Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Ворог не має статі. / Роман Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Едгар Аллан По Оповідь Артура Гордона Піма Переклад Віктора Шовкуна


Розділ п'ятнадцятий

Дванадцятого листопада ми підняли вітрила і, знявшись із якоря в затоці Різдва, взяли курс назад, на захід, залишаючи по лівому борту острів Маріти з архіпелагу Крозе. Потім проминули острів Принца Едуарда, він теж залишився ліворуч - і, відхиляючись трохи на північ, за два тижні дісталися до островів Трістан-да-Кунья, розташованих на 37°8' п. ш. і 12°8' з. д.

Ця група, нині добре досліджена, складається з трьох круглих островів; відкрили її португальці, згодом, у 1643 році, там побували й голландці, а 1767 року - французи. Три острови утворюють майже правильний трикутник і лежать один від одного на відстані миль у десять, отже, між ними вільно пропливає будь-яке судно. Здіймаються вони над морем високо, а надто сам Трістан-да-Кунья. Цей найбільший з трьох островів має по периметру п'ятнадцять миль і такий високий, що в ясну погоду його видно з відстані вісімдесяти-дев'яноста миль. Частина північного узбережжя здіймається майже прямовисно на тисячу футів від моря, утворюючи рівне плоскогір'я, яке тягнеться до середини острова, а в центрі плоскогір'я височить конічна гора, схожа на Тенеріфський пік. На її нижніх схилах ростуть великі дерева, але верхня половина - це голісінька скеля, огорнута хмарами й покрита снігом протягом більшої частини року. Навколо острова немає ні мілин, ні підводного каміння, береги там дуже круті, а вода глибока. Лише на північно-західному узбережжі є затока з пологим піщаним берегом (пісок там чорний), де при південному вітрі можна легко, причалити на човні. Там-таки можна роздобути чудової прісної води і наловити на вудку тріски та іншої риби.

Другий за розмірами острів лежить на заході й має назву Неприступного. Його точні координати 37° 17' п. ш. і 12° 24' з. д. Він має сім-вісім миль по периметру, круті [104] й обривчасті береги надають йому похмурого вигляду. Посеред острова лежить рівне й пустельне плато, на якому ростуть лише поодинокі кущики миршавого чагарника.

Солов'їний острів, найменший і найпівденніший, має координати 37°26' п. ш. і 12° 12' з. д. Понад його південним узбережжям тягнеться ланцюг крихітних скелястих острівців; ще кілька таких острівців розкидані також на північному сході. Місцевість на острові пагориста й безплідна, почасти перерізана глибокою долиною.

У відповідний сезон береги цих островів вкриті морськими левами, морськими слонами, тюленями, котиками та всіляким водяним птаством. Багато тут і китів. Оскільки полювання на цих островах було раніше справою легкою, то з часу їхнього відкриття сюди навідувалося чимало суден. У давнину тут переважно промишляли голландці та французи. 1790 року сюди прийшов на судні «Старанність» капітан Паттен з Філадельфії й прожив на острові Трістан-да-Кунья сім місяців (від серпня 1790-го до квітня 1791 року), заготовляючи тюленячі шкури. За цей час він добув їх не менше як п'ять тисяч шістсот і запевняв, що без особливих труднощів міг би за три тижні навантажити тюленячим жиром великий корабель. Коли він сюди прибув, на островах не водилися чотириногі, крім кількох диких кіз, а нині на острові живе безліч свійських тварин, завезених сюди згодом.

Якщо не помиляюся, то десь відразу після експедиції Паттена біля головного острова кинув якір американський бриг «Бетсі» під орудою капітана Колкхауна для відпочинку команди і поповнення припасів. Капітан Колкхаун посадив на острові цибулю, картоплю, капусту і багато інших овочів, які ростуть там тепер досить рясно.

В 1811 році на Трістан-да-Кунья висадився такий собі капітан Хейвуд з «Нерея». Він зустрів тут трьох американців - вони жили на острові, добуваючи тюленячі шкури та жир. Один з них, Джонатан Ламберт, вважав себе губернатором острова. Він розчистив близько шістдесяти акрів землі й на цій ділянці заходився вирощувати кавове дерево та цукрову тростину, якими постачив його американський посол у Ріо-де-Жанейро. Кінець кінцем, одначе, це поселення спорожніло, і в 1817 році острови були оголошені власністю британської корони,- для цього англійський уряд послав туди з мису Доброї Надії військовий загін. Одначе англійці недовго втримували острови, хоча після евакуації звідси британських військових сил дві чи три англійські родини поселилися тут як приватні особи. [105]

Двадцять п'ятого березня 1824 року капітан Джефрі, який ішов на «Бервіку», кинув тут якір на шляху з Лондона до Землі Ван-Дімена і зустрів англійця Гласса, колишнього капрала британської артилерії. Капрал назвав себе верховним правителем островів - він очолював колонію з двадцяти одного чоловіка і трьох жінок. «Губернатор» вельми нахваляв здоровий тутешній клімат і родючість землі. Колоністи переважно добували тюленячі шкури та заготовляли жир морських слонів, який збували торговцям у Кейптауні. Гласс володів невеличкою шхуною. Коли до островів Трістан-да-Кунья підійшла «Джейн Гай», «губернатор» усе ще правив тутешньою колонією, яка збільшилася й мала вже два поселення: в одному - на Трістані - жило п'ятдесят шість людей, в другому - на Солов'їному острові - семеро. Тут нам пощастило роздобути майже всі необхідні для далекого плавання припаси. Завдяки великій глибині, що сягає в тих місцях до вісімнадцяти сажнів, ми підійшли до берега майже впритул і без усяких ускладнень повантажили на борт овець, свиней, волів, кролів, птицю, кіз, багато риби та городини. Капітан Гай також купив у Гласса п'ятсот тюленячих шкур і трохи слонової кості. Ми залишалися тут цілий тиждень, поки з півночі та заходу віяли сильні вітри і над океаном стелився негустий туман. П'ятого листопада ми підняли якір і взяли курс на південний захід, маючи намір як слід пошукати архіпелаг островів Аврора, щодо існування яких висловлювалися найсуперечливіші думки. Ці острови начебто були відкриті ще в 1762 році капітаном корабля «Аврора». За словами капітана Мануеля де Оярвідо, він пройшов 1790 року між цими островами на «Принцесі», що належала Королівській Філіппінській компанії. 1794 року іспанський корвет «Зухвалий» вирушив у ці широти, щоб визначити точне місцеположення островів, і в повідомленні Королівського географічного товариства в Мадріді про ту експедицію говорилося ось що: «В період від двадцять першого до двадцять сьомого січня корвет «Зухвалий», перебуваючи в безпосередній близькості від островів Аврора, провів усі необхідні спостереження і за допомогою хронометрів виміряв різницю в довготі між згаданими вище островами та портом Соледад на Мальвінських островах. Островів виявилося три; всі вони розташовані приблизно на одному меридіані; центральний острів низинний, але два інші можна бачити з відстані в дев'ять ліг». Виміри, зроблені на борту «Зухвалого», дали змогу визначити точні координати кожного острова: північний - 52°37'24" п. ш. і 47°43'15" з. д.; [106] центральний - 52°2'40" п. ш. і 47°55'15" з. д.; південний - 53°15'22" п. ш. і 47°57'15" з. д.

Двадцять сьомого січня 1820 року капітан британського військово-морського флоту Джеймс Веддел теж вирушив від Землі Стетена на пошуки островів Аврора. Згідно з його словами, він ретельно обстежив не лише ті пункти, координати яких назвав капітан «Зухвалого», а й ближні води, і ніде не виявив жодних ознак суходолу. Ці суперечливі твердження спонукали й інших мореплавців теж вирушати на пошуки Аврори, і ось що дивно: одні, обстеживши кожен дюйм у водах, де нібито лежали острови, так їх і не знаходили, проте чимало інших твердили, нібито бачили їх і навіть підходили до берегів. Тому капітан Гай і вирішив докласти всіх зусиль, щоб з'ясувати питання, навколо якого точилася така дивна суперечка*.

* Серед кораблів, які, за словами їхніх капітанів та матросів, нібито підходили до островів Аврора, можна згадати «Сен-Мігель» (1769), «Аврору» (1774), бриг «Перлина» (1779), «Долорес» (1790). Всі спостерігачі одностайні в тому, що острови розташовані на п'ятдесят третьому градусі південної широти. (Приміт. авт.)

При мінливій погоді ми прямували курсом на південний захід, аж поки двадцятого числа увійшли у згаданий район. Вимірявши точні координати, з'ясували, що перебуваємо на 53° 15' п. ш. і на 47°58' з. д., тобто там, де за відомостями, які в нас були, мав би лежати найпівденніший з трьох островів Аврори. Не виявивши нічого схожого на землю, ми повернули на захід і по п'ятдесят третій паралелі південної широти пройшли до п'ятдесятого меридіана. Потім узяли курс на північ і, досягши п'ятдесят другої паралелі, повернули на схід і пішли, суворо дотримуючись узятого курсу і вранці й увечері звіряючи свої координати з розташуванням місяця та планет. Досягши меридіана, який проходить понад західним узбережжям острова Джорджія, ми знову взяли курс на південь і повернулися на широту, з якої починали. Потім пройшли по діагоналях утвореного в такий спосіб чотирикутника, постійно тримаючи вахтового на марсі, і так ми обстежили цей район, не пропустивши жодного клаптика території, де начебто мали лежати острови архіпелагу Аврора, протягом трьох тижнів, причому всі дні були ясні й погожі, без імли й без туманів.

Звичайно, ми цілком задовольнилися наслідками своїх пошуків. Адже ми точно з'ясували, що коли б навіть якісь острови й існували тут раніше, то нині від них і сліду не лишилося. Вже після повернення додому я довідався, що цю саму [107] територію не менш ретельно дослідили в 1822 році капітан Джонсон на американській шхуні «Генрі» та капітан Морелл на американській шхуні «Оса», і в обох випадках результати збіглися з нашими.

Книга: Едгар Аллан По Оповідь Артура Гордона Піма Переклад Віктора Шовкуна

ЗМІСТ

1. Едгар Аллан По Оповідь Артура Гордона Піма Переклад Віктора Шовкуна
2. Розділ перший Мене звуть Артур Гордон Пім. Мій батько був...
3. Розділ другий З огляду на властивості, притаманні самій...
4. Розділ третій В мене тут-таки промайнула думка, що...
5. Розділ четвертий Я правильно визначив, що бриг знявся з...
6. Розділ п'ятий Коли кок пішов, Огастес на кілька хвилин...
7. Розділ шостий Під час нашої зустрічі біля мого притулку...
8. Розділ сьомий 10 липня. Перекинулися кількома...
9. Розділ восьмий Коли в тьмяному світлі від ліхтаря я...
10. Розділ дев'ятий На щастя, перед настанням ночі ми всі...
11. Розділ десятий Незабаром після того сталася подія, яка...
12. Розділ одинадцятий Решту дня ми перебули в тупому...
13. Розділ дванадцятий Я вже не раз замислювався над тим, що...
14. Розділ тринадцятий 24 липня. Цей ранок ми зустріли...
15. Розділ чотирнадцятий «Джейн Гай» була гарненькою...
16. Розділ п'ятнадцятий Дванадцятого листопада ми підняли...
17. Розділ шістнадцятий Спочатку капітан Гай мав намір після...
18. Розділ сімнадцятий Припинивши пошуки островів, про які...
19. Розділ вісімнадцятий 18 січня. Вранці* ми вирушили в...
20. Розділ дев'ятнадцятий Нам знадобилося майже три години,...
21. Розділ двадцятий Вождь дотримав свого слова, і незабаром...
22. Розділ двадцять перший Коли я прийшов до тями, я зрозумів,...
23. Розділ двадцять другий Отже, як з'ясувалося, наше...
24. Розділ двадцять третій Протягом шести-семи наступних днів...
25. Розділ двадцять четвертий Двадцятого лютого, зрозумівши,...
26. Розділ двадцять п'ятий Отже, ми опинилися в неозорому й...
27. Від видавця Обставини, за яких нещодавно містера Піма...
28. Примітки С. 6. «Оповідь Артура Гордона Піма» - ця...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate