Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Якщо можеш вимагати, то навіщо натякати? / Андрій Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Вільям Шекспір Приборкання норовливої Переклад Юрія Лісняка


ДІЯ ДРУГА

СЦЕНА 1

Входять Катеріна і  Б'янка; у Б'янки зв'язані руки.

Б'янка Сестрице, ти не кривдь мене й себе,

В рабиню обертаючи мене.

Мені це прикрість. Що ж до цих оздоб,

То руки розв'яжи мені, і я

Із себе поскидаю все сама

Аж до сорочки. Тільки накажи;

Бо знаю - старших  слухатися слід.

Катеріна Скажи мені, котрого з женихів

Ти любиш дужче. Тільки без брехні!

Б'янка Повір, сестрице: із чоловіків

Нікого ще не вирізняла я,

Щоб до вподоби був мені найбільш.

Катеріна Ох, не бреши. Гортензіо, еге ж?

Б'янка Коли тобі до серця він, клянусь:

Благатиму,  щоб він  узяв тебе.

Катеріна О,  значить,  ти обрала багача -

За Гремйо хочеш у розкошах жить?

Б'янка Це через нього заздриш ти мені?

Та ні, жартуєш: бачу я тепер,

Що тільки жартувала  ти весь час.

Прошу, сестрице: руки розв'яжи.

Катеріна

(б'є її)

Як жарти це, прийми іще один.

Входить  Б а п т і с т а.

Баптіста Це що за неподобство, панно, га?

Іди до мене, Б'янко.  Ну, не плач.

(Розв'язує її)

Іди гаптуй, а з  нею не  заводься.

(До Катеріни)

Май сором,  чуєш, бісова душа!

За що ти кривдиш так її? Вона ж

Ніколи не покривдила  тебе!

Катеріна Вона мене дратує, бо мовчить.

(Біжить за Б'янкою)

Баптіста Що? На очах у мене? Б'янко, йди.

Б'янка виходять.

Катеріна То вже й цього мені не вільно? Бачу,

Вона ваш скарб, їй мужа треба дати,

Я ж муситиму танцювати боса

У неї на весіллі - і померти

В старих дівках. Не говоріть до мене.

Ось сяду й буду плакати, аж поки

Помститися нагоди не знайду.

(Виходить)

Баптіста Чи знав хто в світі  клопіт отакий?

Та хто це йде  сюди?

Входять Гремйо, з ним  Люченцо в простому вбранні, як учитель Камбйо;

Петруччо, Гортензіо,  перебраний на Ліччо, вчителя музики; і Т р а н ь й о

в подобі Люченцо зі своїм слугою Бйонделло, що несе лютню  й книжки.

Гремйо Доброго ранку,  сусідо Баптісто.

Баптіста Доброго ранку,  сусідо Гремйо. Хай вас бог бла-

гословить, панове.

Петруччо  І вас, добродію. Скажіть, будь ласка:

Є в вас дочка, на ймення Катеріна?

Вродлива й доброчесна надзвичайно?

Баптіста  Я маю доньку Катеріну, пане.

Гремйо  Не кваптесь так, а  повагом  робіть.

Петруччо  Синьйоре Гремйо, ви не заважайте.

Добродію, я дворянин з Веронн.

Прочувши про красу велику, розум,

Доброзвичайність і дівочу скромність,

Ласкаву вдачу вашої дочки,

Наважився оце  до вас приїхать,

Щоб пересвідчитись на власні очі,

Чи правда те, що я так часто чув.

А щоб прийти не з  голими руками,

Привів до вас цього ось чоловіка,

(відрекомендовує Гортензіо)

Зугарного до  музики й рахунків,

Щоб вашу доньку цих мистецтв навчав,

Які, я знаю, вже їй не чужі.

Прийміть його,  а ні - то я ображусь.

Він  мангуанещь, Ліччо иа ім'я.

Баптіста  Ласкаво прошу, пане, вас обох.

Та знаю я: не буде Катеріна

До мислі вам, на  превеликий жаль.

Петруччо  Не хочете ви з нею розлучатись,

А може, я не до вподоби вам.

Бешгіста  Та ні, мій пане, я кажу по правді.

А звідки ви? І як  вас величають?

Петруччо  Петруччо звуть мене, я син Антоньйо,

Відомого по всій країні нашій.

Баптіста  Я знав його і дуже радий вам.

Гремйо  Даруйте, що впадаю вам у річ,

Петруччо, але дайте й нам, мізерним,

Сказати слово - і не пхайтесь так.

Петруччо  Синьйоре, та мені ж кортить притьмом женитись.

Гремйо  Я бачу, та глядіть, щоб потім не журитись.

(До Баптісти)

Сусідо,  я певен, що  цей дарунок вас дуже  поті-

шить. Аби із свого боку виявити таку саму приязнь, як та, що її

я вам завдячую більше,  ніж будь-хто, припоручаю вам  оцього

вченого молодика,

(відрекомендовує Люченцо)

що довго навчався  в Реймсі й обізнаний у грецькій, латинській та

інших мовах, не згірш ніж той у музиці та рахунках. Звуть  його

Камбйо. Прошу вас, прийміть його на службу.

Баптіста  Тисячу разів дякую, синьйоре Гремйо. Прошу до

господи, любий мій Камбйо.

(До Траньйо)

А ви, благородний  пане, здається мені, не тутешній. Чи дозволите

спитати, з якою метою прибули?

Траньйо  Пробачте, пане мій, що я наважусь,

Чужинцем будучи у вашім місті,

Теж свататись до  вашої дочки -

Цнотливої і  чарівної Б'янки.

Мені відома й ваша постанова -

Спочатку видать заміж старшу доньку,

І я прошу лиш одного для себе:

Щоб ви, дізнавшися, який мій рід,

Дозволили й мені, як цим панам,

Бувать у вас і бачитися з нею.

А для навчання ваших дочок я

Приніс оцей простенький інструмент

Та ще книжки оці - латинські й грецькі.

Бйонделло виходить наперед із лютнею й книжками.

Як ви їх приймете - безцінні стануть.

Баптіста

(переглядаючи книжки)

Люченцо звуть вас? Звідки ж ви, скажіть?

Траньйо Яз Пізи, пане. Батько мій - Вінченцо.

Баптіста Чував про батька вашого. У Пізі

Він має силу. Я вам дуже радий.

(До Гортензіо)

Візьми-но лютню,

(до Люченцо)

Ну, а ти - книжки.

Ідіть, побачте ваших учениць.

Агов! Хто в домі!

Входить  слуга.

Проведи панів

До панночок. Скажи - це вчителі,

Нехай вони люб'язно приймуть їх.

Слуга з Гортензіо й Люченцо виходять.

А ми ходімо погулять у сад.

Тоді -обід.  Я дуже радий вам,

Тож почувайтесь, прошу, як удома.

Петруччо Синьйоре, в мене діло дуже спішне,

І я не зможу в вас  бувать щодня.

Вам знаний батько  мій, а отже, й  я,

Що вспадкував усе  його добро,

Та ще й примножив, а не змарнував.

Скажіть же, скільки посагу  дасте

За Катеріною, коли вона

Погодиться зі мною шлюб узяти.

Баптіста По смерті - половину всіх земель,

А з рук у руки - двадцять тисяч крон.

Петруччо За посаг цей я забезпечу їй

Вдівство - якщо мене переживе:

Свої  всі землі й добра відпишу.

Докладний ми напишемо контракт,

Щоб ці умови твердо закріпити.

Баптіста Але потрібне спершу головне:

Щоб  Катеріна полюбила вас.

Петруччо Та що ви, батьку! Це найлегша річ:

Вона загониста, а я крутий,

А де два люті стрінуться вогні,

Там скоро те, що живить їх, згорить.

Вітрець роздмухує малий вогонь,

Та буря і великий гасить враз.

Отак і я скорю її, бо сам

Шорсткий і сватаюсь не як хлопчак.

Баптіста Ну що ж, берись, і хай тобі щастить,

Та підготуйсь до неласкавих слів.

Петруччо Готовий я й не похитнусь від них,

Як не хитається від  бур гора.

Входить Гортензіо з розбитою головою.

Баптіста Що, друже? Ти чого такий блідий?

Гортензіо Коли блідий, то, певне, з переляку.

Баптіста Ну як - чи є в дочки музичний хист?

Гортензіо Скоріше є вояцький хист у неї.

Не лютню їй би в руки, а меча.

Баптіста Не зміг її до лютні наламать?

Гортензіо Вона об мене лютню поламала!

Сказав я тільки, що не ті лади

Вона бере, і взяв її за руку,

Щоб показать, як треба класти пальці,

Вона ж ураз неначебто сказилась:

«То я ладу не тямлю? Постривай!»

Та лютнею по маківці мене,

Аж деку голова моя пробила,

І я на хвильку ніби  остовпів,

Дивлюсь крізь лютню, а вона мене

Цигикалом поганим узиває,

Та бринькалом, та всякими словами,

Немов науку цілу в тім пройшла.

Петруччо Дівча веселе! Я тепер, їй-богу,

Утричі більше полюбив її.

Хоч би вже  швидше нам погомоніти!

Баптіста Ну що ж, ходім, та не бентежтесь так.

Навчатимете меншу, бо вона

Удатна вчитися і вдячна буде.

Синьйор Петруччо, ви йдете із нами,

Чи Катеріну вислати сюди?

Петруччо Пришліть, будь ласка.

Всі, крім Петруччо, виходять.

Тут її діждуся,

А прийде - залицятися почну.

Як розкричиться - їй тоді скажу,

Що наче соловей вона щебече.

Надметься - я запевню, що вона

Немов троянда свіжа у росі.

Мовчатиме - я похвалю її

За красномовство і дотепність дивну,

За те, що слів вона не позичає.

Як проганятиме - складу їй дяку,

Немов на цілий тиждень кличе в гості.

Коли руки відмовить - попрошу,

Щоб швидше призначала день вінчання.

Та ось вона! Петруччо, не мовчи!

Входить Катеріна.

Добридень, Кет,- я  чув, що так  вас звати.

Катеріна Щось, мабуть, не дочули ви, мосьпане,

Бо Катеріною мене зовуть.

Петруччо От і неправда. Звуть вас просто Кет

Чи «славна Кет», а часом - «клята Кет».

Та ви, о Кет, найкраща в світі Кет,

Всім Кетам Кет, моя солодка Кетя!

Цукерко-кетю, втішнице моя,

Почувши, як тебе по всій країні

За доброчесність хвалять, за красу

І за твою ласкаву тиху вдачу,

Та ще й не так, як ти того достойна,

Сюди я рушив - свататись до тебе.

Катеріна Ах, рушив! Ну, як ви такий рухливий,

То можете рушати й звідси. Видно,

Що ви - майно рухоме.

Петруччо Цебто як?

Катеріна Ну, як стілець.

Петруччо Вгадала! Сядь на мене!

Катеріна Сідають на ослів: адже вони

На  спині носять нас - такі, як ти.

Петруччо А жінка що - не може понести?

Катеріна Не від такого здохляка, як ти.

Петруччо Ох, Кет, важкою не  зроблю тебе,

Бо ти ж така ще юна і легка...

Катеріна Легка в ногах, це правда, і такому

Вайлові зроду не піймать мене.

Легка в ногах, та не легкозвичайка.

Петруччо Не чайка? Так, сорока вже скоріш.

Катеріна Аби лиш не ворона чи не крук.

Петруччо Моя голубко, стережися  крука.

Катеріна Короткі в нього до голубки руки.

Петруччо Ох ти ж оса, ти справді дуже зла.

Катеріна Як я оса, то  бійсь мого жала.

Петруччо На це є рада - вирвати  його.

Катеріна Як стане розуму його знайти.

Петруччо Та хто ж не знає, де в оси жало?

В задку!

Катеріна Ні, в язиці!

Петруччо В чиєму цебто?

Катеріна В твоєму, якщо будеш про задки

Базікати. А поки що •- прощай.

(Відвертається)

Петруччо Що? Мій язик у тебе у задку?

Е ні, стривай!

(Не пускає її)

Ох, Кет, я ж лицар, чуєш?

Катеріна А це побачимо!

(Дає ляпаса йому)

Петруччо Ну, спробуй  ще - скуштуєш кулака!

Катеріна Гляди, гляди, позбудешся герба!

Хто жінку б'є - не благородний той,

Не має права на лицарський герб!

Петруччо Твій фах - геральдика?  Впиши ж мене

До книг твоїх!

Катеріна Який же герб у тебе?

Півнячий гребінь над шоломом, так?

Петруччо Так, півник я, ти ж курочка моя!

Катеріна О ні! Не півник ти, а мокра курка.

Петруччо Ну, годі, Кет, і не дивись так кисло.

Катеріна Я так дивлюсь, коли кислицю бачу.

Петруччо Нема кислиць тут -^ не дивися кисло!

Катеріна Чого ж нема?

Петруччо А де? Ну, покажи.

Катеріна Якби люстерко мала - показала б.

Петруччо Ти на моє обличчя натякаєш?

Катеріна Ти ба, здогадливий, хоч молодий?

Петруччо Так, справді я замолодий для тебе.

Катеріна Але підтоптаний.

Петруччо Це від турбот.

Катеріна А в мене їх нема, мені й дарма.

(Випручується)

Петруччо

(стримуючи її)

Ні, справді, Кет, не утікай-бо так.

Катеріна Я тільки дратуватиму тебе,

Коли зостануся. Пусти мене.

Петруччо Ні, не пущу, бо ти напрочуд мила.

Мені казали - ти шорстка, пихата,

Понура... Все це, бачу я, брехня,

Бо ти привітна, ґречна і  грайлива,

Ласкава, ніжна, як весняна квітка,

Не вмієш супитись, дивитись косо,

Кусати губи, як лихі дівчата,

Не любиш говорить наперекір,

А розважаєш любо кавалерів

Люб'язними, приємними словами.

(Відпускає її)

Чом кажуть люди, ніби Кет кульгава?

Брехня! Бо Кет - як  пагін на ліщині,

Струнка й гнучка, смаглява, мов горішок,

А зернятко у неї ще смачніше.

Ану, пройдись. О ні, ти не кульгаєш.

Катеріна Йди, дурню, геть. Своїм  наказуй слугам.

Петруччо Чи так скрашала гай сама Діана,

Як царствена хода твоя  скрашає

Оцю кімнату? Ні, будь ти Діана,

Вона ж хай буде Кет, і ти - цнотлива,

Діана ж хай зальотницею буде!

Катеріна Де ти набравсь таких солодких слів?

Петруччо Із голови. Дотепний в мене рід.

Катеріна Дотепний рід, та недотепний плід.

Петруччо Чи я не мудрий?

Катеріна Ні, лише пролаза.

Петруччо Ну, то  пролізу я до тебе в ліжко.

Та годі вже словесної війни.

Скажу  я просто: згоден батько твій

На шлюб наш, посаг він дає добрячий,

Тож хоч-не-хоч, а я тебе візьму.

Я, Кет, якраз для тебе чоловік,

Бо я зумів красу твою побачить,

І та краса мене вже полонила,

Тож ти й не вийдеш ні за кого більше,

А я вродився, щоб тебе приборкать.

Бо ти була неначе дикий кіт,

Чи дика Кет, а я зроблю із тебе

Ручну ласкаву кицьку - свійську Кет.

Входять Баптіста, Гремйо і  Траньйо.

Твій батько йде. Гляди ж не відмовляйся:

Я мушу й хочу Катеріну взяти.

Баптіста Ну що, синьйоре, як тут ваші справи?

Петруччо Чудово, звісно! Як же ще, мій пане?

Щоб схибив я - це неможлива річ.

Баптіста А ти як, дочко? Ти чогось надулась?

Катеріна   Мене звете дочкою ви? А справді,

Ви  щиру батьківську любов явили,

Що забажали  одружить мене

З напівшаленцем, шибеником, хамом,

Що лайкою гадає все владнати.

Петруччо І ви, мій батьку, й інші всі про неї

Казали хибно, нібито вона

Погану вдачу має. Норовливу

Вона навмисне з себе удавала,

Насправді ж це голубка ніжна й тиха,

Не запальна, а лагідна, мов ранок,

Терпінням перевершила Грізельду,

А цнотою - Лукрецію саму.

Коротше, ми домовилися з нею,

Що у неділю справимо весілля.

Катеріна Скоріше я в труні тебе побачу.

Гремйо Петруччо, чуєш, що вона сказала?

Траньйо Оце такий ваш успіх? Прощавайте ж!

Петруччо Не кваптеся, панове. Я обрав

її для себе, і, коли нам добре,

Яке вам діло? В нас така умова:

Сваритися на людях, наодинці ж

Вона така ласкава - неймовірно!

О люба Кет! Як ніжно обіймала

Вона мене, і скільки цілувала,

І скільки присягалась, що вона

У мене закохалася відразу.

Ви ще зелені! Варт би вам побачить,

Як наодинці навіть боягуз

Приборкать може найклятішу жінку.

Дай руку, Кет. Поїду купувати

Собі в Венеції весільне вбрання.

Бенкет готуйте,  батьку, і скликайте

Гостей. І ти вберешся пишно, люба.

Баптіста Не знаю, що й сказать,- та дайте руку.

Хай вам щастить! Домовились, Петруччо.

Гремйо

і Траньйо Тоді - амінь. Ми будемо за свідків.

Петруччо Ви, батьку, ти, дружино, й ви, панове,

Прощайте:  я іду. Неділя скоро -

Куплю обручки та весільне вбрання.

Кет, поцілуй. В неділю-бо вінчання.

Петруччо й Катеріна виходять.

Гремйо Чи  видано такий раптовий шлюб?

Баптіста Панове, до купця вподібнивсь я,

Що посилає крам свій за моря.

Траньйо Лежав у вас він досі без пуття,

А нині зиск чи збиток принесе.

Баптіста Для мене зиск - то мир в подружжі цім.

Гремйо Так, певне, прийде мир  до них у дім.

То  як, Баптісто, з меншою дочкою?

Це день, якого довго ждали ми.

Я ваш сусід і перший Б'янку сватав.

Траньйо  А я кохаю Б'янку так, як вам

Не снилося, й безсилі тут слова.

Гремйо  Юначе, так, як я, ти не кохав  ще.

Траньйо  Старий, твоя любов - мороз.

Гремйо Твоя ж - пече.

Джиґуне, відступись: мої літа годують.

Траньйо  Зате мої в очах дівчах квітують.

Баптіста  Панове, зараз я вас розсуджу.

Свою любов ділами доведіть.

Дочку віддам я за того із вас,

Котрий її щедріше забезпечить.

Синьйоре Гремйо, що дасте їй ви?

Гремйо  Насамперед - даю міський свій дім,

Обставлений багато: є й срібло,

І золото, і дзбани, і миски,

Щоб милій Б'янці ніжні руки  мити,

На стінах висять тірські килими,

В шкатулках із слонівки - дукачі,

У скринях кипарисових - тканини,

Коштовні вбрання, шатра, укривала,

Тонка білизна, подушки турецькі,

Перлинами оздоблені, запони

У золотім венецькім гаптуванні,

Начиння всяке - мідне, олив'яне,

І все, що в домі треба. У  маєтку

Аж сто корів молочних, а волів

Сто двадцять там годується на м'ясо,

І вдосталь є всього, чого  потрібно.

Я, мушу визнати, не молодий.

От завтра вмру - усе зоставлю їй,

Як буде лиш моєю за життя.

Траньйо  Отож-бо - «лиш». Послухайте й  мене.

Я в батька спадкоємець-одинак.

Коли за мене віддасте дочку,

Я п'ять таких домів зоставлю  їй

В багатій Пізі, як оцей синьйор

Тут має в Падуї один. А ще -

Дві тисячі дукатів кожен рік

Прибутку із родючої землі:

Це все для неї удовиний  пай.

Ну, пане Гремйо, я притиснув вас?

Гремйо  Дві тисячі дукатів кожен рік?

(Убік)

Мої всі  землі стільки не дають.

(Голосно)

А ще я відпишу їй корабель,

Що у Марсельській гавані стоїть.

Ну що, побив тебе я кораблем?

Траньйо Мій батько, Гремйо, має їх аж три,

Й два галеаси, а легких галер _^

Дванадцять. Все це я зоставлю їй.

І вдвічі більше, аніж ти даси.

Гремйо Ні - все, що  маю, вже пообіцяв,

А більш, ніж  маю я, не можу дати.

Як я, Баптісто, до вподоби вам -

Беріть  мене з усім  моїм добром.

Траньйо Ну, коли так, то дівчина моя -

За вашим словом.  Карта Гремйо бита.

Баптіста Я визнаю - ви  більше даєте.

Як батько ваш підтвердить все контрактом,

Беріть  її. А ні - то вже даруйте:

Ви можете раніш за нього вмерти,

Яка  ж  тоді вдовина доля буде?

Траньйо Пусте! Я молодий, а  він  старий.

Гремйо Чи ж не вмирають молоді так само,

Як і старі?

Баптіста Постановляю  так:

Ви знаєте, що ось на цю неділю

Призначено весілля Катеріни.

В неділю другу Б'янка буде  ваша,

Коли такий контракт привезете.

А ні - то я віддам її за Гремйо.

Прощайте ж, друзі. Дякую обом.

Гремйо  Прощай, сусіде.

Баптіста виходить.

Ну, тепер, юначе,

Я не боюся козирів твоїх.

Навряд чи батько твій такий добряга,

Щоб зразу все  майно тобі віддати

І з ласки жить  на  старості. О ні!

Ми, італійці,  не такі дурні.

(Виходить)

Траньйо Чума на шкуру зморщену твою,

Старий хитрюго. Я побив твій козир

І знаю, як зарадити біді.

Ми маємо фальшивого Люченцо,

То чом не буть фальшивому Вінченцо?

Оце-то диво буде! Бо звичайно

Батьки породжують дітей, а тут - дитина

Породить батька,  а не батько сина!

(Виходить)

Книга: Вільям Шекспір Приборкання норовливої Переклад Юрія Лісняка

ЗМІСТ

1. Вільям Шекспір Приборкання норовливої Переклад Юрія Лісняка
2. ДІЯ ПЕРШАСЦЕНА 1Сурми. На сцену виходять Люченцо і  його...
3. ДІЯ ДРУГАСЦЕНА 1Входять Катеріна і  Б'янка; у Б'янки...
4. ДІЯ ТРЕТЯСЦЕНА 1Входять  Люченцо  в  подобі  Камбйо, ...
5. ДІЯ ЧЕТВЕРТАСЦЕНА 1Входить Грумйо.Грумйо Тьху, тьху...
6. ДІЯ П'ЯТАСЦЕНА 1Входять Бйонделло,  Люченцо  і Б'янка. ...
7. Примітки «Приборкання норовливої» - одна з найпопулярніших...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate