Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Щастя там, де пристрасть. / Лев Силенко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Господарське право України - Щербина


§ 5. Ліквідаційна процедура

o комітет кредиторів відхилив план санації і звернувся до арбітражного суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч. 5 ст. 18 Закону);

o протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника в арбітражний суд не подано план санації боржника (ч. 6 ст. 18 Закону);

o якщо суми, вирученої від продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі і мирова угода кредиторами не укладена (ч. 12 ст. 20 Закону);

o за результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до арбітражного суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч. 5 ст. 21 Закону);

o за результатами розгляду звіту керуючого санацією зборами кредиторів не прийнято жодне рішення або таке рішення не подано до арбітражного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня закінчення санації чи виникнення підстав для її дострокового припинення (ч. 6 ст. 21 Закону);

o арбітражний суд відмовив у затвердженні звіту керуючого чи такий звіт не був поданий у встановлений строк (ч. 11 ст. 21 Закону);

o у встановлені арбітражним судом строки (не більше шести місяців з дня прийняття арбітражним судом ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство) не проведені розрахунки з кредиторами (ч. 15 ст. 21 Закону).

Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців, проте цей строк може бути продовжений арбітражним судом на шість місяців.

Наслідки визнання боржника банкрутом. З дня прийняття арбітражним судом постанови про оголошення боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємство юридичне переходить у новий правовий статус - статус банкрута. Цей правовий статус передбачає ряд особливих юридичних положень:

підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

строк виконання усіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених Законом.

У постанові про визнання боржника банкрутом арбітражний суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, а ним може бути особа, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює відповідно до ст. 25 Закону такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів щодо забезпечення його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі ст. 31 Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє у встановленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах кредиторів;

заявляє про відмову від виконання договорів банкрута в порядку, встановленому Законом;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб;

передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення арбітражним судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкругів;

здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

До окладу ліквідаційної комісії включаються представники кредиторів, фінансових органів, а в разі необхідності - також представники державного органу у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, державного органу з питань банкрутства, якщо банкрутом визнано державне підприємство, та представник органів місцевого самоврядування.

Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються у встановленому порядку.

Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством України. Для майна, що продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.

Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкру-тів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Черговість спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на задоволення вимог кредиторів, встановлена ст. 31 Закону, згідно з якою:

у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

в) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

витрати на оплату державного мита;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням арбітражного суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 Закону.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено Законом;

у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

У разі відмови кредитора від задоволення визнаної у встановленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Так само вважаються погашеними вимоги, не задоволені за недостатністю майна.

У разі якщо арбітражним судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до арбітражного суду звіт та ліквідаційний баланс з відповідними додатками.

Арбітражний суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Книга: Господарське право України - Щербина

ЗМІСТ

1. Господарське право України - Щербина
2. Розділ І Поняття та принципи підприємницької діяльності
3. § 2. Умови здійснення підприємництва
4. § 3. Підприємець і держава
5. Розділ II Господарські правовідносини та господарське право
6. § 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
7. § 3. Методи господарського права
8. Розділ III Господарське законодавство
9. § 2. Нормативні акти господарського законодавства: поняття та види
10. § 3. Система господарського законодавства
11. § 4. Проблеми вдосконалення господарського законодавства
12. Розділ IV Суб'єкти господарського права
13. § 2. Види суб'єктів господарського права
14. § 3. Завдання, права та обов'язки суб'єкта господарського права
15. Розділ V Правовий статус підприємств § 1. Поняття підприємства
16. § 2. Організаційно-правові форми підприємств
17. § 3. Створення підприємства
18. § 4. Установчі документи підприємства
19. § 5. Державна реєстрація підприємства
20. § 6. Припинення діяльності підприємства
21. Розділ VI Правовий статус акціонерних товариств § 1. Поняття та юридичний статус акціонерного товариства
22. § 2. Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства
23. § 3. Майно та майнові права в акціонерному товаристві
24. § 4. Правовий режим акцій
25. § 5. Правовий режим дивідендів
26. § 6. Управління акціонерним товариством
27. Розділ VIIПравове становище інших господарських товариств § 1. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
28. § 2. Повне товариство
29. § 3. Командитне товариство
30. Розділ VIII Правове становище господарських об'єднань § 1. Поняття господарського об'єднання. Законодавство про господарські об'єднання
31. § 2. Види господарських об'єднань
32. § 3. Функції та компетенція господарського об'єднання
33. § 4. Правовий статус промислово-фінансових груп
34. Розділ IX Правове регулювання відносин власності в економіці України § 1. Поняття та форми власності в економіці України. Право власності
35. § 2. Право державної власності
36. § 3. Право колективної власності
37. § 4. Право приватної власності
38. § 5. Правовий режим майна державних підприємств. Особливості правового режиму майна державних бюджетних установ
39. Розділ X Загальна характеристика господарських договорів § 1. Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору
40. § 2. Класифікація і система господарських договорів за законодавством України
41. § 3. Функції господарського договору
42. § 4. Форма господарського договору
43. § 4. Форма господарського договору
44. § 6. Виконання господарських договорів
45. Розділ XI Господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття відповідальності в господарському праві
46. § 2. Функції відповідальності
47. § 3. Види відповідальності
48. § 4. Підстави відповідальності
49. Розділ XII Правове регулювання банкрутства § 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
50. § 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
51. § 3. Підстави для застосування банкрутства
52. § 4. Провадження у справах про банкрутство
53. § 5. Ліквідаційна процедура
54. § 6. Мирова угода
55. Розділ XIII Правове регулювання цін та ціноутворення § 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
56. § 2. Види цін та порядок їх встановлення
57. § 3. Правове регулювання контролю
58. Розділ XIV Правові засади захисту економічної конкуренції в Україні § 1. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію
59. § 2. Правове становище Антимонопольного комітету
60. § 3. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
61. § 4. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
62. § 5. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
63. Розділ XV Правове регулювання оренди державного та комунального майна § 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
64. § 2. Сторони в договорі оренди
65. § 3. Порядок укладення договору оренди
66. § 4. Умови договору оренди
67. § 5. Припинення договору оренди
68. § 6. Правове регулювання лізингових операцій в Україні
69. Розділ XVI Правові засади приватизації державного та комунального майна § 1. Поняття та головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію
70. § 2. Об'єкти приватизації
71. § 3. Суб'єкти приватизації
72. § 4. Приватизаційний процес
73. § 5. Способи приватизації
74. § 6. Договірні відносини приватизації
75. Розділ XVII Правове регулювання діяльності транспорту § 1. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України
76. § 2. Законодавство про транспорт
77. § 3. Правове становище транспортних організацій
78. § 4. Транспортні господарські договори
79. Розділ XVIII Правове регулювання банківської діяльності § 1. Поняття, види та правове становище банків. Банківські операції та їх види
80. § 2. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
81. § 3. Порядок відкриття рахунків у банках
82. § 4. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
83. Розділ XIX Правове регулювання біржової діяльності в Україні § 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
84. § 2. Функції, права та обов'язки біржі
85. § 3. Види біржових угод
86. § 4. Правила біржової торгівлі
87. § 5. Правовий статус фондової біржі
88. Розділ XX Правове регулювання страхової діяльності § 1. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність
89. § 2. Правове становище учасників страхової діяльності
90. § 3. Державний нагляд за страховою діяльністю
91. Розділ XXI Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні § 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання
92. § 2. Правовий режим іноземних інвестицій
93. § 3. Правовий режим вільних економічних зон
94. § 3. Правовий режим вільних економічних зон
95. § 2. Підвідомчість справ арбітражним судам. Підсудність справ
96. § 3. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
97. § 4. Вирішення спорів арбітражним судом
98. Список рекомендованої літератури

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate