Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Евріпід Геракл Переклад А.Содомори
З наказу Еврістея: вивів пса звідтіль -
Аїдового стража триголового.
І врешті - труд останній, найскорботніший:
Дітей убив я... Ось вінець страждань моїх.
Нема тут ради: в Фівах, дорогих мені,
1290] Уже б не зміг я жити: ні то в храм піти, [193]
Ні в колі друзів серцем звеселитися -
Від себе, вбивці, я б усіх одстрашував.
Податись в Аргос? Та кому? Вигнанцеві?
А, може, далі, в інший край податися?
Та скрізь на мене скоса позиратимуть -
Усяк мене впізнає - ще й слівцем кольне:
«Чи то не той, син Зевса, що дітей своїх
Убив і жінку? Краще б забиравсь відсіль».
Хто славу мав щасливця, - переміну той
1300] Сприймає важко; хто ж усе життя в біді,
То не страждає: з нею споріднився він.
Дійду до того, що й земля, озвавшися,
Не дасть, щоб я торкнувся, осквернив її,
А море - щоб по ньому переправився,
Як і всі ріки. Мов той Іксіон колись,
До колеса прикутий, вік каратимусь.
Найкраще хай не бачать мене елліни,
Серед яких, бувало, і мені велось.
Та й нащо жити? Що ж то за життя таке -
1310] Нікому не потрібне, заплямоване?..
То хай же в танець Зевсова дружина йде,
Хай б'є Олімп ногою, задоволена:
Чого жадала палко, - домоглась того -
Вдалось їй мужа, першого з-між еллінів,
У прірву кинуть. То таку-от маємо
Вшановувать богиню?.. Через ревнощі
До Зевса так скарати добродійника
Еллади, хоч вини за ним - ніякої!..
ТЕСЕЙ
Це не хто інший, а дружина Зевсова,
1320] Як сам відчув ти, стільки зла вподіяла.
Повчати ж легше, ніж самому біль терпіть.
Із нас, людей, од долі хто захищений?
А хто з богів? (Якщо співцям повіримо).
Чи завжди чесне ложе спорідняло їх?
Чи син не брав у пута батька рідного,
Рвучись до влади? Та ніхто не кинув ще
Олімпу: що вчинили,' - те забулося.
То чи годиться: поставати смертному
Супроти того, з чим безсмертні миряться?
1330] Покинь же рідні Фіви, як закон велить, -
І в край Паллади ми пліч-о-пліч рушимо.
Очистиш руки, вбивством заплямовані, -
І дім тобі, й частину свого статку дам,
Дари афінян (сім дівчат, сім хлопців я,
Бика на Кріті вбивши, врятував для них) -
Усім я поділюся. Скрізь у краї тім -
Мої угіддя; йменням твоїм названі [194]
Вони віднині будуть, поки житимеш,
А вже коли поринеш в млу Аїдову, -
1340] І вівтарі, й подоби тобі з каменю
Афіняни воздвигнуть, шануватимуть.
І вславляться, бо славен той між еллінів,
Хто допоміг у скруті благородному.
І я за порятунок борг сплачу тобі
Своєю. - ти ж без друзів нині - дружбою.
А втім, богів обранець не лишається
Без друзів: божество йому сприятиме.
ГЕРАКЛ
Слова, та й тільки... Не зарадять лихові.
Щодо богів - я певен, що ні в шлюб вони
1350] Не входили злочинний, ні кайдани їм
Не сковували рухів, ні велителем
Ніхто в них не доводивсь один одному,
Таж бог не потребує (але справжній бог!)
Нікого: все це - небилиці, вигадки.
Й тому ще, хоч у горі, я не зважився
Піти зі світу, - щоб слабким не видатись.
Бо хто із смертних не спромігся встояти
Під натиском нещастя, - і в двобої той
Відступить, легкодухий, перед ворогом.
1360] Хай смерть сама приходить. Я ж іти готов
У край твій. Меж немає моїй вдячності.
Усе на себе брав я. Не було труда,
Якого б я уникнув, і з очей моїх
Сльозинка не скрапнула, ба, й не вірилось,
Що так ось нині, мов дитя, ридатиму.
Коритись долі хоч-не-хоч доводиться...
Та годі! Бачиш, батьку, на вигнання йду,
Дітей своїх убивця. Мусиш сам тепер
Тіла омити слізьми й зодягнути їх
1370] (Мені закон боронить); хай при матері
Лежать, в її обіймах, це ж сім'я моя,
Спільнота безталанна; її сам же звів
Із світу мимоволі... Схоронивши їх,
Живи у цьому місті. Й хоч нелегко це -
Кріпись, щоб міг зі мною мій тягар нести.
(Наближається до трупів дітей і Мегари).
О, діти! Хто зродив вас, той убив, на жаль!
І що ж то вам за користь з перемог моїх,
Що я з таким зусиллям здобував для вас
Як посаг - чесне ймення, славу батьківську?
1380] Й тебе, жоно, убив я... От і дяка вся
За ложе, що так вірно зберігала ти
Впродовж років, терпляче дім пильнуючи.
О горе вам! О горе!.. Горе й вбивцеві [195]
Нещасному!.. Од діток, од жони мене
Зла доля відриває. Втіхо болісна
Останнього цілунку!.. Зброє зрадницька!
Чи брати лук, чи кинуть, щоб, торкаючись
Раз по раз мого боку, не нагадував:
«Це я, твій спільник, що жону й дітей твоїх
1390] Життя позбавив». То хіба ж носитиму
Його при боці? Нащо? Та чи з тим я йшов
На подвиги преславні, щоб, одкинувши
Свій лук, ганебно впасти в битві з ворогом?
Ну, ні! Хай серцю важко - лук носитиму.
Одне прошу, Тесею: супроводь мене
До Аргосу - доставить мушу пса туди, -
Бо сам із горя знов якусь біду вчиню.
О земле Кадма! О громадо Фів усіх!
Остригшись, разом плачте, йдіть на похорон
1400] Дітей, і скільки є вас - водночас тужіть
За мертвими й за мною: всі ми згинули,
На всіх звернула Гера свою лють жахну.
(Знову сідає на камінь).
ТЕСЕЙ
Ставай же, нешасливче! Сліз доволі вже!
ГЕРАКЛ
Звестися годі: мов заціпенів увесь.
ТЕСЕЙ
Біда й могутніх, бачу, у дугу зігне.
ГЕРАКЛ
Забути б горе, ставши цим от каменем!..
ТЕСЕЙ
Ну годі, годі! Дай-но руку другові.
ГЕРАКЛ
Гляди, щоб кров'ю не сплямив ти одягу.
ТЕСЕЙ
Об одяг мій їх можеш навіть витерти.
ГЕРАКЛ
1410] Дітей не маю. Ти мені за сина став.
ТЕСЕЙ
Візьмись за мою шию, поведу тебе.
ГЕРАКЛ
Ось пара друзів, та один - знедолений.
Такого друга, батьку, мати б кожному! [196]
АМФІТРІОН
Блаженна та країна, де родивсь такий.
ГЕРАКЛ
Стривай, Тесею! На дітей ще глянуть дай.
ТЕСЕЙ
Гадаєш, біль одляже, як оглянешся?
ГЕРАКЛ
Якби-то!.. Батька-старця пригорну ще раз.
АМФІТРІОН
І я б хотів припасти до грудей твоїх.
(Обнімаються).
ТЕСЕЙ
Хіба забув ти, друже, всі труди свої?
ГЕРАКЛ
1420] Але ж із цим, останнім, не зрівняти їх.
ТЕСЕЙ
До жінки, хоч при людях, не вподібнюйся.
ГЕРАКЛ
Слабким мене вважаєш? І колись вважав?
ТЕСЕЙ
Ніколи. Якби й нині ти колишнім був!
ГЕРАКЛ
А ти яким був у краю безсонячнім?
ТЕСЕЙ
Там геть був занепав я, нікудишнім став.
ГЕРАКЛ
Мені ж ось дорікаєш слабодухістю...
ТЕСЕЙ
Йдемо!
ГЕРАКЛ
Прощай, мій батьку!
АМФІТРІОН
Сину, й ти прощай!
ГЕРАКЛ
Похорони цих діток. [197]
АМФІТРІОН
Хто ж мене ось-ось?..
ГЕРАКЛ
Твій син.
АМФІТРІОН
Коли ж ти прийдеш?
ГЕРАКЛ
Як оплачеш їх.
АМФІТРІОН
1430] А далі?
ГЕРАКЛ
До Афін я заберу тебе.
Отож - хоч як це важко - схорони дітей.
А я, зганьбивши дім свій, за Тесеєм вслід,
Мов корабель без весел, шлях верстатиму.
Хто звик могутність і багатство ставити
Над побратима-друга - помиляється.
ХОР
У зажурі відходимо, сльози ллємо,
Незрівнянного втративши друга.
ПРИМІТКИ
1-4 Зевс, за переказом, закохавшись в Алкмену, навідувався до неї в образі її чоловіка Амфітріона; від Зевса й народила вона Геракла, який мав, отже, двох батьків: божественного й земного.
[439]
5. Земнородних плем'я... - Йдеться про спартів («посіяних»): міфічний родоначальник фіванців Кадм, убивши дракона, що пильнував джерело на місці майбутніх Фів, посіяв там його зуби; войовничі мужі, що виросли з посіву, звернули зброю один проти одного. П'ятеро з тих, котрі не загинули, стали засновниками п'ятьох знатних родів; серед них - Ехіон, батько Пентея. Від спартів походив і Фіванський володар Креонт, син Менекея, батько Мегари.
16. В краю кіклопів... - Первісно містом кіклопів - міфічних велетнів -вважались Мікени; потім, коли Мікени були зруйновані Аргосом, саме це місто стали пов'язувати з легендою про кіклопів.
17. Електріон - тірінфський герой, батько Алкмени: його випадково вбив Амфітріон, аза що мусив піти на вигнання. Після цього над Аргосом запанував Еврістей, якому велінням Гери служив Геракл.
23. Тенар - південний виступ Пелопоннесу, де, за переказом, в одній із печер був вхід у підземне царство.
24. ...пса тритілого... - тобто Кербера (Цербера), що сторожив вхід до царства померлих.
27-34. Фіванський володар Лік та його дружина Дірка (Діркея) переслідували свою небогу Антіону, що була матір'ю двох божественних братів-близнюків Зета й Амфіона. Змужнівши, брати вбили Ліка, а Дірку прив'язали до рогів дикого бика; потім її тіло кинули у річку, що дістала назву Дірка. Цій темі присвячена відома мармурова скульптура (т. зв. «Фарнезький бик»), що зберігається в Неаполі.
50. Мінійці - беотійське плем'я з головним містом Орхоменом. Покоривши мінійців, Геракл звільнив Фіви від сплати данини.
61. Місто... тафійське... - Острів Тафос (нині Меганіон) з однойменним містом розташований біля берегів Акарнанії, у східній частині Іонійського моря. За переказом, Амфітріон одержав перемогу над тафійцями, відомстивши їхньому володарю Птерелаю за вбитих ним синів Електріона, братів Алкмени.
177. До повоза.. - На чорнофігурних вазових малюнках, що представляли гігантомахію (боротьбу богів з гігантами), поряд із Зевсом, який мече з колісниці блискавки, зображували Геракла, що стріляє з лука.
181. Кентаврів... в Фолої... - Фолоя - гора в Аркадії, де Геракл отримав перемогу над кентаврами - міфічними істотами у вигляді напівлюдей-напівконей.
184. Дірфій - гора на острові Евбея.
189-202. Суперечка про те, хто корисніший на війні - важкозбройні (гопліти) чи легкозбройні (пельтасти) воїни, було актуальним під час Пелопоннеської війни.
239. Гелікон - гірське пасмо на заході Беотії; Парнас - висока гряда у Центральній Греції.
251-252. ...засіяв... Арес... - Арес вигодував дракона; зуби ж посіяв Кадм (див. прим, до р. 5). Цим відхиленням кадмейці, чий рід пов'язується з Аресом, протиставляється пришельцю Лікові.
350. Плектр - паличка, якою вдаряли по струнах.
352-432. Хор перераховує подвиги, які звершив Геракл, перебуваючи на службі в Еврістея.
359. Зевса гай... - в Немеї (Арголіда) в кипарисовому гаї був храм Зевса.
369. Пеней - річка в Фессалії; боротьба з кентаврами відбувається, отже, не в Аркадії, як подано вище (р. 181 наст.), а в Фессалії, де знаходяться також гори Пелій та Гомола.
381. Діва Еноатіда - Артеміда, від місцевості Еное (Аттіка), де вона вшановувалась; мова йде про Керинейську лань (від гори Керинея в Аркадії) - міфічну тварину з золотими рогами й мідними копитами.
383. Коней Діомеда... - див. прим, до «Алкести», р. 66.
391. Гебр - головна річка Фракії (нині Маріца).
394. Анавр - річка в Фессалії.
396-397. Кікн - син Ареса, розбійник, що підстерігав і вбивав подорожніх у Фессалії. Амфанея - місто в Доріді.
400. ...в саду іесперійськім... - див. прим, до «Гіпполіта», р. 732.
405-407. В море ввійшов... - Мова йде про приборкання Гераклом морських чудовищ, зокрема, Трітона, сина Посейдона й Амфітріти: боротьба Геракла з Трітоном була представлена однією із скульптур зруйнованого персами старого храму на Акрополі.
[440]
412. Атланта оселя... - За переказом, Геракл тримав якийсь час небосхил на своїх плечах замість Атланта.
417-418. ...евксінські хвилі... - тобто Чорне море (див. прим, до «Іфігенії в Авліді», р. 210); Меотіда - Азовське море.
423. Донька Ареса - володарка амазонок Антіопа (або Гіпполіта); її чудовий пояс Геракл повинен був здобути для дочки Еврістея.
427-429. ...гідру... Лернейську... спалив... - від міста Лерни (Арголіда), поблизу якого в болоті жила багатоголова змія; щоб зрізані голови в неї знову не відростали, Геракл палив її шию палаючими стовбурами. Трійливою кров'ю гідри Геракл змастив свої стріли.
432. Геріон - тритілий велетень, пастух, що жив на крайньому заході; Геракл викрав у нього череду корів, а потім убив його.
435. В млу Аїда.. рушив... - щоб вивести звідти Кербера.
439. Хароц - син Ереба й Ночі, перевізник померлих через підземні ріки у
царство Аїда.
471. Леласгія - аргоське царство; пеласги (від міфічного родоначальника аргосців) вважались споконвічним населенням Греції.
478. Дедала дар обманливий. - Дедал - славетний скульптор та будівничий; палиця названа обманливим даром, бо на цей раз, як думає Мегара, не врятувала Геракла.
479. Ехалія - місто, яке стародавні розміщували то у Фессалії, то на Евбеї (див. прим, до «Гіпполіта», р. 546-554).
578-579. Ісмен - річка в Беотії, що протікає через Фіви; Діркея (Дірка) - її притока.
619. ...бачив таїнства. - За переказом, Геракл був посвячений в елевсінські містерії (див. прим, до «Гіпполіта», р. 26).
621. У місті Герміоні, що поблизу Трезени (Арголіда), вшановувалася дочка Деметри Кора (Персефона).
625. Тесея... виводив... - Геракл зійшов у підземне царство, щоб звільнити 'Гесея, якого разом із його другом Пірітоєм тримав у путах бог підземелля Аїд (Гадес).
683. Мнемосіна - дочка Урана й Гея, мати дев'яти муз, богиня пам'яті. 686. Бромій (тобто «гримучий») - Вакх (Діоніс); таємний релігійний обряд, оргії, яким його вшановували, супроводжувався звуками флейт та бубнів (тимпанів).
691. Делійські діви співатимуть... - Острів Делос в Егейському морі, де, за переказом, дочка титана Кея Лето (Латона) народила від Зевса Аполлона (Феба) та Артеміду, славився вибудуваним для них святилищем.
697. ...лебідь білий. - Вважалось, що лебідь, посвячений Аполлонові птах, наймилозвучніше співає перед смертю («лебедина пісня»).
703. ...потвор жахних... - 3 ім'ям Аполлона пов'язувалися численні подвиги, зокрема, убивство потворного змія Пітона (на честь цієї перемоги встановлено Піфійські ігри та збудовано знаменитий Дельфійський храм (див. також прим, до «Медеї», р. 668).
778. Ахеронт - ріка у підземному царстві померлих, взагалі підземний світ.
796. Асоп - ріка в Беотії.
811. Внучка Персея - Алкмена; її батько Електріон (див. прим, до р. 17) - син Персея.
818. Плутон - епітет Аїда.
889. Горгони - крилаті страховиська із зміями на голові.
899. Тирс - обвита плющем або виноградною лозою палиця з шишкою на кінці, жезл Діоніса - Бромія (див. прим, до р. 686).
928. ...жертву Зевсові... - тобто Зевсові - охоронцеві домашнього вогнища; невід'ємними атрибутами очисного обряду був кошик, у ньому ячмінь та ніж; окрім того, миска з водою та обвуглене поліно з вівтаря, яким скроплювали оселю та присутніх.
961. ...у місті Ніса... - тобто в Мегарах: від Ніса, давнього володаря Мегар, міста на півночі Корінфського перешийка (Істма).
993. До... підборіддя ручки тягнучи... - див. прим, до «Медеї», р. 65.
1024. Данаєві дочки - п'ятдесят дочок аргоського володаря Даная (див. прим, до «Троянок», р. 182); всі вони, крім однієї, повбивали у шлюбну ніч своїх чоловіків - двоюрідних братів - що змусили їх до шлюбу.
[441]
1027. Прокна - дружина фракійського царя Терея. Силою оволодівши , сестрою Прокни Філомелою, Терей відрізав їй язика, щоб приховати свій злочин; обидві сестри в помсту вбили Ітіса, сина Терея, за що боги обернули Філомелу в ластівку, Прокну в солов'я, Терея - в одуда.
1110. Сісіф - див. прим, до «МедеІ», р. 406.
1185. За переказом, першу маслину на Акрополі посадила Афіна, з якою І пов'язана назва головного міста Аттіки.
1186. ...звертання розхвильоване. - Див. прим, до «Гіпполіта», р. 815. 1197. ...гідри отрутою. - Див. прим, до рр. 427-429.
1201. ...в полі флегрейському. - Боротьба з гігантами (див. прим, до р. 177), за переказом, відбувалась на флегрейській рівнині, що на півострові Паллена (Халкідіка).
1267. ...вбивши старця-тестя... - див. прим, до р. 17.
1305. їксіон - володар міфічного гірського племені лапітів у Фессалії; за спробу збезчестити Геру був прикутий у підземеллі до вогненного колеса, яке вічно оберталося.
1329. ...син... батька... - тобто Зевс - Кроноса, сина Урана і Геї.
1334. ...сіле дівчат, сім хлопців... - Таку данину кожні дев'ять років афіняни сплачували людожерному Мінотавру, поки його не вбив Тесей (див. прим, до «Гіпполіта», рр. 337-339).
© Aerius, 2003
Текст з
Книга: Евріпід Геракл Переклад А.Содомори
ЗМІСТ
| 1. | Евріпід Геракл Переклад А.Содомори |
| 2. | З наказу Еврістея: вивів пса звідтіль - Аїдового стража... |
На попередню
|
|
