сфері використання державних символів
58. § з. Злочини, пов`язані із перешкоджанням діяльності організацій та об`єднань громадян
59. § 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
60. § 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
61. § 6. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об`єднань громадян
62. Розділ XVII. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
63. § 1. Поняття злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
64. § 2. Види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
65. Розділ XVIII. Злочини у сфері службової діяльності . § 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності
66. § 2. Види злочинів у сфері службової діяльності Зловживання владою або службовим становищем
67. Розділ XIX. Злочини проти правосуддя
68. § 1. Види злочинів проти правосуддя
69. § 2. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду
70. § 3. Злочини, які посягають на життя, здоров`я, особисту безпеку, майно суддів, засідателів та інших учасників судочинства
71. § 4. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі
72. § 5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішення) і призначеного ним покарання
73. Розділ XX. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) . § 1. Поняття та види військових злочинів
74. § 2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі
75. § 3. Злочини проти порядку проходження військової служби
76. § 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання
77. § 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки
78. § 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб
79. § 7. Злочини проти встановленого , порядку збереження військової таємниці
80. § 8. Військові службові злочини
81. § 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій
82. § 10. Злочини проти законів і звичаїв війни
83. Розділ XXI. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку . § 1. Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
84. § 2. Злочини проти миру
85. § 3. Злочини проти безпеки людства
86. § 4. Злочини проти міжнародного правопорядку
87.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate