Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Помиляється той, хто вказує на помилку ватажка. / Микола Полотай

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права: Підручник / Скакун О.Ф.


§ 7. Правосуб`єктність юридичних осіб

Правосуб'єктність юридичних осіб (колективних суб'єктів правовідносин) — це правоздатність і дієздатність державних і недержавних організацій: державних органів, державних підприємств і установ, громадських об'єднань, комерційних (господарських) корпорацій, релігійних організацій та ін.

Юридична особа — організація, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному або третейському суді. Юридична особа — це не будь-який колективний суб'єкт, а колективний суб'єкт у певній галузі діяльності — господарській, соціально-культурній, змістом якої є товарно-грошові відносини, участь у цивільному (майновому) обороті. Статусом юридичної особи комерційні і некомерційні організації наділяються за законом. Ознаки юридичної особи.

1.  Організаційна єдність: має чітку внутрішню структуру, органи управління і відповідні підрозділи для виконання завдань і функцій, закріплених статутом. Має реквізити, затверджені при реєстрації в державних органах (статут, круглу печатку, штампи, назву та ін.) і органах державної статистики (присвоєння ідентифікаційного коду, який є єдиним для всього простору України і зберігається протягом усього періоду існування).

2.  Наявність майна, що знаходиться в її розпорядженні (у комерційної юридичної особи — в її власності), майнова відокремленість від майна її учасників і фундаторів (самостійний баланс

- кошторис витрат, статутний фонд і банківський рахунок).

3.  Цільове призначення — створюється для певних цілей і не може діяти з іншими цілями. Комерційна юридична особа створюється для підприємницької діяльності.

4.  Можливість виступати в цивільному обороті, набувати права і виконувати обов'язки від свого імені, тобто не зобов'язана звертатися за дозволом до вищої інстанції (наприклад, комерційна юридична особа може здійснювати операції, що не суперечать закону; створювати юридичні особи; обирати місце розташування).

5. Можливість бути позивачем і відповідачем у суді — звертатися з позовом на громадян, інших осіб, відповідати за боргами у разі зустрічного позову.

6.  Обов'язок нести самостійну майнову відповідальність (якщо це майно закріплене за нею за правом власності).

За характером діяльності юридичні особи можуть бути:

• некомерційні (публічні),

• комерційні (приватні,).

судами. Це: можливість вибору судців (арбітрів); спрощена процедура вирішення спору, яка грунтується в цілому на розсуді сторін; конфіденційність розгляду; спеціалізація арбітражу. Саме тому даній формі захисту прав і врегулювання економічних спорів віддається перевага в багатьох економічно розвинутих країнах.

Некомерційні особи — державні організації і установи (парламент, уряд, суд, міліція, державні підприємства, органи місцевої влади та ін.) — спрямовують свою діяльність на задоволення тих чи інших невиробничих потреб: організаційно-управлінських, соціально-культурних, соціально-побутових та ін. Вони мають публічні цілі і не переслідують мету одержання прибутку як статутного завдання. Зазвичай діяльність таких організацій фінансується за рахунок державного бюджету (державні установи), або бюджету громадських організацій, або за рахунок добровільних внесків і пожертвувань.

До некомерційних юридичних осіб належать споживчі кооперативи, громадські або релігійні організації, благодійні та інші фонди, а також інші об'єднання, передбачені законом (див. § «Правосуб'єктність громадських організацій»).

Некомерційні організації можуть займатися і підприємницькою діяльністю, але лише остільки, оскільки це служить досягненню цілей, заради яких вони створені і відповідають ним. Наприклад, вуз може приймати за плату на навчання студентів для того, щоб одержаний прибуток використовувати на підвищення якості освіти (придбання приладів, літератури, оплата праці викладачів, ремонт і переобладнання приміщень тощо). Тут важливо додержуватися певної міри, щоб не перейти ту межу, за якою головними стають вже інші пріоритети — цілі комерційного характеру.

Некомерційні організації мають більшу стабільність і більшу незалежність від тих індивідів, що входять до складу юридичної особи. Існування юридичної особи, яка має некомерційний (публічно-правовий) характер, не залежить від волі її членів — підпорядкованих і підзвітних осіб. Наприклад, уряд не може припинити своє існування як орган виконавчої влади, навіть якщо всі члени кабінету міністрів підуть у відставку. Замість кабінету міністрів, який пішов у відставку, буде сформований новий кабінет. Тобто Некомерційні, публічні організації продовжують функціонувати як юридичні особи і суб'єкти правовідносин.

Комерційні особи — комерційний банк, приватна фірма, акціонерне товариство та ін. — спрямовують свою діяльність на одержання прибутку і фінансуються насамперед за свій рахунок. Вони переслідують приватні цілі та інтереси своїх членів: вкладників, пайовиків, акціонерів і можуть припинити своє існування з волі цих осіб (наприклад, оголосити себе банкрутом).

Члени комерційних (приватноправових) юридичних осіб є повними їх представниками, їх воля — воля юридичної особи. Юридичною особою може бути індивідуальний, а не тільки колективний, суб'єкт права.

Правосуб'єктність комерційних організацій та їх об'єднань (асоціацій, корпорацій, консорціумів, концернів та ін.) передбачена законодавством у вигляді організаційно-правових форм підприємницької діяльності і визначається статутними документами, зареєстрованими в установленому законом порядку. Наприклад, обсяг прав і обов'язків акціонерних товариств закритого і відкритого типу є різним: акції першого розповсюджуються шляхом відкритої передплати і купівлі-продажу на біржах; акції другого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати, купуватися і продаватися на біржах.

Спільним для правосуб'єктності комерційних організацій є те, що вона ґрунтується на засадах приватного права — диспозитивності і рівності сторін у цивільно-правових відносинах. Тут Правосуб'єктність однієї сторони не обмежує правосуб'єктності іншої сторони. Договірні відносини виникають на основі рівності (автономії) сторін незалежно від їх статусу. Це відносини між громадянами-власниками, орендарями, фермерами, громадянами і організаціями, організаціями між собою, в тому числі і державними, акціонерними, орендними підприємствами і корпораціями, наприклад, договір між органом внутрішніх справ і громадянином на охорону квартири. У цих відносинах державний орган виступає як юридична особа; засновує договірні відносини на принципі диспозитивності (а не імперативності). У сфері підприємництва діє той же принцип, що й у сфері регулювання поведінки фізичних осіб і діяльності громадських об'єднань: «Дозволено все, крім прямо забороненого законом» (загальнодозвільний тип /режим/ правового регулювання).

Коли ж діяльність комерційної корпорації виходить за рамки товарного виробництва і обігу і потрапляє у сферу дії публічного права (державна реєстрація підприємств, стягнення податків та ін.), вступає в дію принцип «Дозволено лише те, що прямо передбачено законом» (спеціально-дозвільний тип /режим/ правового регулювання). У сфері управління державною власністю відбувається поєднання імперативного і диспозитивного методів правового регулювання — виникають адміністративно-правові і цивільно-правові відносини.

Яким є співвідношення правоздатності і дієздатності у юридичної особи?

В юридичній науці тривалий час панувала думка про те, що правосуб'єктність юридичної особи відрізняється від правосуб'єктності фізичної особи. Вважалося, що у юридичної особи правоздатність і дієздатність виникають одночасно і не можуть бути обмежені, тоді як у фізичної особи правоздатність і дієздатність виникають неодночасно і дієздатність обмежується.

Однак сформоване раніше уявлення про повний збіг правоздатності і дієздатності юридичної особи не виправдує себе в умовах трансформації суспільства до ринкових відносин. Виявилося, що юридична особа не завжди без будь-яких умов може використовувати ті права, які має. Дієздатність юридичної особи може змінюватися без зміни її правоздатності. Так, підприємство-боржник не має можливості реалізувати свої права на власний розсуд. Його дієздатність обмежується. Цю обмежену дієздатність юридичної особи-боржника доповнює (наприклад, відповідно до законодавства Росії) арбітражний управляючий, який має широкі повноваження щодо управління підприємством-борж-ником. Своїми діями він дає можливість підприємству-боржнику брати участь у цивільному обороті через здійснення всіх не заборонених законом операцій.

Отже, правоздатність і дієздатність юридичної особи як суб'єкта правовідносин (наприклад, комерційної організації) не збігаються цілком, як не збігаються правоздатність і дієздатність фізичної особи. Правда, у колективних суб'єктів правовідносин (юридичних осіб) така розбіжність правоздатності і дієздатності є винятковою.


Книга: Теорія держави і права: Підручник / Скакун О.Ф.

ЗМІСТ

1. Теорія держави і права: Підручник / Скакун О.Ф.
2. ЗМІСТ
3. Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ § 1. Поняття та ознаки юридичної науки
4. § 2. Об`єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
5. § 3. Юриспруденція як система юридичних наук
6. Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА § 1. Виникнення загальної теорії держави і права
7. § 2. Предмет теорії держави і права
8. § 3. Функції теорії держави і права
9. § 4. Метод теорії держави і права
10. § 5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
11. § 6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
12. Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ Глава З ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ § 1. Основні теорії походження держави
13. § 2. Загальні закономірності виникнення держави
14. § 3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
15. § 4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
16. Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА § 1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
17. § 2. Поняття і ознаки держави
18. § 3. Сутність держави
19. § 4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
20. § 5. Функції держави
21. § 6. Типологія держав
22. § 7. Деякі наукові концепції сучасної держави
23. Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА § 1. Громадянське суспільство і держава
24. § 2. Політична система суспільства І держава
25. § 3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об`єднання
26. § 4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
27. § 5. Відносна самостійність держави
28. Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ § 1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
29. § 2. Класифікація форм державного устрою
30. § 3. Види форм державного (політичного) режиму
31. Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ § 1. Механізм держави
32. § 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
33. § 3. Принципи організації та діяльності державного апарату
34. § 4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
35. § 5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
36. § 6. Система «стримувань і противаг» органів законодавчої, виконавчої і судової влади
37. § 7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
38. § 8. Професійна і державна служба.
39. § 9. Служба в органах внутрішніх справ
40. Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ § 1. Вищий представницький орган державної влади
41. § 2. Глава держави
42. § 3. Вищий виконавчий орган влади
43. § 4. Представницькі органи влади на місцях
44. § 5. Виконавчі органи влади на місцях
45. § 6. Судові органи влади
46. § 7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
47. § 8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
48. § 9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
49. Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА § 1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
50. § 2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
51. § 3. Особа і держава
52. Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ § 1. Поняття і ознаки демократії
53. § 2. Функції і принципи демократії
54. § 3. Форми та інститути демократії
55. § 4. Демократія і самоврядування
56. § 5. Демократія як загальнолюдська цінність
57. § 6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
58. Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА § 1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
59. § 2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
60. § 3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
61. § 4. Система обов`язків людини і громадянина
62. § 5. Система прав дитини
63. § 6. Система гарантій прав, свобод і обов`язків людини і громадянина в демократичній державі
64. § 7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
65. § 8. Міжнародний захист прав людини
66. § 9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
67. Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
68. § 1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
69. § 2. Теорія «плюралістичної демократії»
70. § 3. Теорія елітарної демократії
71. § 4. Теорія партисипаторної демократії
72. § 5. Теорія корпоративної демократії
73. § 6. Теорія «комп`ютерної демократії»
74. Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО § 1. Термін «право»
75. § 2. Походження права
76. § 3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
77. § 4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
78. § 5. Сучасні концепції праворозуміння
79. § 6. Поняття і ознаки права
80. § 7. Сутність права
81. § 8. Принципи права
82. § 9. Функції права
83. § 10. Цінність права
84. § 11. Співвідношення права і закону
85. § 12. Співвідношення національного і міжнародного права
86. § 13. Право, економіка, політика: їх взаємозв`язок і взаємовплив
87. Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ § 1. Поняття і структура правової системи
88. § 2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
89. § 3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
90. § 4. Публічне і приватне право
91. § 5. Галузь права
92. § 6. Інститут і підгалузь права
93. § 7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
94. § 8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
95. § 9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
96. §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
97. Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ § 1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
98. § 2. Норми моралі і норми права: їх зв`язок і взаємодія
99. § 3. Норми-звичаї і норми права
100. § 4. Корпоративні норми і норми права
101. § 5. Поняття і ознаки норми права
102. § 6. Види норм права
103. § 7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
104. § 8. Структура норми права і норми-розпорядження
105. § 9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
106. §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
107. Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ § 1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
108. § 2. Принципи і функції правотворчості
109. § 3. Стадії правотворчого процесу
110. § 4. Види і форми правотворчості держави
111. § 5. Види правотворчості громадянського суспільства
112. § 6. Судова правотворчість - особливий вид правотворчості
113. § 7. Юридичні джерела (форми) права
114. Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР § 1. Правовий акт
115. § 2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
116. § 3. Види нормативно-правових актів
117. § 4. Поняття і ознаки закону
118. § 5. Законодавчий процес
119. § 6. Види законів
120. § 7. Конституція — основний закон громадянського суспільства і держави
121. § 8. Дія нормативно-правового акта в часі
122. § 9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
123. § 10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
124. §11. Відомчий акт
125. § 12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
126. § 13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
127. § 14. Міжнародний договір
128. Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ § 1. Поняття та ознаки правовідносин
129. § 2. Склад (структура) правовідносин
130. § 3. Передумови виникнення правовідносини
131. § 4. Суб`єктивне право і суб`єктивний обов`язок як основний юридичний зміст правовідносин
132. § 5. Суб`єкти правовідносин
133. § б. Правосуб`єктність фізичних осіб
134. § 7. Правосуб`єктність юридичних осіб
135. § 8. Компетенція державного органу як вираз його спеціальної правосуб`єктності
136. § 9. Об`єкти правовідносин
137. § 10. Види правовідносин
138. §11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад
139. §12. Презумпції
140. § 13. Правовідносини, що виникають при виконанні обов`язків
141. Глава 19 ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ, НАРОДУ, ДЕРЖАВИ § 1. Правовий статус особи
142. § 2. Правовий статус народу
143. § 3. Правовий статус держави
144. Глава 20 РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА. ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ § 1. Поняття і основні форми реалізації норм права
145. § 2. Поняття і ознаки правозастосування
146. § 3. Основні стадії застосування норм права
147. § 4. Основні вимоги до правильного застосування норм права
148. § 5. Поняття і ознаки акта застосування норм права
149. § 6. Види актів застосування норм права
150. § 7. Прогалини в праві і способи їх усунення.
151. Глава 21 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА § 1. Поняття тлумачення норм права
152. § 2. Способи (методи) тлумачення норм права
153. § 3. Види тлумачення норм права за суб`єктами
154. § 4. Види тлумачення норм права за обсягом їх змісту
155. § 5. Акт тлумачення норм права
156. Глава 22. ПРАВОВА І ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА. ПРАВОПОРУШЕННЯ § 1. Поняття, ознаки і види правової поведінки
157. § 2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
158. § 3. Склад і види правомірної поведінки
159. § 4. Поняття і ознаки правопорушення
160. § 5. Склад правопорушення
161. § 6. Види правопорушень. Правопорушність
162. § 7. Зловживання правом
163. Глава 23 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ § 1. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
164. § 2. Принципи і функції юридичної відповідальності
165. § 3. Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права
166. § 4. Підстави і стадії юридичної відповідальності
167. § 5. Правопорушення і юридична відповідальність співробітника органів внутрішніх справ
168. Глава 24 ЗАКОННІСТЬ. ПРАВОПОРЯДОК § 1. Поняття законності
169. § 2. Принципи законності
170. § 3. Вимоги законності
171. § 4. Гарантії законності
172. § 5. Поняття правопорядку
173. § 6. Функції та принципи правопорядку
174. § 7. Державна дисципліна
175. Глава 25 ПРАВОСВІДОМІСТЬ. ПРАВОВА КУЛЬТУРА § 1. Поняття і структура правосвідомості
176. § 2. Класифікація форм правосвідомості за суб`єктами і глибиною відображення правової дійсності
177. § 3. Функції правосвідомості. Роль правосвідомості в процесі правотворчості і правореалізації
178. § 4. Правова культура: зв`язок із загальною культурою. Види правової культури
179. § 5. Правова культура суспільства
180. § 6. Правова культура особи
181. § 7. Професійна правова культура
182. § 8. Структура правової культури суспільства
183. § 9. Професійна правосвідомість і правова культура співробітників органів внутрішніх справ
184. Глава 26 ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ. ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ § 1. Поняття, ознаки і функції правового виховання
185. § 2. Система і механізм правового виховання. Правова вихованість
186. § 3. Правове загальне навчання (правовий всеобуч)
187. § 4. Правовий нігілізм: джерела і шляхи подолання
188. Глава 27 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ЙОГО МЕХАНІЗМ. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА § 1. Поняття правового регулювання і його відмінність від правового впливу
189. § 2. Сфера, основні напрямки і межі правового регулювання
190. § 3, Види, способи і типи правового регулювання
191. § 4. Механізм правового регулювання
192. § 5. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
193. § 6. Стадії механізму правового регулювання
194. § 7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
195. § 8. Юридична техніка
196. Розділ V. ОСНОВНІ ТИПИ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ (ЗАГАЛЬНЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО) Глава 28. ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА. ПОНЯТТЯ ТИПУ І ТИПОЛОГІЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ СВІТУ
197. § 1. Предмет і об`єкти аналізу науки загального порівняльного правознавства.
198. § 2. Поняття типу (сім`ї) правової системи
199. § 3. Класифікація правових систем світу
200. § 4. Основні типи і підтипи (груп
201. § 5. Місце правової системи України
202. Глава 29 РОМАНО-ГЕРМАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ § 1. Поняття романо-германського типу правової системи
203. § 2. Формування романо-германського типу правової системи
204. § 3. Система права та її структура
205. § 4. Нормативно-правовий акт (закон) у системі джерела права
206. § 5. Делегована правотворчість
207. § 6. Правотворчість суб`єктів федерації
208. § 7. Правовий звичай
209. § 8. Правова доктрина
210. § 9. Принципи права
211. § 10. Роль судової практики
212. §11. Кодификація
213. Глава 30 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Частина І ПРАВОВА СИСТЕМА АНГЛІЇ § 1. Поняття англо-американського типу правової системи
214. § 2. Загальне право Англії
215. § 3. Право справедливості
216. § 4. Судовий прецедент у системі джерела права
217. § 5. Правовий звичай
218. § 6. Правова доктрина
219. § 7. Принципи права
220. § 8. Система англійського права
221. § 9. Норма права
222. §10. Дія прецедентної норми в часі та просторі
223. § 11. Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту
224. § 12. Делегована правотворчість Англії
225. § 13. Юридична термінологія країн загального права
226. § 14. Судова система Англії
227. Частина II ПРАВОВА СИСТЕМА США § 1. Вплив англійського права на становлення правової системи США
228. § 2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)
229. § 3. Судова система США
230. Частина ІІІ. ІНШІ ПРАВОВІ СИСТЕМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І ПОЗАЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОГО ТИПУ § 1. Своєрідність правової системи Шотландії
231. § 2. Загальна характеристика правової системи Ірландії
232. § 3. Основні риси правової системи Канади
233. § 4. Особливості правової системи Австралії
234. § 5. Характерні риси правової системи Нової Зеландії
235. Глава 31 ЗМІШАНИЙ (ГІБРИДНИЙ) ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Частина І. ПІВШЧНОЄВРОПЕЙСЬКА (СКАНДИНАВСЬКА) ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ § 1. Поняття змішаного типу правової системи
236. § 2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем
237. § 3. Джерела (форми) права скандинавських країн
238. § 4. Система права. Кодифікація
239. § 5. Уніфікація права скандинавських країн та її вплив на правові системи країн Балтії
240. Частина II ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ § 1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем
241. § 2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки
242. Глава 32 РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 1.1. МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО
243. § 1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
244. § 2. Поняття мусульманського права
245. § 3. Виникнення і розвиток мусульманського права
246. § 4. Джерела мусульманського права
247. § 5. Система мусульманського права та її структура
248. § 6. Норма мусульманського права
249. § 7. Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
250. § 8. Мусульмансько-правова доктрина
251. § 9. Принципи права
252. § 10. Правовий звичай
253. § 11. Закон. Кодифікація
254. § 12. Особливості судової системи
255. 1.2. ІНДУСЬКЕ ПРАВО § 1. Поняття індуського права
256. § 2. Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
257. § 3. Правовий звичай, закон і судовий прецедент
258. § 4. Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
259. § 5. Індуське право у правовій системі сучасної Індії
260. Частина II ДАЛЕКОСХІДНА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 2.1. КИТАЙСЬКЕ ПРАВО § 1. Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
261. § 2. Поняття китайського права і філолофсько-моральні джерела його формування
262. § 3. Джерела права
263. § 4. Термін «право». Ставлення до суб`єктивного права
264. § 5. Система права. Норма права
265. § 6. Кодифікація
266. 2.2. ЯПОНСЬКЕ ПРАВО § 1. Поняття японського права і особливості його формування
267. § 2. Джерела права сучасної Японії
268. § 3. Система права сучасної Японії
269. § 4. Закон. Кодифікація
270. Частина III ЗВИЧАЄВО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ 3.3. ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО АФРИКИ І МАДАГАСКАРУ § 1. Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем
271. § 2. Основні риси звичаєвого права
272. § 3. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки
273. § 4. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate