Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Охочих вказувати шлях у світле майбутнє завжди більше за тих, хто його торує. / Валентин Чемерис

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Герберт Джордж Веллс Невидимець Переклад М. Іванова


II. ПЕРШІ ВРАЖЕННЯ МІСТЕРА ТЕДДІ ГЕНФРІ

О четвертій годині, коли досить споночіло і місіс Гол уже наважилася піти до свого пожильця спитати, чи не хоче він чаю, до буфету ввійшов Тедді Генфрі, годинникар.

- Ну й погода, місіс Гол, - сказав він. - Якраз для поганих чобіт!

Сніг надворі сипав усе густіше.

Місіс Гол підтакнула, а тоді побачила, що при майстрові його валізка з інструментами.

- Коли ви вже тут, містере Тедді, - сказала вона, - то я хотіла б, щоб ви глянули на годинник у вітальні. Він іде й правильно вибиває години, тільки годинна стрілка завжди стоїть на шостій.

Місіс Гол провела майстра до вітальні, постукала у двері й увійшла.

Відчиняючи двері, вона побачила, що пожилець її сидить у кріслі перед каміном і немовби дрімає, схиливши набік перев'язану голову. Кімнату освітлювали тільки червоні жаринки в каміні. Місіс Гол усе видалося рудуватим, тьмяним і неясним, певно, тому, що вона якраз засвітила лампу в буфеті й очі її були ще засліплені тим світлом. На мить їй здалося, ніби в чоловіка, на якого вона дивилася, величезний, неймовірних розмірів рот на всю нижню частину обличчя. Це видиво - голова, вся в білому, потворні окуляри на очах і велетенська паща під ними - тривала одну лише мить. Незнайомець кинувся, випростався в кріслі й підніс руку. Місіс Гол широко розчинила двері, в кімнаті посвітлішало, і тепер вона побачила ясніше, що лице його прикрите хусткою точнісінько так, як і раніше було прикрите серветкою. Місіс Гол вирішила, що то їй привиділося у сутінках.

- Чи дозволите, сер?.. Цей чоловік прийшов подивитись на годинник, - сказала вона, отямившись після хвилинного збентеження.

- Подивитись на годинник? - перепитав він напівсонним голосом, прикриваючи рот рукою. - Звичайно, - додав він, приходячи майже зовсім до тями. [220]

Місіс Гол вийшла по лампу, а Незнайомець устав і потягся. Принесено було світло, і містер Тедді Генфрі, увійшовши, спинився перед забинтованим Незнайомцем. Він був, як сам потім казав, «ошелешений».

- Добрий вечір, - привітався Незнайомець, дивлячись на нього «омарячими очима», як розповідав потім вражений цими темними окулярами містер Генфрі.

- Сподіваюсь, я не перешкоджаю вам, - зауважив містер Генфрі.

- О ні, анітрохи, - відповів Незнайомець. - Хоч я думаю, - він обернувся до місіс Гол, - що ця кімната цілковито в моєму розпорядженні.

- Я гадала, сер, - почала була місіс Гол, - що ви хотіли б, щоб годинник...

- Звичайно, - перебив її Незнайомець, - але загалом я хотів би, щоб мені дали спокій і не турбували.

Він повернувся спиною до каміна й заклав руки за спину.

- А коли годинник полагодять, я попросив би принести чаю, - додав він. - Тільки не раніше, як полагодять годинник.

Місіс Гол збиралась уже залишити кімнату, - цього разу і не намагаючись зав'язати розмову, бо їй не хотілося, щоб її образили в присутності містера Генфрі, - коли пожилець спитав її, чи вжила вона заходів щодо його багажу на станції. Місіс Гол відповіла, що говорила про це з поштарем, і той обіцяв привезти багаж завтра вранці.

- А раніше - ви певні, що не можна? - спитав Незнайомець.

Місіс Гол була впевнена і з підкресленою холодністю ствердила це.

- Мушу попередити вас, що я - дослідник-експериментатор, - пояснив Незнайомець, - і не сказав про це досі тільки тому, що занадто змерз і був стомлений.

- Справді, сер? - вражено відповіла місіс Гол.

- І в моєму багажі - різні апарати та прилади.

- То все, безперечно, дуже корисні речі, сер, - докинула місіс Гол.

- І я, природно, бажаю вести далі мої досліди.

- Звичайно, сер.

- Приїхав я до Айпінга, - досить невимушено провадив він, - тому що... шукаю самотності. Я не хочу, щоб мені заважали працювати. А тут ще цей нещасний випадок...

«Я так і знала», - подумала місіс Гол.

- ...вимагає певної відлюдності. Очі в мене такі слабкі й так болять, що іноді мені годинами доводиться сидіти в [221] темряві... і зачинятися. Подеколи. Не зараз, звісно. І коли ось у такі хвилини мене турбують, наприклад, сторонні люди, які заходять до моєї кімнати, - це завдає мені болісних страждань. Я хочу, щоб ви добре усвідомили мої слова.

- Певна річ, сер, - відповіла місіс Гол. - І... дозвольте запитати...

- Це, здається, й усе, - перебив Незнайомець зі спокійною рішучістю, яка клала край подальшим балачкам. Свої запитання й вияви прихильності місіс Гол мала залишити до слушнішої нагоди.

Коли місіс Гол вийшла, він (так казав пізніше містер Генфрі) став перед каміном і стежив, як лагодять годинник. Працюючи, містер Генфрі поставив лампу біля себе, і ясне світло падало на його руки та на сам годинник, в кімнаті ж було напівтемно. Коли він підводив голову, перед очима в нього плавали кольорові плями. Цікавий від природи, містер Генфрі розібрав (у чому не було жодної потреби) увесь механізм, щоб довше побути в кімнаті, а може, й розпочати розмову з Незнайомцем. Але Незнайомець був мовчазний і нерухомий. Такий нерухомий, що це аж нервувало Генфрі. Йому здавалося, ніби в кімнаті він сам. Коли він поглянув на Незнайомця, то побачив у зеленуватому плямистому тумані, що поплив перед очима, тільки забинтовану голову та величезні темні окуляри, які прикро дивилися на нього. Генфрі це здалося таким незвичайним, що добру хвилину він і собі не спускав з нього очей. Потім Генфрі відвів погляд. Дуже незручне становище! Треба б сказати що-небудь. Може, зауважити, що для такої пори року погода стоїть занадто холодна?

- Погода... - почав був він.

- Чого ви не кінчаєте й не йдете? - озвалась закам'яніла постать, мабуть, ледь стримуючи гнів. - Вам треба було тільки закріпити на стрижні годинну стрілку. Ви просто байдики б'єте.

- Звичайно, сер... ще хвилинку. Я зараз...

І містер Генфрі, хутко закінчивши роботу, пішов. Вийшов він, проте, надзвичайно сердитий.

- А, чорт! - бурмотів містер Генфрі, пробираючись містечком через замети. - Треба ж бо чоловікові іноді лагодити годинники... Подумаєш! - провадив він далі. - На тебе, значить, і дивитись не можна? - І знову: - Здається, що ні. Якби тебе шукала поліція, то й тоді ти не зміг би бути більш закутаний та забинтований.

На розі вулиці він побачив Гола, який нещодавно одружився з господинею заїзду, де зупинився Незнайомець, і [222] вряди-годи, коли випадала нагода, перевозив пасажирів з Айпінга до Сіддербріджа. Тепер він саме повертався додому. Судячи з того, як він поганяв коня, Гол, очевидно, вже хильнув трохи в Сіддербріджі.

- Як справи, Тедді? - гукнув він мимохідь.

- У вас там якийсь чудернацький постоялець, - відповів Тедді.

Гол зупинився.

- Що таке? - спитав він.

- Та якийсь там чудернацький пожилець зупинився в заїзді «Карета й коні», - пояснив Тедді. - їй же бо!

І він жваво заходився описувати Голу химерного Незнайомця.

- Він так наче перевдягнений. Я, в усякому разі, неодмінно подивився б на його обличчя, якби він спинився в мене, - вів далі Генфрі. - Але жінки завжди такі довірливі, коли йдеться про когось чужого. Він оселився у вас, Голе, і не сказав навіть свого імені.

- Та невже? - спитав Гол, не дуже меткий на розум.

- Так, так, - наполягав Тедді. - І заплатив за тиждень. Отож раніше ви його не здихаєтесь. І купу різних речей, каже, має - завтра йому тільки привезуть. Лишається сподіватися, що це не будуть ящики з камінням, Голе.

І містер Генфрі розповів, як його тітку в Гастінгсі обдурив якийсь зайда із порожнім чемоданом. Уся ця розмова викликала у Гола якісь неясні підозри.

- Ну, поїхали, стара, - хльоснув він свою кобилу, - Треба навести лад.

А Тедді, розваживши душу, і собі почвалав далі.

Не довелось-таки Голові «наводити лад», бо коли він повернувся додому, добре перепало йому від дружини за те, що загаявся в Сіддербріджі; тож на всі свої несміливі запитання він чув лише гострі й ухильні відповіді. Але насіння підозри, посіяне Тедді в його душі, зійшло.

- Ви, жінки, на цьому не розумієтеся, - буркнув собі під ніс містер Гол, твердо вирішивши при першій же нагоді докладніше дізнатися про свого пожильця. І як тільки Незнайомець пішов спати, - а це було десь о пів на десяту, - містер Гол з дуже войовничим виглядом вступив у вітальню, суворо оглянув меблі, немов бажаючи показати, що він, а не цей Незнайомець тут господар, і трохи зневажливо зиркнув на аркуш з якимись математичними обчисленнями, що його залишив Незнайомець. [223]

Укладаючись на ніч, він порадив місіс Гол дуже пильно стежити за багажем Незнайомця, який привезуть завтра.

- Не стромляй носа до моїх справ, Голе, - відповіла місіс Гол. - Я й сама в них розберуся.

їй тим більше хотілося присікатись до Гола, шо Незнайомець таки й справді був незвичайний пожилець і дуже непокоїв її. Серед ночі вона прокинулась: їй приснилися потворні, білі, схожі на брукву, голови на довжелезних стеблах, з величезними чорними очима, що ганялись за нею. Але місіс Гол була жінкою розумною, тому вона здолала свої страхи, повернулася на другий бік і знову заснула.

Книга: Герберт Джордж Веллс Невидимець Переклад М. Іванова

ЗМІСТ

1. Герберт Джордж Веллс Невидимець Переклад М. Іванова
2. II. ПЕРШІ ВРАЖЕННЯ МІСТЕРА ТЕДДІ ГЕНФРІ О четвертій...
3. III. ТИСЯЧА Й ОДНА ПЛЯШКА Отже, двадцять дев'ятого лютого,...
4. IV. ПОБАЧЕННЯ МІСТЕРА КАСА З НЕЗНАЙОМЦЕМ Про прибуття...
5. V. КРАДІЖКА У БУДИНКУ ВІКАРІЯ Відомості про крадіжку в...
6. VII. НЕЗНАЙОМЦЯ ВИКРИТО Незнайомець, зайшовши у маленьку...
7. VIII. ПІД ЧАС УТЕЧІ Розділ восьмий - надзвичайно короткий....
8. X. МІСТЕР МАРВЕЛ ВІДВІДУЄ АЙПІНГ Коли паніка трохи вщухла,...
9. XI. В ЗАЇЗДІ «КАРЕТА Й КОНІ» Щоб ясно уявити собі перебіг...
10. XII. НЕВИДИМЦЕВІ ВРИВАЄТЬСЯ ТЕРПЕЦЬ З одної дуже прикрої...
11. ХІІІ. МІСТЕР МАРВЕЛ ПРОСИТЬ ДАТИ ЙОМУ ВІДСТАВКУ Вже...
12. XV. ВТІКАЧ Надвечір доктор Кемп сидів у своєму кабінеті, в...
13. XVII. ГІСТЬ ДОКТОРА КЕМПА Доктор Кемп все писав у себе в...
14. XVIII. НЕВИДИМЕЦЬ СПИТЬ Хоч і поранений був Невидимець,...
15. XIX. ДЕЯКІ ОСНОВНІ ЗАКОНИ - Що сталося? - спитав Кемп,...
16. XX. В БУДИНКУ НА ГРЕЙТ-ПОРТЛЕНД-СТРІТ Якусь хвилину Кемп...
17. XXI. НА ОКСФОРД-СТРІТ Коли я вперше спускався сходами,...
18. XXII. В УНІВЕРСАЛЬНІЙ КРАМНИЦІ - Отож у січні, коли...
19. XXIII. НА ДРУРІ-ЛЕЙН - Тепер, - сказав Невидимець, - ви...
20. XXIV. ПЛАН, ЩО ЗАЗНАВ КРАХУ - Ну, а що ж маємо ми робити...
21. XXV. ПОЛЮВАННЯ НА НЕВИДИМЦЯ Перший час Кемпова мова була...
22. XXVII. ОБЛОГА КЕМПОВОГО БУДИНКУ Кемп читав дивне послання,...
23. XXVIII. ЦЬКУВАННЯ ЛОВЦЯ Містер Гілас, власник сусідньої...
24. ЕПІЛОГ Так закінчується історія цього дивного й згубного...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate